Особливості накопичення неструктурних вуглеводів у пагонах різних видів роду Acer в умовах коксохімічного виробництва

The research results on influence of the by-product-coking industry emission on starch and saccharose accumulation in sprouts of the Acer L. species are presented. The toxic ingredients of the coke production wastes inhibit the process of starch hydrolysis that provokes considerable decrease of the sugars content and negative influence on the plants’ winter hardiness are established.Наведені результати дослідження впливу шкідливих викидів коксохімічного виробництва на накопичення крохмалю та сахарози у пагонах різних видів роду Acer L. Встановлено, що інгредієнти викидів коксохімічного виробництва гальмують процес гідролізу крохмалю, що викликає суттєве зменшення кількості цукрів і негативно впливає на зимостійкість вивчених рослин. Наведені результати дослідження впливу шкідливих викидів коксохімічного виробництва на накопичення крохмалю та сахарози у пагонах різних видів роду Acer L. Встановлено, що інгредієнти викидів коксохімічного виробництва гальмують процес гідролізу крохмалю, що викликає суттєве зменшення кількості цукрів і негативно впливає на зимостійкість вивчених рослин.

Вплив викидів Придніпровської ТЕС м. Дніпропетровськ на анатомічні показники стебла дворічного пагона представників роду Tilia

The paper presents discussion of the results of studying the impact of environmental contamination because of emissions of Pridneprovsk TPP in Dnipropetrovsk city on the anatomical indices of stem of two-year whip of the Tilia genus representatives. Objects of study were T. platyphyllos Scop., T. europaea L. and T. cordata Mill. Material was collected in September 2015 on two sampling areas: experimental plot – tree plantations adjacent to Pridneprovsk TPP which emissions mainly comprise the pollutants such as sulfur dioxide, nitrogen oxides, particulate matter, with the share in total volume of emissions of the Plant being 67.3%, 18.7%, 13.3%, respectively; control plot (conditionally clean) – territory of the Botanical garden of Oles Honchar Dnipropetrovsk National University. For research, two-year whips located in the apical portion of branches of the same order of branching were taken. Sections were made at the medium cross-line of the stem, and stained with the alcoholic solution of phloroglucinol. 30 sections for each species were measured on each sampling area. In the objects under study on technogenically contaminated area the changes in dimensions of histological elements of the stem were found and the nature of such changes had specific differences. T. platyphyllos and T. europaea under action of toxic emissions of TPP demonstrated the increase of total size of primary cortex of stem and width of its individual components (plug, collenchyma, cortex parenchyma), maintenance of stable dimensions of the bark and its histological elements (hard and soft bast), and in T. europaea the wood radius as well, which we considered as the indicators of relative stability of these species in technogenic environment. In T. cordata in the TPP emission zone we revealed the increase in the width of plug, cortex parenchyma, and total radius of primary cortex, which could provide certain tolerance of plants of this species in the adverse conditions of growth. Together with it, for T. сordata on the contaminated area we established the decrease in size of collenchyma, hard bast, soft bast, uneven development of the layer of wood which in aggregate could reduce the mechanical