Informational Theory of Evidence and the Problems of Using the Electronic Means of Proving in Criminal Procedure

Article deals with the topical for modern science of criminal procedural law and law enforcement practice question of use in criminal procedure digital evidence. Authors highlight that development of digital technologies, electronic forms of communication, Internet, transnational and transboundary nature of crimes, which are committed in the sphere of computer information, specific nature of creation of digital tracks, gives the opportunity to state the considerable broadening of the possibilities to use in proving digital evidences, and also cause the necessity of addressing to the solving the problems of proving, which appear in the conditions of digitalization, including the heritage of informational theory of proving, which gives the possibility to adapt the probative activity in criminal procedure to any future innovative discoveries, scientific and technical progress and define the place of the digital evidence among other procedural sources of evidence. During the research, it is found the factors, which influence negatively on the law enforcement practice, lead to recognition the evidence obtained in criminal proceeding as inadmissible. It is emphasized, that the cognitive potential in the aspect of development of the science of criminal procedure has the informational theory of criminal procedural proves. Relying on the fact that digital technologies are based on the methods of coding and transporting information using double code of encryption, which gives the possibility not only transport the information, but also recognize it after that, authors make the conclusion about suitability to use wider concept of «digital information» and «digital evidence » instead of concepts «electronic information» or «computer information». In order to formulate relevant conclusions, the authors refer to the legislation of foreign countries. The results of the study are formulated in the conclusions, where authors suggest definition of the concept of digital evidence and state the need to distinguish the digital evidence as an independent processual source of evidence

Новочасні диспутації про юрисдикцію спорів з релігійним компонентом у практиці Верховного Суду

Динаміка суспільних відносин в релігійній сфері сьогодні має епохальне значення, що у свою чергу спричиняє втягування держави у справи церковні. Через колізії та прогалини, застарілість та недосконалість національного законодавства відбуваються спроби підміни норм канонічного права нормами позитивного прави, а також намагання вирішувати за посередництва останніх канонічні спори. Саме тому визначальна роль для упередження таких ситуацій належить Верховному Суду. Саме на Верховному Судові нині лежить тягар відповідальності за поширення судової юрисдикції національних судів на спори з релігійним компонентом. Важливим також мають бути сформульовані концептуальні засади, які Верховний Суд реалізовує під час визначення юрисдикції спору, цей підхід повинен базуватися не на прикладі виключно однієї справи, але мати ознаки універсального, бути дороговказом для національних судів. У цьому контексті потрібно зазначити, що таким підходом, зокрема може стати диференціація відносин з релігійним компонентом за ознаками первинності (основні) та вторинності (похідні) відносин, про що зокрема наголошується в окремій думці суддів Верховного Суду. Відповідно можна постулювати, що якщо відносини виникають із релігійної сфери і потім формально набувають інших правових ознак, то у разі виникнення спору, останній підлягає розгляду саме церковним судом, а не державним. Якщо ж відносини виникають на основі норм позитивного права (купівля земельної ділянки для будівництва хруму, оренда будівлі, яка використовується як культова споруда тощо), тоді такі відносини не можуть трансформуватися у релігійні лише через цей компонент. Із викладеного закономірно виникає запитання, якщо брати за основи тезу, що відносини з релігійним компонентом мають вирішуватися у національних судах тільки з тих підстав, щоб гарантувати особі право на справедливий суд (доступ до суду), то на які результати ми очікуємо. Запитання про те, чи може суд вселити до келії монастиря колишню монахиню, не є риторичним, оскільки суд першої інстанції так і вчинив, а проте, чи не є таке рішення суду втручанням держави за посередництва суду у справи церковні? Чи не будуть такі рішення підважувати хиткий баланс відокремлення держави від церкви, це є питанням, на яке нам ще потрібно буде дати відповідь. Вочевидь, одним із завдань Верховного Суду при вирішенні спорів з релігійним компонентом є поступальна секуляризація судової практики. Мусимо також визнати як загальну заувагу, що нормативіський підхід при вирішенні спорів із релігійним компонентом є мало зарадним та ефективним, ба більше, може наштовхнути на хибні умовиводи. Помічними у цьому сенсі є комплексний, комбінаторний та міждисциплінарний тощо підходи

