СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ЯК ЧИННИК ЕНДОКРИННОГО БЕЗПЛІДДЯ

The aim of the work. To analyze the literature on the etiopathogenetic factors of polycystic ovary syndrome in the development of endocrine infertility. Materials and Methods. The study looked at scientific publications over the past decade, which are available on the Internet, with the keywords “polycystic ovary syndrome”, “endocrine infertility”. Results and Discussion. PCOS is the cause of anovulatory infertility in 80–90 % of women. The mechanism of anovulation in PCOS remains unclear, but there is evidence that impaired follicular growth, which is characteristic of anovulatory women with PCOS, reflects endocrine imbalance. A key role in the pathogenesis of PCOS is the defect of enzyme systems. Women with PCOS are characterized by insulin resistance, central obesity, and dyslipidemia, which also affect fertility. Conclusions. Understanding the pathogenesis of PCOS (hereditary, metabolic, endocrine, and environmental factors) makes it possible to justify the treatment of anovulatory infertility caused by the disease.Мета роботи. Проаналізувати літературні дані щодо етіопатогенетичних чинників синдрому полікістосних яєчників у розвитку ендокринного безпліддя. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були «синдром полікістозних яєчників», «ендокринне безпліддя». Результати й обговорення. У 80–90 % жінок причиною ановуляторного безпліддя є СПКЯ. Механізм ановуляції при СПКЯ залишається не зрозумілим, але є дані про те, що порушення росту фолікулів, яке характерне для ановуляторних жінок із СПКЯ, відображає ендокринний дисбаланс. Ключова роль у патогенезі СПКЯ належить дефекту ензимних систем. Для жінок із СПКЯ характерна наявність резистентності до інсуліну, центральне ожиріння та дисліпідемія, які також впливають на фертильність. Висновки. Розуміння патогенезу СПКЯ (спадкових, метаболічних, ендокринних факторів та чинників зовнішнього середовища) дозволяє обґрунтувати тактику лікування ановуляторного безпліддя, спричиненого даним захворюванням

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗИТОЛУ У ЖІНОК З СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Purpose: to conduct the analysis of modern domestic and foreign literature of the influence of inositol in pregravid preparation in women with polycystic ovary syndrome. Materials and methods. The research used bibliosemantic and analytical methods. During the study, 25 sources of modern domestic and foreign literature of inositol influence on the reproductive health of women with polycystic ovary syndrome were analyzed. Results. The inositol deficiency in women with polycystic ovarian syndrome is associated with poor oocyte quality and a violation of folliculogenesis. High concentrations of inositol in the follicular fluid are associated with oocytes of high quality and the development of good quality embryos. Also found a significant positive correlation between the inositol concentrations and the division of fertilized eggs. Pregravid preparation for programs of assisted reproductive technologies, which included inositol containing drugs, made it possible to reduce the doses of recombinant FSH and the duration of stimulation of superovulation. Patients receiving inositol experienced an increase in estradiol levels and recovery of ovulation. The use of inositol also contributed to the increase in high-density lipoprotein, lowering testosterone levels, and increased progesterone levels. Conclusions. Polycystic ovarian syndrome is associated with endocrine infertility. Inositol is effective in pregravid preparation for women with polycystic ovary syndrome, affecting the recovery of metabolic disorders. It has a significant influence on the reproductive function of women (normalization of menstrual cycle regulation, recovery of ovulation). Positively affects to the results of assisted reproductive technologies programs (improves the quality of oocytes and embryos, increasing the frequency of pregnancy).Мета: провести аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури відносно впливу інозитолу в прегравідарній підготовці у жінок з синдромом полікістозних яєчників. Матеріали і методи. У дослідженні використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Під час виконання дослідження було проведено огляд та проаналізовано 25 джерел сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо питань впливу інозитолу на репродуктивне здоров’я жінок із синдромом полікістозних яєчників. Результати. Дефіцит інозитолу у жінок із синдромом полікістозних яєчників пов’язаний з поганою якістю ооцитів і порушенням фолікулогенезу.  Високі концентрації інозитолу в фолікулярній рідині асоціювались з високою якістю ооцитів та розвитком ембріонів хорошої якості. Також знайдена значна позитивна кореляція між концентраціями інозитолу та поділом запліднених яйцеклітин. Прегравідарна підготовка перед програмами допоміжних репродуктивних технологій, яка включала препарати з вмістом інозитолу, давала можливість знижувати дози рекомбінантного ФСГ, та тривалість стимуляції суперовуляції. У пацієнток, які отримували інозитол, спостерігалося підвищення рівня естрадіолу та відновлення овуляції.   Застосування інозитолу також сприяло підвищенню рівня ліпопротеїнів високої щільності, зниженню рівнів тестостерону та збільшенні рівні прогестерону.   Висновки. Синдром полікістозних яйників асоціюється з ендокринним безпліддям. Інозитол є ефективним у прегравідарній підготовці жінок з синдромом полікістозних яйників, впливаючи на відновлення метаболічних порушень. Відіграє вагомий вплив на репродуктивну функцію жінки (нормалізація регуляції менструального циклу, відновлення овуляції). Позитивно впливає на результати програм допоміжних репродуктивних технологій (покращує якість яйцеклітин та ембріонів, підвищуючи частоту настання вагітності)

