Прояв ознак молочної продуктивності корів-первісток залежно від продуктивності їх жіночих предків

One of the most important breeding methods in cattle breeding is the determination of genetic similarity in productive traits of female ancestors and their descendants. In view of the above, the aim of the study was to determine the variability of cow milk production traits depending on the productivity of their mothers and fathers' mothers. The studies were conducted on farms located in different climatic zones of Ukraine, namely: SE DG “Oleksandrivske”, Vinnytsia region (Forest-Steppe zone, n = 714), LLC SHP “Imeni Volovikova”, Rivne region (Polissia zone, n = 1840) and SE “Experimental Farm “Askaniyske” (Steppe zone, n = 926) on firstborn and full-grown cows (III lactation) of the Ukrainian Black-and-White dairy breed. The sample included cows that had completed at least the third lactation at the time of the study. It was found that the most productive cows in the controlled herds were those whose mothers' milk yields for the highest lactation reached more than 8000 kg, and the mothers' milk yields of the fathers, depending on the breeding zone, ranged from 9000 to 15000 kg. A certain influence of mothers on the value of indicators of cows' milk production traits is evidenced by correlation analysis. Thus, a rather significant straightforward and reliable relationship was established between the milk yield of mothers and their daughters in the controlled farms, and between the milk yield of mothers and the fat content of daughters, this relationship was inverse, but reliable. The correlation between maternal fat and milk yield and fat and milk yield of daughters was multidirectional and insignificant. The coefficient of heritability, which was determined by doubling the mother-daughter correlation, ranged from 0.47 to 0.59 for milk yield, from 0.30 to 0.55 for milk fat yield, and from incorrect (negative) in animals from the Steppe zone (-0.27) to positive (0.18) in animals from the Polissya zone. The analysis of variance confirmed a certain predetermination of phenotypic variability of quantitative traits of milk production depending on the productivity of mothers and mothers of fathers established by the comparison of group means. Thus, their mothers had a somewhat greater, although not significant, influence on milk yield (depending on the farm and lactation – 3.8–6.9 %) and fat content in cows' milk (4.2–6.6 %), and their fathers' mothers had a somewhat lesser influence (2.1–4.2 and 2.0–4.5 %, respectively).Одним із важливих селекційних прийомів у скотарстві є визначення генетичної подібності за продуктивними ознаками жіночих предків та їх потомків. З огляду на зазначене, метою досліджень було з’ясувати мінливість ознак молочної продуктивності корів залежно від продуктивності їх матерів та матерів батьків. Дослідження проведені у господарствах, що знаходяться у різних кліматичних зонах України, а саме: у ДП ДГ “Олександрівське” Вінницької області (зона Лісостепу, n = 714), ТОВ СГП “Імені Воловікова” Рівненської (зона Полісся, n = 1840) та ДП “Дослідне господарство “Асканійське” (зона Степу, n = 926) на первістках та повновікових коровах (ІІІ лактація) української чорно-рябої молочної породи. У вибірку включені корови, які на час проведення досліджень закінчили щонайменше третю лактацію. Встановлено, що у підконтрольних стадах найбільш продуктивними виявилися корови, надій матерів яких за вищу лактацію сягав понад 8000 кг, а надій матерів батьків, залежно від зони розведення, коливався від 9000 до 15000 кг. Про певний вплив матерів на величину показників ознак молочної продуктивності корів свідчить кореляційний аналіз. Так, між надоєм матерів та їх дочок у підконтрольних господарствах встановлено досить суттєвий прямолінійний і вірогідний зв’язок, а між надоєм матерів та жирномолочністю дочок цей зв’язок був оберненим, проте достовірним. Між жирномолочністю матерів та надоєм і жирномолочністю дочок співвідносна мінливість була різноспрямованою і несуттєвою. Коефіцієнт успадковуваності, який визначали шляхом подвоєння кореляції “мати-дочка”, за надоєм залежно від господарства коливався від 0,47 до 0,59, за виходом молочного жиру – від 0,30 до 0,55, а за вмістом жиру в молоці – від некоректного (від’ємного) у тварин із зони Степу – (-0,27) до додатного (0,18) – у особин із зони Полісся. Дисперсійним аналізом підтверджено встановлену порівнянням групових середніх певну зумовленість фенотипової мінливості кількісних ознак молочної продуктивності залежно від продуктивності матерів та матерів батьків. Так, дещо більший, хоча невірогідний вплив на надій (залежно від господарства та лактації – 3,8–6,9 %) та вміст жиру в молоці корів (4,2–6,6 %) справляли їх матері, дещо менший – матері батьків (2,1–4,2 та 2,0–4,5 % відповідно)

