Radiofrequency ablation as a method of choice for the treatment of lower extremity varicose veins disease

The aim of the work is to improve the radiofrequency ablation (RFA) protocol in order to minimize disease recurrence and to improve the life quality of patients with lower extremity varicose veins disease (LEVVD). Materials and methods. An open-label, prospective study of the effectiveness of a modified RFA protocol for the treatment of 210 consecutive patients with clinical grade C2-C6 of LEVVD was conducted. The effectiveness and safety of the procedure were evaluated by the anatomical success of vein obliteration, the dynamics of the severity of venous pathology according to the VCSS scale, quality of life indicators determined using the AVVQ-UA questionnaire, and development of postoperative complications. Results. Sonographic control was conducted in the first 48 hours, 7 days and 1 month after the RFA procedure and recorded 100 % occlusion of the great saphenous vein, obtaining the effect of “radiofrequency crossectomy” in the jugular area. After 6 months and 1 year of follow-up, 208 (99.1 %) patients experienced vein occlusion and 2 (0.9 %) patients had partial vein occlusion within 1 cm of the sapheno-femoral junction without pathological reflux. After 2 years the partial occlusion was diagnosed in 4 (1.9 %) patients. During the first 2 weeks after treatment, 64 (30.5 %) patients reported complications, which didn’t require treatment. However, in 2 (0.9 %) cases asymptomatic distal DVT and in 1 (0.5 %) EHIT II were diagnosed. Anticoagulant therapy was prescribed. Regression of clinical symptoms with a statistically significant difference in the VCSS score (p < 0.001) was observed 6 months after RFA. The application of the proposed RFA protocol made it possible to statistically significantly improve the quality of life indicators 1 month after treatment by 3.36 ± 0.81 (р < 0.001) with further positive dynamics. Conclusions. The application of the proposed RFA protocol in patients with LEVVD has a good safety profile, allows to minimize disease recurrences, performing the effect of “radiofrequency crossectomy”, and has a positive effect on the regression of clinical symptoms and quality of life indicators

Cтан ендогенної інтоксикації та динаміка змін мікроелементного гомеостазу при експериментальній гострій тонкокишковій непрохідності

The author has generalized the results of an investigation of an impaired function of the small intestine, depending on the time of the development of acute intestinal obstruction in the pathogenesis of the formation of the indicators of endogenous intoxication and trace element homeostasis in an experiment on 40 pigs of the Vietnamese breed. It has been established that the course of the disease under the experimental conditions is accompanied with essential changes of the biochemical parameters and trace elements homeostasis in the organism that were dependent on the duration of intestinal obstruction.Обобщены результаты исследования нарушений функции тонкой кишки в зависимости от времени развития непроходимости в патогенезе формирования показателей эндотоксикоза и микроэлементного гомеостаза в эксперименте на 40 свиньях вьетнамской породы. Установлено, что протекание болезни и хирургическое возобновление проходимости тонкой кишки в условиях эксперимента сопровождалось значительными изменениями биохимических показателей и микроэлементного гомеостаза в организме, которые зависели от продолжительности кишечной непроходимости.Узагальнено результати дослідження порушеної функції тонкої кишки залежно від часу розвитку гострої непрохідності в патогенезі формування показників ендогенної інтоксикації та мікроелементного гомеостазу в експерименті на 40 свинях в’єтнамської породи. Установлено, що перебіг захворювання в умовах експерименту супроводжувався значними змінами біохімічних показників та мікроелементного гомеостазу в організмі, які залежали від тривалості кишкової непрохідності

Some Aspects of Postoperative Hypoparathyroidism Prevention and Treatment

The objective of this work was to improve the results of surgical treatment of patients with various diseases of the thyroid gland (TG) in the aspect of postoperative hypoparathyroidism (HPT) development by new approaches to its prevention.The analysis of surgical treatment of 48 patients at the age of 12 to 78 with various pathology of the thyroid gland (TG) was conducted. The patients were treated in Ivano-Frankivsk Regional Oncology Dispensary and Ivano-Frankivsk City Central Clinical Hospital from 2013 to 2015. Depending on the postoperative period management, patients with signs of postoperative hypoparathyroidism were divided into 2 groups. The first group of patients received basic therapy during the postoperative period according to the Treatment Protocol, approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine from 05.08.2009, No. 574. Patients of the second group received drug Cytoflavin in a dose of 10 ml by intravenous infusion into 200 ml of 0.9% NaCl solution for 7 days in addition to the basic therapy. The use of Cytoflavin during the postoperative period after thyroidectomy reduces symptoms of hypoparathyroidism (HPT) resulting in better oxygenation of the tissues of the parathyroid glands (PTG) and restoring the balance of the oxidative modification of proteins system and enzymes of the antioxidant system (OMP-AOS), which is manifested in significant antihypoxic and antioxidant effect of the drug and justifies indications for its use in this disease treatment.