дис. ... д.ю.н. : 12.00.05

Шумило М.М. Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.05 / Шумило Михайло Миколайович. - Одеса, 2016. - 680 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення. - Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2016. Дисертація присвячена всебічному та комплексному дослідженню актуальних теоретичних і практичних проблем правовідносин у сфері пенсійного забезпечення України. Здійснено грунтовний аналіз теоретичних засад та розвитку вчення про правовідносини. Охарактеризовано становлення, розвиток та сучасний стан пенсійного забезпечення загалом та правовідносин у пенсійному забезпеченні зокрема. Визначено основні фактори, які сприяли виникненню соціального захисту. З’ясовано та проаналізовано ознаки поняття правовідносин у сфері пенсійного забезпечення. Вперше здійснено дослідження пенсійних правовідносин та правовідносин у сфері пенсійного забезпечення через призму теорії систем. У роботі розроблено й обгрунтовано концепцію комплексу правовідносин у сфері пенсійного забезпечення на противагу концепції комплексного пенсійного правовідношення. Складовою розробленої концепції є логічно побудований алгоритм здійснення особою права на пенсію, який охоплює такий комплекс правовідносин: пенсійно-страхові, процедурно-організаційні, пенсійно-забезпечувальні, у разі порушення права на пенсію - процесуально- захисні та виконавчі (постпроцесуальні) правовідносини. Висвітлено питання застосування пенсійного законодавства. Зосереджено увагу на аналізі рішень Конституційного Суду України та їх реалізації як одній із форм здійснення державної політики в соціальній сфері. Досліджено рішення Європейського суду з прав людини щодо України та інших країн, запропоновано механізми їхньої імплементації у національне законодавство. Проаналізовано ключові проблеми вирішення пенсійних спорів у межах адміністративної юстиції.Диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения. - Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2016. Диссертация посвящена всестороннему и комплексному исследованию актуальных теоретических и практических проблем правоотношений в сфере пенсионного обеспечения в Украине. Осуществлен анализ теоретических основ и развития учения о правоотношении. Предложена этапизация становления, развития и современного состояния научных исследований в сфере теории правоотношения. Показана историко-правовая ретроспектива генезиса пенсионного обеспечения вообще и правоотношений в пенсионном обеспечении в частности. Определены основные факторы, способствующие возникновению социальной защиты. Установлены и проанализированы признаки понятия правоотношений в сфере пенсионного обеспечения. Впервые реализовано исследование пенсионных правоотношений и правоотношений в сфере пенсионного обеспечения сквозь призму теории систем. Рассмотрено отдельное пенсионное правоотношение как система низшего уровня (микросистему). Предложено также рассматривать все пенсионные правоотношения как макросистему более высокого уровня. Определены внутрисистемные, межсистемные и внешне системные правовые связи. Приводятся примеры системы пенсионных правоотношений до пенсионной реформы 2015 года и после, делается вывод, что пенсионная система пребывает на этапе оптимизации и рационализации. Анализируются правоотношения в сфере пенсионного обеспечения как система. В работе разработана и обоснована концепция комплекса правоотношений в сфере пенсионного обеспечения в противовес концепции комплексного пенсионного правоотношения. Составляющей разработанной концепции является логично выстроенный алгоритм реализации лицом права на пенсию, охватывающий следующий комплекс правоотношений: пенсионно¬страховые, процедурно-организационные, пенсионно-обеспечительные, процессуально-защитные, исполнительные (постпроцессуальные) правоотношения. Определена функция каждого вида правоотношений. Так, пенсионно-страховые служат для обеспечения права на пенсию, процедурно¬организационные - подтверждению пенсионной правоспособности, пенсионно-обеспечительные - осуществлению пенсионной выплаты, процессуально-защитные - защите права на пенсию или иных прав, от которых зависит назначение пенсии, исполнительные (постпроцессуальные) правоотношения выполняют функцию возобновления права на пенсию и выплату последней. Разграничены понятия «пенсионные правоотношения» и «правоотношения в сфере пенсионного обеспечения», исследованы форма и 39 содержание «пенсионного дела» как элемента процедурно-организационных и процессуально-защитных правоотношений. Дано определение и осуществлена классификация пенсионных споров. Освещены вопросы применения пенсионного законодательства. Уделено внимание анализу решений Конституционного Суда Украины и их реализации как одной из форм определения государственной политики в социальной сфере. Рассмотрен вопрос реализации решений Конституционного Суда Украины и их влияние на доктрину права социального обеспечения. Исследованы решения Европейского суда по правам человека касательно Украины и иных стран, предложен механизм их имплементации в национальное законодательство. Проанализированы ключевые проблемы решения пенсионных споров в пределах административной юстиции. Обоснована важность судебной практики по пенсионным делам в процессе реформирования пенсионной системы Украины. Указывается, что судебная практика является индикатором эффективности пенсионного законодательства, выделяет пробелы и коллизии в правовых нормах, нуждающиеся в усовершенствовании.The thesis on gaining of Doctor of Law degree, the specialty 12.00.05 - Labour law; Social security law. - National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2016. The thesis is devoted to comprehensive and complex research of actual theoretical and practical problems of legal relations in the pension provision system of Ukraine. Deep analysis of theoretical principles and development of the doctrine of legal relations is made. The thesis shows genesis of formation, development and current state of pension provision in general and legal relations in pension provision in particular. The main factors that contributed to emergence of social security are defined. The features of the concept of legal relations in the pension provision system have been found and analyzed. For the first time the study of pension legal relations and legal relations in pension provision in the light of the system theory has been realized. 40 The concept of the complex of legal relations in pension provision as opposed to the concept of complex pension legal relations is developed and substantiated in the thesis. The component of the developed concept is logically constructed algorithm of realization by an individual of the right to pension, which covers the following range of legal relations: pension and insurance, procedural and organizational, pension provisional, in case of the right to pension violation - procedural-protective and executive (post-procedural) legal relations. The issue of pension legislation application is highlighted. The attention is focused on the analysis of decisions of the Constitutional Court of Ukraine and their implementation as one of the fonns of determining the state policy in the social sphere. The resolutions by the European Court of Human Rights concerning Ukraine and other countries are studied, the mechanisms of their implementation into national law are offered. The key issues of resolving pension disputes within the administrative justice are analyzed

