Development of Coherent Speech of Children of Preschool Age with General Underdevelopment of Speech

У статті розглядаються особливості формування та розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.В статье рассматриваются особенности формирования и развития связной речи детей дошкольного возраста с общим недоразвитием речи.The article deals with the peculiarities of formation and development of coherent speech of children of preschool age with general underdevelopment of speech

Development of Phonetic-Phonematic Processes in Children with Speech Disorders by Music

Представлено аналіз останніх досліджень із вивчення питання використання музичних засобів із метою формування та розвитку мовленнєво-комунікативних навичок, просодичних компонентів мовлення, фонематичних процесів, корекції звуковимови, профілактики мовленнєвих порушень. Висвітлено роль музики як ефективного засобу корекційно-розвиткового процесу, що викликатиме у дітей почуття емоційних змін, бажання діяти, опановувати; вплив музики на процес корекції наявних порушень мовленнєвого розвитку, а саме порушень фонетико-фонематичних процесів; особливості використання засобів музики в корекційній роботі в групах компенсуючого типу для дітей із порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти. Зазначено, що одним із провідних напрямів мовленнєвого розвитку дітей дошкіль¬ного віку є своєчасно організована робота щодо виховання звукової культури мовлення та розвитку фонематичного слуху і фонематичного сприймання, що стане основою подальшого успішного навчання читання та письма дітей у процесі шкільного навчання. Визначено корекційні завдання, разе 'язанню яких сприяють музичні засоби; дидактичні принципи, на яких грунтується методика використання музики в корекційній роботі з подолання порушень фонетико-фонематичного складника мовлення (принципи системності, гуманізації, індивідуального підходу, послідовності та ускладнення матеріалу, наочності); основні напрями використання засобів музики під час корекційно-розвиткової роботи (слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах тощо); завдання, що їх пропонують дітям для виконання під час слухання музики (з метою розвитку слухової уваги і пам 'яті та слухового контролю), співу (як складного процесу звукоутворення з метою корекції порушень артикуляції, дихання, звуковимови, дикції), гри на музичних інструментах (з метою розвитку чуття ритму, дихання). У статті представлено музичні вправи, що спрямовані на розвиток слухового сприймання та фонематичних процесів, закріплення правильної вимови звуків дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення.The analysis of the last researches on studying of a question of use of musical means for the purpose of formation and development of speech-communicative skills, prosodic components of speech, phonemic processes, correction of sound pronunciation, prevention of speech disturbances is presented.The role of music as an effective means of correctional and developmental process that will cause children's feelings of emotional change, the desire to act, master; the influence of music on the process of correction of existing disorders of speech development, namely disorders of phonetic and phonemic processes; features of the use of music in correctional work in groups of compensatory type for children with speech disorders in preschool education.It is noted that one of the leading areas of speech development of preschool children is timely work on the education of sound culture of speech and the development of phonemic hearing and phonemic perception, which will be the basis for further successful learning to read and write in school. Corrective tasks have been identified, the solution of which is facilitated by musical means; didactic principles on which the method of using music in correctional work on overcoming violations of the phonetic-phonemic component of speech is based (principles of systematization, humanization, individual approach, sequence and complexity of material, clarity); the main directions of using music during correctional and developmental work (listening to music, singing, musical-rhythmic movements, playing children's musical instruments, etc.);tasks offered to children to perform while listening to music (to develop auditory attention and memory and auditory control), singing (as a complex process of sound production to correct articulation disorders, breathing, speech, diction), playing musical instruments (in order to develop a sense of rhythm, breathing).The article presents musical exercises aimed at the development of auditory perception and phonemic processes, consolidation of the correct pronunciation of sounds of preschool children with speech disorders

Peculiarities of Correctional-Developmental Education and Upbringing of Children of Preschool Age With Speech Disorders

