ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ГРИ ПРИ ВИВЧЕННІ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ

The paper considers the possibility of using game elements in the study of medical terminology in Latin and English. Different types of games-exercises are illustrated in the examples. Such requirements for the exercises as novelty, culturological and professional orientation, and providing students in the process of doing exercises-games with necessary non-verbal basis are taken into account. It is stressed that practical classes with the use of game technologies and elements of problem-based learning develop and improve students’ skills of independent work, ability of critical thinking and acting in creative and constructive way, of fulfilling tasks given by the teacher, as well as of making adequate individual and collective decisions, and of comprehending the outcomes. A game is supposed to contribute to consolidation of a particular subject, to give examples for illustrating theoretical material visually, and to model some training situations. It is noted that interactive methods in teaching professional terminology are the most effective for perfecting students’ skills and abilities, since they perform the following tasks: 1) development of an interest for medicine on the whole and for the future professional activity particularly; 2) increase in the level of understanding and mastering English and Latin; 3) formation of professional competences a future doctor should possess; 4) development of self-dependence – ability to find methods and ways of solving tasks without assistance; 5) ability to hear an opinion of a crewmate, to be loyal and tolerant of someone else’s viewpoint. It is emphasized that practical classes with the use of game elements contribute to future doctors’ training activation and effectiveness, alongside with realizing natural aspirations for communication, mutual assistance, and cooperation.У статті проаналізовано можливість використання ігрових моментів при вивченні медичної термінології на заняттях з латинської та англійської мов. На прикладах проілюстровано різні види навчальних ігор-вправ. Враховано такі вимоги до вправ, як новизна, культурологічна та професійна спрямованість, забезпечення студентів у процесі виконання вправ-ігор необхідними невербальними опорами. Акцентується на тому, що практичні заняття з використанням ігрових технологій та елементів проблемного навчання розвивають та вдосконалюють у студентів навички самостійної роботи, вміння критично мислити і діяти конструктивно та творчо, вирішувати поставлені викладачем завдання, приймати оптимальні в умовах певної ситуації самостійні та колективні рішення, осмислювати результати прийнятих рішень. Гра покликана сприяти закріпленню матеріалу конкретної теми, демонструвати приклади, що ілюструють наочно теоретичний матеріал, моделювати певні навчальні ситуації. Зазначається, що інтерактивні методи при навчанні фахової термінології є найбільш ефективним засобом удосконалення вмінь та навичок майбутніх лікарів, оскільки вирішують такі завдання, як: 1) розвиток у студентів-медиків інтересу до медицини в цілому та до майбутньої професійної діяльності зокрема; 2) підвищення рівня розуміння і засвоєння англійської та латинської мов; 3) формування термінологічних компетенцій, якими повинен володіти майбутній фахівець-медик; 4) розвиток самостійності – здатності без сторонньої допомоги знайти шляхи та методи вирішення поставленого завдання; 5) вміння почути думку іншого члена колективу, бути лояльним і терпимим до іншої думки, точки зору. Акцентовано, що практичні заняття з використанням елементів гри сприяють активізації та результативності навчання студентів-медиків, реалізують природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співпраці

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII – XIX СТ.

The aim of the work – to analyze the history of development and organization of medical educational establishments in Western Ukraine in the second half of XVIII – XIX century.The main body. The article discusses the method of analyzing bibliographic catalogues, the classification and systematization of primary sources in History of Medicine and Pedagogy, and the chronological method that identifies the establishment and development of medical education during different historical periods.The paper describes the structure of medical education system in Western Ukraine in the second half of XVIII – XIX century and summarizes the existing data about professional and scientific activity of Ukrainian doctors of this period.Conclusion. The main characteristics of development of medical education of this historic period are the gradual increase in medical establishments, medical departments, medical faculty and students; the improvement and transformation of medical personnel education and training.Мета роботи – проаналізувати історію виникнення та організації навчальних закладів для підготовки медичних працівників на західноукраїнських землях у другій половині XVIII – XIX ст.Основна частина. У статті використаний бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; класифікація та систематизація джерел з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дозволив проаналізувати особливості становлення і розвитку медичної освіти у різні історичні періоди.У статті відтворено структуру системи медичної освіти на західноукраїнських землях у другій половині XVIII – XIX  ст.; уточнено відомості про професійну та наукову діяльність видатних українських лікарів цього періоду.Висновок. Визначальними критеріями процесу розвитку медичної освіти можна назвати: поступове зростання мережі закладів медичної освіти, збільшення числа кафедр, збільшення кількості студентів і викладачів у них, розширення змісту навчання, зміна рівня професійної підготовки медиків