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОТОКОЛІВ СТИМУЛЯЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ АГОНІСТІВ ТА АНТАГОНІСТІВ ГОНАДОТРОПІН-РИЛІЗИНГ-ГОРМОНІВ У ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Purpose: to conduct an analysis of modern domestic and foreign literature about protocols of ovulation stimulation using GnRH agonists and antagonists during programs of assisted reproductive technologies; evaluate their effectiveness and safety; compare the advantages and disadvantages of each of them. Materials and Methods. Bibliosemantic and analytical methods were used in the study. During the study, 23 sources of modern domestic and foreign literature were reviewed and analyzed on the selection of an optimal protocol for controlled ovulation stimulation in cycles of extracorporal fertilization. Results. Controlled ovarian stimulation is the first and one of the most important stages of extracorporal fertilization. The tactic of choosing the optimal protocol for controlled ovulation stimulation should be strictly individual. Nowadays there are many types of superovulation stimulation protocols in patients undergoing infertility treatment in IVF programs. Each of these protocols has its advantages and disadvantages, but the most commonly used in clinical practice are protocols of stimulation of superovulation using agonists and antagonists of GnRH. Although the question about the mechanism of action of agonists and antagonists of GnRH is well known, but there is still no clear answer as to which analogue gives better results in clinical practice. Conclusions. Protocols with antagonists of gonadotropin-releasing hormone are significantly safer, since their using significantly reduces the incidence of ovarian hyperstimulation syndrome due to the possibility of maneuvering with choosing of trigger. It is more comfortable for patients due to shorter duration and lower cost of stimulation of ovulation. It is effective in women with poor responders and the presence of polycystic ovary syndrome. Instead, during using of long protocols with GnRH agonists, a higher incidence of pregnancy was observed.Мета: провести аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури відносно протоколів стимуляції овуляції з використанням агоністів та антагоністів гонадотропін-рилізинг гормонів в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Оцінити їх ефективність та безпечність. Порівняти переваги та недоліки кожного із них. Матеріали і методи. У дослідженні використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Під час виконання дослідження було проведено огляд та проаналізовано 23 джерела сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо вибору оптимального протоколу контрольованої стимуляції овуляції в циклах екстракорпорального запліднення. Результати. Контрольована оваріальна стимуляція є першим та одним із найважливіших етапів екстракорпорального запліднення. Тактика вибору оптимального протоколу контрольованої стимуляції овуляції має бути строго індивідуальною. На сьогодні існує безліч видів протоколів стимуляції суперовуляції у пацієнтів, щоякі проходять лікування безпліддя в програмах екстракорпорального запліднення. Кожен із цих протоколів має свої переваги та недоліки, проте найчастіше використовуваними в клінічній практиці є протоколи стимуляції суперовуляції з використанням агоністів та антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормонів (ГнРГ). Хоча питання відносно механізму дії агоністів та антагоністів ГнРГ добре відомий, але до сих пір немає чіткої відповіді про те, який аналог дає кращі результати в клінічній практиці. Висновки. Протоколи з використанням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону є значно безпечнішими, оскільки їх використання суттєво знижує частоту виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників за рахунок можливості маневрування при виборі тригера. Є комфортнішими для пацієнтів за рахунок коротшої тривалості та нижчої вартості стимуляції овуляції. Є ефективними у жінок із поганою (бідною) відповіддю на контрольовану стимуляцію яєчників та наявністю синдрому полікістозних яєчників. Натомість при використанні довгих протоколів з агоністами ГнРГ спостерігали вищу частоту настання вагітності

