Real and Virtual Space of Life Activities of Ukrainian Adolescents in War Conditions

A study conducted in April 2022 with the help of a survey of 519 Ukrainian adolescents has revealed changes in their activities and psycho-emotional state under the military aggression by the Russian Federation. At the time of the survey, 61.8% of surveyed adolescents were in Ukraine, and 38.2% were abroad. The analysis of the results of the questionnaire has shown that the leading condition for the effective implementation of educational activities of Ukrainian adolescents under martial law is their stay in safe conditions. It is established that internal and external displacement of adolescents as a result of full-scale Russian aggression provokes experiencing fatigue, feelings of powerlessness, helplessness, anxiety. At the same time, there has been an increase in the resilience of adolescents, which is manifested in the strengthening of professionally oriented and patriotic motives for learning, the fulfillment of the need for self-expression through social networks. Against the background of prolonged distress caused by the war, adolescents have an increased need for supportive interaction with peers. There is a tendency to increased activity of adolescents on social networks with a concomitant increase in risks to mental health and personal development

Money phenomenon as a value-based self-identification: speech semantics, communicative culture, philosophical meanings

The article deals with the value-based vector of psycho-philosophical understanding of the money phenomenon and its role in modern society. Developing Georg Simmel‟s ideas, money is considered not only as a solely economic phenomenon but also as a social one. Money originates from the world‟s cultural development with the gradual formation of money culture as a space of economic and social interaction. The nature of the individual‟s economic activity, values, and life orientations are formed under the influence of the money culture of a particular historical period. Modern money culture is usually called a financial civilisation. The article examines the features of modern money culture and identifies its main features and problems. The article analyses the issue of the constructive and destructive attitude of the individual to money via a description of the personality typology based on clinical observations and interpreted through the prism of psychoanalytic theory. The study highlights the concept of money from the point of view of a socio-psychological approach. It also discusses the theoretical foundations of the influence money has on the decision-making process and human behaviour

Покликання: Теорія і практика

The core paradigm of the role of the phenomenon of vocation in being of a human as a spiritual mystery and a rational choice at the same time is emphasised. We consider the problem of the mystery of vocation in the spiritual-axiological (Christological) context of consideration and secular (so-called profane) understanding with a logical approach to modern-rational, research, and empirical paradigms of understanding and representation. The work analyses the results of the study of the guidance and actions of Ukrainian psychology students regarding the realisation of one‟s vocation in the field of spiritual searches, in real life and virtual life space. The phenomenon of vocation is considered as a significant personal construct, which becomes a factor in its successful life self-realisation and achievement of psychological well-being. It is stated that a conscious vocation is a key to the successful professional self-determination of a young person and a factor in the effectiveness of their further professionalisation.Стрижнева парадигма ролі феномену покликання в бутті людини як духовної таємниці покликання в бутті людини як духовної таємниці та раціонального вибору водночас. Ми розглядаємо проблему таємниці покликання в духовно-аксіологічному (христологічному) контексті розгляду та світському (так званому профанному) розумінні з логічним підходом до сучасно-раціональних, дослідницьких та емпіричних парадигм розуміння і репрезентації. У роботі проаналізовано результати дослідження настанов і дій українських студентів-психологів та дій українських студентів-психологів щодо реалізації свого покликання у сфері духовних пошуків, у реальному житті та віртуальному життєвому просторі. Феномен покликання розглядається як значущий особистісний конструкт, що стає чинником її успішної життєвої самореалізації та досягнення психологічного благополуччя. Стверджується, що усвідомлене покликання є запорукою успішного професійного самовизначення молодої людини та чинником ефективності її подальшої професіоналізації

Ученый и преподаватель – две грани преподавателя высшей школы в постмодерном мире

The article is devoted to the problem of the dualistic unity of the values of being a teacher who is both a research scientist and an educator. The specifics of the professional combination of scientific research and practice of live teaching are considered. The paper comprehends the extraordinary phenomenon of education in the context of the scientific and ideological paradigm of understanding, which is a professional basis for both teaching and research activities. Education is represented as a person‟s spiritual face, which is formed under the influence of moral and spiritual values, which is the property of its cultural circle. The examples of stereotyped education are proposed, which leads to the idea that an indicator of human educatedness is undoubtedly the worldview and methodological layer of acquired philosophical knowledge, which embodies the spiritual world. The reality and illusory nature of the fact of the “research point” in the activity of the scientist are reflected and the reflection of the determinants of the problem of “different personalities of scientists” is offered. The issue of teaching authors is singled out as a discourse of style, manners, creativity, content, interpretations, etc.Стаття присвячена проблемі дуалістичного єдність цінностей буття вчителя, який одночасно є науковцем-дослідником і вихователем. Розглянуто специфіку професійного поєднання наукових досліджень і практики живого навчання. У статті осмислюється надзвичайне явище освіта в контексті науково-ідеологічної парадигми розуміння, що є професійною основою як педагогічної, так і дослідницької діяльності. Освіта представляється як духовне обличчя людини, яке формується під впливом морально-духовних цінностей, що є надбанням її культурного середовища. Запропоновано приклади стереотипної освіти, які приводять до думки, що показником освіченості людини безперечно є світоглядно-методологічний пласт набутих філософських знань, які втілюють духовний світ. Реальність та ілюзорність факту «дослідження момент» у діяльності вченого відображено та запропоновано відображення детермінант проблеми «різноманітності вчених». Виокремлено питання навчання авторів як дискурс стилю, манери, творчості, змісту, інтерпретацій тощо.Статья посвящена проблеме дуалистического единство ценностей учителя, который одновременно является ученым-исследователем и педагогом. Рассмотрена специфика профессионального сочетания научных исследований и практики живого преподавания.В статье рассматривается необычайное явление образование в контексте научно-мировоззренческой парадигмы понимания, что является профессиональной основой как педагогической, так и исследовательской деятельности. Воспитание представлено как духовное лицо человека, которое формируется под влиянием нравственно-духовных ценностей, являющихся достоянием его культурного круга. Предлагаются примеры стереотипного образования, что приводит к мысли о том, что показателем образованности человека, несомненно, является мировоззренческий и методологический слой приобретенного философского знания, воплощающего в себе духовный мир. Реальность и иллюзорность факта «исследования отражена точка» в деятельности ученого и предложено отражение детерминант проблемы «разных личностей ученых». Выделяется проблема обучения авторов как дискурс стиля, манеры, творчества, содержания, интерпретаций и т