strength of the stem, disrupt the flow of organic substances and mineral nutrients in the system of specialized conducting tissues, and consequently increase the vulnerability of these plant species on technogenic territories. Sensitive anatomical figures indices of the stem of two-year lime whips are suggested as informative test parameters for use in the environment status monitoring in the conditions of technogenesis. Вивчено гістологічні характеристики стебла дворічного пагона представників роду Tilia за хронічної дії на деревні насадження викидів Придніпровської ТЕС м. Дніпропетровськ. У досліджених об’єктів на техногенно забрудненій ділянці встановлено зміни розмірів гістологічних елементів стебла, характер яких має видові відмінності. У T. platyphyllos Scop. і T. europaea L. за дії токсичних викидів ТЕС виявлено збільшення ширини первинної кори стебла та окремих її складових (корка, коленхіми, корової паренхіми) та підтримання стабільних розмірів вторинної кори та її гістологічних елементів (твердого та м’якого лубу), а в T. europaea – також і радіуса деревини, що ми розглядаємо як показники відносної стійкості даних видів у техногенному середовищі. У T. сordata Mill. за дії токсикантів установлено збільшення ширини корка, корової паренхіми та загальної товщини первинної кори, що може забезпечувати певну толерантність рослин до несприятливих умов зростання. Разом із тим, у T. сordata у забрудненій зоні виявлено зменшення розмірів коленхіми, твердого лубу, м’якого лубу, нерівномірний розвиток шару деревини, що у сукупності може зменшувати механічну міцність стебла, порушувати пересування розчинів органічних речовин та елементів мінерального живлення по системі спеціалізованих провідних тканин, і, таким чином, підвищувати вразливість рослин даного виду на техногенних територіях. Запропоновано чутливі анатомічні показники стебла дворічного пагона лип як інформативні тест-параметри для застосування в моніторингу стану довкілля в умовах техногенезу. Вивчено гістологічні характеристики стебла дворічного пагона представників роду Tilia за хронічної дії на деревні насадження викидів Придніпровської ТЕС м. Дніпропетровськ. У досліджених об’єктів на техногенно забрудненій ділянці встановлено зміни розмірів гістологічних елементів стебла, характер яких має видові відмінності. У T. platyphyllos Scop. і T. europaea L. за дії токсичних викидів ТЕС виявлено збільшення ширини первинної кори стебла та окремих її складових (корка, коленхіми, корової паренхіми) та підтримання стабільних розмірів вторинної кори та її гістологічних елементів (твердого та м’якого лубу), а в T. europaea – також і радіуса деревини, що ми розглядаємо як показники відносної стійкості даних видів у техногенному середовищі. У T. сordata Mill. за дії токсикантів установлено збільшення ширини корка, корової паренхіми та загальної товщини первинної кори, що може забезпечувати певну толерантність рослин до несприятливих умов зростання. Разом із тим, у T. сordata у забрудненій зоні виявлено зменшення розмірів коленхіми, твердого лубу, м’якого лубу, нерівномірний розвиток шару деревини, що у сукупності може зменшувати механічну міцність стебла, порушувати пересування розчинів органічних речовин та елементів мінерального живлення по системі спеціалізованих провідних тканин, і, таким чином, підвищувати вразливість рослин даного виду на техногенних територіях. Запропоновано чутливі анатомічні показники стебла дворічного пагона лип як інформативні тест-параметри для застосування в моніторингу стану довкілля в умовах техногенезу.