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВІТАМІНУ D У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ БЕЗПЛІДДЯ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ

The problem of infertile marriage remains relevant in modern obstetrics, gynecology and reproductive medicine. Polycystic ovary syndrome is one of the most common causes of anovulatory infertility, which is the most common endocrine pathology in women of reproductive age associated with infertility, characterized by hyperandrogenism, morphologically cystic-modified ovaries, and menstrual disorders. The article briefly presents modern views on the diagnostic and treatment of this endocrinopathy. The numerous data of modern domestic and foreign literature on the effectiveness of vitamin D using in complex treatment and pregravid preparation of women with polycystic ovary syndrome are highlighted. It is proved its connection with fertility, an important role in the pathogenesis of PCOS, the relationship with metabolic and reproductive disorders, the role in the normal course of pregnancy.Проблема бесплодного брака остается актуальной в современном акушерстве, гинекологии и репродуктологии. Синдром поликистозных яичников является одной из самых частых причин ановуляторного бесплодия, представляет собой самую распространенную эндокринную патологию у женщин репродуктивного возраста, ассоциированную с бесплодием, характеризующуюся гиперандрогенией, морфологически кистозноизмененными яичниками и нарушением менструального цикла. В статье кратко представлены современные взгляды на диагностику и лечение данной эндокринопатии.Выделены многочисленные данные современной отечественной и зарубежной литературы об эффективности использования витамина D в комплексном лечении и прегравидарной подготовке женщин с синдромом поликистозных яичников. Доказана его связь с фертильностью, важная роль в патогенезе синдрома поликистозных яичников, связь с метаболическими и репродуктивными нарушениями, роль в нормальном течении беременности.Проблема безплідного шлюбу залишається актуальною в сучасному акушерстві, гінекології та репродуктології. Синдром полікістозних яєчників є однією з найчастіших причин ановуляторного безпліддя, що являє собою найпоширенішу ендокринну патологію у жінок репродуктивного віку, асоційовану з безпліддям, що характеризується гіперандрогенією, морфологічно кістознозміненими яєчниками та порушенням менструального циклу. У статті коротко представлено сучасні погляди на діагностику та лікування даної ендокринопатії. Висвітлено численні дані сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо ефективності використання вітаміну D у комплексному лікуванні та прегравідарній підготовці жінок із синдромом полікістозних яєчників. Доведено його зв’язок із фертильністю, важливу роль у патогенезі синдрому полікістозних яєчників, взаємозв’язок з метаболічними та репродуктивними порушеннями, роль у нормальному перебігу вагітності

Military objectives in cyber warfare

This Chapter discusses the possible problems arising from the application of the principle of distinction under the law of armed conflict to cyber attacks. It first identifies when cyber attacks qualify as ‘attacks’ under the law of armed conflict and then examines the two elements of the definition of ‘military objective’ contained in Article 52(2) of the 1977 Protocol I additional to the 1949 Geneva Conventions on the Protection of Victims of War. The Chapter concludes that this definition is flexible enough to apply in the cyber context without significant problems and that none of the challenges that characterize cyber attacks hinders the application of the principle of distinction