Саморозвиток як вектор сталого розвитку суспільства: погляд українського студентства

The discrepancy between one's own personality and the desired self-image causes dissonance. But one can always change everything if one cares not only about one's own “EGO”, but also about the values of a sustainable future. Self-actualization, selfdevelopment, self-determination - these are potential determinants of human existence as such. The ideological identity combines the memory of the past, the value realities of th e present life, and outlines the vector of respect for the life of future generation s, which in turn actualizes the conceptual paradigm of the concept of sustainable development a priori. The implementation of the social component of sustainable societal development involves maintaining and enriching the mental health and psychological well-being of citizens. A powerful internal resource for this is self-development, which is a vector of self-realization, unlocking potential and increasing the resilience of the individual. The aim of the empirical study was to examine the attitudes and activity of future psychologists regarding self-development as a vector for realizing the ideas of the concept of sustainable societal development. Materials and methods: The study involved 156 Ukrainian students studying psychology. Methods of written surveys, statistical processing and qualitative analysis of diagnostic data, ranking were used. Results: It was found that self-development is an important factor in the professional development success of future psychologists, an effective motive for their learning and a significant professional priority. Most respondents clearly understand the connection between their own self-development and the sustainable development of Ukrainian society.Невідповідність між власною особистістю та бажаним образом "Я" викликає дисонанс. Але завжди можна все змінити, якщо дбати не лише про власне "Я", а й про цінності сталого майбутнього. Самореалізація, саморозвиток, самовизначення - це потенційні детермінанти людського існування як людини як такої. Ідеологічна ідентичність поєднує в собі пам'ять про минуле, ціннісні реалії сьогодення, а також окреслює вектор поваги до життя майбутніх поколінь, що, у свою чергу, актуалізує концептуальні парадигми свою чергу, актуалізує концептуальну парадигму концепції сталого розвитку апріорі сталого розвитку апріорі. Реалізація соціальної складової сталого розвитку суспільства передбачає збереження та збагачення психічного здоров'я та психологічного благополуччя громадян. Потужним внутрішнім ресурсом для цього є саморозвиток, який є вектором самореалізації, розкриття потенціалу та підвищення життєстійкості особистості. Метою емпіричного дослідження було вивчення ставлення та активність майбутніх психологів щодо саморозвитку як вектору реалізації ідей концепції сталого суспільства. ідей концепції сталого розвитку суспільства. Матеріали та методи: У дослідженні взяли участь 156 українських студентів, які навчаються за спеціальністю "Психологія". Використано методи письмового опитування, статистичної обробки та якісного аналізу діагностичних даних, ранжування. Результати: Виявлено, що саморозвиток є важливим чинником успішності професійного становлення майбутніх психологів, дієвим мотивом їхнього навчання та значущим професійним пріоритетом. Більшість респондентів чітко розуміють зв'язок між власним саморозвитком та сталим розвитком українського суспільства

Interaction of Digital Trends and Sustainable Development: The role of Contemporary Art

The purpose of the work is to analyze the impact of digital technologies on the sustainable development of contemporary art - an overview of the main trends that have emerged as a result of the integration of new media into artistic practices. The article methodologically classifies various genres of digital art by means of a critical qualitative analysis of practices, artworks, installations, exhibitions, collectives and events at the forefront of artistic innovation with new technologies. The scientific novelty lies in a comprehensive analysis of digital art through the prism of the concept of sustainable development. The work considers digital art not just as another technological innovation, but as a full-fledged artistic phenomenon of our time. The systematization of artistic practices associated with the use of the latest technologies is carried out, their common conceptual foundations are revealed. In addition, the article deals with issues of environmental sustainability, social responsibility, inclusiveness of digital practices. The dilemmas around the balance of technological innovation and artistic freedom from the perspective of sustainability ethics are outlined. The conclusions provide a conceptual understanding of optimal pathways for developing digital art in relation to societal sustainabilit