Directions for Improving the Efficiency of Supply Chain Management Regulation of Health Care in Ukraine: A Case Study of Western European Countries

In modern conditions Ukraine has a steady trend of high mortality rates caused by the low level of health care quality. In this regard, it becomes relevant to develop scientific approaches to improving the efficiency of administrative and legal regulation of the health service in the country. The article substantiates the main factors of the efficiency of the administrative and legal regulation of health care in Western Europe. The current state of the health service in Ukraine was analyzed. The key factors of the critical health care state in the country are identified. The expert evaluation technique was used to assess the efficiency of medical reform in Ukraine and to justify the main directions for improving the legal regulation of the health care service, taking into account the efficiency factors applied in Western Europe. A system of recommendations was developed for improving the legal framework of health care in Ukraine. The research results are practical in nature and will become the basis for the implementation of Ukraine’s European desire to strengthen the health care system and its potential, increase its safety and protect public health as a prerequisite for sustainable development and economic growth

Problematic Issues of the Administrative and Legal Status of the Police in the Baltic States (Lithuania, Latvia, Estonia)

This research article aims to analyze the essence of the notion «administrative and legal status of police bodies». Materials and methods include analysis of the target and structural and organizational elements of the administrative and legal status for each country; consideration of comments and proposals made by representatives of the public and experts, as well as problematic issues of the administrative and legal status of the police of countries: Estonia, Latvia, and Lithuania. Results of the article are that the international community and the Council of Europe, based on the national experience of different countries, have developed a set of norms and recommendations in the field of crime prevention measures, the perception of which is an important condition for qualitative improvement of police service, implementing it in accordance with the principles of legality, humanism, respect for human rights and freedoms and the citizen. In the conclusion of the article, it should be noted that there is still room for improvement and harmonization of the administrative and legal status of police in the Baltic countries.У статті проаналізовано сутність поняття «адміністративно-правовий статус органів поліції». Матеріали та методи включають аналіз цільових та структурно-організаційних елементів адміністративно-правового статусу кожної країни; розглянуто коментарі та пропозицій представників громадськості та експертів, а також проблемні питання адміністративно-правового статусу поліції країн: Естонії, Латвії та Литви. Результати статті полягають у тому, що міжнародне співтовариство та Рада Європи, засновані на національному досвіді різних країн, розробили низку норм та рекомендацій у сфері заходів із попередження злочинності, прийняття яких є важливою умовою для якісного поліпшення служби поліції, здійснення її відповідно до принципів законності, гуманізму, поваги прав і свобод людини та громадянина.В статье проанализирована сущность понятия «административно-правового статуса органов полиции». Материалы и методы включают анализ целевых и структурно-организационных элементов административно-правового статуса каждой страны; рассмотрено комментарии и предложения представителей общественности и экспертов, а также проблемные вопросы административно-правового статуса полиции стран: Эстонии, Латвии и Литвы. Результаты статьи состоят в том, что международное сообщество и Совет Европы, основанные на национальном опыте различных стран, разработали ряд норм и рекомендаций в сфере мероприятий по предупреждению преступности, принятие которых является важным условием для качественного улучшения службы полиции, осуществление ее в соответствии с принципами законности, гуманизма, уважения прав и свобод человека и гражданина

Problematic Issues of the Administrative and Legal Status of the Police in the Baltic States (Lithuania, Latvia, Estonia)

