Bacterial contamination of the intact kidney in course of the acute unilateral kidney inflammation in rats: different time frames after nephrectomy on the affected side

Exceptionally clinically important is clear understanding of the pathophysiological mechanisms for localization and migration of pathologic microorganisms towards the intact kidney in course of the unilateral inflammatory process. The study aimed to determine the intact kidney’s pathogenic species composition and numerosity in course of rat acute unilateral kidney inflammation, different time frames after the affected organ removal. The experiment was carried out on 54 mature nonlinear white rats Rattus Norwegicus. In all animals an acute unilateral kidney inflammation has been modeled. For modeling of the acute unilateral kidney inflammation in experimental rats, an E.Coli strain was used. The pathogen was previously isolated from urine in patients with the diagnosed urinary tract infection. In order to determine the affected kidney influence on the intact organ microbial contamination, nephrectomy on the affected side was performed on the 10th, 14th and 21st days. Bacterial concentrations in the residual kidney tissue were determined 4, 7 and 14 days after nephrectomy. Control group constituted animals without nephrectomy. Scores were compared to the respective ones of the intact kidney in control group, on the same day of experiment. Reliable changes of almost all microbiologic contamination scores were detected after removal of the affected organ. Infection of the inoculated kidney spread onto intact contralateral organ by the hematogenous and/or lymphogenous routes and persisted there for some specific time. The nature of the infection in the contralateral kidney changed between the 10th and 14th days after inoculation – the agent apparently penetrated the kidney tissue and developed inflammation. Removal of the inoculated kidney timely, before the infection of the intact organ has progressed to its invasive stage, facilitated complete elimination of the pathogen in the contralateral kidney by the 28th day

Pelvic pain clinical distinctions in patients with chronic non bacterial prostatitis versus benign prostatic hyperplasia

