Epidemiology of the vestibular schwannomas in Ukraine and our experience of surgical and radiosurgical treatment

Aim: Figuring out the occurrence of vestibular schwannomas (VS) and their management tendencies in Ukraine.Materials and methods: Data about VS detection and treatment were collected among all Ukrainian neurosurgical and radiological facilities which are enrolled in providing care for these patients. Together with those who were treated overseas the total number in 2016-2018 was 903 people. There were 665 cases (73.6  %) treated surgically, 124 cases (13.8  %) irradiated and 114 (12.6  %) observed via serial imaging.Results: The prevalence of VS in Ukraine is about 7.27 per 1 million people which corresponds to data around the world (CBTRUS trial suggested VS incidence 10-20 people per 1 million during 2004-2009).Most of verified VSs were treated surgically (73.6  %), lesser part was irradiated (13.8  %) and 12.7 % were followed-up by wait-and-scan strategy. Our data regarding surgical management was higher than worldwide. At the same time, the volume of detected tumors was much larger in comparison to published data. Seventy-three per cent of all cases were Koos T4 tumors as a possible result of poor diagnosis and lack of alertness making surgical interventions more common and difficult.Total and subtotal resection rate was 79  % as the result of combined microsurgical and endoscopic techniques under intraoperative electrophysiological neuromonitoring guidance. The facial nerve was preserved in 94.2  % of cases, cochlear — in 8.5  % of cases. The average mortality rate during 2016-2018 in Ukraine was 3.1  % with 1.3  % in Subtentorial Neurooncology Department of the Romodanov Neurosurgery Institute.Conclusions: For further improvements and development of optimal management strategies for patients with VS, it is necessary to improve earlier diagnosis and reasonable to provide neurosurgical care in high-volume centers based on the profound expertise with further advances in technologies for functionally favorable outcomes

Диференційно-діагностичне значення методу стовбурових акустичних викликаних потенціалів при переломі піраміди скроневої кістки в гострому періоді черепно-мозкової травми

Results of 59 young and middle-aged injured persons examination with fractures of the temporal bone pyramid in the acute period of craniocerebral trauma using brain acoustic evoked potentials (BAEP) method are presented. Regularity of BAEP parameters changes depending on the localization of temporal bone pyramid fracture has been elicited. The objective estimate of brain structures functional state changes was made while the severity of cerebral trauma was determined according to the data of neurovisualizing methods. It allowed to evaluate more objectively the severity of clinical course and outcome of the disease. The possibilities of BEAP method for objective evaluation of VIII pair of cranial nerves impairment at victims with temporal bone pyramid fractures in the acute period of craniocerebral trauma have been determined.Представлены результаты обследования с использованием метода стволовых акустических вызванных потенциалов (САВП) 59 пострадавших молодого и среднего возраста с переломом пирамиды височной кости (ПВК) в остром периоде черепно-мозговой травмы (ЧМТ). Установлена зависимость изменения параметров САВП от локализации перелома ПВК. Дана сравнительная оценка функционального состояния афферентных проводящих путей и основных ядерных формаций ствола головного мозга в сопоставлении с его структурными изменениями по данным нейровизуализирующих методов. Исследование САВП позволяет объективизировать оценку тяжести состояния пациентов и обосновать с высокой степенью вероятности прогноз исхода заболевания. Определены возможности метода САВП в объективизации повреждения периферической и центральной частей слухового анализатора у пациентов с переломом ПВК в остром периоде ЧМТ.Представлені результати обстеження з використанням методу стовбурових акустичних викликаних потенціалів (САВП) 59 потерпілих молодого та середнього віку з переломом піраміди скроневої кістки в гострому періоді черепно-мозкової травми (ЧМТ). Встановлено залежність змін параметрів САВП від локалізації перелому піраміди скроневої кістки. Дана порівняльна оцінка функціонального стану аферентних провідних шляхів та основних ядерних формацій стовбура головного мозку в співставленні з його структурними змінами за даними нейровізуалізуючих методів. Дослідження САВП дозволяє об’єктивізувати оцінку тяжкості стану пацієнтів, обґрунтувати з високою ймовірністю прогноз наслідків захворювання. Визначені можливості методу САВП в об’єктивізації ураження периферійної і центральної частин слухового аналізатора у пацієнтів з переломом піраміди скроневої кістки в гострому періоді ЧМТ

Postoperative liquorrhea in patients with cerebral base tumor

Traumatic decompressive trepanation at basal tumors surgical treatment in some cases leads to liquorrhea. In such cases complex of otoneurological investigations in acute postoperative period is necessary. Endonasal probe with complex «Glucotest» in diagnostic algorhythm is very useful for liquorrhea adequate diagnostic and treatment in acute postoperative period and gives a possibility to prevent and/or greatly reduce risk of intracranial infectious complications

Післяопераційна лікворея у хворих з скроневобазальними пухлинами головного мозку

Traumatic decompressive trepanation at basal tumors surgical treatment in some cases leads to liquorrhea. In such cases complex of otoneurological investigations in acute postoperative period is necessary. Endonasal probe with complex «Glucotest» in diagnostic algorhythm is very useful for liquorrhea adequate diagnostic and treatment in acute postoperative period and gives a possibility to prevent and/or greatly reduce risk of intracranial infectious complications.После осуществления травматичной костнопластической трепанации (КПТ) черепа при подходе к базально расположенным опухолям головного мозга у некоторых больных возникает скрытая ушная ликворея. При предположении о наличии такого осложнения целесообразно проведение комплексного отоневрологического обследования пациентов в остром послеоперационном периоде. Важное место в диагностическом алгоритме обследования занимает эндоназальная проба с использованием комплекта «Глюкотест». Своевременная диагностика и лечение скрытой ушной ликвореи в остром послеоперационном периоде позволяют избежать или значительно снизить вероятность возникновения интракраниальных гнойно-воспалительных осложнений.При здійсненні травматичної кістковопластичної трепанації черепа при доступі до базально розташованих пухлин головного мозку у деяких хворих виникає прихована вушна лікворея. При припущенні про наявність цього ускладнення доцільне проведення комплексного отоневрологічного обстеження пацієнтів у гострому післяопераційному періоді. Важливе місце в діагностичному алгоритмі обстеження належить ендоназальній прoбі з використанням комплекта «Глюкотест». Своєчасна діагностика та лікування прихованої ліквореї в гострому післяопераційному періоді дозволяє уникнути інтракраніальних гнійно-запальних ускладнень