МІНЛИВІСТЬ ОЗНАК МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ, ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ ЛІНІЙНОЇ НАЛЕЖНОСТІ

Data on the signs of milk productivity of cows of the Ukrainian Black-and-White dairy breed depending on their lineal affiliation are given. The research was conducted in SE DG "Oleksandrivske" Vinnytsia region (Forest-Steppe zone, n=714), the LLC JV "Imeni Volovikova" Rivne region (Polissya zone, n=1,840) and the SE "Experimental farm "Askaniyske" (Steppe zone, n=926 ) on firstborn and full-grown (III lactation) animals. It was found that cows of the Chif line 1427381 (6384 kg) were the most productive in the first lactation in the Forest Steppe zone, in the third - Eleveishn line 1491007 (7325), in the Polissya zone – Starbak line 352790 for both lactations (6126 and 6521 kg, respectively), and in the Steppe zone – Annas Adema 30587 lines (6570 kg and 7482 kg). The highest content of fat in the milk of the SE DG "Oleksandrivske" was found in the first-borns of the Valiant line 1650414 (3.65%) and in full-aged cows of the Starbak line 352790 (3.59%), in the LLC JV "Imeni Volovikova" – Eleveyshn 1491007 (3.67 %) and Valiant 1650414 (3.68%), in SE "Experimental farm "Askaniyske" – Chif 1427381 (4.19%) and Bell 1667366 (4.19%). It is worth noting that the lowest milk yield for the first lactation in the above-mentioned farms was observed, respectively, in cows of lines Haneve 1629391 (5465 kg), Valiant 1650414 (4545 kg) and Bell 1667366 (6055 kg), for the third lactation - in individuals of lines Valiant 1650414 (6633 kg), Eleveishn 1491007 (6058 kg) and Bella 1667366 (6464 kg). In the Forest Steppe zone, the first-borns of the Eleveyshn 1491007 and Starbak 352790 lines were the least fat-milk – 3.59%, and full-aged cows of the Chif 1427381 and Valiant 1650414 lines – 3.56%, in the Polissya zone – the Chif 1427381 and Starbak 352 lines – 3.62% 790 – 3, 62%, and in the Steppe zone – the Annas Adem 30587 line for both lactations – 3.95 and 3.89%, respectively. Variance analysis confirmed the conditionality of the phenotypic variability of the quantitative traits of milk production depending on the lineal belonging of cows established by the comparison of group averages. At the same time, the line had a more significant effect on hope than on fat. Depending on the farm and lactation, the strength of the influence on the milk fat content was in the range of 4.1–21.1%, and in the range of .4–12.4%. Therefore, the linear belonging of cows to some extent can serve as a criterion for predicting their milk productivity.Наведено дані ознак молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи, залежно від їх лінійної належності. Дослідження проведені у ДП ДГ «Олександрівське» Вінницької області (зона Лісостепу, n=714), ТОВ СП «Імені Воловікова» Рівненської області (зона Полісся, n=1840) та ДП «Дослідне господарство «Асканійське» (зона Степу, n=926) на первістках та повновікових (ІІІ лактація) тваринах. Встановлено, що найбільш продуктивними за першу лактацію у зоні Лісостепу виявилися корови лінії Чіфа 1427381 (6384 кг) за третю – лінії Елевейшна 1491007 (7325), у зоні Полісся – лінії Старбака 352790 за обидві лактації (6126 та 6521 кг, відповідно), а у зоні Степу – лінії Аннас Адеми 30587 (6570 кг та 7482 кг). Найвищий вміст жиру в молоці у ДП ДГ «Олександрівське» у первісток лінії Валіанта1650414 (3,65 %) та у повновікових корів лінії Старбака 352790 (3,59 %), у ТОВ СП «Імені Воловікова» відмічено – Елевейшна 1491007 (3,67 %) та Валіанта1650414 (3,68 %), у ДП «Дослідне господарство «Асканійське» – Чіфа 1427381 (4,19 %) та Белла 1667366 (4,19 %). Варто зазначити, що найменші надої за першу лактацію у зазначених вище господарствах спостерігалися, відповідно, у корів ліній Ханеве 1629391 (5465 кг), Валіанта 1650414 (4545 кг) та Белла 1667366 (6055 кг), за третю лактацію – у особин ліній Валіанта 1650414 (6633 кг), Елевейшна 1491007 (6058 кг) та Белла 1667366 (6464 кг). Найменш жирномолочними у зоні Лісостепу виявилися первістки ліній Елевейшна 1491007 і Старбака 352790 – 3,59 % та повновікові корови ліній Чіфа 1427381 і Валіанта 1650414 – 3,56 %, у зоні Полісся – лінії Чіфа 1427381 – 3,62 % та Старбака 352790 – 3,62 %, а у зоні Степу – лінії Аннас Адема 30587 за обидві лактації – 3,95 та 3,89 %, відповідно. Дисперсійним аналізом підтверджено встановлену порівнянням групових середніх зумовленість фенотипової мінливості кількісних ознак молочної продуктивності, залежно від лінійної належності корів. При цьому, лінія більш суттєвий вплив справляла на надій, ніж на жир. Сила впливу на надій, залежно від господарства та лактації, знаходилася в межах 4,1–21,1 %, а на вміст жиру в молоці – в межах 4,0–12,4 %. Отже, лінійна належність корів певною мірою може слугувати критерієм прогнозування їх молочної продуктивності