Species-dependent changes of activity and isoenzymatic composition of peroxidase in compositae plants under unfavourable conditions

Досліджено мінливість множинних молекулярних форм розчинної пероксидази в онтогенезі квітково-декоративних рослин родини айстрових, які ростуть в умовах промислового забруднення м. Дніпропетровськ. Показані видові особливості експресії ген-ензимної системи ферменту під впливом полікомпонентних викидів підприємств різного профілю. Исследованы изменчивость множественных молекулярных форм растворимого пероксидазы в онтогенезе цветочно-декоративных растений семейства астровых, произрастающих в условиях промышленного загрязнения г.. Днепропетровск. Показаны видовые особенности экспрессии ген-энзимной системы фермента под влиянием поликомпонентных выбросов предприятий различного профиля.Variability of plural molecular forms of a soluble peroxidase in the ontogenesis of flowering ornamental plants of Compositae family, growing under conditions of industrial contamination in the city of Dnipropetrovsk, has been studied. The species dependent features of expression of the peroxidase gene­enzymatic system under influence of the multicomponent effluents of different type enterprises are presented

The influence of Cameraria ohridella (Lepidoptera, Gracillariidae) on the activity of the enzymatic antioxidant system of protection of the assimilating organs of Aesculus hippocastanum in an urbogenic environment

