ЯКІСТЬ ЖИТТЯ, ЩО ПОВ’ЯЗАНА ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ УЧНІВ БАЗОВОЇ ШКОЛИ ЗА УМОВ ОБМЕЖЕНОЇ ФІЗИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ

Purpose: to determine health-related quality of life (HRQL) of children of secondary school age associated with health under the limited physical and social activity. Materials and Methods. The study was carried out anonymously and remotely among 468 students (217 boys and 251 girls aged 10–16). We used a questionnaire developed by the Institute of health of Children and Adolescents of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. Statistical data processing was carried out using the licensed SPSS Statistic v. 20. Results. In general, physical well-being is not much higher than social and psychological. Girls are characterized by higher indices of HRQL on the physical scale, social and family functioning. The year of schooling and the age of the pupils has had a significant impact on physical, school and family functioning, and the teaching staff on the level of physical and school functioning, as well as mental well-being. A strong direct correlation was established between indicators of physical and family functioning, general health and mental well-being, emotional and school functioning, as well as a direct correlation of average strength between physical and emotional and school functioning role, mental well-being and emotional and school role-playing (p <0.01). The negative effect of physical activity was deepened by the forced increase in the time spent with gadgets and computers. Pupils, who usually lead a physically active lifestyle, were especially “affected”, and the HRQL in terms of general health, mental well-being and social functioning was almost directly proportional to the initial level of physical activity during the “pre-quarantine” period. Conclusions. Health-related quality of life testified to its greatest disruption among creative and athletic students, because on the one hand they have an accumulated reserve of physical health, and on the other hand deviations from their “norm of life” can be a “trigger” of physical and psycho-emotional disorders.Мета: визначити особливості якості життя дітей середнього шкільного віку, що пов’язані зі здоров’ям за умов обмеження фізичної та соціальної активності. Матеріали і методи. Дослідження проведено анонімно та дистанційно серед 468 учнів (у тому числі 217 хлопців та 251 дівчина віком 10–16 років) за допомогою анкети, розробленої ДУ «Інститут охорони здоровʼя дітей та підлітків НАМН України». Статистичну обробку даних проведено з використанням ліцензованого пакета SPSS Statistics v. 20. Результати. У цілому для дітей середнього шкільного віку фізичне благополуччя мало вищі показники, ніж соціальне та психологічне. Для дівчат характерні більш високі показники ЯЖПЗ за шкалами рольового фізичного, соціального та родинного функціонування. Рік навчання та вік учнів мав суттєвий вплив на фізичне, шкільне та родинне функціонування, а навчальний колектив – на рівень фізичного та шкільного функціонування, а також психічне благополуччя. Встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між показниками фізичного та родинного функціонування, загальним здоров’ям та психічним благополуччям, рольовим емоційним та шкільним функціонуванням, а також прямий кореляційний зв’язок середньої сили між рольовим фізичним та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням, психічним благополуччям та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням (p<0,01). Негативний ефект від зниження фізичної активності поглиблювався вимушеним зростанням часу проведення з ґаджетами та комп’ютерами. Особливо «постраждали» учні, які зазвичай ведуть фізично активний спосіб життя, а ЯЖПЗ за показниками загального здоров’я, психічного благополуччя та соціального функціонування майже прямо пропорційно залежала від вихідного рівня фізичної активності у «докарантинний» період. Висновки. Якість життя, що пов’язана зі здоров’ям, як один із критеріїв шкільної адаптації свідчить про її найбільший зрив серед творчо та спортивно здібних учнів, тобто, з одного боку, вони мають накопичений резерв фізичного здоров’я, а з іншого – відхилення від їх «норми життя», що може бути «пусковим механізмом» порушення фізичного та психоемоційного стану