Щодо питання про дію принципу презумпції невинуватості у дисциплінарному провадженні

The article is devoted to a detailed analysis of national practice of disciplinary proceedings against judges, prosecutors and lawyers, as well as the legal positions of higher courts on the fact of the presence or absence of the principle of presumption of innocence in this category of proceedings. Particular attention is paid to the study of international law and thematic case law of the European Court of Human Rights, which highlights the distinction between criminal and disciplinary proceedings on certain characteristics and features of the principle of proof of guilt in each of them. The article formulates a claim conclusion about the need to rethink the essence of disciplinary proceedings in national law and to extend the basic principles of justice (in particular, criminal) to its sphere.The practice of prosecuting lawyers for disciplinary misconduct can serve as an example of a diametrically opposed approach to understanding the nature of disciplinary proceedings. Іn this case such features of justice (criminal and disciplinary proceedings) as competition, equality of the parties before the law and the court, proving the guilt of a person “beyond a reasonable doubt”, objectivity, justice and others are clearly demonstrated. Therefore, establishing the absence of the principle of presumption of innocence against judges and prosecutors as representatives of public authorities can be regarded not only as a manifestation of their discrimination in relevant disciplinary proceedings, but also as a violation of fundamental principles and constitutional rights of the person in the process of bringing them to this type of justice.Статья посвящена детальному анализу отечественной практики осуществления дисциплинарных производств в отношении судей, прокуроров и адвокатов, а также правовых позиций высших судебных инстанций на предмет констатации факта наличия или отсутствия принципа презумпции невиновности в этой категории производств. Отдельное внимание уделено исследованию норм международного права и тематическим прецедентным решениям Европейского суда по правам человека, в которых освещены вопросы разграничения уголовного и дисциплинарного процессов по определенным характерологическим признакам и особенностям реализации принципа обеспечения доказанности вины в рамках каждого из них. В работе сформулирован претензионный вывод о необходимости переосмысления сущности дисциплинарного производства в национальном праве и распространения действия основных принципов судопроизводства (в частности, уголовного) на его сферу.Проаналізовано вітчизняну практику здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів, прокурорів і адвокатів, а також правові позиції вищих судових інстанцій стосовно констатації факту наявності або відсутності принципу презумпції невинуватості у цій категорії проваджень. Окрему увагу приділено дослідженню норм міжнародного права та тематичним прецедентним рішенням Європейського суду з прав людини, в яких висвітлені питання розмежування кримінального та дисциплінарного процесів за певними характерологічними ознаками й особливості реалізації засади забезпечення доведеності вини в рамках кожного з них. У роботі сформульовано претензійний висновок про необхідність переосмислення сутності дисциплінарного провадження у національному праві та поширення дії основних засад судочинства (зокрема, кримінального) на його сферу

Щодо питання про дію принципу презумпції невинуватості у дисциплінарному провадженні

Проаналізовано вітчизняну практику здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів, прокурорів і адвокатів, а також правові позиції вищих судових інстанцій стосовно констатації факту наявності або відсутності принципу презумпції невинуватості у цій категорії проваджень. Окрему увагу приділено дослідженню норм міжнародного права та тематичним прецедентним рішенням Європейського суду з прав людини, в яких висвітлені питання розмежування кримінального та дисциплінарного процесів за певними характерологічними ознаками й особливості реалізації засади забезпечення доведеності вини в рамках кожного з них. У роботі сформульовано претензійний висновок про необхідність переосмислення сутності дисциплінарного провадження у національному праві та поширення дії основних засад судочинства (зокрема, кримінального) на його сферу

Micro-learning principles in teaching EFL in the structure of supplementary and further education: Andragogical aspect

The study considers the innovative educational technology of micro-learning to demonstrate how micro-learning can be used as an effective strategy for teaching a foreign language to adults in the system of additional education, at language courses of various types, in view of modern conditions and realities. The scientific novelty of the study is an example of modelling an English lesson according to the basic principles of micro-learning technology: brevity, conciseness, repeatability. The study has shown that micro-education contributes to increasing student activity and their involvement in the educational process. The study concludes that thanks to micro-education, it is easier for students to see the productive result of their actions, which in turn increases their confidence in further success. Moreover, it facilitates reflection, which is an integral part of any skill development. ‘Difficult’ tasks, on the contrary, may be inadequate to the level of language competence and make learning goals unattainable, which can become a serious factor in demotivating adult learners. The implications of this study extend beyond the immediate context of language education, pointing to the broader potential of micro-learning as a pedagogical tool for enhancing engagement and confidence in adult learners. As educational institutions seek effective strategies in adapting to modern learning environments, the study suggests that integrating micro-learning principles could offer a beneficial approach for optimising adult language acquisition and fortifying a positive and reflective learning experience