Для формування особистості у дітей велике значення має корекція мовленнєвих порушень. Завдяки цій корекції вдається попередити формування багатьох небажаних рис особистості. Практика свідчить, що своєчасний логопедичний вплив є одним з превентивних засобів попередження неуспішності дітей у школі та одночасно ефективним способом стимуляції психічного розвитку дитини в цілому.For the formation of a personality in children, the correction of speech disorders is very important. Thanks to this correction it is possible to prevent the formation of many unwanted personality traits. Practice shows that timely logopedic influence is one of the preventive means of preventing the failure of children in school and at the same time an effective way to stimulate the mental development of the child as a whole

Binary Lesson as One of the Forms of Increasing the Efficiency of the Corrective-Developing Process in Institutions of Preschool Education

Логопедична практика доводить, що запорукою успішного подолання порушень мовленнєвого розвитку дошкільників є системна організація корекційно-розвивальної роботи. Модернізація процесу навчання сприяє пошуку педагогами таких педагогічних технологій, що викликатимуть у дітей бажання дізнаватися, міркувати, діяти, опановувати тощо. Сьогодні змінюються завдання дошкільної освіти, розробляються нові підходи до відображення змісту через інтеграцію знань, нові плани навчально-розвивальної роботи. Оновлення системи освіти вимагає використання нетрадиційних методів та форм під час організації корекційно-розвивального процесу в закладах дошкільної освіти, зокрема, інтегративних, під час використання яких у дітей формується діяльнісний підхід до процесу отримання та закріплення набутих знань, умінь та навичок. Однією з форм інтеграції предметів та реалізації міжпредметних зв’язків є бінарне заняття, проведення якого є доцільним в групах компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення.В статье высвечивается значение бинарного занятия как нетрадиционной формы организации коррекционно-развивающего процесса в учреждениях дошкольного образования. При подготовке проведения бинарного занятии в группах для детей с нарушениями речи воспитатель и учитель-логопед вместе выбирают тему занятия и формулируют цель, проводят анализ речевого материала, осуществляют поиск необходимых методов и приемов, подбирают наглядность, предвидят возможные риски та ограничения. Отмечено, что главными предпосылками успешного проведения бинарного занятия является логическая связь между частями занятиями, которые проводят учитель-логопед и воспитатель, использование различных средств и методов обучения и коррекции речевых нарушений, чередование видов деятельности в течение занятия, сохранение тесного контакта с ребенком в течение всего занятия. Определены преимущества бинарного занятия как нетрадиционной формы организации коррекционно-развивающего процесса, а именно: происходит систематизация и обобщение имеющихся знаний у детей; объединение усилий учителя-логопеда и воспитателя позволяет более эффективно осуществлять процесс коррекции, обучения и развития; способствует расширению кругозора, развитию творческого мышления детей, умения применять знания в новых ситуациях; повышает мотивацию и заинтересованность детей, создает комфортные условия развивающей речевой среды; позволяет комплексно использовать различные методы и средства коррекционно-развивающего процесса, системы контроля, а также игру, общение и продуктивную деятельность детей; способствует возникновению у детей мотивов к речевой деятельности, поощрению свободного вербального самовыражения детей; педагоги имеют возможность рационально использовать время. Предоставленный образец бинарного занятия для детей старшего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи.The article highlights the significance of binary employment as an unconventional form of organization of the correctional-developing process in pre-school institutions. When preparing a binary lesson for groups of children with speech disorders, the educator and the speech therapist together choose the topic of the lesson and formulate the goal, analyze the speech material, search for the necessary methods and techniques, select the visual ads, anticipate the possible risks and limitations. It is noted that the major backgrounds for the successful binary lesson is the logical connection between parts of the lesson that the teacher-speech therapist and educator conduct, the use of various means and methods of teaching and correcting speech disorders, the alternation of activities during the lesson, maintaining close contact with the child during the whole lesson. The advantages of binary lesson as an unconventional form of organization of the corrective-developing process are determined, namely: the systematization and generalization of the existing knowledge of children takes place; united efforts of the teacher-speech therapist and educator allow to carry out the process of correction education and development more effectively; promotes broadening of the outlook, development of creative thinking of children, ability to apply knowledge in new situations; increases the motivation and interest of children, creates comfortable conditions for the developing speech environment; allows complex use of various methods and means of corrective-developing process, controlling system, as well as the game, communication and productive activities of children; promotes the children's motives for speech activity, the encouragement of free verbal expression of children; teachers have the opportunity to use time rationally. A sample of a binary lesson for children of senior preschool age with a general underdevelopment of speech is given