ЛАТИНСЬКІ КРИЛАТІ ВИРАЗИ ЯК ОДИН ІЗ ВИХОВНИХ АСПЕКТІВ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ

The research is aimed at deepening and extending the knowledge regarding interpretation of Latin sayings and their role in the formation of future doctors’ professional culture. The use of Latin idioms for healthy lifestyle promotion since antiquity has been analysed. The aphorisms, one way or another characterizing human physical health, are divided into four theme groups depending on the meaningful context.  The first group is represented by the phrases, in which human health is directly related to food and hygiene. The second group of aphorisms calls for constant work both physical and mental, since it is regular and unceasing work on oneself that can lead to physical and spiritual health. The third group is aimed at human physiological health and formation of decision-making capacity with regard to enhancing one’s health, as well as developing habits and, further, need for keeping to hygienic rules and maintaining neatness of one’s body. The fourth group symbolizes hard work and patience for the sake of victory over one’s own nature.  Upon the analysis of the meaning of the word “health” in the Latin phraseology, it has been determined that organism integrity and strength are the main health characteristics. Peace of mind, good sleep, healthy food, moderate eating and drinking, as well as hardening, ignoring worries, cheerful disposition, loyal friends, physical exercises, etc. are needed for maintaining healthy lifestyle.У роботі  поглиблено та розширено знання щодо тлумачення латинських крилатих виразів та їх ролі у вихованні професійної культури майбутніх лікарів. Проаналізовано використання крилатих латинських виразів щодо пропагування здорового способу життя, починаючи від античності. Афоризми, що характеризують так чи інакше фізичне здоров’я людини, залежно від смислового контексту розділено на чотири тематичних групи. Першу групу представляють вирази, в яких здоров’я людини прямо пропорційно залежить від її харчування та гігієни. Друга група афоризмів закликає до постійної праці як фізичної, так і розумової. Тільки регулярна і невпинна робота над самим собою може привести до фізичного і духовного здоров’я. Третя група крилатих виразів спрямована на фізіологічне здоров’я людини, на формування навичок приймати самостійні рішення щодо зміцнення свого здоров’я. Виробити звичку, а потім і потребу дотримуватись правил особистої гігієни, підтримувати чистоту свого тіла. Четверта група крилатих виразів символізує важку працю і терпіння заради досягнення перемоги над самим собою. Проаналізувавши значення слова «здоров’я» в латинській фразеології, визначено, що основною характеристикою здоров’я є цілісність організму, сила людини. Для підтримки здорового способу життя потрібні спокій, здоровий сон, споживання здорової їжі, поміркованість у їжі та питті, загартовування, відкидання зайвих турбот, весела вдача, вірні друзі, фізичні вправи тощо

ОСОБЛИВОСТІ ВІДБОРУ АБІТУРІЄНТІВ НА НАВЧАННЯ ДО ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ШКІЛ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