This research article aims to analyze the essence of the notion «administrative and legal status of police bodies». Materials and methods include analysis of the target and structural and organizational elements of the administrative and legal status for each country; consideration of comments and proposals made by representatives of the public and experts, as well as problematic issues of the administrative and legal status of the police of countries: Estonia, Latvia, and Lithuania. Results of the article are that the international community and the Council of Europe, based on the national experience of different countries, have developed a set of norms and recommendations in the field of crime prevention measures, the perception of which is an important condition for qualitative improvement of police service, implementing it in accordance with the principles of legality, humanism, respect for human rights and freedoms and the citizen. In the conclusion of the article, it should be noted that there is still room for improvement and harmonization of the administrative and legal status of police in the Baltic countries.У статті проаналізовано сутність поняття «адміністративно-правовий статус органів поліції». Матеріали та методи включають аналіз цільових та структурно-організаційних елементів адміністративно-правового статусу кожної країни; розглянуто коментарі та пропозицій представників громадськості та експертів, а також проблемні питання адміністративно-правового статусу поліції країн: Естонії, Латвії та Литви. Результати статті полягають у тому, що міжнародне співтовариство та Рада Європи, засновані на національному досвіді різних країн, розробили низку норм та рекомендацій у сфері заходів із попередження злочинності, прийняття яких є важливою умовою для якісного поліпшення служби поліції, здійснення її відповідно до принципів законності, гуманізму, поваги прав і свобод людини та громадянина.В статье проанализирована сущность понятия «административно-правового статуса органов полиции». Материалы и методы включают анализ целевых и структурно-организационных элементов административно-правового статуса каждой страны; рассмотрено комментарии и предложения представителей общественности и экспертов, а также проблемные вопросы административно-правового статуса полиции стран: Эстонии, Латвии и Литвы. Результаты статьи состоят в том, что международное сообщество и Совет Европы, основанные на национальном опыте различных стран, разработали ряд норм и рекомендаций в сфере мероприятий по предупреждению преступности, принятие которых является важным условием для качественного улучшения службы полиции, осуществление ее в соответствии с принципами законности, гуманизма, уважения прав и свобод человека и гражданина

Administrative – Territorial Reform in Ukraine: Implementation Challenges and Control Mechanism Improvement

The article deals with the possible directions of the administrative-territorial reform in Ukraine in present conditions. The main objective of the study is to develop practical recommendations for carrying out an administrative-territorial reform in Ukraine based on the experience of Western European countries. In this paper the authors applied the method of legal modeling, the prognostic method, which enabled to give scientifically based forecasts on the prospects of the administrative-territorial reform in Ukraine and the implementation of efficient administrative and territorial management. Scientific novelty of the paper includes outlining the essence of the administrative and territorial reform in modern Ukraine, complex and hierarchical national conditions and reform factors. The article also states the necessity of broad decentralization and deconcentration of power, which would enable to stabilize the social situation in the country and to promote the democracy. The undertaken analysis allowed identifying a new form of government, which cannot be considered either unitary or federal. This form of government can be found in Western European countries and is characterized by the indivisibility of the state, which acknowledges local autonomies and implies the most extensive administrative decentralization. The authors propose to improve Ukraine’s control mechanisms according to this form of state structure and taking into account the status of the regions. The article makes a distinction between the concepts ‘the territorial structure of the state’ and ‘the administrative-territorial structure of the state’, the original author’s definitions provided. Practical conclusions and recommendations on carrying out the administrative-territorial reform in Ukraine and proposals for optimization of the control mechanism can be used by Western European countries facing administrative and territorial challenges.У статті розглядаються можливі напрямки адміністративно-територіальної реформи в Україні в сучасних умовах. Основним завданням дослідження є розробка практичних рекомендацій щодо проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні на основі досвіду західноєвропейських країн. В даній роботі автори застосували метод правового моделювання, прогностичний метод, який дозволив дати науково обґрунтовані прогнози щодо перспектив адміністративно-територіальної реформи в Україні та здійснення ефективного адміністративного та територіального управління. Наукова новизна статті містить у собі суть адміністративно-територіальної реформи в сучасній Україні, складні та ієрархічні національні умови та фактори реформ. У статті також зазначається необхідність широкої децентралізації та деконцентрації влади, яка дозволить стабілізувати соціальну ситуацію в країні та сприяти демократії. Проведений аналіз дозволив визначити нову форму правління, яка не може розглядатися як унітарна, так і федеральна. Ця форма правління може бути знайдена в західноєвропейських країнах і характеризується неподільністю держави, яка визнає місцеві автономії і передбачає найбільшу адміністративну децентралізацію. Автори пропонують покращити механізми контролю України відповідно до цієї форми державної структури та з урахуванням статусу регіонів. У статті виділено поняття «територіальна структура держави» та «адміністративно-територіальна структура держави», надані оригінальні авторські визначення. Практичні висновки та рекомендації щодо проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні та пропозиції щодо оптимізації механізму контролю можуть використовуватися країнами Західної Європи, які стикаються з адміністративно-територіальними викликами.В статье рассматриваются возможные направления административно-территориальной реформы в Украине в современных условиях. Основной задачей исследования является разработка практических рекомендаций по проведению административно-территориальной реформы в Украине на основе опыта западноевропейских стран. В данной работе авторы применили метод правового моделирования, прогностический метод, который позволил дать научно обоснованные прогнозы относительно перспектив административно-территориальной реформы в Украине и осуществления эффективного административного и территориального управления. Научная новизна статьи содержит в себе суть административно-территориальной реформы в современной Украине, сложные и иерархические национальные условия и факторы реформ. В статье также отмечается необходимость широкой децентрализации и деконцентрации власти, которая позволит стабилизировать социальную ситуацию в стране и способствовать демократии. Проведенный анализ позволил определить новую форму правления, которая не может рассматриваться как унитарная, так и федеральная. Эта форма правления может быть найдена в западноевропейских странах и характеризуется неделимостью государства, признает местные автономии и предполагает наибольшую административную децентрализацию. Авторы предлагают улучшить механизмы контроля Украины, в настоящем государственной структуры и с учетом статуса регионов. В статье выделено понятие «территориальная структура государства» и «административно-территориальная структура государства», предоставленные оригинальные авторские определения. Практические выводы и рекомендации по проведению административно-территориальной реформы в Украине и предложения по оптимизации механизма контроля могут использоваться странами Западной Европы, которые сталкиваются с административно-территориальными вызовами

