Występowanie rodzaju Kelliella (Bivalvia, Kelliellidae) w płytkowodnych osadach basenu Polski

Present-day representatives of the genus Kelliella are mostly confined to the abyssal zone (2000—6000 m), while paleontological data suggest shallower bathymetric requirements for their fossil congeners. The Late Eocene to Miocene records are from shallow-water (20—50 m) deposits; Pliocene and Pleistocene species come from deposits typical of bathyal zone (400—2000 m). New species Kelliella barbara sp. n. is described from the Badenian (Middle Miocene) shallow-water sands in the southern slopes of the Holy Cross Mts.W pracy starałam się pokazać, że do rekonstrukcji paleośrodowisk nie zawsze możemy korzystać z danych aktualistycznych. Dobrym tego przykładem jest rodzaj Kelliella M. Sars, którego przedstawiciele w ciągu ostatnich 15 min lat radykalnie zmienili swoje wymagania ekologiczne. Najstarsze znaleziska tego rodzaju (K. boettgeri) pochodzą z płytkowodnych (ca 30 m) osadów późnoeoceńskiego basenu w stanie Mississippi (USA). Również z tą strefą głębokości (20—50 m) związane jest występowanie gatunków K. barbara, K. miliaris i k. patera w mioceńskich osadach na obszarze Danii i Polski, podczas gdy znaleziska przedstawicieli rodzaju Kelliella z pliocenu i plejstocenu Włoch i wyspy Rodos (K. abyssicola, K. miliaris) związane są z osadami tworzącymi się w strefie batialnej (400—2000 m). Natomiast współczesne występowanie rodzaju Kelliella jest niemal całkowicie ograniczone do strefy abysalnej (2000—6000 m). Wśród małżów tej strefy do rodzaju Kelliella należy 8 gatunków. Ponadto 2 gatunki zostały znalezione w strefie hadalnej oraz w głębszych częściach strefy sublitoranej i batialnej. W pracy opisałam nowy gatunek Kelliella barbara, pochodzący z płytkowodnych, piaszczystych osadów badenu z Nawodzic koło Klimontowa. Okazy tego gatunku są przechowywane w Muzeum Ziemi PAN

A new look at the bivalve Anomia ephippium Linnæus, 1758 from the Miocene of the Central Paratethys: anexample from the Nowy Sącz Basin in Poland

For the first time, articulated shells of Anomia ephippium Linnæus, 1758, the bivalve species widely distributed in the Egerian–Late Badenian (latest early Oligocene to late middle Miocene) in the Central Paratethys, are described and illustrated. The most astonishing fact is the presence of a heavily calcified byssus that anchored the animal to hard substrates, which is still preserved inside the byssal notch. The investigated material derives from the Badenian (middle Miocene) Niskowa Formation in the Nowy Sącz Basin, a small intramontane basin situated in the Polish Outer Carpathians. Apart from articulated shells and left valves, the collected material contains some dozen of calcified byssi fixed to rigid substrate, SEM images of which are presented. Examination of the A. ephippium specimens stored in the Polish Academy of Sciences, Museum of the Earth in Warsaw revealed other Paratethyan records of anomiid calcified byssi attached to other specimens of A. ephippium. Finally, the paper provides an overview of the previous studies on the representatives of the genus Anomia Linnæus, 1758 from the Central Paratethys and its specific assignment

Middle Miocene bivalves from the Carpathian Foredeep basin: the Busko (Młyny) PIG-1 and Kazimierza Wielka (Donosy) PIG-1 boreholes – stratigraphy and taxonomy