Organization of Speech Therapy Work at the Scientific and Practical Center of the Speech Therapy Department

У статті розглядається специфіка надання логопедичної допомоги дітям дошкільного та молодшого шкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку в умовах науково-практичного центру кафедри логопедії.В статье рассматривается специфика оказания логопедической помощи детям дошкольного и младшего школьного возраста с нарушениями речевого развития в условиях научно-практического центра кафедры логопедии.The article discusses the specifics of providing speech therapy services to children of preschool and younger school age with violations of speech development in the scientific and practical center of the Department of correction

Mobile Game as a Mean of Correction of Speech Disorders on Speech Corrective Lessons

У статті висвітлено роль ігрової діяльності в дитячому віці та її вплив на процес корекції наявних порушень мовленнєвого розвитку, значення та особливості використання рухливих ігор та вправ у корекційно-розвивальній роботі в групах компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти. Визначено завдання рухливих ігор, які використовують на логопедичних заняттях: пробудження у дитини бажання брати активну участь у корекційно-розвивальному процесі, підвищення пізнавальної активності та працездатності дітей, активізація процесів сприймання, уваги та пам’яті, розширення діапазону ігрових умінь та навичок, збільшення обсягу корекційного впливу. У статтю включено перелік рухливих ігор, що спрямовані на збагачення словника дитини іменниками, прикметниками, дієсловами, розвиток фонематичного сприймання, закріплення правильної вимови звуків, вміння складати речення, розвиток дрібної моторики пальців рук дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення.В статье освещена роль игровой деятельности в детском возрасте и ее влияние на процесс коррекции имеющихся нарушений речевого развития, значение и особенности использования подвижных игр и упражнений в коррекционно-развивающей работе в группах компенсирующего типа для детей с нарушениями речи в учреждениях дошкольного образования. Определены задачи подвижных игр, которые используются на логопедических занятиях: пробуждение у ребенка желание активно участвовать в коррекционно-развивающем процессе, повышение познавательной активности и работоспособности детей, активизация процессов восприятия, внимания и памяти, расширение диапазона игровых умений и навыков, увеличение объема коррекционного воздействия. В статью включен перечень подвижных игр, направленных на обогащение словаря ребенка существительными, прилагательными, глаголами, развитие фонематического восприятия, закрепление правильного произношения звуков, умение составлять предложения, развитие мелкой моторики пальцев рук детей дошкольного возраста с нарушениями речи.The article highlights the role of gaming activity in childhood and its impact on the process of existing violations of speech development correction, the significance and peculiarities of using mobile games and exercises in corrective-developing work in groups of compensating type for children with speech disorders in pre-school institutions. The tasks of mobile games used in speech therapy are determined: stimulate the desire in a child to actively participate in the corrective-developing process, increase the cognitive activity and efficiency of children, enhance the processes of perception, attention and memory, expand the range of gaming skills and increase the scope of corrective action. The article includes a list of mobile games aimed at enriching the child's dictionary with nouns, adjectives and verbs, developing phonemic perception, fixating the correct pronunciation of sounds, making sentences, developing fine finger motility of preschool children with speech disorders

Development of Speech Therapist Professional Capacity at Preschool Institutions as an Essential Condition for the Effective Arrangement the Remedial and Developing Process