ВПЛИВ ФЕНОТИПОВИХ ОЗНАК КОРІВ НА ЇХ МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ

The research was conducted in LLC JV "Imeni Volovikova", Rivne region (Polissya zone, n=1840), SE DG "Oleksandrivske", Vinnytsia region (Forest-Steppe zone, n=714) and SE "Experimental farm "Askaniyske" (Steppe zone, n=926) on firstborn and full-grown cows (III lactation) of the Ukrainian Black-and-White dairy breed. In the controlled cows, by retrospective analysis of zootechnical accounting data for the last 10 years, the signs of milk production were studied depending on phenotypic traits (live weight of newborns, 6-, 12- and 18-month-old animals), age and live weight at first calving, duration of the first service period). It has been established that animals of the Ukrainian Black-and-White dairy breed in different farms are characterised by rather high live weight during the period of their rearing. The highest values of this trait in newborn and 18-month-old heifers were observed in the Forest-Steppe zone, and in 6- and 12-month-old heifers - in the Polissya zone. The best average daily growth from birth to 6 months of age was observed in heifers from the Polissya zone, and in all subsequent age periods and from birth to 18 months - in animals from the Forest-Steppe zone. The highest values of the relative speed and tension of live weight growth of heifers were noted in the period from birth to 6 months, and these indicators decreased with age. Intergroup differentiation in terms of reproductive capacity was observed in the first-born heifers of the controlled farms. Animals from the Steppe zone had the highest live weight at first calving and the shortest duration of the first service period, while animals from the Forest-Steppe zone were the fastest maturing. Cows from the Steppe zone were also the best in terms of milk yield. The formation of milk production of first-born cows was significantly influenced by their live weight during the growing period. In the Forest-Steppe zone, the most productive were the first-born cows with a live weight of 40-42 kg at birth, 181-190 kg at 6 months of age, 321-335 kg at 12 months of age and 421-435 kg at 18 months of age; in the Polissya zone - 43 kg and more, 181-190 kg, 321-335 kg and 421-435 kg, respectively; in the Steppe zone - 43 kg and more, 191-200 kg, 336 kg and more and 421-435 kg. Multidirectional relationships were observed between the live weight of first-born heifers at different ages during their rearing and signs of milk production. In animals from the Forest-Steppe zone, they were insignificant and in almost all cases unreliable, while in first-born cows from the Polissya and Steppe zones these relationships were somewhat more significant and in most cases reliable.Дослідження проведені у ТОВ СП «Імені Воловікова» Рівненської області (зона Полісся, n=1840), ДП ДГ «Олександрівське» Вінницької області (зона Лісостепу, n=714) та ДП «Дослідне господарство «Асканійське» (зона Степу, n=926) на первістках та повновікових коровах (ІІІ лактація) української чорно-рябої молочної породи. У підконтрольних корів шляхом ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку за останні 10 років вивчали ознаки молочної продуктивності залежно від фенотипових ознак (жива маса новонароджених, 6-, 12- і 18-місячних тварин), вік та жива маса при першому отеленні, тривалість першого сервіс-періоду). Встановлено, що тварини української чорно-рябої молочної породи у різних господарствах характеризуються досить високими показниками живої маси у період їх вирощування. При цьому найвищі значення цієї ознаки у новонароджених та 18-місячних телиць спостерігалися у зоні Лісостепу, а у 6- та 12-місячних – у зоні Полісся. Кращими середньодобовими приростами від народження до 6-місячного віку відзначалися телиці із зони Полісся, а в усі подальші досліджувані вікові періоди та від народження до 18 місяців – тварини із зони Лісостепу. Найвищі значення відносної швидкості та напруги росту живої маси телиць відмічені у період від народження до 6 місяців і з віком ці показники знижувалися. У первісток підконтрольних господарств спостерігалася міжгрупова диференціація за показниками відтворювальної здатності. Найвищою живою масою при першому отеленні та найкоротшою тривалістю першого сервіс-періоду характеризувалися тварини із зони Степу, а найскороспілішими були тварини із зони Лісостепу. За надоями кращими виявилися також корови із зони Степу. На формування молочної продуктивності корів-первісток суттєвий вплив мала їх жива маса у період вирощування. У зоні Лісостепу найбільш продуктивними виявилися первістки, жива маса яких при народженні становила 40-42, у 6-місячному віці – 181-190, у 12-місячному – 321-335 та у 18-місячному – 421-435 кг, у зоні Полісся – відповідно 43 кг і більше, 181-190, 321-335 та 421-435 кг, у зоні Степу – 43 кг і більше, 191-200, 336 кг і більше та 421-435 кг. Між живою масою первісток у різному віці у період їх вирощування та ознаками молочної продуктивності спостерігалися різноспрямовані зв'язки. При цьому у тварин із зони Лісостепу вони були несуттєвими і майже у всіх випадках недостовірними, а у первісток із зон Полісся і Степу ці зв’язки були дещо суттєвішими і у більшості випадків вірогідними

Formation of signs of milk productivity of cows depending on their origin by father