Мета роботи – визначити клінічні відмінності тазового болю у пацієнтів із хронічним небактеріальним простатитом (ХНП) та чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 67 амбулаторних пацієнтів із патологією простати, у 41 з яких рутинними методами діагностовано ХНП, групу порівняння склали 26 чоловіків із ДГПЗ. Оцінка больового синдрому проводилася за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) та больового опитувальника Мак-Гіл. Оцінку простата-специфічної симптоматики проводили за допомогою опитувальників I-PSS, NIH-CPSI та PUF. Достовірність групових відмінностей для сукупностей, які підпорядковуються нормальному розподілу, оцінювали за допомогою критерію Стьюдента. Результати. Між групами пацієнтів з ХНП та ДГПЗ достовірно відрізнявся середній вік, де у групи порівняння він переважав більш ніж на 10 років. Майже вдвічі переважав середній об’єм передміхурової залози у хворих на ДГПЗ. За шкалою симптомів нижніх сечових шляхів I PSS, значно вищий середній бал реєстрували в пацієнтів групи порівняння, що відчутно погіршувало їх якість життя. За шкалою NIH CPSI достовірно вищим був середній показник в основній групі. При цьому за збалансованою шкалою симптомів болю та якості сечовипускання PUF, середні величини між групами практично не відрізнялися. Отримані дані стосовно якісних характеристик хронічного болю сильно відрізнялися між групами хворих. Висновки. Тазовий біль пацієнтів з хронічним не бактеріальним простатитом клінічно характеризувався невропатичним компонентом, на відміну від хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, де провідним чинником виступав характер сечовипускання. З метою диференціації тазового болю, доцільно користуватися опитувальниками ВАШ, Мак-Гіл, NIH-CPSI та I-PSS, що полегшить вибір оптимального патогенетичного лікувального підходу.Цель работы – определить клинические различия тазовой боли у пациентов с хроническим небактериальным простатитом (ХНП) и в мужчин с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ). Материал и методы. В исследовании приняли участие 67 амбулаторных пациентов с патологией простаты, в 41 из которых рутинными методами диагностировано ХНП, группу сравнения составили 26 мужчин с ДГПЖ. Оценка болевого синдрома проводилась с помощью визуальной аналоговой шкалы (ВАШ) и болевого опросника Мак-Гилл. Оценку простата-специфической симптоматики проводили с помощью опросников I-PSS, NIH CPSI и PUF. Достоверность групповых различий для совокупностей, которые подчиняются нормальному распределению, оценивали с помощью критерия Стьюдента. Результаты. Между группами пациентов с ХНП и ДГПЖ достоверно отличался средний возраст, где во второй группе он преобладал более чем на 10 лет. Почти вдвое превосходил средний объем предстательной железы у больных с ДГПЖ. По шкале симптомов нижних мочевых путей I-PSS, у пациентов группы сравнения регистрировали значительно высший средний балл, что ощутимо ухудшало их качество жизни. Средний показатель по шкале NIH-CPSI был достоверно выше в основной группе. При этом по сбалансированной шкале симптомов боли и качества мочеиспускания PUF, средние величины между группами практически не отличались. Полученные данные о качественных характеристиках хронической боли сильно отличались между группами больных. Выводы. Тазовая боль пациентов с хроническим небактериальным простатитом клинически характеризовалась невропатическим компонентом, в отличие от больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы, где ведущим фактором выступал характер мочеиспускания. С целью дифференциации тазовой боли, целесообразно пользоваться опросниками ВАШ, Мак-Гилл, NIH-CPSI и I-PSS, что облегчит выбор оптимального патогенетического лечебного подхода.Objective – determination of pelvic pain clinical differences in patients with chronic non-bacterial prostatitis (CNP) versus men suffering from benign prostatic hyperplasia (BPH). Material and methods. The study involved 67 men with prostatic disease on the outpatient setting. 