The use of distance learning technologies in the course of surgical interns’ training

У статті проведено аналіз дистанційної форми навчання лікарів-інтернів хірургічного профілю. Як показує світовий досвід, впровадження інноваційних методів навчання в підготовці лікарів хірургів на післядипломному етапі сприяє ефективному засвоєнню поставлених завдань та досягнення цілей. Така форма подачі інформації є однією із ведучих форм навчання у світі та дає можливість доступу слухача до додаткового навчального матеріалу та отримання знань від ведучих спеціалістів, реалізації можливості здобування знань протягом життя. Застосування дистанційної форми навчання дозволяє скоротити час вивчення матеріалу завдяки швидкості комунікації доповідача і слухачів, а також завдяки використанню чатів, блогів, форумів, електронних бібліотек, відеотрансляцій. Впровадження програм дистанційного навчання є трудоємким процесом, оскільки навчальні матеріали повинні бути розпрацьовані на належному рівні, щоб гарантувати високу якість навчання. Однією з важливих проблем використання дистанційного навчання є забезпечення контролю клінічного досвіду. Навчання лікарів хірургічного профілю вимагає щоденного практичного вдосконалення та засвоєння мануальних навичок в операційних кімнатах, діагностично-маніпуляційних кабінетах, клінічних розборах та в безпосередньому контакті з пацієнтами. Це вимагає традиційного очного контакту з викладачем, однак, сучасні дистанційні освітні технології ефективно створюють взаємозв’язок викладач-інтерн, що позитивно впливає на вивчення і засвоєння теоретичного матеріалу, незалежно від місця знаходження осіб, та дозволяє збільшити можливості та мотивацію до післядипломної освіти. Дистанційні освітні технології повинні широко впроваджуватись в навчальний процес хірургічних кафедр післядипломної освіти на рівні додаткового професійного навчання; В статье проведен анализ дистанционной формы обучения врачей-интернов хирургического профиля. Как показывает мировой опыт, внедрение инновационных методов обучения в подготовке врачей хирургов на последипломном этапе способствует эффективному усвоению поставленных задач и достижения целей. Применение современных дистанционно-образовательных технологий обучения является одной из ведущих форм обучения в мире и дает возможность доступа слушателю к дополнительному учебному материалу и получению знаний от ведущих специалистов, реализации возможности обучения специалиста в течении жизни. Применение дистанционной формы обучения позволяет сократить время изучения материала благодаря скорости коммуникации докладчика и слушателей, а также благодаря использованию чатов, блогов, форумов, электронных библиотек, видеотрансляций. Внедрение программ дистанционного обучения является трудоемким процессом, так как учебные программы должны быть разработаны на должном уровне, чтобы гарантировать высокое качество обучения. Одной из важных проблем использования дистанционного обучения является обеспечение контроля клинического опыта. Обучение врачей хирургического профиля требует ежедневного практического совершенствования и усвоения мануальных навыков в операционных комнатах, лечебно-манипуляционных кабинетах, клинических разборах, в непосредственном контакте с пациентами. Это требует традиционного очного контакта с преподавателем, однако, современные дистанционные образовательные технологии эффективно создают взаимосвязь преподаватель-интерн, влияют на изучение и усвоение теоретического материала, независимо от места нахождения лиц. Использование дистанционного обучения позволяет увеличить возможности и мотивацию к последипломному образованию. Дистанционно-образовательные технологии должны широко внедряться в учебный процесс хирургических кафедр последипломного образования на уровне дополнительного профессионального обучения; The article represents the analysis of distance learning of surgical interns. One of the main reasons is the logistical support of the educational process. Technological advances contribute to the use of the latest distance learning technologies in postgraduate education. They provide an opportunity to master the methods of medicinal manipulations management effectively without leaving the main place of work, and without significant material and technical costs. The rapid development of educational and information technologies promotes the use of innovative teaching systems in higher educational establishments adjusted to the modern requirements of the advanced countries of the world. The main task of modern postgraduate education is the transition from the concept of knowledge and skills acquiring and practical skills mastering to the concept of education. The intensive development of information and computer telecommunication systems contributes to the large-scale implementation of distance learning technologies into the educational process of postgraduate training. According to international practices, the introduction of innovative teaching methods in surgeons’ training at the postgraduate stage contributes to the effective tasks assimilation and goals achievement. Such form of information presentation is one of the leading forms of learning in the world. It provides an access for the listener to additional learning material and obtaining knowledge from leading specialists, realization of the possibility of a specialist’s training during a lifetime. The use of distance learning provides an opportunity to reduce the time of material studying due to the speed of the speaker and listeners’ communication, as well as the use of chats, blogs, forums, electronic libraries, video broadcasting. The implementation of a competent comprehensive approach to surgical interns’ training is an important component of the pedagogical process. Its organization influences the success of both theoretical and practical material acquiring. One of the peculiarities of the educational process at our department is the emphasis on the development of intern’spersonal characteristics which we direct to broad-based knowledge, the ability to integrate knowledge and practical skills in case of medical care provision in all medicine branches. The introduction of distance learning programs is a time-taking process since curricula must be developed at the proper level to ensure high quality of training. One of the important problems of distance learning use is provision of clinical practice control. Surgeons’ training requires daily practical training and mastering of manual skills in operating rooms, procedure rooms, clinical discussions, in direct contact with patients. This requires a traditional face-to-face encounter with a teacher. However, modern distance learning technologies effectively provide the teacher-intern relationship effectively influencing the study and mastering of theoretical material regardless of individuals’ location. Distance learning use increases opportunities and motivation for postgraduate education. Distance learning educational technologies should be widely implemented in the educational process of surgical departments of postgraduate education at the level of additional professional training. The Department of Postgraduate Surgery is the final stage in the formation of medical specialist. Therefore, it is important that distance learning technologies are widely implemented in the educational process of departments at the level of additional vocational training