When breeding dairy cattle, productivity is of the greatest economic and economic importance. A sufficient number of highly productive animals and their effective use in herds reveals the breed's potential, contributes to increasing the genetic potential of cows and the effectiveness of selection and breeding work as a whole. At the same time, it should be noted that according to many scientists, fathers of cows have the most significant influence on the formation of signs of milk productivity. In dairy cattle breeding, about 90 % of the genetic progress of the population is provided by bulls. However, the research of different farms shows that bulls do not have the same effect on the productivity of their daughters. Therefore, it must be taken into account when planning work on improving the productive qualities of dairy cattle. In view of the above, the goal of our research was to find out the influence of bulls on the formation of milk productivity of daughters in different farms. The research was carried out in farms located in different climatic zones of Ukraine, namely: in the SE EF “Olexandrivske” in Vinnytsia region (Forest Steppe zone, n = 714), LLC AE “Imeni Volovikova” in Rivne region (Polyssia zone, n = 1840) and SE “Experimental farm “Askaniyske” (Steppe zone, n = 926) on first-calf heifers and adult cows (III lactation) of the Ukrainian Black-and-White dairy breed. It was established that during the first lactation, the highest milk yield and milk fat output in the SE Oleksandrivske were characterized by the daughters of the bull Dzhorin (6936 and 248.9 kg), during the third – the daughters of the bull Detektiv (8148 and 295.2 kg), and the most fat-milk the above lactations were, respectively, daughters of Zhames (3.68 %) and S. Aristotl (3.63 %). In LLC AE “Imeni of Volovikova” the daughters of the bull R. Baltimor (7509 and 7486 kg and 267.8 and 281.9 kg, respectively) had the highest milk yield and milk fat output for the two studied lactations, daughters of Derbi (3.74 %) for the first lactation had the best indicators of fat content in the milk, for the third – daughters of Tirs (3.64 %). In the SE "Experimental Farming “Askaniyske” first-calf heifers – daughters of N. Bolt were the most productive (7348 kg), in terms of milk fat output - daughters of Surguch (292.2 kg), and in terms of milk fat – daughters of Latur (4.31 %). The highest productivity during the third lactation was observed in the daughters of the bull Akord (8,329 kg of milk fat, 320.8 kg of milk fat), and the highest milk fat content was observed in the daughters of Polarshtern (4.37 %). The influence of bulls on the fertility of cows in controlled farms was in the range of 14.9–46.2 %, on the fat content in milk - in the range of 7.4–20.2 %

Вплив середовищних чинників на прояв ознак молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи у різних зонах їх розведення

