Оптимізація лікування хронічних ран із застосуванням RPR-терапії

Рибалка Я.В. Оптимізація лікування хронічних ран із застосуванням PRP-терапії. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 14.01.03 «Хірургія». – Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава. Дисертаційна робота присвячена проблемі лікування пацієнтів з хронічними ранами та покращенню безпосередніх та віддалених результатів лікування цих хворих. Серед хірургічних захворювань актуальною залишається проблема лікування хронічних ран. Більшість авторів хронічною вважають рану, яка існує понад 4-8 тижнів, без ознак активного загоєння. Кількість хворих із даною патологією залишається як і раніше значною і за останній час має неухильну тенденцію до збільшення. Жоден з великої кількості запропонованих методів і способів лікування хронічних ран не задовольняє практичних хірургів повністю, результати лікування хронічних ран до теперішнього часу залишаються незадовільними, стало високою також є частота рецидивів. Запропоновані методики лікування, зазвичай, малодоступні для широкого застосування, адже технології та препарати є занадто затратними. Проблема дослідження і розробки нових доступних і високоефективних препаратів і способів лікування хронічних ран, як і раніше, залишається актуальним завданням. У більшості випадків немає можливості досягти адекватної компенсації кровообігу тільки реконструктивними судинними операціями. В зв’язку з цим з метою поліпшення кровообігу в тканинах, і як наслідок, покращення регенерації, можливе використання непрямих методів реваскуляризації, які спрямовані на поліпшення колатерального кровообігу і мікроциркуляції в тканинах. Одним з перспективних напрямків стимуляції ангіогенезу є розробка та впровадження в практику альтернативних, доступніших і менш коштовних методик, зокрема, засобів отриманих з крові самого пацієнта. Враховуючи наявність в останній час на сторінках медичної літератури численних даних щодо властивостей аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами (АПЗТ, англ. - Platelet rich plasma, скор. PRP) та доведений in vitro та in vivo позитивний вплив на процес відновлення органів і тканин, поглиблене дослідження впливу застосування аутологічної плазми збагаченої тромбоцитам на процес ранозагоєння у пацієнтів з хронічними ранами є аргументованим. Робота базується на проспективному аналізі результатів комплексного клінічного обстеження та хірургічного лікування 147 хворих з хронічними ранами різної локалізації, (основна група - 74 хворих, що додатково до комплексного лікування ХР отримували місцеве лікування стимуляторами ранової регенерації: плазмою збагаченою тромбоцитами (PRP), та група порівняння - 73 пацієнтів, що лікувалися за традиційними підходами.). Групи (основну та порівняння) було поділено на підгрупи в залежності від ґенезу: на фоні хронічної артеріальної недостатності (підгрупи ІА та ІІА) та венозної недостатності (ІВ та ІІВ). Для дослідження та об’єктивізації процесів загоєння ХР у пацієнтів основної групи та групи порівняння проводилося визначення площі ранових дефектів із застосуванням програми «LesionMeter» v.1.0.7 для операційної системи Android. Контроль ранового процесу здійснювався шляхом дослідження мазків-відбитків на 1, 4, 8, 12, 16, 20 добу від початку лікування у пацієнтів обох досліджуваних груп. При цьому контролювали такі елементи мазка: мікрофлора, кількість нейтрофілів, характеристика фагоцитозу, а також інші клітинні елементи крові і сполучної тканини з виділенням 6 типів цитограм. Дослідження динаміки мікрофлори ран у пацієнтів основної групи та групи порівняння проводилося шляхом визначення відносної величини мікробної контамінації хронічної рани (по відношенню до 100 лейкоцитів). Відновно-пластичні хірургічні втручання проводили для підвищення ефективності результатів лікування у частини пацієнтів обох груп комплекс лікувальних заходів передбачав проведення аутодермопластики розщепленим перфорованим клаптем, який використовувався у 35,1% хворих основної групи та у 31,5% пацієнтів групи порівняння. Вивчивши відносні величини мікробної контамінації хронічних ран у підгрупах пацієнтів І та ІІ груп виявили достовірно нижчі величини мікробної контамінації на 8 та 12 добу дослідження. Але кореляції між величинами мікробної контамінації хронічних ран пацієнтів в підгрупах ІА, ІВ встановлено не було. Було проаналізовано ступінь деструкції лейкоцитів у мазках-відбитках та отримано достовірні дані, що свідчать про зменшення відсотка деструкції лейкоцитів у пацієнтів основної рупи. При вивченні фагоцитарної активності було виявлено неоднорідність ефекту PRP на процеси регенерації хронічних ран у пацієнтів основної групи у підгрупах ІА, ІВ. Краща динаміка регенерації хронічних ран отримана у пацієнтів підгрупи ІА, про що свідчить стан завершеного фагоцитозу. При дослідженні типу цитологічної картини ранового процесу, на 12 добу лікування виявлено статистично значиме зміщення цитологічної картини у пацієнтів основної групи в бік менш деструктивних її типів. IV, V, VI тип цитограм визначався у пацієнтів ІА підгрупи в 43 (97,7%) випадків, ІІА – 19 (45,2%), у ІВ та ІІВ підгрупах – у 26 (86,7%) та у 11 (35,5%) випадках відповідно, що мало статистично значиму відмінність. Слід зазначити менш виражений позитивний ефект PRP-терапії у пацієнтів з хронічними ранами венозного генезу. При вивченні планіметричних показників у пацієнтів основної групи та групи порівняння встановлено, що у ІА підгрупі добрі результати лікування мали 81,8% пацієнтів проти 56,6% в підгрупі ІІА. У пацієнтів з хронічними ранами венозної етіології добрий результат лікування відмічено у 43,3% хворих основної групи та у 35,5% пацієнтів групи порівняння. При застосуванні PRP-терапії в комплексі передопераційної підготовки до автодермопластики вдалося скоротити середній термін підготовки хронічної рани в 1,49 рази. Площа аутотрансплантату, що прижився, в основній групі склав 89,04%±3,8, в групі порівняння 75,43±6,8. Післяопераційний ліжко-день після автодермопластики скоротився в 1,48 рази, а термін повної епітелізації хронічної рани в 1,53 рази. Заходи PRP-терапії в комплексному лікуванні дозволили збільшити частоту добрих результатів лікування (повне загоєння рани або зменшення її площі >70%) у пацієнтів основної групи на 20,2%, сприяли збільшенню регенераторних типів цитограми на 12 добу дослідження у пацієнтів основної групі на 50,3%, мікробної контамінації ХР у пацієнтів основної групи на 8 добу дослідження у 2,8 рази, та в 1,5 рази на 12 добу та збільшенню частоти завершеного фагоцитозу на 8 добу на 15,1%, на 12 добу на 35,4%, статистично значимо знизити частоту незадовільних результатів АДП на 9,4%, скоротити терміни післяопераційного стаціонарного лікування та повного загоєння ранового дефекту в 1,5 рази та зменшити кількість рецидивів ХР на 15,1