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИГІПОКСАНТНОЇ ТЕРАПІЇ З МЕТОЮ ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ГІПОПАРАТИРЕОЗУ

The purpose of our work was to investigate the morphological and histochemical changes of parathyroid glands (PTG) after thyroidectomy in the experiment and to substantiate the use of antihypoxantantioxidant therapy in the postoperative period. Taking into account the urgency of the problem of postoperative hypoparathyroidism in endocrine surgery, there are many unsolved issues regarding the avoidance of possible development of this complication and methods of correction of postoperative hypocalcemia. The problem of postoperative hypoparathyroidism is an important medical and social aspect. Transient hypoparathyroidism is often accompanied by fluctuations in blood calcium levels, and therefore it requires constant laboratory control and constant correction of therapeutic doses of replacement therapy. Instead, a permanent form of postoperative hypoparathyroidism can lead to disability of the patient, and therefore has an important social significance. Therefore, there is an acute issue of preventing the development of this complication. In this connection, this experimental study was performed. All studies were performed on 20 rabbits. Modeling of hypoparathyroidism was carried out according to Lopukhin Yu.M. (1971). Depending on the post-operative period management, all animals were divided into 2 groups. Group 1 (9 animals) in the postoperative period, for the purpose of analgesia, received 50% solution of Analgin at a dose of 2 ml twice a day. With the aim of detoxification, NaCl 0.9% was administered (through a constant catheter) was injected intravenously – twice at a dose of 100 ml per day. Group 2 (9 animals), in addition to the above-mentioned treatment, received the medicine Cytoflavin at a dose of 1.5 mg/kg 2 times a day intravenously during 7 days. The control group included 2 rabbits, which were removed PTG, and then their morphology was studied normally. Thus, we have found that surgical interventions on the thyroid gland are accompanied by morphological changes in the parathyroid glands, while degenerative-destructive reactions are intensified until the third day of the experiment and their signs stay at the seventh day. The use of Cytoflavin reduces the manifestations of dystrophy during the third day and up to the seventh day there are compensatory-reconstructive manifestations in the structural organization of PTG.Целью нашей работы было исследование морфологических и гистохимических изменений паращитовидных желез (ЩЖ) после тиреоидектомиы в эксперименте и обоснование использования антигипоксантной-антиоксидантной терапии в послеоперационном периоде. Учитывая актуальность проблемы послеоперационного гипопаратиреоз в эндокринной хирургии возникает много нерешенных вопросов по предотвращению возможного развития данного осложнения и методов коррекции послеоперационной гипокальциемии. Учитывая актуальность проблемы послеоперационного гипопаратиреоза в эндокринной хирургии возникает много нерешонных вопросов. Проблема послеоперационного гипопаратиреоза носит важный медицинский и социальный аспект. Преходящий гипопаратиреоз часто сопровождается колебаниями уровня кальция крови и поэтому требует постоянного лабораторного контроля и постоянной коррекции лечебных доз заместительной терапии. Зато постоянная форма послеоперационного гипопаратиреоза может привести к инвалидизации пациента, а потому имеет важное социальное значение. Поэтому остро стоит вопрос недопущения развития данного осложнения. В связи с этим проведено данное экспериментальное исследование. Все исследования были проведены на 20 кроликах. Моделирование гипопаратиреоза осуществляли по методу Лопухина Ю.