Administrative – Territorial Reform in Ukraine: Implementation Challenges and Control Mechanism Improvement

The article deals with the possible directions of the administrative-territorial reform in Ukraine in present conditions. The main objective of the study is to develop practical recommendations for carrying out an administrative-territorial reform in Ukraine based on the experience of Western European countries. In this paper the authors applied the method of legal modeling, the prognostic method, which enabled to give scientifically based forecasts on the prospects of the administrative-territorial reform in Ukraine and the implementation of efficient administrative and territorial management. Scientific novelty of the paper includes outlining the essence of the administrative and territorial reform in modern Ukraine, complex and hierarchical national conditions and reform factors. The article also states the necessity of broad decentralization and deconcentration of power, which would enable to stabilize the social situation in the country and to promote the democracy. The undertaken analysis allowed identifying a new form of government, which cannot be considered either unitary or federal. This form of government can be found in Western European countries and is characterized by the indivisibility of the state, which acknowledges local autonomies and implies the most extensive administrative decentralization. The authors propose to improve Ukraine’s control mechanisms according to this form of state structure and taking into account the status of the regions. The article makes a distinction between the concepts ‘the territorial structure of the state’ and ‘the administrative-territorial structure of the state’, the original author’s definitions provided. Practical conclusions and recommendations on carrying out the administrative-territorial reform in Ukraine and proposals for optimization of the control mechanism can be used by Western European countries facing administrative and territorial challenges.У статті розглядаються можливі напрямки адміністративно-територіальної реформи в Україні в сучасних умовах. Основним завданням дослідження є розробка практичних рекомендацій щодо проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні на основі досвіду західноєвропейських країн. В даній роботі автори застосували метод правового моделювання, прогностичний метод, який дозволив дати науково обґрунтовані прогнози щодо перспектив адміністративно-територіальної реформи в Україні та здійснення ефективного адміністративного та територіального управління. Наукова новизна статті містить у собі суть адміністративно-територіальної реформи в сучасній Україні, складні та ієрархічні національні умови та фактори реформ. У статті також зазначається необхідність широкої децентралізації та деконцентрації влади, яка дозволить стабілізувати соціальну ситуацію в країні та сприяти демократії. Проведений аналіз дозволив визначити нову форму правління, яка не може розглядатися як унітарна, так і федеральна. Ця форма правління може бути знайдена в західноєвропейських країнах і характеризується неподільністю держави, яка визнає місцеві автономії і передбачає найбільшу адміністративну децентралізацію. Автори пропонують покращити механізми контролю України відповідно до цієї форми державної структури та з урахуванням статусу регіонів. У статті виділено поняття «територіальна структура держави» та «адміністративно-територіальна структура держави», надані оригінальні авторські визначення. Практичні висновки та рекомендації щодо проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні та пропозиції щодо оптимізації механізму контролю можуть використовуватися країнами Західної Європи, які стикаються з адміністративно-територіальними викликами.