Do badań faunistycznych wykorzystano próbki utworów pobrane z rdzeni z otworów wiertniczych wykonanych w 2010 r. w zachodniej części zapadliska przedkarpackiego. W tej części zapadliska, gdzie miąższość osadów zalegających powyżej utworów gipsowych nie przekracza 200 m, przeważają osady drobnoziarniste, mułowce i iłowce należące do formacji z Machowa. Przeanalizowano 56 próbek: 32 próbki z rdzenia z otworu Busko (Młyny) PIG-1 o długości 200 m oraz 24 próbki z rdzenia z otworu Kazimierza Wielka (Donosy) PIG-1 o długości 191 m. Zidentyfikowano 12 gatunków małżów: Nucula (Nucula) nucleus (Linnaeus, 1758), Lentipecten corneus denudatus (Reuss, 1867), Delectopecten vitreus (Gmelin, 1791), Inaequicostata cf. politioanei (Jekelius, 1944), Obsoletiforma vindobonensis (Laskarew, 1903), Plicatiforma pseudoplicata (Friedberg, 1934), Ervilia podolica (Eichwald, 1830), Ervilia trigonula Sokolov, 1899, Abra (Syndosmya) reflexa (Eichwald, 1830), Macoma (Psammacoma) elliptica (Brocchi, 1814), Corbula (Varicorbula) cf. gibba (Olivi, 1792) i Cuspidaria rostrata (Spengler, 1793). W artykule podano zasięgi stratygraficzne znalezionych gatunków i opisy rzadkich bądź ważnych stratygraficznie gatunków. Wyznaczona na podstawie zespołów małżowych granica baden/ sarmat przebiega w utworach z głębokości 109,10–127,70 m w otworze wiertniczym Busko (Młyny) PIG-1 i 150,80–162,80 m w otworze wiertniczym Kazimierza Wielka (Donosy) PIG-1. Gatunkiem umożliwiającym datowanie spągowej części formacji z Machowa na późny baden jest przegrzebek Delectopecten vitreus (Gmelin, 1791), podczas gdy znaleziska Abra (Syndosmya) reflexa (Eichwald, 1830) pozwalają określić wiek stropowej części tej formacji na wczesny sarmat.The study is based on the fossil material derived from cores drilled in 2010 in the western part of the Carpathian Foredeep Basin. The deposits overlying the gypsum level, represented mainly by mudstones and clays of the Machów Fm., are less than 200 m thick in this part of the Carpathian Foredeep. In total, 56 samples were investigated: 32 samples from the Busko (Młyny) PIG-1 drilling core 200 m long; and 24 samples from the Kazimierza Wielka (Donosy) PIG-1 drilling core, 191 m long. Twelve bivalve species have been identified, namely: Nucula (Nucula) nucleus (Linnaeus, 1758), Lentipecten corneus denudatus (Reuss, 1867), Delectopecten vitreus (Gmelin, 1791), Inaequicostata cf. politioanei (Jekelius, 1944), Obsoletiforma vindobonensis (Laskarew, 1903), Plicatiforma pseudoplicata (Friedberg, 1934), Ervilia podolica (Eichwald, 1830), Ervilia trigonula Sokolov, 1899, Abra (Syndosmya) reflexa (Eichwald, 1830), Macoma (Psammacoma) elliptica (Brocchi, 1814), Corbula (Varicorbula) cf. gibba (Olivi, 1792) and Cuspidaria rostrata (Spengler, 1793). Stratigraphic ranges of bivalve species as well as descriptions of rare or stratigraphically important species have been presented. The bivalves define the Badenian/ Sarmatian boundary within the depth range 109.10–127.70 m in the Busko (Młyny) PIG-1 borehole, and within the depth range 150.80–162.80 m in the Kazimierza Wielka (Donosy) PIG-1 borehole. Specifically, the scallop Delectopecten vitreus (Gmelin, 1791) defines the base of the Machów Fm. as the Late Badenian, while the species Abra (Syndosmya) reflexa (Eichwald, 1830) enables to specify the age of the uppermost part of the Machów Fm. as the Early Sarmatian

Strontium isotope dating of bivalve faunas from the Upper Miocene Cacela Formation, eastern Algarve, Portugal: evidence from Messinian bivalve fauna