М. (1971 г.). В зависимости от ведения послеоперационного периода все животные были разделены на 2 группы. І группа (9 животных) в послеоперационном периоде с целью обезболивания получала по 2 мл 50% раствора анальгина в/мышечно дважды в день. С целью дезинтоксикации внутривенно (через постоянный катетер) вводили 0,9% NaCl - 100 мл в сутки дважды. II группа (9 животных) кроме перечисленного лечения получала в течение 7 дней препарат цитофлавин в дозе 1,5 мг / кг 2 раза в сутки в/в. Группой контроля были 2 кролика в которых забирали ПЩЖ и изучали их морфологию в норме. Таким образом, нами выявлено, что оперативные вмешательства на ЩЖ сопровождаются морфологическими изменениями в ПЩЖ, при этом, дистрофически-деструктивные реакции усиливаются до трех суток эксперимента и их признаки содержатся на седьмые сутки. Применение цитофлавина уменьшает проявления дистрофии на третьи сутки и до семи суток наблюдаются компенсаторно-восстановительные проявления в структурной организации ПЩЖ.Метою нашої роботи було дослідити морфологічні та гістохімічні зміни прищитоподібних залоз (ПЩЗ) після тиреоїдектомії в експерименті та обгрунтувати застосування антигіпоксанто-антиоксидантної терапії в післяопераційному періоді. Враховуючи актуальність проблеми післяопераційного гіпопаратиреозу в ендокринній хірургії постає багато невирішених питань щодо уникнення можливого розвитку даного ускладнення і методів корекції післяопераційної гіпокальціємії. Проблема післяопераційного гіпопаратиреозу носить важливий медичний та соціальний аспект. Транзиторний гіпопаратиреоз  часто супроводжується коливаннями рівня кальцію крові і тому вимагає постійного лабораторного контролю і постійної корекції лікувальних доз замісної терапії. Натомість постійна форма післяопераційного гіпопаратиреозу може призвести до інвалідизації пацієнта, а тому має важливе соціальне значення. Тому гостро стоїть питання недопущення розвитку даного ускладнення. В зв’язку із цим проведено дане експериментальне дослідження. Всі дослідження були проведені на 20 кролях. Моделювання гіпопаратиреозу здійснювали за Лопухіним Ю.М. (1971 р.). Залежно від ведення післяопераційного періоду всі тварини були розподілені на 2 групи. І група (9 тварин) в післяопераційному періоді з метою знеболення отримувала по 2 мл 50% розчину анальгіну дом’язово двічі на день. З метою дезінтоксикації довенно (через постійний катетер) вводили 0,9% NaCl – 100 мл на добу двічі. ІІ група (9 тварин) крім перерахованого лікування отримувала на протязі 7 днів препарат цитофлавін в дозі 1,5 мг/кг 2 рази на добу в/в. Групою контролю були 2 кроля, в яких забирали ПЩЗ і вивчали їх морфологію в нормі. Таким чином, нами виявлено, що оперативні втручання на щитоподібній залозі супроводжуються морфологічними змінами у ПЩЗ, при цьому, дистрофічно-деструктивні реакції посилюються до третьої доби експерименту і їх ознаки утримуються на сьому добу. Застосування цитофлавіну зменшує прояви дистрофії на третю добу і до сьомої доби спостерігаються компенсаторновідновні прояви у структурній організації ПЩЗ

Improvement of endogenous intoxication and morpho-functional changes of the liver in patients with acute small intestinal obstruction and in the experiment