Стаття присвячена проблемі розвитку професійної компетентності учителя-логопеда закладу дошкільної освіти як однієї з умов ефективної організації корекційно-розвивального процесу. Тенденція збільшення числа дітей з різними мовленнєвими порушеннями визначає потребу у фахівцях, здатних забезпечити кваліфіковану допомогу дітям дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку і консультативну допомогу їх батькам. Професійна компетентність лежить в основі підвищення кваліфікації педагогів і доповнюється методичною, соціальною та особистісною компетентністю. Підвищення кваліфікації педагогів – це постійний процес оновлення професійних знань, умінь і навичок. В сучасних умовах розвитку освіти – це тенденція переходу від знань до навичок і педагогічної майстерності, тому необхідний обмін знаннями, перенесення їх в життєві, робочі ситуації, їх перетворення, тобто впровадження їх у педагогічну практику. Зважаючи на те, що професійна діяльність учителя-логопеда полягає в створенні оптимальних умов для розвитку особистості або відновлення здатності особи з вадами мовлення брати участь в активній соціальній діяльності, потребує пильної уваги завдання відповідності професійної компетентності логопедів закладів дошкільної освіти сучасним вимогам суспільства та освіти.Статья посвящена проблеме развития профессиональной компетентности учителя-логопеда учреждения дошкольного образования как одного из условий эффективной организации коррекционно-развивающего процесса. Тенденция увеличения числа детей с различными речевыми нарушениями определяет потребность в специалистах, способных обеспечить квалифицированную помощь детям дошкольного возраста с нарушениями речевого развития и консультативную помощь их родителям. Профессиональная компетентность лежит в основе повышения квалификации педагогов и дополняется методической, социальной и личностной компетентностями. Повышение квалификации педагогов – это постоянный процесс обновления профессиональных знаний, умений и навыков. В современных условиях развития образования – это тенденция перехода от знаний к навыкам и педагогическому мастерству, поэтому необходим обмен знаниями, перенос их в жизненные, рабочие ситуации, их преобразование, то есть внедрение их в педагогическую практику. С учетом того, что профессиональная деятельность учителя-логопеда заключается в создании оптимальных условий для развития личности или восстановления способности лица с нарушениями речи участвовать в активной социальной деятельности, требует пристального внимания задача соответствия профессиональной компетентности логопедов учреждений дошкольного образования современным требованиям общества и образования.The article deals with a problem of speech therapist professional capacity development at preschool institutions as one of the essential conditions for the effective arrangement the remedial and developing process. The growth of children with different language disorders determines the necessity of professionals who are able to provide preschool children who suffer from speech development disturbance with qualified help and to consult their parents. Professional capacity is important for teachers’ further training and it is complemented with methodological, social and personality competences. Teachers’ further training is a constant process of improvement professional knowledge, skills and experience. Nowadays the development of education is a way to move from knowledge to pedagogical mastery. That is why the exchange of experience is needed. We should implement it in reality and performance situations, we should reform it on order to practice it in teaching. Taking into account that the speech therapist professional activity consists in creating optimal conditions for development of the personality or face recovery with speech disturbance for active participating in social activities, we should also pay attention to the problem of correspondence between the professional capacities of speech therapists at preschool institutions and modern requirements of the society and education

Interaction of a Teacher-Speech Therapist of Preschool Education with a Family of a Child Who Has Speech Disorders as a Medium to Obtain a Corrective Objective

У статті висвітлюється проблема взаємодії учителя-логопеда закладу дошкільної освіти з сім’єю дитини, яка відвідує групу компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення. Проблема корекції мовленнєвих порушень та розвитку мовлення викликають у батьків низку питань. На деякі з них вони шукають та знаходять відповіді самі, а інші питання потребують поради педагогів. Взаємодія педагогів і батьків є необхідною умовою ефективного корекційного процесу та повноцінного мовленнєвого розвитку дошкільників, так як найкращі результати спостерігаються там, де вчителі-логопеди та батьки діють узгоджено.В статье высвечивается проблема взаимодействия учителя-логопеда учреждения дошкольного образования с семьей ребенка, который посещает группу для детей с нарушениями речи. Проблема коррекции речевых нарушений и развития речи вызывают у родителей множество вопросов. На некоторые из них они ищут ответы самостоятельно, а другие вопросы требуют советов педагогов. Взаимодействие педагогов и родителей является необходимым условием эффективного коррекционного процесса и полноценного речевого развития дошкольников, так как самые хорошие результаты наблюдаются там, где учителя-логопеды и родители действуют совместно.The article highlights the problem of interaction between the speech therapist of pre-school education establishments and the child's family, who visits the group for children with speech disorders. The problem of correction of verbal disorders and development of speech makes parents ask many questions. The answers on some of them they seek on their own, and other questions require the advice of teachers. The interaction of teachers and parents is a necessary condition for an effective corrective process and full-fledged speech development of preschool children, since the best results are observed where the speech therapists and parents act together