The aim of the work – to perform systematic analysis of the process of applicants’ selection for training at higher medical schools of Great Britain.The main body. The process of candidates’ competitive selection for professional (medical) education requires continuous improvement. Development of a perfect assessment system for university applicants that would meet up-to-date requirements is an essential problem of interdisciplinary level, covering issues of medicine, pedagogy, psychology and other disciplines. The psychological component of candidates’ selection is no less important than a professional one, and acts as an integral part for determining their professional appropriateness. The article deals with the formation of appropriate student contingent at British higher medical schools. The principal tools of selecting candidates for the study are marked out; academic and non-academic entrance requirements are systematized and characterized.Conclusions. Based on the foreign experience, we can conclude that in the countries with the selection mainly carried out prior to the study at the medical school, much attention is paid by the teachers, medical students, and those responsible for the health care both to the selection criteria and selection procedure. In the countries where selection is practised after the students have begun to study medicine, there is concern with regard to the quality of medical education, as the number of those, recently entering high medical schools is not balanced by their capacity-building in terms of specialists training.Conclusions regarding reasonability of applying certain methods in selecting candidates for training at the national medical universities have been derived from the analysis. Besides, the latter it is also expected to provide a basis for developing admission recommendations for foreign students.Мета роботи – здійснити системний аналіз процесу відбору абітурієнтів на навчання у вищих медичних закладах Великої Британії.Основна частина. Процес конкурсного відбору кандидатів для здобуття фахової (медичної) освіти вимагає постійного вдоско­налення. Складною проблемою міждисциплінарного рівня, що охоплює питання медицини, педагогіки, психології та інших дисциплін, є розробка  такої системи оцінювання абітурієнтів, яка б максимально відповідала сучасним вимогам. Психологічний компонент відбору  кандидатів є не менш важливим, ніж професійний, і являє собою невід’ємну складову визначення фахової придатності. У статті розглядаються питання формування контингенту студентів британських вищих медичних шкіл. Виокремлено основні засоби відбору кандидатів на навчання, систематизовано академічні та неакадемічні вступні вимоги, подана їхня характеристика. Висновки. Вивчення досвіду організації допрофесійної і професійної освіти за кордоном дає змогу врахувати такий досвід при реформуванні системи освіти незалежної України, виявити критерії ефективності допрофесійної підготовки фахівців. У тих країнах, де відбір практикується тільки після того, як студенти вже розпочали вивчати медицину, має місце стурбованість щодо якості медичної освіти, оскільки збільшення останнім часом кількості осіб, що вступають до вищих медичних навчальних закладів, не компенсується відповідним розширенням їх можливостей щодо підготовки спеціалістів.Проведений аналіз дозволив зробити висновки про доцільність застосування деяких способів відбору абітурієнтів до вітчиз­няних медичних вузів на сучасному етапі. Крім цього, він може стати основою для розробки рекомендацій щодо прийому на навчання іноземних студентів

ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЛАТИНСЬКИХ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

The article describes the effectiveness of using a virtual program in Latin lessons, analyzes the scientific and methodological approaches to using the virtual environment for the learning Latin medical terminology by students in medical schools. The experience of using the virtual program in Latin lessons by medical students is generalized. It was noted that using the virtual programs significantly expands the capabilities of teachers, promotes individualization of training, activating the cognitive activity of students; allows the teacher to tailor the learning process to their individual peculiarities. Today, considerable attention is paid to the informatization of the educational process in the system of higher education. Using computer technologies makes it possible to organize the information transfer process to students more efficiently, by using all possible channels. The total number of available curricula is significant. Using the virtual program takes an important place in studying. Informatization and computerization of education in the modern globalized world imply both the preparation of the teacher for the using innovative technologies and the student’s willingness to work independently, especially in the process of studying professional terminology. Virtual learning programs can be used in Professional Latin learning as a powerful source of information by means of individualizing learning, evaluating and controlling knowledge, as well as a means of animating students’ creative activity and encouraging them to study. The implementation of virtual programs greatly accelerates the process of mastering the educational material, diversifies it, makes it more interesting. Since the Latin computerized virtual program contains the necessary information from both theory and practice, it helps students to control their knowledge management methodology before the survey, as well as facilitating the assimilation of material in a group.У статті вказано на ефективність використання віртуальної програми на заняттях латинської мови, проаналізовано науково-методичні підходи до використання віртуального середовища для вивчення латинської медичної термінології студентами у вищих медичних навчальних закладах. Узагальнено досвід використання віртуальної навчальної програми на заняттях з латинської мови у студентів-медиків. Зазначено, що використання віртуальних навчальних програм значно розширює можливості викладачів, сприяє індивідуалізації навчання, активізації пізнавальної діяльності студентів; дає змогу максимально адаптувати процес навчання до їхніх індивідуальних особливостей. Сьогодні в системі вищої освіти значна увага приділяється інформатизації навчального процесу. Використання комп’ютерних технологій дає змогу організувати процес передачі інформації студентам більш ефективно, із застосуванням усіх можливих каналів. Арсенал наявних навчальних програм досить вагомий. Чільне місце в навчанні посідає застосування віртуальних навчальних програм. Інформатизація та комп’ютеризація освіти в сучасному глобалізованому світі передбачає як підготовку виклада­ча до використання інноваційних технологій, так і готовність студента працювати самостійно, особливо у процесі вивчення фахової термінології. Віртуальні навчальні програми можуть застосовуватися в процесі навчання латинської мови професійного медичного спрямування як потужне джерело інформації, як засіб індивідуалізації навчання, оцінювання та контро­лю знань, а також як засіб активізації творчої діяльності студентів та заохочення до навчання. Виконання віртуальних програм значно прискорює процес освоєння навчального матеріалу, урізноманітнює його, робить цікавішим. Оскільки комп’ютерна віртуальна програма з латинської мови містить необхідні відомості як з теорії, так і з практики, це допомагає студентам перед опитуванням проконтролювати свої знання за методикою виконання, а також полегшити засвоєння матеріалу на занятті