Проаналізовано результати обстеження 202 хворих на гостру тонкокишкову непрохідність які знаходились на стаціонарному лікуванні в ЦМКЛ м. Івано-Франківська. Вивчено показники ендогенної інтоксикації, а саме взаємозв’язок між рівнем показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), молекул середньої маси (МСМ) та вплив їх морфо-функціональні зміни печінки. При ГТКН наявне вірогідне збільшення в сироватці крові продуктів ПОЛ, МСМ, і зниження вмісту церулоплазміну (ЦП), спостерігаються значні зміни в печінці із руйнуванням зернистої (ЗЕР) та гладкої (НЕС) ендоплазматичної сітки, мітохондрій, ядер гепатоцитів. У 102 хворих на ГТКН та моделі непрохідності тонкої кишки (НТК) 40 свинях в’єтнамської породи доведено, що призначення антигіпоксантно-антиоксидантної терапії в післяопераційному періоді сприяє репаративним процесам в гепатоцитах, та призводить до нормалізації в сироватці крові показників ендогенної інтоксикації і сприяє зниженню післяопераційної летальності; Проанализированы результаты обследования 202 больных острой тонкокишечной непроходимостью которые находились на стационарном лечении в ЦГБ г. Ивано-Франковска. Изучены показатели эндогенной интоксикации, а именно взаимосвязь между уровнем показателей перекисного окисления липидов (ПОЛ), молекул средней массы (МСМ) и влияние их морфо функциональные изменения печени. При ГТКН имеется достоверное увеличение в сыворотке крови продуктов ПОЛ, МСМ, и снижение содержания церулоплазмина (ЦП), наблюдаются значительные изменения в печени с разрушением зернистой (ЗЕР) и гладкой (НЕЗ) эндоплазматической сети, митохондрий, ядер гепатоцитив. У 102 больных ОТКН и модели непроходимости тонкой кишки (НТК) 40 свиньях вьетнамской породы доказано, что назначение антигипоксантно-антиоксидантной терапии в послеоперационном периоде способствует репаративным процессам в гепатоцитах, и приводит к нормализации в сыворотке крови показателей эндогенной интоксикации и способствует снижению послеоперационной летальности; Endogenous intoxication (EI) as a systemic process involving a significant variety of metabolic homeostasis disorders is a pathogenetic basis of complications and multiple organ failure in case of small intestinal obstruction (ASIO) which inhibits homeostasis auto regulation mechanisms to fatal level. The leading role in EI occurrence in case of ASIO belongs to enteral insufficiency as a result of deep hypoxia and energy supply disturbance with the development of destructive changes in the intestinal wall. 202 patients with acute small intestinal obstruction (ASIO) underwent in-patient treatment in Ivano-Frankivsk Central City Clinical Hospital. The results of their examination were analyzed. The indices of endogenous intoxication, namely, the relation between the level of lipid peroxidation (LP), middle mass molecules (MMM) and their effect on morpho-functional changes of the liver were studied. Significant increase in LP products, MMM, and decrease in ceruloplasmin (CP) content were observed in case of ASIO as well as significant changes in the liver with deterioration of granular endoplasmic reticulum and smooth (agranular) endoplasmic reticulum, mitochondria, and hepatocytes nuclei. All the patients were divided into two groups depending on the treatment. Group I consisted of 100 patients with ASIO who underwent comprehensive treatment according to the generally accepted regimen in accordance with the recommendations of the Ministry of Health of Ukraine dated 02.04.2010 № 297 (“Standards of medical care for patients with emergency surgical diseases of the abdominal cavity”). Group II included 102 patients with ASIO who were treated according to our proposed comprehensive treatment which included the determination of intestine resection extent according to the point scale developed by us and additional application of anti hypoxant-antioxidant therapy in the treatment regimen, namely megluminesodium succinate (Reamberin, Polisan) in addition to the generally accepted treatment with amber acid as its main active ingredient. The drug was administered intravenously by drop infusion in a dose of 400 ml per day. The rate of administration did not exceed 90 drops per minute. The drug administration was started in the complex preoperative preparation as well as immediately after the completion of surgical treatment in the resuscitation department. The course of the treatment lasted 7 days. An experimental study was conducted on 40 animals (swine of Vietnamese breeds, at the age of 3-4 months, weighing 15-20 kg, at the premises of I. Horbachevsky Ternopil State Medical University according to cooperation agreement) in order to study comprehensively morpho-functional changes in the liver and small intestine in the dynamics of ASIO development. The reason for animals’ selection was that the swine’s small intestine was most suitable for surgical diseases simulation and the obtained data could be extrapolated to a person to some extent. ASIO was simulated according to A.S. Shalimov (1989). Pathohistological and electron microscopical study of liver cells was performed in the experiment. Statistical processing of the results was conducted with the use of standard program package “Statistica 6.0 for Windows”. A database was created on the basis of the obtained data. It included both parametric and non-parametric criteria for the assessment of the patient’s condition. Arithmetical mean (M) and its statistical error (m) were used to describe variables with normal distribution. The description of the variables with the distribution different from the normal one was conducted with the use of median (Me), the lower and upper quartiles. The appointment of antihypoxant-antioxidant therapy in the postoperative period was proved to contribute to reparative processes in hepatocytes, to lead to the normalization of endogenous intoxication indices in blood serum and to reduce postoperative mortality. Recommendations were developed and the efficiency of inclusion of the drug with detoxication, antihypoxact and hepatoprotective action (megluminesodium succinate in a dose of 400 ml once a day during 7 days) in comprehensive treatment of ASIO was proved