It is known that different levels of milk productivity characterize cows of the same breed in different farms or climatic breeding areas. Therefore, our work aimed to investigate the influence of environmental factors on dairy productivity features manifestation of cows of the Ukrainian Black-and-White dairy breed in different zones of their breeding. The research was conducted at PLC Agricultural Enterprise “On Volovikov's name” in Rivne region (Polissya zone, n = 1840), SE State Farm “Olexandrivske” Vinnytsia region (Forest-Steppe zone, n = 714), and SE “Research farm “Askaniyske” (Steppe zone, n = 926) on firstborn and adult cows (III lactation) of the Ukrainian Black-and-White dairy breed. The sample includes cows that have completed at least the third lactation on time studies. Features of milk productivity (yields, fat content in milk, and quantity of milk fat) were investigated by retrospective analysis of zootechnical accounting data for the last ten years. The influence of environmental factors (breeding area, the season of birth, and the season of the first calving of animals) on the formation of dairy productivity features were studied. The cows bred in the steppe zone had the highest fat milk yield for the first and the third lactation. According to these indicators, they probably (P < 0.001) outnumbered animals from the Forest-Steppe zone by 377 and 45.2 and 268 and 40.6, and from the Polissya zone – by 1042 and 66.6 and 1035 and 63.0 kg. Intergroup differentiation based on milk productivity as well depending on the season of birth and the season of their first calving between cows from different breeding zones was observed. Firstborn, who was born and calved in the autumn in the SE “Oleksandrivske” and PLC Agricultural Enterprise “On Volovikov's name” had the highest milk yields, and in SE “Research farm “Askaniyske” from cows born in summer with first calving in winter. In the third lactation in all breeding areas, cows born in autumn with the first calving in the steppe zone in the spring, in the forest-steppe zone, and Polissya – In the autumn were the most productive. The area of cows' breeding played the most significant role in their productivity, and the first calving season had the slightest impact. In this case, it should be noted that environmental factors studied in the research significantly affected the milk productivity features of firstborns, not adult cows.Відомо, що корови тієї самої породи, але в різних господарствах чи кліматичних зонах розведення характеризуються різним рівнем молочної продуктивності. Тому метою нашої роботи було дослідити вплив середовищних чинників на прояв ознак молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи у різних зонах їхнього розведення. Дослідження проведені у ТОВ СП “Імені Воловікова” Рівненської (зона Полісся, n = 1840), ДП ДГ “Олександрівське” Вінницької області (зона Лісостепу, n = 714) та ДП “Дослідне господарство “Асканійське” (зона Степу, n = 926) на первістках і повновікових коровах (ІІІ лактація) української чорно-рябої молочної породи. У вибірку включені корови, які на час проведення досліджень закінчили щонайменше третю лактацію. У підконтрольних корів шляхом ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку, за останні десять