Особливості хірургічного лікування дивертикулів стравоходу великих розмірів

Мета. Покращити результати хірургічного лікування дивертикулів стравоходу (ДС) шляхом удосконалення методик оперативних втручань з метою попередження виникнення післяопераційних ускладнень. Матеріали і методи. Узагальнено досвід лікування 58 хворих з ДС різної локалізації. У 13,8% хворих були ДС розмірами понад 5 см. Дисфагію як основний клінічний прояв ДС спостерігали у 32 (55,2%) хворих, безсимптомний перебіг захворювання - у 3(5,2%), ускладнений - у 39 (67,2%). У всіх хворих з ДС великих розмірів діагностовано дивертикуліт. Виражений перифокальний фіброз, формування залишкових порожнин ДС виявлено у 5 (8,6%) хворих. Вираженість фіброзу відповідала тривалості захворювання від 4 до 10 років. Результати. Дивертикулектомію відкритим способом виконали 58 хворим, симультанні операції з приводу ахалазії стравоходу - 3. Субопераційно використовували ендоскопічну підтримку. Фенестрацію фіброзних залишкових порожнин виконували з застосуванням електрозварювальних технологій. Післяопераційні ускладнення виникли у 2 (3,4%) хворих. Жоден пацієнт не помер. ДС великих розмірів мають широке устя неправильної форми, у зв’язку з чим у 4 хворих використано клиноподібний механічний шов у поперечному напрямку. Контрольні дослідження проведені в строки до 1 року просвіт стравоходу повністю збережений, цілісність не порушена. Висновки. Хірургічне лікування ДС великих розмірів обгрунтоване. Застосовувати сучасні методи діагностики потрібно як на доопераційному етапі, так і субопераційно. У разі формування ДС великих розмірів із широким устям, фіброзних залишкових порожнин доцільно застосовувати клиноподібний шов основи ДС за допомогою ендостеплерів, фенестрацію з використанням електрозварювальних технологій для зменшення ризику виникнення післяопераційних ускладнень

МЕТОДИ СТАБІЛІЗАЦІЇ КАРКАСУ ГРУДНОЇ КЛІТКИ ПРИ ФЛОТУЮЧИХ ПЕРЕЛОМАХ РЕБЕР ТА ЇХ УСКЛАДНЕННЯХ

The effectiveness of different methods of stabilizing thoracic skeleton in cases of floating and complicated fractures of ribs in 58 patients has been studied. The usage of combined methods of stabilizing bone fragments has been substantiated. A new surgical procedure is proposed.Изучена эффективность различных методов стабилизации каркаса грудной клетки при флотирующих и осложненных переломах ребер у 58 больных. Обосновано применение комбинированных способов стабилизации костных фрагментов, предложена новая методика операции.Вивчена ефективність різних методів стабілізації каркасу грудної клітки при флотуючих та ускладнених переломах ребер у 58 хворих. Обгрунтовано застосування комбінованих способів стабілізації кісткових фрагментів, запропонована нова методика операції

СУЧАСНІ МЕТОДИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ БУЛЬОЗНОЇ ЕМФІЗЕМИ ЛЕГЕНЬ

The results of treatment of 128 patients with bullous lungs emphysema (BLE) of different localization and distribution, aged from 18 to 74 years old, who were treated in the Department of Thoracic Surgery of Chernivtsi Regional Clinical Hospital are analyzed. Surgery was performed in 90 (70.3%) patients; including the use of electric welding of tissues by means of EK-300M1 apparatus in 68 (75.6%) cases. The choice of therapeutic methods with the improvement of separate stages of surgery in case of BLE is substantiated: both mini invasive and open methods, which is the subject of discussion in modern literature, in connection with the fact that advancing respiratory failure is both an indication for surgery and a restraining factor, the essence of the surgery is to reduce the volume of lungs. Respiratory faiure of various degrees of severity was diagnosed in 93 (72.7%) patients on admission; of which, in 76% of cases, bullous changes in the lungs were multiple. The efficiency of use in high frequency electrochemical welding of the lung parenchyma and chest wall in case of BEL surgery, which reduces traumatic operations, provides reliable aerogemostasis and improves the results of treatment of this group of patients. The use of electric welding technologies under the videotacroscopic control in the treatment of emphysematous altered parenchyma at the second stage of postresection surgery is suggested, which slows down the degenerative processes of the lungs and reduces the risk of the occurrence of BLE complications.Проанализированы результаты лечения 128 больных буллезной эмфиземой легких (БЭЛ) разной локализации и распространенности, в возрасте от 18 до 74 лет, которые лечились в отделении торакальной хирургии Черновицкой областной клинической больницы. Хирургические вмешательства выполнены у 90 (70,3%) больных; в том числе с применением электросварки тканей аппаратом ЕК-300 М1 – в 68 (75,6%) случаев. Обосновано выбор методов лечения, усовершенствованы методики отдельных этапов операций при БЭЛ: как малоинвазивных, так и открытых способов, что является предметом дискуссий и обсуждения в современной литературе в связи с тем, что нарастающая дыхательная недостаточность является одновременно показанием к оперативному вмешательству и сдерживающим фактором, поскольку смысл операций заключается в уменьшении объема легких. Дыхательная недостаточность разной степени выраженности диагностирована у 93 (72,7%) поступивших; в 76% случаев буллезные изменения легких были множественными. Доказана эффективность использования в хирургии БЭЛ высокочастотной электросварки паренхимы легких и грудной стенки, что уменьшает травматичность операций, обеспечивает надежный аэрогемостаз и улучшает результаты лечения данного контингента больных. Предложено использование электросварочных технологий под видеоторакоскопическим контролем при обработке эмфизематозно измененной паренхимы на втором этапе операций после резекций булл, что замедляет дистрофические процессы легких и уменьшает риск возникновения осложнений БЕЛ.Проаналізовано результати лікування 128 хворих на бульозну емфізему легень (БЕЛ) різної локалізації та розповсюдження, віком від 18 до 74 років, які лікувались у відділенні торакальної хірургії Чернівецької обласної клінічної лікарні. Хірургічні втручання виконані у 90 (70,3%) хворих; у тому числі із застосуванням електрозварювання тканин апаратом ЕК-300М1 – у 68 (75,6%) випадків. Обґрунтовано вибір методів лікування з удосконаленням методик окремих етапів операцій при БЕЛ: як малоінвазивних так і відкритих способів, що вважається предметом дискусій та обговорення в сучасній літературі у зв’язку з тим, що наростаюча дихальна недостатність є одночасно показанням до втручання і стримуючим фактором, оскільки суть операцій полягає у зменшенні об’єму легень. Дихальну недостатність різного ступеня вираженості діагностовано у 93 (72,7%) хворих при поступленні; з яких у 76% випадків бульозні зміни легень були множинними. Доведена ефективність використання в хірургії БЕЛ високочастотного електрозварювання паренхіми легень та грудної стінки, що зменшує травматичність операцій, забезпечує надійний аерогемостаз та покращує результати лікування цього контингенту хворих. Запропоновано використання електрозварювальних технологій під відеоторакоскопічним контролем в обробці емфізематозно зміненої паренхіми на другому етапі операцій після резекцій бул, що уповільнює дистрофічні процеси легень та зменшує ризик виникнення ускладнень БЕЛ