Роль пункційно-дренуючих методик в лікуванні гострого холециститу у пацієнтів з високим операційно-анестезіологічним ризиком

У наш час ГХ - це одна з найпоширеніших гострих хірургічних хвороб органів черевної порожнини [8, 33, 77]. Близько у 90% хворих ГХ розвивається на фоні ЖКХ, а в 10% - за відсутності каменів у ЖМ [33, 34]. Із значною кількістю післяопераційних ускладнень та високою летальністю перебігає ця хвороба у тяжкохворих та осіб похилого віку, тобто категорії високого та дуже високого операційно-анестезіологічного ризику [8, 34, 39, 50]. Саме ця група хворих є найпроблемнішою з точки зору діагностики та вибору раціональної хірургічної тактики [34]. На групу високого ОАР припадають основні показники летальності та ускладнень як після планових (0,3-3,4%), так і після екстрених операцій (20% та більше) [18]. За різними даними частка хворих високого операційно-анестезіологічного ризику в структурі ГХ становить 9,4-10,7% [24, 31]. Незважаючи на значні досягнення в абдомінальній хірургії летальність після екстрених операцій у пацієнтів із ГХ старше 60 років залишається стабільно високою, та складає близько 20%, а в групі хворих старше 80 років досягає 40-50%, що робить операції вкрай ризикованими [18, 23, 55]. В той же час планові та термінові втручання, виконані на фоні купірованих гострих запальних явищ, після всестороннього обстеження та підготовки хворого, сприяють кращому результату. Післяопераційна летальність в таких випадках не перевищує 0,2-1% [36, 52, 55, 60, 88]. Саме тому у групі хворих високого операційно-анестезіологічного ризику почали активно практикувати двохетапну тактику: зовнішнє дренування ЖМ на першому етапі, та відстрочена ХЕ на другому [27, 55, 52]. Інтервал між цими етапами використовують для ретельного обстеження та підготовки хворого до операції [36]. У особливо тяжких хворих із вираженими кардіопульмональними порушеннями, незадовільними показниками гомеостазу, декомпресію ЖМ пропонують застосовувати як самостійний метод лікування [36, 51, 52, 61, 66, 70]. Серед способів декомпресії ЖМ при ГХ значну увагу останнім часом приділяють втручанням під контролем УЗ [14, 15, 22, 36, 43, 47, 55, 61, 87]. Таким чином, досить актуальною темою в ургентній абдомінальній хірургії є застосування пункційно-дренуючих методик в лікуванні ГХ у хворих високого операційно-анестезіологічного ризику

Experience of application of interventional sonography in treatment of patients with bacterial hepatic abscesses

