МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЦЯ ТА ЦЕНТРАЛЬНА ГЕМОДИНАМІКА У ДІТЕЙ З ПРОЛАПСОМ МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНА З УРАХУВАННЯМ ЙОГО СТУПЕНЯ

Objective - to learn exomorphometric parameters and central hemodynamics in childrenwith mitral valve prolapsed, depending of it's degree.Materials and methods. In our study, 106 children with mitral valve prolapsed (MVP)aged 13-17 years were observed. 90 (84,9%) patients had MVP of І st. and 16 (15,1%) ofthe MVP of ІІ stage; The control group included 23 almost healthy children of similarage. The study was carried out in Vinnytsia hospital "Center for Mother and Child". Themorpho-functional parametres and indices of the cardiac hemodynamics were assessed bythe standard method, in one-dimensional (M-) and two-dimensional (B-) modes, as well asDoppler echocardiography. Among the kinetic parameters of central hemodynamics werestudied: end-diastolic and systolic volumes and sizes; stroke and minute volumes; strokeand systolic indices; fraction of emissions and reductions with indicators of diastolicmyocardial function (E/A) the left heart ventricle.Results. It was established that in children with MVP I and II degree, the end-systolic size(CSR) was increased (р 0,05) relative to the control group. There was a tendency toincreasing of the end-systolic (CSV) and end-diastolic (CDC) volumes with increasing ofmitral valve prolapse degree, which may be a precursor for myocardial contractilitydecreasement. Analyzing the condition of the diastolic function of myocardium of the leftventricle in children with MVP, a significant parameter E/A increase (р 0,05) was relativeto the control data. Thus, with an increase in the degree of prolapse of the mitral valve,the propensity to disrupt the diastolic function of the myocardium increases. Hemodynamics in general - normovolemic and eukinetic.Conclusions. The beginning of the diastolic dysfunction of the myocardium with normovolemic and eukinetic central hemodynamics is recorded already at the initialmanifestations of mitral valve prolapse. The increase of the degree of prolapse is accompanied by the progress of diastolic dysfunction of the left ventricular myocardium.Цель работы - в зависимости от степени пролапса митрального клапана выучитьехоморфометрические показатели и центральную гемодинамику у детей.Материалы и методы. В нашем исследовании принимали участие 106 детей с пролапсом митрального клапана в возрасте 13 - 17 лет. 90 (84,9%) пациентов имелиПМК І ст. и 16 (15,1%) ПМК ІІ ст.; в контрольную группу вошли 23 практическиздоровых ребенка аналогичного возраста. Исследование проводилось на базеВинницкой городской больницы "Центр Матери и Ребенка". Морфо-функциональноесостояние сердца и показатели внутрисердечной гемодинамики оценивались постандартной методике, в одномерном (М-) и двухмерном (В-) режимах, а такжедопплеровской эхокардиографии. Среди кинетических параметров центральнойгемодинамики изучались: конечный диастолический и систолический объемы иразмеры; ударный и минутный объемы; ударный и систолический индексы; фракциивыбросов и сокращения и показатели диастолической функции миокарда (E/A).Результаты. Установлено, что у детей с ПМК I и II-й степени был повышен (р0,05)конечно-систолический размер (КСР) относительно группы контроля. Отмечаласьтенденция к повышению конечно-систолического (КСО) и конечно-диастолического(КДО) объемов с увеличением степени пролабирования митрального клапана (МК),что может быть предвестником снижения сократительной способности миокарда. Анализируя состояние диастолической функции миокарда левого желудочкау детей с ПМК, было выявлено достоверное увеличение относительно параметра E/A (р0,05) относительно контрольных данных, т. есть, с увеличением степени пролабирования МК увеличивается склонность к нарушению диастолической функциимиокарда. Гемодинамика в целом - нормоволемическая и еукинетическая.Выводы. Начало диастолической дисфункции миокарда на фоне нормоволемическойи эукинетической центральной гемодинамики регистрируется уже при начальныхпроявлениях пролабирования створок МК. Увеличение степени пролабированиясопровождается прогрессом диастолической дисфункции миокарда левого желудочка.Мета роботи - залежно від ступеня пролапсу мітрального клапана вивчити ехоморфометричні показники та центральну гемодинаміку у дітей.Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 106 дітей з пролапсом мітрального клапана у віці 13 - 17 років. 90 (84,9%) пацієнтів мали ПМК І ст. та 16(15,1%) ПМК ІІ ст.; до контрольної групи увійшли 23 практично здорові дитинианалогічного віку. Дослідження проводилось на базі Вінницької міської лікарні"Центр Матері та Дитини". Морфо-функційний стан серця та показники внутрішньо-серцевої гемодинаміки оцінювали за стандартною методикою, в одномірному (М-) та двомірному (В-) режимах, а також доплер-ехокардіографії. Вивчалиосновні параметри, серед яких- кінцевий діастолічний та систолічний об'єми тарозміри; ударний та хвилинний об'єми; ударний та систолічний індекси; фракціївикиду та скорочення лівого шлуночка, показники діастолічної функції серця (E/A).Результати. Установлено, що у дітей з ПМК І і ІІ ст. було збільшене (р0,05)кінцево-систолічний розмір (КСР) відносно групи контролю. Відзначалась тенденціядо підвищення кінцево-систолічного (КСО) та кінцево-діастолічного (КДО) об'ємівіз збільшенням сутепня пролабування мітрального клапана, що може бути передвісником зниження скоротливої здатності міокарда. Аналізуючи стан діастолічноїфункції міокарда лівого шлуночка у дітей з ПМК, ми виявили достовірне їїзбільшення з боку параметра E/A (р0,05) відносно контрольних даних, причомуйого значення також збільшувались із ступенем пролабування МК. Тобто із збільшенням ступеня пролабування МК збільшується схильність до порушення діастолічної функції міокарда. Гемодинаміка в цілому - нормоволемічна та еукінетична.Висновки. Початок діастолічної дисфункції міокарда на фоні нормоволемічної таеукінетичної центральної гемодинаміки реєструється вже при початкових проявахпролабування стулок МК. Збільшення ступеня пролабування супроводжуєтьсяпрогресуванням діастолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка

The Relation Between People's Connection With a Target and the Perceived Importance of Justice

We propose that actors will perceive justice as more important with respect to a target when they experience moderate versus extremely high or extremely low connection with the target. In two studies, we manipulated actors’ connection with (e.g., similarity to) a target and the target's standing on the appropriate justice criterion. Both studies yielded the predicted curvilinear relation between connectedness and the perceived relevance of justice. In Study 2, actors’ decisions were more affected by the justice criterion in the moderate versus extreme connectedness conditions. Our findings have important implications for the interplay between connection with others and moral motivations