Поширеність зубощелепних аномалії та удосконалення організації профілактичної роботи серед школярів

According to many studies, the prevalence of dentognathic in the structure of dental morbidity is in third place after dental caries and periodontal tissue pathology. Functional disorders and orthodontic disorders of the dental system are not only a problem of human health, but also an important aspect in the process of personality formation and social status. The aim of the study – to learn the prevalence of dental anomalies and improve the organization of preventive work among schoolchildren aged 14–15 years. Materials and Methods. A total of 268 children and adolescents were examined: 122 boys (45.5 %) and 146 girls (54.5 %). To verify the diagnosis of dentohnathic anomalies used the classification of Calvelis, to assess the need for orthodontic treatment used a clinical index – Index of Treatment Need, designed to determine the presence and assessment of the severity of dental anomalies directly during the examination of the patient. Results and Discussion. In the structure of the types of pathological occlusion the most common was deep (38.0 %), in second place was the cross type (28.8 %), 20.4 % was the distal type, 7.3 % – direct, 3.3 % – open , 2.2% – mesial. In 74.0 % of children there was a deformation of the dentition. The most common (46.0 cases per 100) – deformations of the lower dentition, in 28.0 cases per 100 – the upper dentition. In 58.0 % of children there was a congestion of teeth, in 23.4 % of cases there was tremor, and in 18.6 % – diastema. The most frequent congestion of teeth was observed in the anterior mandible (44.4 cases per 100 examined), and in girls it was recorded significantly more often. Less often – in the anterior part of the upper jaw (16.1 per 100 examined). Other localizations of this pathology were rare. Conclusions. Thus, during the examination of the oral cavity it was found that in most cases in children 12–15 years there were abnormalities in the development of teeth, which could be due to both congenital factors and the influence of external factors. All such cases should be corrected by an orthodontist for the purpose of early prevention, both of the orthodontic disorders themselves and their consequences, but parents are in no hurry to bring their children to the orthodontist.По данным многих исследований, распространенность зубочелюстных аномалий (ЗЧА) в структуре стоматологической заболеваемости стоит на третьем месте после кариеса зубов и патологии тканей пародонта. Функциональные расстройства и ортодонтические нарушения зубочелюстной системы являются не только проблемой состояния здоровья человека, но и важным аспектом в процессе формирования личности и социального статуса. Цель исследования – изучить распространенность зубочелюстных аномалий и совершенствование организации профилактической работы среди школьников в возрасте 14–15 лет. Материалы и методы. Всего обследовано 268 детей и подростков: 122 ребят (45,5 %) и 146 девушек (54,5 %). Для верификации результатов обследований ЗЧА использовали классификацию Д. А. Калвелиса, для оценки потребности в ортодонтическом лечении использовали клинический индекс  Index Of Treatment Need, предназначен для определения наличия и оценки выраженности зубочелюстных аномалий непосредственно при осмотре пациента. Результаты исследований и их обсуждение. В структуре видов патологического прикуса наиболее часто встречался глубокий (38,0 %), на втором месте находился перекрестный тип (28,8 %), 20,4 % и составил дистальный вид, 7,3 % – прямой, 3,3 % – открытый , 2,2 % – мезиальный. В 74,0 % детей отмечалась деформация зубных рядов. Наиболее часто (46,0 случаев на 100) – деформации нижнего зубного ряда, в 28,0 случаев на 100 – верхнего зубного ряда. В 58,0 % детей регистрировали скученность зубов, в 23,4 % случаев наблюдалась трема, а в 18,6 % – диастема. Наиболее часто скученность зубов отмечалась в переднем отделе нижней челюсти (44,4 случая на 100 осмотренных), причем у девочек оно фиксировалось достоверно чаще. Реже – в переднем отделе верхней челюсти (16,1 на 100 осмотренных). Другие локализации данной патологии встречались редко. Выводы. В ходе обследования полости рта было обнаружено, что в большинстве случаев у детей 12–15 лет наблюдались аномалии развития зубов, могло быть обусловлено как врожденными факторами, так и влиянием внешних факторов. Все подобные случаи должны иметь коррекцию у ортодонта с целью ранней профилактики как самих ортодонтических нарушений, так и их последствий, однако родители не спешат приводить детей на прием к ортодонту.За даними багатьох досліджень, поширеність зубощелепних аномалій (ЗЩА) в структурі стоматологічної захворюваності стоїть на третьому місці після карієсу зубів і патології тканин пародонта. Функціональні розлади та ортодонтичні порушення зубощелепної системи є не тільки проблемою стану здоров'я людини, але і важливим аспектом в процесі формування особистості та соціального статусу. Мета дослідження – вивчити поширеність зубощелепних аномалій та удосконалити організацію профілактичної роботи серед школярів у віці 14–15 років. Матеріали і методи. Обстежено 268 дітей та підлітків: 122 хлопців (45,5 %) і 146 дівчат (54,5 %). Для верифікації діаґнозу ЗЩА використовували класифікацію Д. А. Калвеліса, для оцінки потреби в ортодонтичному лікуванні використали клінічний індекс Index Of Treatment Need, призначений для визначення наявності та оцінки вираження зубощелепних аномалій безпосередньо при огляді пацієнта.  Результати досліджень та їх обговорення. У структурі видів патологічного прикусу найчастіше зустрічався глибокий (38,0 %), на другому місці знаходився перехресний тип (28,8 %), 20,4 % склав дистальний вид, 7,3 % – прямий, 3,3 % – відкритий, 2,2 % – мезіальний. У 74,0 % дітей була деформація зубних рядів. Найбільш часто (46,0 випадків на 100) – деформації нижнього зубного ряду, в 28,0 випадків на 100 – верхнього зубного ряду. У 58,0 % дітей реєстрували скупчення зубів, в 23,4 % випадків спостерігалася трема, а в 18,6 % – діастема. Найчастіше скупчення зубів відзначалося в передньому відділі нижньої щелепи (44,4 випадка на 100 оглянутих), причому в дівчаток воно фіксувалося достовірно частіше. Рідше – в передньому відділі верхньої щелепи (16,1 на 100 оглянутих). Інші локалізації даної патології були рідко. Висновки. В ході обстеження ротової порожнини було виявлено, що в більшості випадків у дітей 12–15 років спостерігалися аномалії розвитку зубів, що могло бути зумовлено як вродженими чинниками, так і впливом зовнішніх факторів. Всі подібні випадки повинні мати корекцію в ортодонта з метою ранньої профілактики як самих ортодонтичних порушень, так і їх наслідків, проте батьки не поспішають приводити дітей на прийом до ортодонта