In the last two decades, the horse chestnut (Aesculus hippocastanum L.), introduced into the steppe zone of Ukraine, has been severely affected by the horse chestnut leaf miner Camereraria ohridella Deschka & Dimič, 1986, which results in damage to the assimilating organs, premature leaf defoliation and, as a consequence, a significant reduction in the reserve substances required for normal life of the plant. In recent studies, the main focus has been placed on the study of the pest’s effects on the non-enzymatic antioxidant protection system of the representatives of the genus Aesculus, while the enzymatic system of horse chestnut protection from the active forms of oxygen under stress is still poorly understood. The purpose of this study was to evaluate the reaction of catalase and two peroxidases of A. hippocastanum leaves, which differ in the level of damage by C. ohridella. The intensity of damage to A. hippocastanum leaves by the horse chestnut leaf miner in the park zones and botanical gardens of Dnipro city was determined, the activity and isoenzyme composition of benzidine-peroxidase, activity of guaiacol-peroxidase and catalase were measured. The lowest average benzidine-peroxidase activity was found in the group of trees with low level of leaf blight and the highest activity – in the group with high level. The opposite dependence was shown by catalase, the activity of which significantly decreases with increasing level of damage inflicted by the phytophage on the chestnut’s assimilating organs. Based on the determination of the variation coefficients, it has been shown that benzidine-peroxidase activity has a higher level of variability than that of catalase and guaiacol-peroxidase. It is established that under the influence of the leaf miner, activity of guaiacol-peroxidase was significantly higher by 87.1% and 75.6%, respectively, for medium and high levels of damage caused to the leaf by this phytophage as compared to that for low levels of damage. The increased level of leaf damage caused by the phytophage is reflected in the change in the isozyme profile of benzidine-peroxidase. The high activity of benzidine-peroxidase in the leaves of A. hippocastanum is due to the presence of several molecular forms that exhibit maximum activity in the narrow pH range (4.15–4.69). Quantitative redistribution of activity between the different molecular forms of benzidine peroxidase can be considered as the main regularity of changes in the expression of benzidine-peroxidase caused by different levels of leaf damage. The results showed that only one benzidine-peroxidase isoform with an isoelectric point of 4.15 shows a significant increase in activity (on average by 2.1 times) in A. hippocastanum leaves with medium and high levels of damage by C. ohridella. Significant reduction in activity is reported for dominant isoperoxidase with an isoelectric point of 4.25 revealing medium pest damage, and for high damage only a decreasing tendency is shown. The data obtained show that horse chestnut trees can specifically respond to mechanical damage by C. ohridella to leaves due to the changes in the activity of individual molecular forms of peroxidase. Further studies of oxidative metabolism are needed to understand the formation of resistance of representatives of the Aesculus genus to damage caused by this moth species based on a wider range of redox enzymes

Фізіолого-біохімічні особливості проростків Raphanus sativus при пророщуванні на водних витяжках із ґрунтів техногенних територій

The soil pollution influence on functional state of the garden radish seedlings is studied. It has been shown that the variability of soil’s mineral composition from different technogenic zones entails active reorganization in a protein system and in antioxidant cell protection from the heavy metals superfluous accumulation in soil as well.Досліджено вплив забруднення ґрунтів на функціональний стан проростків редиски. Показано, що мінливість хімічного складу ґрунтів із різних техногенних зон викликає активну перебудову білкової системи, а також системи антиоксидантного захисту клітини від надлишкового накопичення важких металів у ґрунті. Досліджено вплив забруднення ґрунтів на функціональний стан проростків редиски. Показано, що мінливість хімічного складу ґрунтів із різних техногенних зон викликає активну перебудову білкової системи, а також системи антиоксидантного захисту клітини від надлишкового накопичення важких металів у ґрунті.

