Використання конструкцій із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії у реконструктивно-відновній хірургії щелепно-лицевої ділянки

Summary. Currently, titanium plates and screws are widely used to fix bone fragments in maxillofacial area (MFA). The need for a second operation to remove the metal structure increases the patient's incapacity for work, the economic costs of treatment and the psychoemotional load on the patient associated with anxiety and additional stress. All this has led to the emergence of an alternative method of osteosynthesis using biodegradable plates and screws, which do not have these disadvantages. The aim of the study – to increase the effectiveness of surgical treatment of patients with congenital and acquired bone pathology of the maxillofacial area with the use of fixing structures of specified properties from biodegradable material of bioactive action. Materials and Methods. The following research methods were used in the work: 1) in the experimental part of the work – physicochemical, sanitary-chemical, toxicological-hygienic – in order to determine the possibility of using EPU-GAP-LEV composition for the manufacture of bone fragments during osteosynthesis in MFA, physico-mechanical (to determine the strength, elastic, viscoelastic properties of EPU and its compositions with GAP and LEV), radiological (to control the quality of the experiment on animals), morphological (histological and morphometric studies of bone regenerates in the area of ​​the mandibular defect (mandibular defect) during implantation of polyurethane and titanium plates and screws) – to study the course of reparative regeneration of soft and bone tissues and bone remodeling in the area of ​​traumatic injury; 2) in the clinical part of the work – clinical and laboratory (to determine the dynamics of the main clinical symptoms and results of treatment of patients), radiological methods (radiography of the bones of the facial skull in traditional layings, orthopantomography, CT 3D, creation and analysis of computer 3-D models, X-ray densitometry, X-ray morphometry) – to determine the nature of the pathological process in bone tissue and study the architecture of bone tissue. (including intraoperative), statistical methods (determination of averages, errors of averages and probability of differences in groups, correlation and regression analysis) – for processing and analysis of the obtained results). Results and Discussion. The results of the study became the basis for finding ways to obtain a material without a metal defect, from which it would be possible to make a clamp in the form of plates and screws for osteosynthesis of the maxillofacial area. A bioresorptive material of bioactive action (EPU-GAP-LEV) based on a polyurethane composition containing 20 % ​​hydroxyapatite and 6 % levamisole for osteosynthesis has been developed. The results of experimental studies formed the basis of clinical and radiological studies. The effectiveness of EPU-GAP-LEV fixators for osteosynthesis in the treatment of patients with fractures and deformities of the facial skull has been proven. Conclusions. Positive results of own clinical researches in early and long terms testified to efficiency and perspective of use of polymeric (including EPU-GAP-LEV) miniplasts in surgical treatment of fractures of facial skull with shift. Due to the correct treatment planning, all patients who used polymer fixers were able to receive complete rehabilitation.Резюме. В настоящее время для фиксации костных фрагментов в челюстно-лицевой хирургии (ЧЛХ) широко используют титановые пластины и винты. Необходимость повторной операции по удалению металлоконструкции увеличивает сроки нетрудоспособности больного, экономические затраты на лечение и психоэмоциональная нагрузка на больного, связанное с переживанием и дополнительным стрессом. Все это привело к появлению альтернативного метода остеосинтеза с использованием биодеградируемых пластин и шурупов, которые не имеют указанных недостатков. Цель исследования – повышение эффективности хирургического лечения больных с врожденной и приобретенной костной патологией челюстно-лицевой области (ЧЛО)  с использованием фиксирующих конструкций заданных свойств с биорезорбируемого материала биоактивного действия. Материалы и методы. При выполнении работы были использованы следующие методы исследования: 1) в экспериментальной части работы – физико-химические, санитарно-химические, токсиколого-гигиенические – с целью определения возможности использования ЭПУ-ГАП-ЛЕВ-композиции для изготовления фиксаторов костных фрагментов при проведении остеосинтеза в ЧЛО, физико-механические (для определения прочностных, эластичных, вязко-упругих свойств ЭПУ и его композиций с ГАП и ЛЕВ), рентгенологические (для контроля качества проведения эксперимента на животных), морфологические (гистологические и морфометрические исследования костных регенератов в области дефекта нижней челюсти (НЧ) при имплантации полиуретановых и титановых пластин и шурупов) – для изучения протекания процессов репаративной регенерации мягких и костной тканей и перестройки костной ткани в области травматического повреждения; 2) в