Мала підшкірна вена та гострий варикотромбофлебіт нижніх кінцівок

In order to compare the role of the small and great saphenous veins (SSV and GSV) in the development of acute varicose thrombophlebitis in the lower limbs (AVTLL), 236 patients with thrombotic process in 250 limbs have been examined. The number of frequency of thrombosis among the limbs with reflux both in SSV and in GSV presented the role of these veins at AVTLL most objectively. According to this value, there was no statistically significant difference betweenSSV and GSV (p=0,669): 49,0 % (95 % CI 34,8-63,4 %) versus 45,1 % (95 % CI 31,1-59,7 %). This result showed that traditionally declared higher frequency of thrombosis in GSV among the total number of patients with AVTLL was caused by the more frequent presence of abnormal reflux in this vein solely. The frequency of thrombosis in the tributaries of GSV was significantly higher than the frequency of thrombosis in SSV tributaries, regardless of groups which were compared (all p&lt;0.05). Results of the study indicate that the role of SSV at AVTLL is often underestimated, and a thorough examination of the pathology of its system can improve the treatment effects of the patients with AVTLL.Для сравнения роли малой и большой подкожных вен (МПВ и БПВ) в развитии острого варикотромбофлебита (ОВТФ) нижних конечностей проведено исследование 236 больных с тромботическим процессом на 250 нижних конечностях. Наиболее объективно роль МПВ и БПВ при ОВТФ представлял показатель частоты тромбоза этих вен среди конечностей с рефлюксом одновременно в МПВ и БПВ. За этим показателем статистически значимого различия между МПВ и БПВ не обнаружено (р=0,669): 49 % (95 % ДИ 34,8-63,4 %) против 45,1 % (95 % ДИ 31,1-59,7 %). Такой результат свидетельствовал о том, что традиционно декларированная большая частота тромбоза БПВ среди общего количества больных с ОВТФ обусловлена исключительно более частым наличием патологического рефлюкса в этой вене. Частота же тромбоза ветвей БПВ оказалась значительно выше, чем частота тромбоза ветвей МПВ, независимо от того, в каких группах производилось сравнение (во всех случаях р&lt;0,05). Результаты исследования указывают на то, что роль МПВ при ОВТФ часто недооценивается, а тщательное исследование её системы может улучшить результаты лечения больных с ОВТФ.Для порівняння ролі малої і великої підшкірних вен (МПВ і ВПВ) у розвитку гострого варикотромбофлебіту (ГВТФ) нижніх кінцівок проведено обстеження 236 пацієнтів із тромботичним процесом на 250 кінцівках. Найбільш незалежно роль МПВ та ВПВ при ГВТФ представляв показник частоти тромбозу цих вен серед кінцівок із рефлюксом одночасно у МПВ і ВПВ. За цим показником, статистично значимої відмінності між МПВ і ВПВ не виявлено (р=0,669): 49,0 % (95 % ДІ 34,8-63,4 %) проти 45,1 % (95 % ДІ 31,1-59,7 %). Такий результат засвідчив, що традиційно декларована більша частота тромбозу ВПВ серед загальної кількості осіб із ГВТФ зумовлена виключно частішою наявністю патологічного рефлюксу в цій вені. Частота ж тромбозу гілок ВПВ виявилася значно вищою, ніж частота тромбозу гілок МПВ, незалежно від того, в яких групах відбувалося порівняння (у всіх випадках р&lt;0,05). Результати дослідження вказують на те, що роль МПВ при ГВТФ часто недооцінюється, а ретельне обстеження патології її системи може покращати наслідки лікування осіб із ГВТФ

The Use of Antihypoxant and Antioxidant Therapy in Comprehensive Treatment of Acute Small Intestinal Obstruction

Indices of lipid peroxidation (LPO), middle weight molecules (MWM), and changes in the structure of the liver and the impact of Reamberin solution on them were analyzed in 202 patients with acute small intestinal obstruction (ASIO) and model of small intestinal obstruction (SIO) in 40 Vietnamese pigs. Endogenous intoxication indices were established to increase along with the increase in enteral deficiency. In case of ASIO increase in lipid peroxidation products,  MWM in serum,  and  decrease in ceruloplasmin  securities,  significant  changes  in  the  liver  (destruction of granular and smooth endoplasmic reticulum, mitochondria, hepatocytes nuclei) were observed. Surgical resolution of ASIO leads to further temporary deterioration of liver structure, increase in MWM, and indices of lipid peroxidation and decrease in ceruloplasmin levels. Prescription of antioxidant therapy in the postoperative period promotes reparative processes in hepatocytes and leads to normalization of endogenous intoxication indices in blood serum and helps reduce postoperative mortality