41 men were diagnosed with CNP using the routine approach. 26 patients formed a control group with the diagnosis of BPH. Pain syndrome was evaluated by use of the Visual Analogue Scale (VAS) and McGill Questionnaire. Prostate-specific symptoms were assessed using I-PSS, NIH-CPSI and PUF Questionnaires. The reliability of group differences for entities subject to normal distribution was estimated using Student's criterion. Results. Mean age differed between both groups markedly, where BPH patients were about 10 years older. The average prostate volume was almost twice the predominance in control group of men. According to I-PSS, the lower urinary tract symptom scale, patients with BPH presented with reliably higher score, which significantly impaired their quality of life. On the contrary, NIH CPSI values were predominantly higher in the main group of patients. At the same time, PUF, a balanced scale of both pain and urination symptoms, showed no reliable difference between groups. The obtained data on the qualitative characteristics of chronic pain considerably differed between both groups of patients Conclusions. Pelvic pain in CNP patients was clinically characterized by a neuropathic component, whereas leading factor in patients with BPH was urination quality. For the differentiation of pelvic pain, questionnaires of VAS, McGill, NIH-CPSI and I-PSS are advised for use during patient assessment. The obtained data may facilitate selection of an optimal pathogenetic treatment approach

Comparison of chronic pain signs caused by interstitial cystitis versus lumbalgia

Мета дослідження: визначити спільні та відмінні ознаки хронічного больового синдрому в пацієнтів із хронічним тазовим болем/інтерстиційним циститом та в неврологічних хворих із болем у нижній частині спини. Висновки. Спільні ознаки хронічного больового синдрому між обстеженими контингентами полягали у виборі подібних дескрипторів за шкалою Мак-Гілла, проте в першій групі інтенсивність болю незначно переважала, незважаючи на більший стаж захворювання в пацієнтів із люмбалгією, що, безумовно, потребує додаткового вивчення на засадах гомогенізації порівнюваних груп за тривалістю симптоматики. Цель исследования: определить общие и отличительные признаки хронического болевого синдрома у пациентов с хронической тазовой болью/интерстициальным циститом и у неврологических больных с болью в нижней части спины. Выводы. Общие признаки хронического болевого синдрома у обследованных контингентов заключались в выборе подобных дескрипторов по шкале Мак-Гилла, однако в первой группе интенсивность боли незначительно преобладала, несмотря на больший стаж заболевания у пациентов с люмбалгией, что, безусловно, требует дополнительного изучения на основе гомогенизации сравниваемых групп по продолжительности симптоматики. Interstitial cystitis is still a poorly-diagnosed disease and one of the most common causes of chronic pelvic pain. Since pain in the back is one of the most common complaints during a visit to a doctor, comparing the features of chronic pain in heterogeneous (dissimilar) groups of patients may constitute clinical and scientific interest due to better understanding of the universal pathophysiological mechanisms of chronic pain syndrome in patients of different profile. Conclusions. The revealed common features of chronic pain syndrome between groups included the choice of similar McGill grade pain descriptors. However, the intensity of pain in the first group was slightly prevailing, despite the increased duration of disease in patients with lumbalgia. This consequently requires additional study of the comparable groups with homogenized duration of symptoms