Фізіолого-біохімічні реакції проростків Hordeum vulgare на дію наночасток срібла

Morphometrical indexes, and spectrophotometrically measured protein and glutathione (GSH, GSSG) contents and activity of peroxidase (POD, EC 1.11.1.7), glutathione-reductase (GR, EC 1.6.4.2) and glutathione S-transferase (GST, EС 2.5.1.18) were examined in Hordeum vulgare L. seedlings after 0.01 and 0.1 mg/l AgNPs treatment during 24 h. We tested the hypothesis that the action of nanoparticles has a stressful effect on the physiological and biochemical processes of seedlings. Growth of roots was inhibited and fresh weight decreased by 29% and 21% under low and high concentrations respectively. Conversely, leaf growth was intensified, and leaf length (16% and 18%) and fresh weight (35% and 44%) increased at low and high concentrations respectively. POD activity in roots increased by 26% and 7%, and decreased in leaves to 57% and 81% of control at low and high concentrations respectively. GSH content changed insignificantly, but GSSG content increased in roots (2 and 2.5-fold) and in leaves (13% and 30%) at both AgNPs concentrations. GSH/GSSG-ratio decreased in roots (1.9 and 2.6-fold) and in leaves (1.1 and 1.3-fold) at low and high concentrations respectively. GR activity decreased at a concentration of 0.01 mg/l (7% in roots and 17% in leaves respectively) and increased at 0.1 mg/l (52% in roots and 6% in leaves). GST activity increased in leaves (52% and 78% at low and high concentrations) but decreased by 17% in roots under high concentration of nanosilver. Thus, the action of AgNPs on barley seedlings had a dose-dependent and organ-specific character. The various directions of changes in growth, metabolic processes and activity of antioxidant defense systems appear to be a stress response of barley seedlings to the impact of AgNPs, which underlines the necessity of detailed study of plant intracellular processes exposed to the action of nanomaterial. Досліджено вплив наночасток срібла (AgNPs) у концентраціях 0,01 і 0,1 мг/л на морфометричні показники, вміст білка, глутатіону (GSH і GSSG) та активність антиоксидантних ферментів у проростках ячменю (Hordeum vulgare L.). За обох концентрацій AgNPs виявлено пригнічення росту коренів при зростанні площі та сирої маси листків. Активність пероксидази (POD, EC 1.11.1.7) у коренях зростала за обох концентрацій, тоді як у листках знижувалась. За незмінного вмісту GSH в обох органах проростків виявлено накопичення GSSG. Активність глутатіон-редуктази (GR, EC 1.6.4.2) інгібувалась за низької концентрації наносрібла та зростала за високої. Активність глутатіон-S-трансферази (GST, EС 2.5.1.18) зростала тільки у листках проростків за обох концерн­трацій AgNPs. Виявлені дозово-залежні та органоспецифічні ефекти свідчать про стресовий характер дії наночасток срібла на метаболічні процеси у проростках ячменю та обумовлюють необхідність детальних досліджень дії наноматеріалів на рослини. Досліджено вплив наночасток срібла (AgNPs) у концентраціях 0,01 і 0,1 мг/л на морфометричні показники, вміст білка, глутатіону (GSH і GSSG) та активність антиоксидантних ферментів у проростках ячменю (Hordeum vulgare L.). За обох концентрацій AgNPs виявлено пригнічення росту коренів при зростанні площі та сирої маси листків. Активність пероксидази (POD, EC 1.11.1.7) у коренях зростала за обох концентрацій, тоді як у листках знижувалась. За незмінного вмісту GSH в обох органах проростків виявлено накопичення GSSG. Активність глутатіон-редуктази (GR, EC 1.6.4.2) інгібувалась за низької концентрації наносрібла та зростала за високої. Активність глутатіон-S-трансферази (GST, EС 2.5.1.18) зростала тільки у листках проростків за обох концерн­трацій AgNPs. Виявлені дозово-залежні та органоспецифічні ефекти свідчать про стресовий характер дії наночасток срібла на метаболічні процеси у проростках ячменю та обумовлюють необхідність детальних досліджень дії наноматеріалів на рослини.