років, досліджували ознаки молочної продуктивності (надій, вміст жиру в молоці та кількість молочного жиру). Досліджено силу впливу середовищних чинників (зона розведення (стадо), сезон народження та сезон першого отелення тварин) на формування ознак молочної продуктивності корів. Встановлено, що найвищими надоями та виходом молочного жиру як за першу, так і за третю лактації вирізнялися корови, яких розводять у зоні Степу. За цими показниками вони вірогідно (Р < 0,001) переважали тварин із зони Лісостепу на 377 та 45,2 і 268 та 40,6, а із зони Полісся – на 1042 та 66,6 і 1035 та 63,0 кг. Між коровами із різних зон розведення спостерігалася міжгрупова диференціація за ознаками молочної продуктивності також залежно від сезону народження та сезону їхнього першого отелення. Найвищі надої у ДП ДГ “Олександрівське” та СП ТОВ “Імені Воловікова” одержано від первісток, які народилися і отелилися в осінній період, а у ДП “Дослідне господарство “Асканійське” – в особин, народжених влітку, перше отелення яких припадало на зимовий період. За третю лактацію у всіх зонах розведення найбільш продуктивними були корови, які народилися восени та перше отелення яких припадало у зоні Степу на весняний період, у зоні Лісостепу та Полісся – на осінній. Найсуттєвіший вплив на продуктивність корів справляла зона їхнього розведення, а найменший – сезон першого отелення. При цьому варто зазначити, що досліджувані середовищні чинники суттєвіше впливали на ознаки молочної продуктивності первісток, ніж повновікових корів

The signs of milk productivity of cows bred in different climatic zones depending on the year and season of their birth

Data on the influence of environmental factors on the milk productivity formation of cows in different climatic zones of Ukraine are presented. It was established that animals bred in the steppe zone had the highest milk yield, milk fat content, and milk fat output, and animals from the Polissia zone had the lowest values. Among the cows from different breeding zones, intergroup differentiation was also observed by milk productivity depending on the year and season of their birth. In the forest steppe zone, the highest productivity was noted for the first-calf heifers born in 2011, in the Polissia and steppe zones — for the animals born in 2015, and for the third lactation in all breeding zones, the cows born in 2015 were the most productive. A curvilinear intergroup differentiation based on the characteristics of milk productivity was also noted between animals with different seasons of birth. The highest milk yields at “Oleksandrivske” State Enterprise and “Named after Volovikov” Joint Stock Company LLC were obtained from the first-calf heifers born in the autumn period, and at Research Farm “Askaniiske” Research State Enterprise — from animals born in summer. During the third lactation, the cows born in autumn were the most productive in all breeding zones and whose first calving occurred in the steppe zone in the spring period, in the forest steppe and Polissia zones — in autumn. The year of birth and the breeding zone had the most significant effect on fertility and fat content in milk, and it was stronger in first-calf heifers, and the season of birth of animals had the least effect on signs of milk productivity