Acute secondary pyelonephritis modeling in rats

Винайдено новий спосіб експериментального моделювання гострого вторинного пієлонефриту у щурів та проведено оцінку макро-, мікроскопічних та мікробіологічних характеристик моделі в динаміці. Изобретен новый способ моделирования острого вторичного пиелонефрита у крыс и проведена оценка макро-, микроскопических и микробиологических характеристик модели в динамике. A new method for acute experimental secondary pyelonephritis modeling in rats has been designed and an evaluation of the macro- microscopic and microbiologic characteristics of the animal model in the dynamics has been carried out

Chronic pain catastrophizing and psychogenic mechanisms of chronic non-bacterial prostatitis course encumbrance

Мета роботи – визначити ментальні особливості хворих на хронічний небактеріальний простатит та психогенні механізми обтяження патології. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 67 амбулаторних пацієнтів, з яких 41 – із хронічним небактеріальним простатитом (ХНП); групу порівняння склали 26 чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Оцінка больового синдрому проводилася за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Оцінку простата-специфічної симптоматики проводили за допомогою опитувальників I-PSS, NIH-CPSI та PUF. Психологічний статус – за шкалами PCS, PDI, STAI та BDI. Достовірність групових відмінностей для сукупностей, які підпорядковуються нормальному розподілу, оцінювали за допомогою критерію Стьюдента. Результати. За шкалою симптомів нижніх сечових шляхів I PSS, значно вищий середній бал реєстрували в пацієнтів групи порівняння, що відчутно погіршувало їх якість життя. За шкалою NIH CPSI, достовірно вищим був середній показник в основній групі. При цьому за збалансованою шкалою симптомів болю та якості сечовипускання PUF, середні величини між групами практично не відрізнялися. Рівні катастрофізації та інвалідизацї болю були достовірно вищими в пацієнтів із ХНП. Значення реактивної та особистісної тривоги в пацієнтів першої групи також достовірно переважали. Рівень депресивності пацієнтів достовірно переважав у пацієнтів основної групи. Висновки. Тазовий біль пацієнтів із хронічним небактеріальним простатитом клінічно характеризувався невропатичним компонентом, на відміну від хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, де провідним чинником виступав характер сечовипускання. Переважання явищ катастрофізації та інвалідизації болю, депресивності, реактивної та особистісної тривоги в пацієнтів основної групи може свідчити про переважаючу роль психогенних чинників в обтяженні перебігу захворювання.Цель работы – определить ментальные особенности больных хроническим небактериальным простатитом и психогенные механизмы отягощения патологии. Материал и методы. В исследовании приняли участие 67 амбулаторных пациентов, среди которых 41 – с хроническим небактериальным простатитом (ХНП); группу сравнения составили 26 мужчин с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ). Оценка болевого синдрома проводилась с помощью визуальной аналоговой шкалы (ВАШ). Оценку простатаспецифической симптоматики проводили с помощью опросников I-PSS, NIH-CPSI и PUF. Психологический статус – по шкалам PCS, PDI, STAI и BDI. Достоверность групповых различий для совокупностей, которые подчиняются нормальному распределению, оценивали с помощью критерия Стьюдента. Результаты. По шкале симптомов нижних мочевых путей I-PSS у пациентов группы сравнения регистрировали значительно высший средний балл, что ощутимо ухудшало их качество жизни. По шкале NIH-CPSI средний показатель был достоверно выше в основной группе. При этом по сбалансированной шкале симптомов боли и качества мочеиспускания PUF, средние величины между группами практически не отличались. Уровни катастрофизации и инвалидизации боли были достоверно выше у пациентов с ХНП. Значение реактивной и личностной тревоги у пациентов первой группы также достоверно преобладали. Уровень депрессивности пациентов достоверно преобладал у пациентов с ХНП. Выводы. Тазовая боль у пациентов с хроническим небактериальным простатитом клинически характеризовалась невропатическим компонентом, в отличие от больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы, где ведущим фактором выступал характер мочеиспускания. Преобладание явлений катастрофизации и инвалидизации боли, депрессивности, реактивной и личностной тревоги у пациентов основной группы может свидетельствовать о преобладающей роли психогенных факторов в отягощении течения заболевания.Objective – determination of the mental features of patients with chronic non-bacterial prostatitis (CNP) and psychogenic mechanisms of disease encumbrance. Materials and methods. The study involved 41 men with CNP in the out-patient setting, 26 patients formed a control group with the diagnosis of benign prostatic hyperplasia (BPH). Pain syndrome was evaluated by use of the Visual Analogue Scale (VAS). Prostate-specific symptoms were assessed using I-PSS, NIH-CPSI and PUF Questionnaires. Psychological status figured by the scales of PCS, PDI, STAI and BDI. The reliability of group differences for entities subject to normal distribution was estimated using Student's criterion. Results. According to I-PSS, the lower urinary tract symptom scale, patients with BPH presented with reliably higher score, which significantly impaired their quality of life. On the contrary, NIH CPSI values were predominantly higher in the main group of patients. At the same time, PUF, a balanced scale of both pain and urination symptoms, showed no reliable difference between groups. The levels of pain catastrophizing and disability index were significantly higher in patients with CNP. The reactive and personal anxiety in patients of the first group was significantly prevalent. Depression levels in the main group also significantly prevailed. Conclusions. Pelvic pain in patients with chronic non-bacterial prostatitis was characterized by a neuropathic component, whereas leading factor in control group was urination quality. The prevalence of pain catastrophizing and disability, depression, reactive and personal anxiety in patients of the study group may indicate the predominant role of psychogenic factors in the disease encumbrance