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

The aim was to develop a comprehensive treatment of DFS, using reconstructive surgeries and indirect revascularization methods. Our work is based on 25 year experience of treatment of 1107 patients with DFS, who were treated in Ivano-Frankivsk Central hospital. Patients were examined on admission: common clinical methods, angiography, densitometry, electronic microscopy and histochemical examination of limb tissues, TcpO2 and regional cytokine reaction. Results showed that reconstructive operations on limb arteries, in case if it was possible, were the best method of treatment. Indications for surgery were TcpO2≤25 mm.hd. Mekenberg sclerosis III was contraindication for reconstructive surgery. Tissue vitality, its future regeneration possibility depends on succinate dehydrogenase and acid phosphatase. In vital mussels of the hip, shin and foot succinate dehydrogenase range was 3-5 points, in dead tissues- 0. Acid phosphatase in vital 0-1 points, in dead tissues- 4-5. Surgical tactic algorithm was developed ccording to electronic microscopy and histochemistry. It was based on tissue vitality and gave us an answer to what part of limb must be amputated. Indication for amputation was high level of acid phosphatase, bone tissue destruction, massive purulent destructions of soft tissues, gangrene. Bone trepanation causes decreasing of internal bone tissue, decreasing of intraossal receptor irritation, increases local microcirculation. For elimination of myelodepresion and erythropoiesis stimulation we offered intraspongious automyelotransplantation which caused to extra anatomical connection’s between intraossal and muscular neoangiogenesis. Topical treatment of trophic ulcers was performed by auto desmoplastic and cultures of fibroblasts which can cover defect as by themselves and as causes to better skin autotransplant healing. We get a positive effect of prolonged intraarterial antibiotic therapy with erytrocytal containers which make antibiotic exposition in infection localization up to 36 hours.Целью работы было разработать принципы комплексного лечения синдрома диабетической стопы (СДС) с применением реконструкционных операционных вмешательств, а также непрямых методов восстановления кровотока. Работа базируется на 25 – летнем опыте оздоровления 1107 больных с СДС, которые находились на лечении в ЦГКБ г. Ивано-Франковска с 1995 по 2018 годы. При госпитализации больным выполняли общеклинические и биохимические методы обследования, изучали регионарную цитокиновую реакцию, проводили контрастную ангиографию, КТ денситометрию, определяли напряжение кислорода в тканях, электронно-микроскопическое и гистохимическое (сукциндегидрогеноза, кислая фосфатоза) изучение тканей конечности. Результаты исследования показали, что реконструктивные операции на артериях нижних конечностей при СДС, в случае наличия показаний к их проведению, несомненно самый эффективный метод лечения таких пациентов. Показанием к неотложной реваскуляризации является значение tcpO₂ на стопе &lt; 25 мм рт.ст. Склероз Манкенберга сосудов ІІІ клинико-морфологической степени является противопоказанием к планированию артериальных реконструкций на тех проходных участках артерий, где он регистрируется. При отсутствии условий к прямым реконструкциям, проводили реваскуляризующие остеотрепанации с внутриартериальным введением препаратов, в том числе с применением аутологических эритроцитарных теней-контейнеров. Для устранения второго патогенетического фактора – миелодепрессии для стимуляции эритропоэза и ангиогенеза – проводили интраспонгиозне введение аутологичного костного мозга. Жизнеспособность тканей конечности определяли с помощью сукциндегидрогеназы и кислой фосфатазы: в жизнеспособных мышцах сукциндегидрогеназа имела активность 3-5 баллов, в нежизнеспособных – 0. Кислая фосфатаза - в жизнеспособных тканях колебалась в пределах 0-1 балл активности, а в нежизнеспособных – 4-5 баллов. Местное лечение трофических язв состояло в применении аутодермопластики расщепления кожным лоскутом с использованием культуры фибробластов. Комплексное лечение больных СДС, гнойно-некротической формы, позволило улучшить результаты лечения на 23%, снизить количество высоких ампутаций на 28%.Мета роботи – розпрацювати принципи комплексного лікування синдрому діабетичної стопи (СДС) із застосуванням реконструкційних операційних втручань, а також непрямих методів відновлення кровоплину. Робота базується на 25-річному досвіді оздоровлення 1107 хворих із СДС, які перебували на лікуванні в ЦМКЛ м. Івано-Франківська з 1995 по 2018 роки. При госпіталізації хворим виконували загальноклінічні і біохімічні методи обстеження, вивчали регіонарну цитокінову реакцію, проводили контрастну ангіографію, КТ денситометрію, визначали напругу кисню у тканинах, електронно-мікроскопічне і гістохімічне (сукциндегідрогеноза, кисла фосфатоза) вивчення тканин кінцівки. Результати дослідження показали, що реконструкційні операції на артеріях нижніх кінцівок при СДС у випадку наявності показань до їхнього проведення, безсумнівно, найефективніший метод лікування таких пацієнтів. Показання до невідкладної реваскуляризації є значення tcpO₂ на стопі &lt; 25 мм рт.ст. Склероз Манкенберга судин ІІІ клініко-морфологічного ступеня є протипоказом до планування артеріальних реконструкцій на тих прохідних ділянках артерій, де він реєструється. За відсутності умов до прямих реконструктивних операцій, проводили реваскуляризуючу остеотрепанацію із внутрішньоартеріальним введенням препаратів, у тому числі, із застосуванням автологічних еритроцитарних тінейконтейнерів. Для усунення другого патогенетичного фактора – мієлодепресії для стимуляції еритропоезу і ангіогенезу проводили інтраспонгіозне введення аутологічного кісткового мозку. Життєздатність тканин кінцівки, визначали за допомогою сукциндегідрогенази і кислої фосфатази: у життєздатних м’язах сукциндегідрогеназа мала активність 3-5 балів, у нежиттєздатних – 0. Кисла фосфатаза в життєздатних тканинах коливалася в межах 0-1 бал активності, а в нежиттєздатних – 4-5 балів. Місцеве лікування трофічних виразок полягало в застосуванні аутодермопластики розщеплення шкірним клаптем, із використанням культури фібробластів. Визначене комплексне лікування хворих на СДС, гнійно-некротичної форми, дало можливість покращити результати лікування на 23 %, знизити кількість високих ампутацій на 28 %