No Effect of Microgravity and Simulated Mars Gravity on Final Bacterial Cell Concentrations on the International Space Station: Applications to Space Bioproduction

Microorganisms perform countless tasks on Earth and they are expected to be essential for human space exploration. Despite the interest in the responses of bacteria to space conditions, the findings on the effects of microgravity have been contradictory, while the effects of Martian gravity are nearly unknown. We performed the ESA BioRock experiment on the International Space Station to study microbe-mineral interactions in microgravity, simulated Mars gravity and simulated Earth gravity, as well as in ground gravity controls, with three bacterial species: Sphingomonas desiccabilis, Bacillus subtilis, and Cupriavidus metallidurans. To our knowledge, this was the first experiment to study simulated Martian gravity on bacteria using a space platform. Here, we tested the hypothesis that different gravity regimens can influence the final cell concentrations achieved after a multi-week period in space. Despite the different sedimentation rates predicted, we found no significant differences in final cell counts and optical densities between the three gravity regimens on the ISS. This suggests that possible gravityrelated effects on bacterial growth were overcome by the end of the experiment. The results indicate that microbial-supported bioproduction and life support systems can be effectively performed in space (e.g., Mars), as on Earth

Prospect theory, mitigation and adaptation to climate change

Climate change is one of the most pressing challenges in current environmental policy. Appropriate policies intended to stimulate efficient adaptation and mitigation should not exclusively rely on the assumption of the homo oeconomicus, but take advantage of well-researched alternative behavioural patterns. Prospect theory provides a number of climate-relevant insights, such as the notion that evaluations of outcomes are reference dependent, and the relevance of perceived certainty of outcomes. This paper systematically reviews what prospect theory can offer to analyse mitigation and adaptation. It is shown that accounting for reference dependence and certainty effects contributes to a better understanding of some well-known puzzles in the climate debate, including (but not limited to) the different uptake of mitigation and adaptation amongst individuals and nations, the role of technical vs. financial adaptation, and the apparent preference for hard protection measures in coastal adaptation. Finally, concrete possibilities for empirical research on these effects are proposed

Palaeoclimatic events, dispersal and migratory losses along the Afro-European axis as drivers of biogeographic distribution in Sylvia warblers

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>The Old World warbler genus <it>Sylvia </it>has been used extensively as a model system in a variety of ecological, genetic, and morphological studies. The genus is comprised of about 25 species, and 70% of these species have distributions at or near the Mediterranean Sea. This distribution pattern suggests a possible role for the Messinian Salinity Crisis (from 5.96-5.33 Ma) as a driving force in lineage diversification. Other species distributions suggest that Late Miocene to Pliocene Afro-tropical forest dynamics have also been important in the evolution of <it>Sylvia </it>lineages. Using a molecular phylogenetic hypothesis and other methods, we seek to develop a biogeographic hypothesis for <it>Sylvia </it>and to explicitly assess the roles of these climate-driven events.</p> <p>Results</p> <p>We present the first strongly supported molecular phylogeny for <it>Sylvia</it>. With one exception, species fall into one of three strongly supported clades: one small clade of species distributed mainly in Africa and Europe, one large clade of species distributed mainly in Africa and Asia, and another large clade with primarily a circum-Mediterranean distribution. Asia is reconstructed as the ancestral area for <it>Sylvia</it>. Long-distance migration is reconstructed as the ancestral character state for the genus, and sedentary behavior subsequently evolved seven times.</p> <p>Conclusion</p> <p>Molecular clock calibration suggests that <it>Sylvia </it>arose in the early Miocene and diverged into three main clades by 12.6 Ma. Divergence estimates indicate that the Messinian Salinity Crisis had a minor impact on <it>Sylvia</it>. Instead, over-water dispersals, repeated loss of long-distance migration, and palaeo-climatic events in Africa played primary roles in <it>Sylvia </it>divergence and distribution.</p