Influence of hormone therapy on the cardiovascular responses to stress of postmenopausal women

Abstract Epidemiological and psychophysiological data suggest that groups that differ in reproductive hormones and stress responses also differ in risk for cardiovascular disease. To evaluate the effects of hormone therapy on women's cardiovascular responses to laboratory stressors, 89 healthy postmenopausal women were tested twice, before and after exposure for about 8 weeks to one of the five conditions: placebo, Estratab (primarily estrone), Estratab plus Prometrium (micronized progesterone), Estratab plus Provera (synthetic progestin), and Estratest (same estrogen as in Estratab plus methyltestosterone). Results showed that women assigned to Estratab plus Prometrium and Estratest had diminished systolic blood pressure responses to stress upon retesting, whereas the other groups did not change in the level of their responses. Women assigned to Estratab plus Prometrium had diminished diastolic blood pressure responses during a speech stressor upon retesting, whereas women assigned to Estratab plus Provera increased. Our findings show that hormone therapy does affect women's stress responses, but they do not provide a simple explanation as to why groups at high and low risk for cardiovascular disease differ in reproductive hormones and stress responses.

Strategies and methods to study sex differences in cardiovascular structure and function: a guide for basic scientists

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>Cardiovascular disease remains the primary cause of death worldwide. In the US, deaths due to cardiovascular disease for women exceed those of men. While cultural and psychosocial factors such as education, economic status, marital status and access to healthcare contribute to sex differences in adverse outcomes, physiological and molecular bases of differences between women and men that contribute to development of cardiovascular disease and response to therapy remain underexplored.</p> <p>Methods</p> <p>This article describes concepts, methods and procedures to assist in the design of animal and tissue/cell based studies of sex differences in cardiovascular structure, function and models of disease.</p> <p>Results</p> <p>To address knowledge gaps, study designs must incorporate appropriate experimental material including species/strain characteristics, sex and hormonal status. Determining whether a sex difference exists in a trait must take into account the reproductive status and history of the animal including those used for tissue (cell) harvest, such as the presence of gonadal steroids at the time of testing, during development or number of pregnancies. When selecting the type of experimental animal, additional consideration should be given to diet requirements (soy or plant based influencing consumption of phytoestrogen), lifespan, frequency of estrous cycle in females, and ability to investigate developmental or environmental components of disease modulation. Stress imposed by disruption of sleep/wake cycles, patterns of social interaction (or degree of social isolation), or handling may influence adrenal hormones that interact with pathways activated by the sex steroid hormones. Care must be given to selection of hormonal treatment and route of administration.</p> <p>Conclusions</p> <p>Accounting for sex in the design and interpretation of studies including pharmacological effects of drugs is essential to increase the foundation of basic knowledge upon which to build translational approaches to prevent, diagnose and treat cardiovascular diseases in humans.</p

Neuroprotection via Reduction in Stress: Altered Menstrual Patterns as a Marker for Stress and Implications for Long-Term Neurologic Health in Women

Individuals under chronic psychological stress can be difficult to identify clinically. There is often no outwardly visible phenotype. Chronic stress of sufficient magnitude not only impacts reproductive function, but also concomitantly elicits a constellation of neuroendocrine changes that may accelerate aging in general and brain aging in particular. Functional hypothalamic amenorrhea, a phenotypically recognizable form of stress, is due to stress-induced suppression of endogenous gonadotropin-releasing hormone secretion. Reversal of functional hypothalamic amenorrhea includes restoration of ovulatory ovarian function and fertility and amelioration of hypercortisolism and hypothyroidism. Taken together, recovery from functional hypothalamic amenorrhea putatively offers neuroprotection and ameliorates stress-induced premature brain aging and possibly syndromic Alzheimer’s disease. Amenorrhea may be viewed as a sentinel indicator of stress. Hypothalamic hypogonadism is less clinically evident in men and the diagnosis is difficult to establish. Whether there are other sex differences in the impact of stress on brain aging remains to be better investigated, but it is likely that both low estradiol from stress-induced anovulation and low testosterone from stress-induced hypogonadism compromise brain health

Функціональна гіпоталамічна аменорея: клінічне практичне керівництво ендокринологічного товариства, 2017