Pedagogical communication as a factor of interaction between a teacher and a student at the department of oncology, Ivano-Frankivsk national medical university

статті аналізуються особливості та функції педагогічного спілкування, висвітлюються проблеми соціально-психологічної взаємодії між викладачем та студентами, розглядається специфіка етикету як основного чинника педагогічного спілкування. Педагогічне спілкування – це професійне спілкування викладача зі студентами на занятті і поза ним, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату; В статье анализируются особенности и функции педагогического общения, освещаются проблемы социально-психологического взаимодействия между преподавателем и студентами, рассматривается специфика этикета как основного фактора педагогического общения. Педагогическое общение – это профессиональное общение преподавателя со студентами на занятии и вне его, направленное на создание благоприятного психологического климата; The peculiarities and functions of pedagogical communication are analyzed in this article, the problems of socio-psychological interaction between a teacher rand students are lightened, and the characteristic of verbal portrait of a teacher is given. Besides, the specific of etiquette as the main agent of pedagogical communication is surveyed. Pedagogical communication is the professional communication of pedagogue with all the participants of educational and upbringing process which is directed on the creation of optimal conditions for the achievement of aim and tasks of upbringing and training. Pedagogical communication – a system of sociopsychological interaction between the teacher and the student, aimed at creating optimal socio-psychological conditions for joint activities. It provides the transfer through the teacher to students of human culture, assists in the learning of knowledge, promotes the formation of value orientations in the exchange of ideas. In contrast, unprofessional pedagogical communication generates fear, uncertainty, reduces performance, disturbs the speech dynamics, unwillingness to think and act independently, alienation, a stable negative attitude towards the teacher, learning. That’s why constant interaction of a teacher and students is one of the important aspects of life in higher educational institution. Personal growing, spiritual and creative enrichment of both sides which are the important elements of heredity of generations takes place in the process of this interaction. In frames of this process the main role belongs to the teacher, whose functions have specific qualities and features and personal psychological characteristics are able to influence as on the educational and upbringing process in general, as on the personal development of every student. Pedagogical communication as a personal and ethic phenomena demands from the teacher special preparation not only concerning the technology of interaction, but moral experience, pedagogical wisdom in organization of interrelations with students, parents, colleagues in different spheres of educational and upbringing process too. Besides, professional pedagogical communication supposes its high culture, which proves the ability of pedagogue to realize his skills in communication with other people, ability to perceive, to understand, to gain and to pass the content of the thoughts, feelings and desires in the process of education and upbringing. Professional peculiarities of verbal activity of a teacher are in its organizing independence from the conditions of pedagogical communication, in selecting of verbal measures according to the necessities and tasks of interaction of a teacher with students and their behaviour. Pedagogical communication helps a teacher to organize interaction during classes. Not limiting only by the informational function, it creates conditions for exchanging by attitudes and troubles, it helps the assertion of students in the group and provides cooperation in auditory. The pedagogical effectiveness of the teacher’s speech depends on the level of language fluency, the correct choice of language means, and the culture of language. Its important characteristics are content, logic, accuracy, clarity, conciseness, simplicity and emotional expressiveness, imagery, color fulness of speech. So, due to the effective pedagogical communication the favourable atmosphere for positive changes of a personality of a teacher, for the development of personality of a student and gaining knowledge and skills necessary for future specialists are created. Consequently, the culture of pedagogical communication is primarily the general norms of communication, which are determined by the nature of the social system and are based on the achievements of the past and modern