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ І НАУКИ НА ТЕРЕНАХ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ (XVIII –XIX СТОЛІТТЯ)

The research analyses the history of development and organization of medical educational establishments in the Western Ukraine in the second half of XVIII–XIX century. The article discusses the method of analysing bibliographic catalogues, classification and systematization of primary sources in History of Medicine and Pedagogy, and chronological method that identifies the establishment and development of medical education during different historical periods. The paper describes the structure of medical education system in the Western Ukraine in the second half of XVIII–XIX century and summarizes available data about professional and scientific activity of the outstanding Ukrainian doctors of this period. The main characteristics of medical education development in the mentioned historic period are: gradual increase in the number of medical establishments, medical departments, faculties, and students; improvement and transformation of medical personnel education and training.У статті проаналізовано історію виникнення та організації навчальних закладів для підготовки медичних працівників на західноукраїнських землях у другій половині XVIII –XIX ст. У роботі використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; класифікацію та систематизацію джерел з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дозволив проаналізувати особливості становлення і розвитку медичної освіти у різні історичні періоди. Відтворено структуру системи медичної освіти на західноукраїнських землях у другій половині XVIII –XIX  ст.; уточнено відомості про професійну та наукову діяльність видатних українських лікарів цього періоду. Визначальними критеріями процесу розвитку медичної освіти можна назвати: поступове зростання мережі закладів медичної освіти, збільшення числа кафедр, збільшення кількості студентів і викладачів у них, розширення змісту навчання, зміну рівня професійної підготовки медиків

КЕЙС-МЕТОД НАВЧАННЯ У МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ

The article deals with the use of the case study method as an interactive teaching method in medical education. The history of the origin, classification and types of cases’ display, stages of work with the case study method and problem of interactivity and usefulness of this method in teaching of medical students are studied.Статтю присвячено проблемі використання кейс-методу як інтерактивного методу навчання у медичній освіті. Розглядається історія виникнення, класифікація та види демонстрації кейсів, етапи роботи з сase-study методом, проблема інтерактивності та доцільності використання даного методу під час навчання студентів-медиків

РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ ГРЕЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. АРИСТОТЕЛЯ В м. САЛОНІКАХ)

