Плацентарний препарат «Лаеннек» у комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки

The literature data of possibility of application of the Laennec placenta in the complex treatment of patients with diseases of the maxillofacial area were analyzed in the article. Its composition, properties, influence on the processes of reparative regeneration of various tissues of the body were considered. Possibility of application of the placental remedies for immunocorrection, neuroprotection, wound healing, normalization of skin pigmentation, nephro- and hepatoprotection, in the treatment of joint diseases, etc. are presented in data of the evidence based medicine. The data of molecular pharmacology on the mechanisms of action of placental drugs are considered. The aim of the study – to analyze the sources of scientific and medical information regarding the possibility of using the placental extract Laennec in the complex treatment of patients with diseases of the maxillofacial area. Materials and Methods. The study used bibliosematic and analytical methods. Results and Discussion. The sources of scientific and medical information concerning of composition of the Laennec placenta, its properties, the possibilities of applicatioin of the placental remedies for immunocorrection, neuroprotection, wound healing, normalization of skin pigmentation, nephro- and hepatoprotection, and treatment of suture were reviewed and processed. Conclusions. The analysis of the results of studies were presented in the review and indicates a wide range of possible clinical applications of Laennec placenta, including in the complex treatment of patients with diseases of the maxillofacial area.В статье проведен анализ литературных данных о возможности применения препарата плаценты «Лаеннек» в комплексном лечении пациентов с заболеваниями челюстно-лицевой области. Рассмотрены его состав, свойства, влияние на процессы репаративной регенерации различных тканей организма. Приведены данные доказательной медицины о возможности применения плацентарных препаратов для иммунокоррекции, нейропротекции, заживления ран, нормализа-ции пигментации кожи, нефро- и гепатопротекции, при лечении заболеваний суставов и тому подобное. Рассмотрены данные молекулярной фармакологии по механизмам воздействия препаратов плаценты. Цель исследования – проанализировать источники научно-медицинской информации относительно возможности применения препарата плаценты «Лаеннек» в комплексном лечении пациентов с заболеваниями челюстно-лицевой области. Материалы и методы. В исследовании применены библиосематический и аналитический методы. Результаты исследований и их обсуждение. Проанализированы и обработаны источники научно-медицинской информации, касающиеся состава препарата плаценты «Лаеннек», рассмотрены его свойства, возможности применения плацентарных препаратов для иммунокоррекции, нейропротекции, заживления ран, нормализации пигментации кожи, нефро- и гепатопротекции, при лече-нии заболеваний суставов и тому подобное. Выводы. Анализ результатов исследований, приведенных в обзоре, указывает на широкий спектр возможных клинических применений препарата плаценты «Лаеннек», в том числе в комплексном лечении пациентов с заболеваниями челюстно-лицевой области.У статті проведено аналіз літературних даних щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Розглянуто його склад, властивості, вплив на процеси репаративної регенерації різних тканин організму. Наведено дані доказової медицини про можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо. Розглянуто дані молекулярної фармакології за механізмами впливу препаратів плаценти. Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються складу препарату плаценти «Лаеннек», розглянуто його властивості, можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо. Висновки. Аналіз результатів досліджень, наведених в огляді, вказує на широкий спектр можливих клінічних застосувань препарату плаценти «Лаеннек», у тому числі в комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки

Reperfusion therapies and in-hospital outcomes for ST-elevation myocardial infarction in Europe: The ACVC-EAPCI EORP STEMI Registry of the European Society of Cardiology

Aims: The aim of this study was to determine the contemporary use of reperfusion therapy in the European Society of Cardiology (ESC) member and affiliated countries and adherence to ESC clinical practice guidelines in patients with ST-elevation myocardial infarction (STEMI). Methods and results: Prospective cohort (EURObservational Research Programme STEMI Registry) of hospitalized STEMI patients with symptom onset <24 h in 196 centres across 29 countries. A total of 11 462 patients were enrolled, for whom primary percutaneous coronary intervention (PCI) (total cohort frequency: 72.2%, country frequency range 0-100%), fibrinolysis (18.8%; 0-100%), and no reperfusion therapy (9.0%; 0-75%) were performed. Corresponding in-hospital mortality rates from any cause were 3.1%, 4.4%, and 14.1% and overall mortality was 4.4% (country range 2.5-5.9%). Achievement of quality indicators for reperfusion was reported for 92.7% (region range 84.8-97.5%) for the performance of reperfusion therapy of all patients with STEMI <12 h and 54.4% (region range 37.1-70.1%) for timely reperfusion. Conclusions: The use of reperfusion therapy for STEMI in the ESC member and affiliated countries was high. Primary PCI was the most frequently used treatment and associated total in-hospital mortality was below 5%. However, there was geographic variation in the use of primary PCI, which was associated with differences in in-hospital mortality

The ESC ACCA EAPCI EORP acute coronary syndrome ST-elevation myocardial infarction registry

Aims: The Acute Cardiac Care Association (ACCA)-European Association of Percutaneous Coronary Intervention (EAPCI) Registry on ST-elevation myocardial infarction (STEMI) of the EurObservational programme (EORP) of the European Society of Cardiology (ESC) registry aimed to determine the current state of the use of reperfusion therapy in ESC member and ESC affiliated countries and the adherence to ESC STEMI guidelines in patients with STEMI. Methods and results: Between 1 January 2015 and 31 March 2018, a total of 11 462 patients admitted with an initial diagnosis of STEMI according to the 2012 ESC STEMI guidelines were enrolled. Individual patient data were collected across 196 centres and 29 countries. Among the centres, there were 136 percutaneous coronary intervention centres and 91 with cardiac surgery on-site. The majority of centres (129/196) were part of a STEMI network. The main objective of this study was to describe the demographic, clinical, and angiographic characteristics of patients with STEMI. Other objectives include to assess management patterns and in particular the current use of reperfusion therapies and to evaluate how recommendations of most recent STEMI European guidelines regarding reperfusion therapies and adjunctive pharmacological and non-pharmacological treatments are adopted in clinical practice and how their application can impact on patients' outcomes. Patients will be followed for 1 year after admission. Conclusion: The ESC ACCA-EAPCI EORP ACS STEMI registry is an international registry of care and outcomes of patients hospitalized with STEMI. It will provide insights into the contemporary patient profile, management patterns, and 1-year outcome of patients with STEMI