The study is focused on the determination of the geological age of bivalve fauna recovered from four fossiliferous sequences in the Cacela Formation of Algarve, southern Portugal, by means of the strontium isotope stratigraphy. Forty two analyses of bivalve samples from Barroquinha, Cabanas, the Cacela River and Lacem were performed. The estimated age based on the 87Sr/86Sr ratios in bivalve shell samples from the Cacela River (a reference section for the Cacela Formation) is 7.6 ± 0.4 Ma and is consistent with a late Tortonian age suggested by micropalaeontological data (calcareous nannofossils and planktonic foraminifers). Moreover, strontium isotopic data record that the oldest age of the bivalves of the Cacela Formation (Lacem site) is at least 8.9 ± 0.4 Ma whilst the age of about 7.0 ± 0.5 Ma can be inferred for bivalves from Barroquinha. An intriguing new datum comes, however, from the bivalve strontium isotopic data of the Cabanas section which records the estimated age of about 6.7 ± 0.4 Ma and, therefore, an early Messinian age. This is the first report of the early Messinian marine bivalve fauna in Portugal. Sixty one bivalve species have been recovered in the Messinian of Cabanas. Four of them: Pseudopythina macandrewi (P. Fischer), Coripia corbis (Philippi), Glossus (Glossus) humanus (Linnaeus) and Cyathodonta dollfusi (Cossmann et Peyrot) have previously not been reported from the Miocene of southern Portugal