Phrase Speech Formation in Children, who do not Talk

У статті представлено методику формування мовлення в дітей дошкільного віку, які мають загальне недорозвинення мовлення І рівня або затримку мовленнєвого розвитку. Визначено основні принципи корекційно-розвиткової роботи (принцип системного підходу, наочності, послідовності, врахування провідного виду діяльності, доступності, врахування структури мовленнєвого порушення, емоційності) та основні напрями (формування активного словника, формування граматичних категорій мовлення, формування фразового мовлення на основі засвоєної лексики). Зазначено, що реалізація зазначених напрямів відбувається за допомогою картинного, дрібного іграшкового та буквеного матеріалу, а формування активного словника базується на поступовому й поетапному засвоєнні складової будови лексем. Під час створення даної методики за основу взята послідовність у роботі над складовою будовою слів, що розроблена А. К. Марковою, яка частково доповнена та змінена; відповідно до цієї послідовності добираються слова, що дозволяє за умови наявності навіть мінімальної кількості слів в активному словнику дитини формувати елементарне фразове мовлення. Визначено послідовність корекційно-розвиткової роботи за означеними напрямами: проспівування голосних звуків та ознайомлення з буквами, що їх позначають, які в подальшому використовуватимуться як замінники прийменника У, сполучників І, А; введення в активне мовлення займенників Я, ТИ, МИ та частки НА в значенні наказового способу дієслова взяти та одночасне формування первинних навичок діалогічного мовлення; ознайомлення з двоскладовими словами з однаковими відкритими складами та двоскладовими словами з різними відкритими складами та введення прислівників, що позначають місце знаходження предмета (ось, тут, там) і дієслова дай; формування граматичної будови мовлення з використанням букви У як замінника прийменника У в поєднанні з особовими займенниками я, ти в родовому відмінку (у мене, у тебе); поширення фрази через введення сполучника І, який позначається відповідною буквою; введення до структури речення дієслова Є, яке в схемі замінюється буквою Є; введення прийменника З, який позначається буквою З; закріплення вживання сполучника І та введення сполучника А, які позначаються відповідними буквами; введення прийменників НА, БІЛЯ, ЗА, НАД, ПІД, які під час складання схематичних речень з використанням предметних картинок або дрібних іграшок позначаються відповідними друкованими словами. Зазначено, що всі малюнки або іграшки та зображення букв обов’язково розташовуються в один ряд.The article presents the method of speech formation in preschool children, who have a general speech underdevelopment of the first level or speech delay. The basic principles of correctional and developmental work (the systematic approach principle, clarity, consistency, taking into account the leading activity type, accessibility, taking into account the speech disorders structure, emotionality) and the main directions (active vocabulary formation). It is noted that the implementation of these areas is through pictorial, small toy and letter material, and the active vocabulary formation is based on the gradual mastery of the constituent token’s structure. During this technique creation, the sequence in the work on the compound words’ structure, developed by A.K. Markova, which is partially supplemented and changed, is taken as a basis; in accordance with this sequence, words are selected, which allows, providing even the minimum words number in the child’s active vocabulary, to form an elementary phrasal speech. The correctional and developmental work sequence in the indicated directions is determined: vowel sounds singing and acquaintance with the letters denoting them, which will be used in the future as substitutes for the preposition IN, conjunction AND; active pronouns introduction I, YOU, WE and the particle ON in the meaning of the imperative verb mood TO TAKE and the simultaneous formation of primary dialogic speech skills; acquaintance with two-syllable words with the same open syllables and two-syllable words with different open syllables and introduction of adverbs denoting the subject location (here, there) and the verb GIVE; the grammatical structure formation of speech using IN as a substitute for the preposition IN in combination with personal pronouns I, you in the genitive case (I have got, you have got); the phrase spread through the conjunction introduction AND; introduction to the sentence structure of the verb TO BE; the preposition introduction WITH; consolidation of the connector use AND; prepositions introduction, ON, NEAR, FOR, OVER, UNDER, which during the schematic sentences compilation using subject pictures or small toys are indicated by the corresponding printed words. It is stated that all pictures or toys and images of letters must be arranged in one row