Реакція фотосинтетичного апарату представника екстразональної рослинності степу Quercus robur на забруднення атмосфери транспортними емісіями

We examined the vital condition of the common oak (Quercus robur L.) in plantations of different categories in Dnipro-city. In the investigated plantations, differences in the individual resistance of plants were recorded. The patterns of changes in the pigmented complex of leaves exposed to atmospheric pollution from motor vehicle emissions were studied in connection with the life state of oak trees. The content of chlorophyll a had, in all variants of the experiment, significantly higher values than chlorophyll b. Chlorophyll a accounted for 52.4–75.0% of the total content of chlorophylls, and chlorophyll b (25.0–47.6%). Regardless of the level of air pollution, relatively healthy oak plants were characterized by a high content of pigments activity in the photosynthetic apparatus of the leaves. A chronic moderate influence of motor vehicle emissions had a positive effect on the content of green pigments and carotenoids. Increase in the intensity of transport emissions resulted in a significant reduction in the accumulation of chlorophylls and to an increase in carotenoids. The stability of the chlorophyll a / chlorophyll b ratio under the influence of motor vehicle emissions was been registered. Only severely damaged common oak trees showed a decrease of this parameter by 29.3% compared with healthy and moderately weakened specimens of oak. The values of the coefficients of variation in the content of chlorophylls, their amounts and ratios, as well as carotenoids were low and represent less than 19.0%, while the amplitude of the variability of the studied parameters of the pigment complex, depending on the life state of plants and the intensity of transport emissions, was quite significant: the highest fluctuations in the сontent indexes were recorded for chlorophyll a, the sum of chlorophylls a + b in trees from the park area and the area with a medium level of pollution, chlorophyll b only in oaks from the street with an average level of air pollution by transport emissions. The smallest variability was a characteristic of the ratio of chlorophylls a / b and the content of carotenoids. Low values of the ratio of the sum of chlorophylls a + b to carotenoids (4.3–5.2) indicate the stress state of oak plants in urban environments.268   Визначено життєвий стан дерев дуба звичайного (Quercus robur L.) у насадженнях різних категорій м. Дніпро. У досліджених насадженнях зареєстровано відмінності в індивідуальній стійкості рослин. Вивчено закономірності змін у пігментному комплексі листя в умовах забруднення атмосфери викидами автотранспорту та у зв’язку із життєвим станом дерев дуба. Вміст хлорофілу а за всіх варіантів досліду має набагато вищі значення, ніж хлорофіл b. На хлорофіл а припадає 52,4–75,0% від загального вмісту хлорофілів, а на хлорофіл b – 25,0–47,6%. Незалежно від рівня забруднення повітря полютантами, відносно здоровим рослинам дуба притаманна висока за вмістом пігментів активність фотосинтетичного апарату листків. Помірний хронічний вплив викидів автотранспорту мав позитивний ефект на вміст зелених пігментів і каротиноїдів. Підвищення рівня інтенсивності транспортних емісій викликало суттєве зниження акумуляції хлорофілів та підвищення каротиноїдів. Зареєстровано стабільність співвідношення хлорофіл а / хлорофіл b за впливу викидів автотранспорту. Тільки сильно пошкоджені дерева дуба звичайного показали зниження цього параметра на 29,3% порівняно зі здоровими та ослабленими екземплярами. Значення коефіцієнтів варіації вмісту хлорофілів, їх суми та співвідношення, а також каротиноїдів невисокі та складають менше 19%, у той час як амплітуда мінливості вивчених параметрів пігментного комплексу залежно від життєвого стану рослин та інтенсивності транспортних емісій доволі суттєва: найбільші коливання показників вмісту зареєстровані для хлорофілу а, суми хлорофілів а + b у дерев із паркової зони та території із середнім рівнем забруднення, а хлорофілу b тільки у дубів із вулиці із середнім рівнем забруднення атмосфери транспортними емісіями. Найменша варіабельність притаманна показнику співвідношення хлорофілів а/b і вмісту каротиноїдів. Низькі значення співвідношення суми хлорофілів а + b до каротиноїдів (4,3–5,2) свідчать про стресовий стан рослин дуба в умовах міського середовища.268   Визначено життєвий стан дерев дуба звичайного (Quercus robur L.) у насадженнях різних категорій м. Дніпро. У досліджених насадженнях зареєстровано відмінності в індивідуальній стійкості рослин. Вивчено закономірності змін у пігментному комплексі листя в умовах забруднення атмосфери викидами автотранспорту та у зв’язку із життєвим станом дерев дуба. Вміст хлорофілу а за всіх варіантів досліду має набагато вищі значення, ніж хлорофіл b. На хлорофіл а припадає 52,4–75,0% від загального вмісту хлорофілів, а на хлорофіл b – 25,0–47,6%. Незалежно від рівня забруднення повітря полютантами, відносно здоровим рослинам дуба притаманна висока за вмістом пігментів активність фотосинтетичного апарату листків. Помірний хронічний вплив викидів автотранспорту мав позитивний ефект на вміст зелених пігментів і каротиноїдів. Підвищення рівня інтенсивності транспортних емісій викликало суттєве зниження акумуляції хлорофілів та підвищення каротиноїдів. Зареєстровано стабільність співвідношення хлорофіл а / хлорофіл b за впливу викидів автотранспорту. Тільки сильно пошкоджені дерева дуба звичайного показали зниження цього параметра на 29,3% порівняно зі здоровими та ослабленими екземплярами. Значення коефіцієнтів варіації вмісту хлорофілів, їх суми та співвідношення, а також каротиноїдів невисокі та складають менше 19%, у той час як амплітуда мінливості вивчених параметрів пігментного комплексу залежно від життєвого стану рослин та інтенсивності транспортних емісій доволі суттєва: найбільші коливання показників вмісту зареєстровані для хлорофілу а, суми хлорофілів а + b у дерев із паркової зони та території із середнім рівнем забруднення, а хлорофілу b тільки у дубів із вулиці із середнім рівнем забруднення атмосфери транспортними емісіями. Найменша варіабельність притаманна показнику співвідношення хлорофілів а/b і вмісту каротиноїдів. Низькі значення співвідношення суми хлорофілів а + b до каротиноїдів (4,3–5,2) свідчать про стресовий стан рослин дуба в умовах міського середовища

