The need to teach professional ethics for future specialists in technical higher education institutions

The most modern renewal of intellectual resources of our country begins first of all with the renewal of all levels of the education system. Special attention is paid to higher education and the choice of priorities for its qualitative change: intensity and efficiency of the cognitive process. Understanding by a technical university student of the reasons for the contradictory views of our contemporaries on traditional morals, morality, values, etiquette is a real need that allows him to avoid illusions and stereotypes in his professional activity. The ability of a future programmer to work effectively in a team, to communicate both within his profession and in society as a whole, following the rules of morality and morality, is formed during the study of ethical disciplines, especially professional ones. The need to teach ethics of professional activity in higher technical educational institution forms personal and social competences of future specialist as the most important element of professionalism (D’yachenko, 1976). The article is devoted to the problem of the need to introduce professional ethics for students in technical higher education institutions. The emphasis of the work is on the need to strengthen the educational component in the system of higher education. To solve the problem, it is proposed to more actively introduce an ethical component into the professional training, which includes not only students' comprehension of the codes of professional ethics of future programmers, but also consideration of social and ethical issues related to IT activities and moral assessment of technology in general

Power and collective ownership: the experience of land reform

Головною причиною здійснення чергової аграрної реформи були глибокі зміни, що відбулися у сфері соціально-економічних відносин. Економіка Російської імперії, після цілого ряду криз і внутрішньополітичних потрясінь, опинилася у стані затяжної депресії. Економічне відставання від західноєвропейських держав призвело до залежності від іноземних інвестицій. Завдання, які ставилися перед реформою 19 лютого 1861 р., так і не були реалізовані. Приступаючи до аграрної реформи уряд, очолюваний П. Столипіним, ставив завдання комплексно вирішувати такі питання: підвищувати ефективність, товарність сільськогосподарського виробництва, зміцнити соціальну опору влади на селі шляхом руйнації общини і передачі селянським господарствам землі у приватну власність. Вважалося, що поява у селянина почуття власника автоматично зніме проблему незадоволення політикою влади на селі. Селянський земельний банк був головним важелем здійснення реформи. Заздалегідь розроблена законодавча база розширювала його повноваження. Із усіх хуторів і відрубів найвищою була частка тих, що з’явилися на землях Селянського земельного банку. З іншого боку, Державний Дворянський земельний банк фактично консервував існування феодального за формою створення дворянського землеволодіння, кредитною підтримкою перешкоджав розвитку капіталістичних відносин. Селянський земельний банк, маючи за мету кредитування селянського землеволодіння, стимулював зростання цін на землю, чим опосередковано допомагав дворянському землеволодінню. Реформа значно прискорила розвиток капіталістичних відносин на селі: внаслідок руйнування общини створювалася капіталістична земельна власність, усувалося черезсмужжя, посилювався процес концентрації земель у руках заможних селян, підвищувалася товарність сільського господарства. Однак, в цілому, своєї мети реформа П. Столипіна не досягла – не забезпечила створення міцного капіталістичного ладу в селі, оскільки збереглося дворянське землеволодіння. Під час її проведення кардинальних зрушень у землеволодінні і землекористуванні в губерніях Правобережної України не відбулося. Головною причиною було переважаюче подвірне землеволодіння селян. Створення хуторів і відрубів сприяло частковому вирішенню проблеми черезсмужжя.The main reason for the implementation of the next agrarian reform was the profound changes that have taken place in the field of socio-economic relations. The economy of the Russian Empire, after series of crisis and internal political upheavals, found itself in a state of prolonged depression. The economic lag behind Western European countries has led to dependence on foreign investment. The tasks set before the reform of February 19, 1861, were never realized. Starting the agrarian reform, the government headed by P. Stolypin set the task of comprehensively addressing the following issues: increase efficiency, marketability of agricultural production, strengthen the social resistance of the government in the countryside by destroying the community and transferring land to private ownership. It was believed that the appearance of the peasant’s sense of ownership would automatically remove the problem of dissatisfaction with the policy of the authorities in the countryside. The Peasant Land Bank was the main lever for reform. Pre-designed legislation expanded its powers. Of all the hamlets and cuttings, the highest were the share of those that appeared on the lands of the Peasant Land Bank. On the other hand, the State Noble Land Bank actually preserved the existence of the feudal in the form of the creation of aristocratic land tenure, credit support hindered the development of capitalist relations. The Peasant Land Bank, with the aim of lending to peasant land tenure, stimulated the growth of land prices, which indirectly helped the noble land tenure. The reform significantly accelerated the development of capitalist relations in the countryside: as a result of the destruction of the community, capitalist land ownership was created, strips were eliminated, the process of land concentration in the hands of wealthy peasants intensified, and the marketability of agriculture increased. However, in general, P. Stolypin’s reform did not achieve its goal – it did not ensure the creation of a strong capitalist system in the countryside, as aristocratic land tenure was preserved. During its implementation, there were no cardinal changes in land tenure and land use in the provinces of the Right Bank of Ukraine. The main reason was the predominant farmland ownership of peasants. The creation of farms and cuts contributed to a partial solution to the problem across the strip.The authors received no direct funding for this research

Formation of Information Culture of Vocational Education Specialists

This article reflects the system of multilevel continuing professional teaching of vocational education specialists. The basic principles of this process are investigated and the structure of training of vocational education specialists is determined by means of the analysis of the state standards of preparation of graduates in a specialty “Professional education”, educational programs and curricula. There is made comparative analysis of the maintenance of preparation of graduates of a specialty “Professional education” on specializations “Digital technologies” and “Sphere of service (Tourist service)” for formation of their information culture