The aim of the work – to consider a development and review of the modern system of higher education in Greece on the example of Aristotle University of Thessaloniki; to identify the trends of its development. The main body. Higher education in Greece has existed since the first years of the development of a new Greek state (1821–1829). As before, higher education institutions are located in the two largest cities of Greece – Athens, and Thessaloniki. The modern system of higher education in Greece is decentralized. Public education is free. Higher education has two sectors: academical and vocational. The Greek Constitution gives universities full autonomy and academic freedom. Today there are fourteen higher educational establishments, of which two (University of Athens and Aristotle University of Thessaloniki) are universities with the most developed research potential. In the high school of Greece adopted a general European two-stage general education system. According to the current Constitution of Greece, the establishment of non-state higher educational institutions in the country is prohibited. Aristotle University of Thessaloniki is the largest university not only in Greece but both the Balkan peninsula. It trains about 75,000 students in 11 faculties. Each faculty has several schools with different directions, with a total of 40. Conclusions. We explored the development of higher education in Greece. So we can argue that Greece has always been promoted to the development of a higher education system, which in many ways became a connecting link between the state ideology and Greek population. All higher education institutions in Greece are based on the principle of the oldest University of Athens, so the system of higher education in Greece needs the foundation of fundamentally new universities for the organization of work, learning tools, and new specialties.Мета роботи – розглянути розвиток та здійснити огляд сучасної системи вищої освіти Греції на прикладі Університету ім. Аристотеля в м. Салоніках; визначити тенденції її розвитку. Основна частина. Вища освіта у Греції існує з перших років становлення нової Грецької держави (1821–1829). Як і колись, вищі навчальні заклади розташовані у двох найбільших містах Греції – в Афінах і Салоніках. Сучасна система вищої освіти Греції децентралізована. Державна освіта є безкоштовна. Вища освіта містить два сектори: університетський та професійно-технічний. Конституція Греції надає університетам повну автономію та академічну свободу. На сьогодні нараховано 14 вищих навчальних закладів, з них 2 (Афінський і Салонікський університети) є університетами з найбільш розвиненим науково-­дослідним потенціалом. У вищій школі Греції прийнята загальноєвропейська двоетапна загальноосвітня система. Згідно з чинною Конституцією Греції, засновувати недержавні вищі освітні заклади в країні заборонено. Університет ім. Аристотеля у м. Салоніках є найбільшим університетом не тільки в Греції, але і на Балканах. У ньому навчається близько 75 000 студентів на 11 факультетах. Кожний факультет має у своєму складі декілька шкіл з різними напрямками навчання, загальною кількістю – 40. Висновки. Дослідивши розвиток вищої освіти Греції, можна стверджувати, що Грецька держава завжди сприяла розвитку системи вищої освіти, яка багато в чому стала сполучною ланкою між державною ідеологією і широкими верствами грецького населення. Усі вищі навчальні заклади Греції створені за принципом найстарішого Афінського університету, тому система вищої освіти Греції потребує заснування принципово нових університетів за організацією роботи, засобами навчання і новими спеціальностями

УЗАГАЛЬНЕНА МОДЕЛЬ ІНТЕГРАТИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ САМОСТІЙНОЮ РОБОТОЮ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Different approaches to the study of the system of students’ individual work management have been analyzed. The peculiarity of the proposed integrative technology of students’ individual work management is that the management effectiveness is achieved through the organization of the students’ individual work with diagnostic objectives, the achievement of which is subject to a clear description and definition. Structural components of integrated technology are: goals, content, methods, organizational forms and functional components. It has been proved that the effectiveness of management of students’ individual work depends on the goals and methods of achieving them; internal motivation and cognitive interests of students; quality of the content aspect of educational information for self-study; creation of favorable conditions for self-realization of a student; the methodological provision of the discipline, its precise planning, organization and management, student’s free time; the competent use of various forms of current and periodic control. Integrated technology develops intellectual and creative students’ abilities, helps to make decisions. This circumstance is especially important, as in modern science, there is an increasingly evident tendency to the synthesis of knowledge, to the awareness and disclosure of the collectivity of cognition objects.У статті проаналізовано різні підходи до вивчення системи управління самостійною роботою студентів. Особливість запропонованої інтегративної технології управління самостійною роботою студентів полягає в тому, що ефективність управління досягається за рахунок організації СРС з діагностично поставленими цілями, досягнення яких піддається чіткому опису та визначенню. Структурними компонентами інтегративної технології є: цілі, зміст, методи, організаційні форми і функціональні компоненти. Було доведено, що ефективність управління СРС залежить від цілей і способів їх досягнення; внутрішньої мотивації і пізнавальних інтересів студентів; якості змістовного аспекту навчальної інформації для самостійного вивчення; створення сприятливих умов для самореалізації студента; методичного забезпечення навчальної дисципліни, від її чіткого планування, організації та управління, ретельного вивчення вільного часу студента; від компетентного використання різноманітних форм поточного та періодичного контролю. Інтеграційна технологія розвиває інтелектуальні та творчі здібності студентів, допомагає приймати масштабні рішення. Дана обставина особливо важлива, оскільки в сучасній науці все більш очевидна тенденція до синтезу знань, до усвідомлення і розкриття спільності об’єктів пізнання