ОЛІГОЦЕНОВІ ФАУНИ МОЛЮСКІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

The marine Oligocene molluskan fauna has been studied from two levels of the Outer Carpathians in Ukraine. The mollusks have been collected from Subchert Member of the Boryslav-Pokut Unit, immediately below the Lower Chert Level: the Pistynka river section at Kosmach and the Rybnica river at Kosov, as well as from two localities of the Skibas Unit: the Chechva river section at Spas and the Luzhanka river section at Stankivci from the basal part of the Middle Menilite (Lopianca) Subformation. The richest molluskan fauna at the Kosmach locality includes 38 bivalve species representing 14 families and 10 gastropod species belonging to 10 families. Kosov assemblage is similar to the preceding and contains 15 bivalve and 5 gastropod species. From the presence of large specimens of Glycymeris sp., Nemocardium (Habecardium) sp., venerids, caliptreas - typical dwellers of shallow-water environments, as well as lithological indicators, it can be concluded that molluskan fauna occurs in the Subchert Member as an allochthonous assemblage. The main difference between the molluskan assemblages from these localities and those from the northern seaside of the Eastern Paratethys Oligocene lies in the occurrence of Barbatia, diverse lucinids, representatives of gastropod families Turritellidae, Volutidae, Conidae in the Carpathians, all being warm-water taxa. Any species which are characteristic of the Early Oligocene assemblages of the Eastern Paratethys are missing from the Carpathian associations. The fauna of the Lopianca Subformation at the Spas locality includes 29 bivalve species belonging to 12 families and the representatives of 4 gastropod families. This molluskan fauna indicates shallow-water environment and presence of Cardita s.s., Lucina s.s., diverse venerids, lucinids, turritellids distinguishes it from impoverished assemblages of the northern margins of the Eastern Paratethys. No Paratethyan endemics known from the Eastern Paratethys occur here.Морские моллюски изучены с двух уровней олигоцена Украинских Внешних Карпат. Они собраны из разрезов р. Пистынька у сел. Космач и р. Рыбница у г. Косов Борислав-Покутской зоны Карпат непосредственно ниже нижних роговиков и на р. Чечва у сел. Спас и на р. Лужанка у сел. Станкивцы из Скибовой зоны, из основания средней (лопянецкой) подсвиты менилитовой свиты. Наиболее богатая фауна из местонахождения Космач насчитывает 38 видов двустворок, относящихся к 14 семействам, и 10 видов гастропод, принадлежащих 10 семействам. Комплекс из Косова близок к предыдущему и содержит 15 видов двустворчатых моллюсков и 5 – гастропод. По присутствию крупных глицимерисов, немокардиумов, венерид, калиптрей, как и по литологическим данным, несомненно, что эта мелководная фауна является аллохтонной, синхронно перемещенной вместе с осадком в глубоководье, где накапливалась подроговиковая толща. Основными отличиями этих комплексов от олигоцена северного побережья Восточного Паратетиса является присутствие барбатий, разнообразных люцинид, туррителлид, волютид и конид, что свидетельствует о большей тепловодности водоема Карпат. Виды, характерные для раннего олигоцена Восточного Паратетиса, здесь отсутствуют. Фауна лопянецкой подсвиты в местонахождении у сел. Спас содержит 29 видов 12 семейств двустворок и представителей 4 семейств гастропод. Состав фауны также свидетельствует о мелководных условиях ее существования, а присутствие Cardita s.s., Lucina s.s., разнообразие люцинид, венерид и туррителлид отличает ее от более бедной фауны северного побережья Восточного Паратетиса, эндемиков Паратетиса в этом комплексе нет.Морські молюски вивчені з двох рівнів олігоцену Українських Зовнішніх Карпат. Вони зібрані з розрізів р. Пістинька у с.м.т. Космач і р. Рибниця поблизу м. Косів Борислав-Покутської зони Карпат безпосередньо нижче нижніх роговиків та на р. Чечва у с.м.т. Спас і на р. Лужанка поблизу с.м.т. Станківці зі Скибової зони з основи середньої (лопянецької) підсвіти менілітової світи. Найбільш багата фауна з місцезнаходження Космач нараховує 38 видів двостулок, які відносяться до 14 родин і 10 видів гастропод, що належать до 10 родин. Комплекс Косова близький до попереднього і містить 15 видів двостулкових молюсків і п’ять - гастропод. За наявністю крупних гліцимерисів, немокардіумів, венерид, каліптрей, як і за літологічними даними, безсумнівно, що ця мілководна фауна є алохтонною, синхронно переміщеною разом з осадком у глибоководдя, де накопичувалася підроговикова товща. Основними відмінностями цих комплексів від олігоцену північного узбережжя Східного Паратетісу є присутність барбатій, різних люцинід, турителід, волютид і конід, що свідчить про велику тепловодність водойми Карпат. Види, характерні для раннього олігоцену Східного Паратетісу тут відсутні. Фауна лопянецької підсвіти в місцезнаходженні у с.м.т. Спас містить 29 видів 12 родин двостулок та представників чотирьох родин гастропод. Склад фауни також свідчить про мілководні умови її існування, а присутність Cardita s.s., Lucina s.s., різноманітність люцинід, венерид і турителід відрізняє її від більш бідної фауни північного узбережжя Східного Паратетісу; ендеміків Паратетіса в цьому комплексі нема

НОВЕ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ ЗОВНІШНИХ КАРПАТ ПОЛЬЩІ

The peculiar Oligocene bivalve fauna typical of the Solenovian stage of the Paratethys has been found in the Outer Carpathians, Poland. It includes nine species, six of which are characteristic Paratethyan endemics known from the Solenovian Sea (second part of the Rupelian) with brackishwater conditions.Своеобразный комплекс двустворчатых моллюсков, характерных для соленовского уровня опреснения бассейна Паратетис, впервые найден во Внешних Карпатах Польши. Он содержит девять видов, из которых шесть являются специфичными солоноватоводными эндемиками Паратетиса, известными для соленовского времени опреснения бассейна позднего рюпеля.Своєрідний комплекс двостулкових молюсків, характерних для солонівського рівня опріснення басейну Паратетіс, вперше знайдено в Зовнішніх Карпатах Польщі. Він містить дев’ять видів, з яких шість є специфічними солонуватоводними ендеміками Паратетісу, відомими для солонівського часу опріснення басейну пізнього рюпелю

Oligocene bivalve faunas from the Silesian Nappe, Polish Outer Carpathians: Evidence for the early history of the Paratethys