В статье рассматриваются возможные направления административно-территориальной реформы в Украине в современных условиях. Основной задачей исследования является разработка практических рекомендаций по проведению административно-территориальной реформы в Украине на основе опыта западноевропейских стран. В данной работе авторы применили метод правового моделирования, прогностический метод, который позволил дать научно обоснованные прогнозы относительно перспектив административно-территориальной реформы в Украине и осуществления эффективного административного и территориального управления. Научная новизна статьи содержит в себе суть административно-территориальной реформы в современной Украине, сложные и иерархические национальные условия и факторы реформ. В статье также отмечается необходимость широкой децентрализации и деконцентрации власти, которая позволит стабилизировать социальную ситуацию в стране и способствовать демократии. Проведенный анализ позволил определить новую форму правления, которая не может рассматриваться как унитарная, так и федеральная. Эта форма правления может быть найдена в западноевропейских странах и характеризуется неделимостью государства, признает местные автономии и предполагает наибольшую административную децентрализацию. Авторы предлагают улучшить механизмы контроля Украины, в настоящем государственной структуры и с учетом статуса регионов. В статье выделено понятие «территориальная структура государства» и «административно-территориальная структура государства», предоставленные оригинальные авторские определения. Практические выводы и рекомендации по проведению административно-территориальной реформы в Украине и предложения по оптимизации механизма контроля могут использоваться странами Западной Европы, которые сталкиваются с административно-территориальными вызовами

Поліція як суб’єкт забезпечення кібербезпеки

The article is devoted to some questions researching state policy in the cyber sphere and cybercrime legislation of some foreign countries, problems of administrative and legal regulation of policing in Ukraine, the improvement of the current Ukrainian legislation. Researches in the sphere of cyber policing have got a special actuality in Ukraine recently, because the President of Ukraine has signed an order to enforce the Ukrainian National Security and Defense Council’s resolution dated January 27, 2016, «On the Cyber Security Strategy of Ukraine», the one and only legislative act, which regulates the activities of the law enforcement bodies in this sphere. It creates conditions for safe operation of cyber space and its use in the interests of people, society and the government. Studying and using gained successful experience of the foreign countries is essential especially in order to improve the activities of the Ukrainian police.У статті розглядаються актуальні питання державної політики у сфері кібербезпеки та кіберзлочинності на прикладі країн Європи і Сполучених Штатів Америки, досліджується законодавство ряду зарубіжних країн, охоплюються проблеми правового регулювання кіберсфери в Україні і шляхи вдосконалення чинного законодавства України. Дослідження в області кіберполіції набули особливої актуальності в Україні останнім часом, особливо після підписання Президентом України Указу, який ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 р. «Про Стратегію кібербезпеки України», єдиного на сьогоднішній день законодавчого акта, що регулює діяльність правоохоронних органів у цій сфері. Такий крок сприяє створенню умов для безпечного використання кіберпростору в інтересах людей, суспільства і держави. Вивчення і застосування успішного досвіду зарубіжних країн, таких як США, Литва, Польща, Чехія, має важливе значення в цілях вдосконалення законодавчої бази країни та діяльності української кіберполіції.В статье рассматриваются актуальные вопросы государственной политики в сфере кибербезопасности и киберпреступности на примере стран Европы и Соединенных Штатов Америки, исследуется законодательство ряда зарубежных стран, охватываются проблемы правового регулирования киберсферы в Украине и совершенствования действующего законодательства Украины. Исследования в области киберполиции получили особую актуальность в Украине в последнее время, особенно после подписания Президентом Украины Указа, который ввел в действие решение Совета национальной безопасности и обороны Украины от 27 января 2016 г. «О Стратегии кибербезопасности Украины», единственного на сегодняшний день законодательного акта, регулирующего деятельность правоохранительных органов в этой сфере. Такой шаг способствует созданию условий для безопасной эксплуатации киберпространства и его использования в интересах людей, общества и государства. Изучение и использование успешного опыта зарубежных стран, таких как США, Литва, Польша, Чехия, имеет важное значение в целях усовершенствования законодательной базы страны и деятельности украинской киберполиции