Ukraine between Russia and the European Union: Triangle Revisited

This is the author accepted manuscript. The final version is available from Taylor & Francis via http://dx.doi.org/10.1080/09668136.2015.1088513Ukraine has long been considered as a bone of contention between the EU and Russia which could eventually lead to a geographical split of the country. This interpretation, however, fails to explain the dynamic of the Ukrainian revolution and Russian–Ukrainian war. To address the deadlock in understanding the mixed dynamics of the situation in Ukraine, the article argues that the relations in the EU–Ukraine–Russia triangle are affected by the combination of choices that the Ukrainian political class, business elites and broader society make in four major dimensions: internal political practices; economic dimension; a dimension of international politics; and an ideological dimension

Competition for co-operation: Roles and Realities in Russian Foreign Policy

The discursive reconstruction of Eurasia has brought about structural changes, which have strengthened Russia’s position internationally, and fortified its soft power. As such, the Eurasian project reflects Russia’s broader approach to parties including BRICS and the EU. Russia’s political elite routinely promotes specific conceptions of Russia’s international identity and role with different partners as a means to facilitate cooperation. This creates significant geographical and policy overlaps and breeds inconsistency and competition, but nonetheless contributes to Russia’s preferred low-cost, low-commitment version of co-operation. The Eurasian project therefore represents just one (albeit important) example of the Russian leadership’s conversion of ideas about the international arena into political realities. By balancing competing roles and relationships, Russia maintains a ‘multi-vector’ foreign policy that is flexible, unencumbered by restrictive alliances, and oriented towards sovereignty, great power and strength

Ukraine’s crisis and Russia’s closest allies: A reinforced intra-alliance security dilemma at work

Russia’s actions towards Ukraine in 2013-14, which inaugurated a new Cold War in its relations with the West, presented a dilemma to Russia’s allies: whether to align themselves with Russia’s choices or pursue a more independent course of action. The leadership of Belarus, Russia’s closest ally, chose the latter option both by establishing dialogue with the interim government and President of Ukraine, Oleksandr Turchinov, considered illegitimate in Russia and, later, by being present at the inauguration of Petro Poroshenko on 7 June 2014 and downplaying Russia’s position on the ‘federalisation’ of Ukraine as the only way out of the country’s instability. The perspective of the intra-alliance security dilemma helps explain the divergence of views between Russia and Belarus, while pointing to the changing position of the parties towards the Eurasian integration project.Alena Vysotskaya Guedes Vieira is a Member of the Núcleo de Investigação em Ciência Política e Relações Internacionais, Universidade do Minho (NIPCRI-UMinho), Portugal. Email: [email protected]. The author’s post-doctoral research is financed by FCT [SFRH/BPD/63834/2009], as is her research within the framework of the project on EU Partnerships [PTDC/CPJ-CPO/113251/2009]. Both are gratefully acknowledged