Застосування елементів сенсорної інтеграції в логопедичній роботі з дітьми дошкільного віку

У статті висвітлюється проблема включення елементів сенсорної інтеграції в логопедичну роботу з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Зазначено, що сенсорний та мовленнєвий розвиток відбуваються в тісній взаємодії, та, що до причин, які викликають порушення мовленнєвого розвитку дітей, відносяться порушення, що пов’язані з переробкою сенсорної інформації, тому одним із засобів корекції даних порушень може бути метод сенсорної інтеграції. Висвітлюються результати обстеження мовлення дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення за методикою обстеження мовлення дітей 4-7 років О. Зайцевої та В. Шептунової на констатувальному та контрольному етапах дослідження. Визначено принципи, на реалізації яких має базуватися включення елементів сенсорної інтеграції в систему логопедичної роботи: розвитку, індивідуального підходу, довіри та співробітництва, активності дитини, наочності, гуманізму і педагогічного оптимізму. Подано зразки використання обладнання Сенсорного центру (сенсорні доріжки, крупи, сухий басейн, пісок, балансир) на логопедичних заняттях з метою корекції порушень мовлення та його розвитку. Зазначено, що використання обладнання Сенсорного центру дає можливість дітям виконувати різноманітні предметно-практичні та ігрові дії, що сприяють розвитку дрібної моторики пальців рук, удосконаленню просодичних компонентів мовлення, розвитку слухового сприймання та фонематичних процесів, формуванню лексико-граматичних категорій, корекції порушень звуковимови, розвитку зв’язного мовлення, а також стимуляції сенсорних функцій, рухової активності, зняття м’язового та психоемоційного напруження, створення позитивного емоційного фону, активізації когнітивних процесів, підвищенню мотивації до спільної з дорослим та самостійної діяльності дошкільнят.The article highlights the problem of including sensory integration elements in speech therapy work with preschool children with general speech underdevelopment. It is noted that sensory and speech development are closely related, and that the speech disorders causes are disorders related to the sensory information processing, so one of these disorders correcting means may be sensory integration method. The speech examination results of preschool children with general speech underdevelopment according to the speech examination method of children aged 4-7 of O. Zaitseva and V. Sheptunova at the ascertaining and control study stages are highlighted. The implementation principles of which should be based on the inclusion of sensory integration elements in the speech therapy system: development, individual approach, trust and cooperation, child activity, clarity, humanism and pedagogical optimism. Examples of the equipment use of the Sensory Center (sensory paths, cereals, dry pool, sand, balancer) in speech therapy classes in order to correct speech disorders and its development are given. It is noted that the sensory equipment use allows children to perform a variety of subject-practical and playful activities that promote the development of fingers fine motor skills, improving prosodic speech components, auditory perception and phonemic processes development, lexical and grammatical categories formation, speech disorders correction, development coherent speech, as well as sensory functions stimulation, motor activity, removal of muscle and psycho-emotional tension, creating a positive emotional background, cognitive processes activation, increasing motivation for joint with adults and independent activities of preschoolers