Поліція як суб’єкт забезпечення кібербезпеки

The article is devoted to some questions researching state policy in the cyber sphere and cybercrime legislation of some foreign countries, problems of administrative and legal regulation of policing in Ukraine, the improvement of the current Ukrainian legislation. Researches in the sphere of cyber policing have got a special actuality in Ukraine recently, because the President of Ukraine has signed an order to enforce the Ukrainian National Security and Defense Council’s resolution dated January 27, 2016, «On the Cyber Security Strategy of Ukraine», the one and only legislative act, which regulates the activities of the law enforcement bodies in this sphere. It creates conditions for safe operation of cyber space and its use in the interests of people, society and the government. Studying and using gained successful experience of the foreign countries is essential especially in order to improve the activities of the Ukrainian police.У статті розглядаються актуальні питання державної політики у сфері кібербезпеки та кіберзлочинності на прикладі країн Європи і Сполучених Штатів Америки, досліджується законодавство ряду зарубіжних країн, охоплюються проблеми правового регулювання кіберсфери в Україні і шляхи вдосконалення чинного законодавства України. Дослідження в області кіберполіції набули особливої актуальності в Україні останнім часом, особливо після підписання Президентом України Указу, який ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 р. «Про Стратегію кібербезпеки України», єдиного на сьогоднішній день законодавчого акта, що регулює діяльність правоохоронних органів у цій сфері. Такий крок сприяє створенню умов для безпечного використання кіберпростору в інтересах людей, суспільства і держави. Вивчення і застосування успішного досвіду зарубіжних країн, таких як США, Литва, Польща, Чехія, має важливе значення в цілях вдосконалення законодавчої бази країни та діяльності української кіберполіції.В статье рассматриваются актуальные вопросы государственной политики в сфере кибербезопасности и киберпреступности на примере стран Европы и Соединенных Штатов Америки, исследуется законодательство ряда зарубежных стран, охватываются проблемы правового регулирования киберсферы в Украине и совершенствования действующего законодательства Украины. Исследования в области киберполиции получили особую актуальность в Украине в последнее время, особенно после подписания Президентом Украины Указа, который ввел в действие решение Совета национальной безопасности и обороны Украины от 27 января 2016 г. «О Стратегии кибербезопасности Украины», единственного на сегодняшний день законодательного акта, регулирующего деятельность правоохранительных органов в этой сфере. Такой шаг способствует созданию условий для безопасной эксплуатации киберпространства и его использования в интересах людей, общества и государства. Изучение и использование успешного опыта зарубежных стран, таких как США, Литва, Польша, Чехия, имеет важное значение в целях усовершенствования законодательной базы страны и деятельности украинской киберполиции