Sexual disorders in men with chronic prostatitis/pelvic pain and lower urinary tract symptoms

Синдром простатичного болю (СПБ) характеризується як персистуючий чи рецидивуючий епізодичний біль, що асоціюється з негативними когнітивними, поведінковими, статевими або емоційними наслідками, а також із симптомами нижніх сечових шляхів (СНСШ) та сексуальною дисфункцією. Термін «хронічний простатит», як і раніше, прирівнюється до СПБ. Синдром простатической боли (СПБ) характеризуется как персистирующая или рецидивирующая эпизодическая боль, ассоциируемая с негативными когнитивными, поведенческими, половыми или эмоциональными последствиями, а также с симптомами нижних мочевых путей (СНМП) и сексуальной дисфункцией. Prostatic Pain Syndrome (SPB) is characterized as persistent or recurrent episodic pain associated with negative cognitive, behavioral, sexual or emotional effects, as well as symptoms of lower urinary tract and sexual dysfunction

Characteristics of nervous conductivity in patients with chronic non bacterial prostatitis versus benign prostatic hyperplasia

Мета роботи – визначити нейрофізіологічні відмінності тазового болю у пацієнтів із хронічним небактеріальним простатитом (ХНП) та чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 36 амбулаторних пацієнтів, з яких 21 – з ХНП, до групи порівняння залучено 15 чоловіків із ДГПЗ. Оцінка больового синдрому проводилася за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Електронейрографічно визначали латентний період, амплітуду та швидкість проведення збудження по литковому нерву. Під час дослідження ноцицептивного флексорного рефлексу (НФР) визначали поріг болю (ПБ), поріг рефлексу (ПР) та співвідношення поріг болю/поріг рефлексу (ПБ/ПР). Достовірність групових відмінностей для сукупностей, які підпорядковуються нормальному розподілу, оцінювали за допомогою критерію Стьюдента. Результати. Група пацієнтів із ХНП характеризувалася достовірно вищою інтенсивністю болю за ВАШ (4,29 ± 1,10 проти 1,77 ± 1,17 балів, р = 0,0001). Електронейрографічні дані провідності литкового нерва практично не відрізнялися між групами. При дослідженні НФР виявлено достовірно нижчі значення ПБ (7,39 ± 1,53 мА) та ПР (9,27 ± 1,69 мА) в групі пацієнтів з ХНП порівняно з групою ДГПЗ (9,33 ± 1,16 та 10,40 ± 0,89мА відповідно). При цьому співвідношення ПБ/ПР практично не відрізнялося між групами. Висновки. Отримані дані електронейрографії вказують на відсутність нейропатії литкового нерва в обох групах пацієнтів. Достовірно нижчі значення порогу болю та рефлексу в пацієнтів із ХНП можуть характеризувати нейрофізіологічні особливості розвитку нейропатичного компоненту болю. Цель работы – определить нейрофизиологические различия тазовой боли у пациентов с хроническим небактериальным простатитом (ХНП) и мужчин с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ). Материал и методы. В исследовании приняли участие 36 амбулаторных пациентов, из которых 21 – с ХНП, группу сравнения составили 15 мужчин с ДГПЖ. Оценка болевого синдрома проводилась с помощью визуальной аналоговой шкалы (ВАШ). Электронейрографично определяли латентный период, амплитуду и скорость проведения возбуждения по икроножному нерву. При исследовании ноцицептивного флексорного рефлекса (НФР) определяли порог боли (ПБ), порог рефлекса (ПР) и соотношение порог боли/порог рефлекса (ПБ/ПР). Достоверность групповых различий для совокупностей, которые подчиняются нормальному распределению, оценивали с помощью критерия Стьюдента. Результаты. Группа пациентов с ХНП характеризовалась достоверно высшей интенсивностью боли по ВАШ (4,29 ±1,10 против 1,77 ± 1,17 баллов, р = 0,0001). Электронейрографические данные проводимости икроножного нерва практически не отличались между группами. При исследовании НФР выявлено достоверно более низкие значения ПБ (7,39 ± 1,53 мА) и ПР (9,27 ± 1,69 мА) в группе пациентов с ХНП, по сравнению с группой контроля (9,33 ± 1,16 и 10,40 ± 0,89 мА соответственно). При этом соотношение ПБ/ПР практически не отличалось между группами. Выводы. Полученные электронейрографические данные указывают на отсутствие нейропатии икроножного нерва в обеих группах пациентов. Достоверно более низкие значения порога боли и рефлекса у пациентов с ХНП может характеризовать нейрофизиологические особенности развития нейропатического компонента боли. Objective – determination of pelvic pain neurophysiological differences in patients with chronic non-bacterial prostatitis (CNP) versus men suffering from benign prostatic hyperplasia (BPH). Materials and methods. The study involved 36 men on the outpatient setting. 21 men were diagnosed with CNP. 15 patients formed a control group with the diagnosis of BPH. Pain syndrome was evaluated by use of the Visual Analogue Scale (VAS). Electroneurography of nerve suralis evaluated latency, amplitude and conductivity velocity. Nociceptive flexor reflex (NFR) test evaluated pain threshold (PT), reflex threshold (RT) and PT/RT index. The reliability of group differences for entities subjected to normal distribution was estimated using Student's criterion. Results. CNP patients were characterized with higher pain intensity by VAS score (4,29 ± 1,10 versus 1,77 ± 1,17, p = 0,0001). Electroneurography of nerve suralis showed no difference between groups. NFR test resulted in lower PT (7,39 ± 1,53 mA) and RT(9,27 ± 1,69 mA) scores in CNP patients, comparing to the BPH group (9,33 ±1,16 and 10,40 ± 0,89 mA respectively). The PT/RT index showed no statistical difference between groups. Conclusions. The obtained electroneurography data indicate absence of any nerve suralis neuropathy in both groups. Relatively lower pain and reflex threshold values in CNP patients may characterize the neurophysiological background of neuropathic pain component development