клинической части работы – клинико-лабораторные (для определения динамики основных клинических симптомов и результатов лечения больных), рентгенологические методы (рентгенография костей лицевого черепа в традиционных укладках, ортопантомографии, КТ 3D, создание и анализ компьютерных 3D моделей, рентгенденситометрия, рентгенморфометрия) – для определения характера патологического поцесса в костной ткани и исследования архитектоники костной ткани ЧЛО, контроля за ходом консолидации переломов (в том числе интраоперационных), статистические методы (определение средних величин, погрешностей средних и достоверности различий в группах, корреляционный и регрессионный анализ) – для обработки и анализа полученных результатов). Результаты исследований и их обсуждение. Результаты исследования стали основой для поиска способов получения материала без металлического дефекта, из которого можно было бы изготовить фиксатор в виде пластин и винтов для остеосинтеза челюстно-лицевой области. Разработан биорезорбтивный материал биоактивного действия (ЭПП-ГАП-ЛЕВ) на основе полиуретановой композиции, содержащей 20 % гидроксиапатита и 6 % левамизола для остеосинтеза. Результаты экспериментальных исследованый легли в основу клинико-рентгенологических исследований. Доказана эффективность фиксаторов ЭПУ-ГАП-ЛЕВ для остеосинтеза при лечении пациентов с переломами и деформациями лицевого черепа. Выводы. Положительные результаты собственных клинических исследований в ранние и отдаленные сроки свидетельствовали об эффективности и перспективности использования полимерных (в том числе ЭПУ-ГАП-ЛЕВ) минипластин в хирургическом лечении переломов костей лицевого черепа со смещением. Благодаря правильному планированию лечения все пациенты, использовавшие полимерные фиксаторы, смогли получить полную реабилитацию.Резюме. На сьогодні для фіксації кісткових фрагментів у щелепно-лицевій хірургії (ЩЛХ) найширше використовують накісткові титанові пластини й шурупи. Необхідність повторної операції із видалення металоконструкції збільшує терміни непрацездатності хворого, економічні витрати на лікування та психоемоційне навантаження на хворого, пов’язане з переживанням і додатковим стресом. Все це призвело до появи альтернативного методу остеосинтезу з використанням біодеградуючих пластин і шурупів, які не мають зазначених вад. Мета дослідження – підвищити ефективність хірургічного лікування хворих із вродженою та набутою кістковою патологією щелепно-лицевої ділянки  з використанням фіксуючих конструкцій заданих властивостей із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії. Матеріали і методи. При виконанні дослідження були використані такі методи: 1) в експериментальній частині роботи – фізико-хімічні, санітарно-хімічні, токсиколого-гігієнічні – з метою визначення можливості використання ЕПУ–ГАП–ЛЕВ-композиції для виготовлення фіксаторів кісткових фрагментів при проведенні остеосинтезу в ЩЛД, фізико-механічні (для визначення міцніших, еластичних, в’язко-пружних властивостей ЕПУ та його композицій з ГАП та ЛЕВ), рентгенологічні (для контролю якості проведення експерименту на тваринах), морфологічні (гістологічні та морфометричні дослідження кісткових регенератів у ділянці дефекту нижньої щелепи (НЩ) при імплантації поліуретанових і титанових пластин і шурупів) – для вивчення перебігу процесів репаративної регенерації м’яких і кісткової тканин і перебудови кісткової тканини в ділянці травматичного ушкодження; 2) в клінічній частині роботи – клініко-лабораторні (для визначення динаміки основних клінічних симптомів і результатів лікування хворих), рентгенологічні методи (рентгенографія кісток лицевого черепа в традиційних укладках, ортопантомографія, КТ 3D, створення і аналіз комп’ютерних 3D моделей, рентгенденситометрія, рентгенморфометрія) – для визначення характеру патологічного поцесу в кістковій тканині й дослідження архітектоніки кісткової тканини ЩЛД, контролю за перебігом консолідації переломів (у тому числі інтраопераційних), статистичні методи (визначення середніх величин, похибок середніх і вірогідності розбіжностей у групах, кореляційний та регресійний аналіз) – для обробки й аналізу отриманих результатів). Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження стали основою для пошуку способів отримання матеріалу без металевого дефекту, з якого можна було б виготовити фіксатор у вигляді пластин і гвинтів для остеосинтезу щелепно-лицевої ділянки. Розроблено біорезорбтивний матеріал біоактивної дії (ЕПП-ГАП-ЛЕВ) на основі поліуретанової композиції, що містить 20 % гідроксиапатиту і 6 % левамізолу для остеосинтезу. Результати експериментальних досліджень лягли в основу клініко-рентгенологічних досліджень. Доведено ефективність фіксаторів ЕПУ-ГАП-ЛЕВ для остеосинтезу при лікуванні пацієнтів з переломами і деформаціями лицевого черепа. Висновки. Позитивні результати власних клінічних досліджень в ранні й віддалені терміни свідчили про ефективність і перспективність використання полімерних (у тому числі ЕПУ-ГАП-ЛЕВ) мініпластин у хірургічному лікуванні переломів кісток лицевого черепа зі зміщенням. Завдяки правильному плануванню лікування всі пацієнти, в лікуванні яких застосовували полімерні фіксатори, змогли отримати повну реабілітацію