Objective: To formulate clinical practice guidelines for the diagnosis and treatment of functional hypothalamic amenorrhea (FHA).Participants: The participants include an Endocrine Society–appointed task force of eight experts, a methodologist, and a medical writer.Evidence: This evidence-based guideline was developed using the Grading of Recommendations, Assessment, Development, and Evaluation approach to describe the strength of recommendations and the quality of evidence. The task force commissioned two systematic reviews and used the best available evidence from other published systematic reviews and individual studies.Consensus Process: One group meeting, several conference calls, and e-mail communications enabled consensus. Endocrine Society committees and members and cosponsoring organizations reviewed and commented on preliminary drafts of this guideline.Conclusions: FHA is a form of chronic anovulation, not due to identifiable organic causes, but often associated with stress, weight loss, excessive exercise, or a combination thereof. The term “functional” implies that correction or amelioration of causal behavioral factors will restore ovulatory ovarian function. Investigations should include assessment of systemic and endocrinologic etiologies, as FHA is a diagnosis of exclusion. A multidisciplinary treatment approach is necessary, including medical, dietary, and mental health support. Medical complications include, among others, bone loss and infertility, and appropriate therapies are under debate and investigation. As part of an initial endocrine evaluation for patients with FHA, we recommend obtaining the following laboratory tests: serum thyroid-stimulating hormone, free thyroxine, prolactin, luteinizing hormone, follicle-stimulating hormone, estradiol, and antiMullerian hormone.Цель: сформулировать клинические практические рекомендации по диагностике и лечению функциональной гипоталамической аменореи.Участники: в число участников входит рабочая группа Эндокринологического общества, состоящая из восьми экспертов, методиста и медицинского редактора.Доказательства: это основанное на доказательных данных руководство было разработано с использованием системы оценки качества рекомендаций GRADE для описания силы рекомендаций и качества доказательств. Рабочая группа выполнила два систематических обзора и использовала наилучшие имеющиеся данные из других опубликованных систематических обзоров и отдельных исследований.Процесс консенсуса: консенсус был достигнут в результате одного совещания рабочей группы, проведения нескольких конференц-звонков и электронной переписки. Комитеты и члены Эндокринологического общества и коспонсорские организации рассмотрели и прокомментировали предварительные проекты этого руководства.Выводы: функциональная гипоталамическая аменорея – это форма хронической ановуляции, обусловленной не какой-либо органической патологией, а часто связанной со стрессом, потерей веса, изнурительными тренировками или их комбинацией. Термин «функциональная» означает, что коррекция или улучшение причинно-поведенческих факторов восстанавливает овуляторную функцию яичников. Поскольку функциональная гипоталамическая аменорея является диагнозом исключения, ее диагностика должна включать оценку системных и эндокринологических причин. Необходим междисциплинарный подход к лечению функциональной гипоталамической аменореи, включая медикаментозную терапию, изменение питания и психологическую поддержку. Медицинские осложнения включают, среди прочего, потерю костной массы и бесплодие, а соответствующие методы лечения находятся на стадии обсуждения и исследования.В рамках первоначального эндокринологического обследования пациенток с функциональной гипоталамической аменореей рекомендуется проведение следующих лабораторных анализов: концентрация в сыворотке тиреотропного гормона, свободного тироксина, пролактина, лютеинизирующего и фолликулостимулирующего гормонов, эстрадиола, антимюллерова гормона.Мета: сформулювати клінічні практичні рекомендації з діагностики та лікування функціональної гіпоталамічної аменореї.Учасники: в число учасників входить робоча група Ендокринологічного товариства, яка складається з восьми експертів, методиста та медичного редактора.Докази: це засноване на доказових даних керівництво було розроблено з використанням системи оцінки якості рекомендацій GRADE для опису сили рекомендацій і якостідоказів. Робоча група виконала два систематичних огляди і використовувала найкращі наявні дані з інших опублікованих систематичних оглядів і окремих досліджень.Процес консенсусу: консенсус був досягнутий в результаті однієї наради робочої групи, проведення декількох конференц-дзвінків і електронного листування. Комітети та члени Ендокринологічного товариства і коспонсорські організації розглянули та прокоментували попередні проекти цього керівництва.Висновки: функціональна гіпоталамічна аменорея – це форма хронічної ановуляції, зумовленої не якою-небудь органічною патологією, а часто пов’язаної зі стресом, втратою ваги, виснажливими тренуваннями або їхньою комбінацією. Термін «функціональна» означає, що корекція або поліпшення причинно-поведінкових факторів відновлює овуляторну функцію яєчників. Оскільки функціональна гіпоталамічна аменорея є діагнозом виключення, її діагностика повинна включати оцінку системних і ендокринологічних причин. Необхідний міждисциплінарний підхід до лікування функціональної гіпоталамічної аменореї, включаючи медикаментозну терапію, зміну харчування і психологічну підтримку. Медичні ускладнення включають, серед іншого, втрату кісткової маси і безпліддя, а відповідні методи лікування знаходяться на стадії обговорення і дослідження. В межах первинного ендокринологічного обстеження пацієнток із функціональною гіпоталамічною аменореєю рекомендується проведення наступних лабораторних аналізів: концентрація в сироватці тиреотропного гормону, вільного тироксину, пролактину, лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів, естрадіолу, антимюллерового гормону

An algorithm for treatment of infertile women with polycystic ovary syndrome

Polycystic ovary syndrome (PCOS) is a common condition with both a reproductive and metabolic phenotype. Women with PCOS often seek care because of infertility or menstrual cycle irregularities that result from chronic anovulation interspersed with occasional ovulatory cycles. Initially, it is important to delineate a differential diagnosis for oligo- or amenorrhea and to evaluate for disorders that may “masquerade” as PCOS. If fertility is a desired goal, then it is critical to optimize health conditions that impact fertility and gestation. Lifestyle modifications, including nutritional counseling and weight loss, should be a part of all treatment plans. Even minimal (5%) weight loss in obese women with PCOS improves both ovulation and pregnancy rates. The first line of treatment for ovulation induction remains the selective estrogen receptor modulator (SERM) clomiphene citrate. The role of insulin sensitizers, particularly metformin, remains unclear. A recent consensus panel recommended against its routine use in the absence of an elevated glucose or hemoglobin A1c. If a woman fails to achieve pregnancy after a trial of weight loss and six ovulatory cycles induced by clomiphene citrate, then ovulation induction with exogenous gonadotropin, with or without timed intrauterine insemination, or in vitro fertilitization, is a reasonable next step. Women with PCOS are particularly prone to excessive follicle development and are at increased risk for ovarian hyperstimulation syndrome (OHSS). Although limited data exist comparing approaches to ovulation induction or controlled ovarian stimulation in women with PCOS, the American Society for Reproductive Medicine recommends the use of “step-up” or “step-down” protocols in which a low dose of exogenous FSH or combined gonadotropins are employed in an attempt to constrain ovarian responsiveness. In vitro fertilization allows for the transfer of only one embryo or for cryopreservation of all embryos with subsequent transfer of a single embryo in a subsequent cycle without ovarian stimulation. Countless questions regarding pathogenesis and treatment of PCOS create opportunity for basic and clinical research and for refinement of existing therapeutic approaches