The study is focused on the taxonomic inventory of an intriguing bivalve fauna from the Lower Oligocene Menilite Beds (Dynów Marls) within the Silesian Nappe, Polish Outer Carpathians. Sixteen bivalve species have been identified within the material collected in two small quarries in Jabłonica Polska near Krosno. Stratigraphic and geographic distributions of all recognized species are considered. This assemblage, the first of this kind in Poland and one of three recognized in the Outer Carpathians, shows clear affinities to coeval typical Solenovian faunas from Ukraine to Kazakhstan, with particular comparison made to bivalve faunas from the Menilite Formation (Subchert Member) within the Boryslav-Pokuttya Nappe, Ukrainian Outer Carpathians. Moreover, this study presents an overview of the main aspects and definitions of the date of the Paratethys origin. The main criterion used to define the time of the Paratethys birth is the distinct faunal turnover from the moderately diverse boreal or Tethyan bivalve faunas populating particular basins of the Northern Peri-Tethys in the earliest Oligocene to the uniform, highly endemic fauna inhabiting the newly formed semi-closed basin. This vast inland sea, named Paratethys, was populated by representatives of eight euryhaline bivalve families. They are characterized by extinct Paratethyan genera, such as Bessia Kojumdgieva et Sapungieva, Merklinicardium Popov, Korobkoviella Merklin, Urbnisia Goncharova, Ergenica G. Popov and Janschinella Merklin

Preliminary remarks on enigmatic “white casing limestone” from Saqqara archaeologicalsite in Egypt

Saqqara is one of the fa mous ar chae o log i cal sites in the world. There is the old est stone pyr a mid built by pha raoh Djoser from the Third Dy nasty (around 4600 yrs BP). The com po nents of his fu ner ary com plex were con structed of a char ac ter is tic creamish-white lime stone of rel a tively great so lid ity, con nected in ar chae o log i cal lit er a ture with the white cas ing lime stone from Saqqara. A source of this stone has re mained so far a mys tery. An ex ten sive geo log i cal sur vey and other re search has failed to iden tify any out crops of such lime stone in the vi cin ity of Saqqara. Pre lim i nary re sults of ex am i na tion of fos sils from rel e vant rock sam ples of the white Saqqara lime stone are pre sented, sup ple -mented with dis cus sion of cur rent opin ions con cern ing its or i gin and prob a ble strati graphic set ting

First record of the bivalve species Parvamussium fenestratum (Forbes, 1844) from the Middle Miocene of the Paratethys

This is the first Paratethyan record of a minute scallop species Parvamussium fenestratum (Forbes, 1844). The species was found in Middle Miocene (Upper Badenian) clayey deposits in the Surzha borehole, the Ukrainian Carpathian Foredeep Basin. Examination of other Parvamussium specimens stored in the Museum of the Earth in Warsaw and in the Hungarian Natural History Museum in Budapest revealed further Paratethyan records of Parvamussium fenestratum. These specimens, previously referred to Parvamussium felsineum (Foresti, 1893), were identified in the Middle Miocene faunas of Poland (Monastyrz and Długi Goraj, Roztocze Hills) and Hungary (Makkoshotyka, Tokaj Mts.). In the Mediterranean Neogene this extremely rare species has been reported from the Lower Miocene (uppermost Burdigalian) of Italy and from the Lower Pliocene (Zanclean) of Spain. Research on the Oligocene-Miocene succession in the Paratethys has shown representatives of Parvamussium Sacco, 1897 to be moderately abundant in clayey facies in different basins and the genus is regarded as biostratigraphically important. Data on the distribution of other Paratethyan and Neogene Mediterranean Parvamussium species viz., Parvamussium bronni (Mayer, 1861), P. duodecimlamellatum (Bronn, 1831), P. felsineum (Foresti, 1893) and P. miopliocenicum (Ruggieri, 1949) are reported. Finally, palaeobiological and palaeobiogeographical characteristics on the genus Parvamussium Sacco, 1897 the Early Cretaceous to Recent time span are described