Оцінка і прогноз інвазійності деяких адвентивних рослин за впливу кліматичних змін у степовому Придніпров’ї

The flora of the steppe Dnieper region is characterized by an abundance of naturalized alien species, some of which colonised over the last decade. Climate change, associated primarily with increasing temperature, became clearly manifested in this period. We tested the hypothesis that there is an association between climate change and the initiation of invasiveness of some alien plant species in the steppe Dnieper region. For this purpose, comparative studies of the distribution boundaries of naturalized alien trees, shrubs and herbaceous plants were conducted. Along the research route numerous 5–10-year-old broadleaf linden trees (Tilia platyphyllos Scop.) were found in the man-made plantation communities of Dnipro city in areas with moist soil; seeded undergrowth was located at a significant distance from the adult linden plants. Numerous groups of young 7–10-year-old plants of the smoke trees (Cotinus coggygria Scop.), which had a seed origin, were found in the shelterbelt and urban recreational plantations. Young 10–12-year-old virginal and generative plants of the black cherry (Padus serotina Ehrh.) were found in large numbers in both the semi-natural and artificial plant communities at great distances from the adult trees. The alien plant species common hackberry (Celtis occidentalis L.) showed the ability to form fairly sparse seminal seedlings, which was presented by the plants at the age of 4–7 years in both the natural and urban plant communities. The perennial herbaceous plant common milkweed (Asclepias syriaca L.) was found in the course of the research in ruderal habitats, urban plant communities, and also in the agrocoenoses. The common milkweed reached its greatest abundance in fields of winter crops, where the spread of this species was accompanied by a sharp decrease in the number of other species of segetal plants. Our study results confirm that the extension of the distribution boundaries of alien species over the last decade was not related to the ground conditions of the steppe Dnieper region. At the same time, changes in climatic conditions were favourable for some naturalized alien species because they have created the opportunity for seed reproduction of species away from the maternal plants. Alien species C. coggigria, P. serotina and A. syriaca were also the most sensitive to the influence of the climate changes. Consequently, these species have the greatest potential for increasing their level of invasiveness and endangering the biodiversity in the steppe Dnieper region under conditions of climate change. We suggest that a simultaneous initiation of invasiveness of these several alien species leads to an increase in the degree of threat to the diversity of natural plants in the region. The study results confirm the urgent need for analysis and forecasting of the consequences of introduction of alien species, in order to prevent the undesirable effects that this would bring for the region’s native vegetation. Досліджено зміни меж розповсюдження натуралізованих адвентивних деревних, чагарникових і трав’янистих рослин у степовому Придніпров’ї на фоні кліматичних флуктуацій упродовж останніх десятиліть. Показано наявність віддаленої від материнських рослин насіннєвої порослі липи широколистої (Tilia platyphyllos Scop.) у штучних фітоценозах міста Дніпро на ділянках із свіжуватими та свіжими гігротопами. Скумпія звичайна (Cotinus coggigria Scop.) утворила чисельний насіннєвий підріст у полезахисних насадженнях та міських рекреаційних зонах. У напівприродних і штучних фітоценозах знайдено віргінільні та генеративні рослини черемхи пізньої (Padus serotina Ehrh.) насіннєвого походження. У природних екотопах і міських фітоценозах зафіксовано насіннєву поросль каркасу західного (Celtis occidentalis L.). Виявлено проникнення ваточника сирійського (Asclepias syriaca L.) у міські фітоценози, а також різке зростання його чисельності в агроценозах, особливо у посівах озимих культур, де інвазія ваточника супроводжувалась зниженням чисельності інших сегетальних видів. Зроблено припущення, що саме кліматичні зміни останніх десятиліть створили для досліджених адвентивних видів сприятливі умови для формування життєздатного насіння та його проростання. Адвентивні види C. coggigria, P. serotina та A. syriaca виявили найбільшу чутливість до кліматичних змін, отже мають високий потенціал щодо посилення інвазійності та загрози біорізномініттю у степовому Придніпров’ї. Наголошується на необхідності аналізу та прогнозування можливих віддалених наслідків інтродукції чужорідних рослинних видів.Досліджено зміни меж розповсюдження натуралізованих адвентивних деревних, чагарникових і трав’янистих рослин у степовому Придніпров’ї на фоні кліматичних флуктуацій упродовж останніх десятиліть. Показано наявність віддаленої від материнських рослин насіннєвої порослі липи широколистої (Tilia platyphyllos Scop.) у штучних фітоценозах міста Дніпро на ділянках із свіжуватими та свіжими гігротопами. Скумпія звичайна (Cotinus coggigria Scop.) утворила чисельний насіннєвий підріст у полезахисних насадженнях та міських рекреаційних зонах. У напівприродних і штучних фітоценозах знайдено віргінільні та генеративні рослини черемхи пізньої (Padus serotina Ehrh.) насіннєвого походження. У природних екотопах і міських фітоценозах зафіксовано насіннєву поросль каркасу західного (Celtis occidentalis L.). Виявлено проникнення ваточника сирійського (Asclepias syriaca L.) у міські фітоценози, а також різке зростання його чисельності в агроценозах, особливо у посівах озимих культур, де інвазія ваточника супроводжувалась зниженням чисельності інших сегетальних видів. Зроблено припущення, що саме кліматичні зміни останніх десятиліть створили для досліджених адвентивних видів сприятливі умови для формування життєздатного насіння та його проростання. Адвентивні види C. coggigria, P. serotina та A. syriaca виявили найбільшу чутливість до кліматичних змін, отже мають високий потенціал щодо посилення інвазійності та загрози біорізномініттю у степовому Придніпров’ї. Наголошується на необхідності аналізу та прогнозування можливих віддалених наслідків інтродукції чужорідних рослинних видів

Actual aspects of organic agricultural development in Ukraine

The monograph presents a conceptual analysis of the development of all sectors of organic production in Ukraine, the problems of sustainable increase in the efficiency of agrobiocenoses, the economic aspects of the formation of organic production according to European standards, and the analysis of opportunities for the agrarian sector. The approaches to the application of new methods and tools in organic production are described. The monograph is prezented for specialists, employments of the agrarian sector, scientists, professors, students and masters, all those who are interested in the specified range of questions that are being analyzed