Objective. To analyze the possibilities and efficacy of application of the intervention sonography in complex surgical treatment of patients with bacterial hepatic abscesses. Materials and methods. Results of treatment of 39 patients with hepatic abscesses in Department of Surgery № 3 through period from 2012 till June 2019 yr was presented. The patients were treated, using the puncture aspiration or drainage of abscesses under sonographic guidance. In hepatic abscesses with diameter up to 40 mm a puncture sanation was applied. In all the patients transcutaneous drainage was performed, not depending from the abscesses dimensions and localization. Results. Treatment and application of the intervention sonography was effective in 37 (94.9%) patients. Postoperative complications have occurred in 4 (10.3%) patients: hemorrhage inside the abscess cavity (in 2), durable bile leakage via the drain (in 1), migration of the drain from the abscess cavity (in 1). Average stationary stay of the patients was (19,2 ± 1,6) bed-days. Conclusion. Application of the puncture-draining procedures under sonographic control in treatment of patients, suffering hepatic abscesses constitutes a method of choice, what is caused by their small traumaticity, availability of dynamical control and efficacy in 94.9% patients. But these procedures owe some limitations, connected by the abscesses quantity, their localization, as well as complex configuration and big possibility of presence of large sequesters of necrotized hepatic parenchyma

Ways of preventing postoperative purulent complications in the surgical treatment of acute destructive cholecystitis

В роботі проаналізовано результати лікування 87 пацієнтів з гострим деструктивним холециститом, у яких під час операції констатовано потрапляння вмісту жовчного міхура в черевну порожнину. В залежності від заходів профілактики гнійних ускладнень пацієнти були розподілені на 2 групи. І група (порівняння) – 41 пацієнт, у яких застосовувалася загальноприйнята профілактика гнійних ускладнень. ІІ група (основна) – 46 пацієнтів, у яких загальноприйняті заходи профілактики доповнювалися черезшкірною пункцією під контролем ультразвукового дослідження (УЗД), декомпресією та санацією розчином антисептика порожнини жовчного міхура. Післяопераційні гнійні ускладнення з боку черевної порожнини та післяопераційної рани були представлені у вигляді абсцесів черевної порожнини, інфільтрату та нагноєння післяопераційної рани. Застосування черезшкірної пункції порожнини жовчного міхура під контролем УЗД в комплексі з загальноприйнятими профілактичними заходами дозволяє знизити частоту гнійних ускладнень з 19,5% до 4,3%, та зменшити терміни перебування пацієнтів у стаціонарі з 10,3±0,68 до 7,7±0,19 діб. Резюме. В работе проанализированы результаты лечения 87 пациентов с острым деструктивным холециститом, у которых вовремя операции констатировано попадание содержимого желчного пузыря в брюшную полость. В зависимости от мер профилактики гнойных осложнений пациенты были разделены на 2 группы. І группа (сравнения) - 41 пациент, у которых применялась общепринятая профилактика гнойных осложнений. II группа (основная) – 46 пациентов, у которых общепринятые меры профилактики дополнялись чрескожной пункцией под контролем ультразвукового исследования (УЗИ), декомпрессией и санацией раствором антисептика полости желчного пузыря. Послеоперационные гнойные осложнения со стороны брюшной полости и послеоперационной раны были представлены в виде абсцессов брюшной полости, инфильтрата и нагноения послеоперационной раны. Применение чрескожной пункции полости желчного пузыря под контролем УЗИ в комплексе с общепринятыми профилактическими мерами позволяет снизить частоту гнойных осложнений с 19,5% до 4,3% , и сократить сроки пребывания пациентов в стационаре с 10,3±0,68 до 7,7±0,19 суток. Summary. This paper analyzes the results of treatment of 87 patients with acute destructive cholecystitis who stated during the operation hit the gallbladder contents into the abdominal cavity. Depending on the prevention of complications of septic patients were divided into 2 groups. I group (comparison) - 41 patients who used common prophylaxis of purulent complications. Group II (basic) - 46 patients in whom conventional prevention supplemented percutaneous puncture controlled sonography, decompression and rehabilitation of oral antiseptic solution gallbladder. So the risk of septic complications of gallbladder content gets into the free abdominal cavity during surgery increases significantly. The use of percutaneous puncture of the gallbladder cavity under ultrasound in combination with conventional preventive measures can reduce the incidence of suppurative complications from 19.5 % to 4.3 %, and reduce the length of stay of patients in hospital with 10,3±0,68 to 7,7±0,19 days

Ways of preventing postoperative purulent complications in the surgical treatment of acute destructive cholecystitis

В роботі проаналізовано результати лікування 87 пацієнтів з гострим деструктивним холециститом, у яких під час операції констатовано потрапляння вмісту жовчного міхура в черевну порожнину. В залежності від заходів профілактики гнійних ускладнень пацієнти були розподілені на 2 групи. І група (порівняння) – 41 пацієнт, у яких застосовувалася загальноприйнята профілактика гнійних ускладнень. ІІ група (основна) – 46 пацієнтів, у яких загальноприйняті заходи профілактики доповнювалися черезшкірною пункцією під контролем ультразвукового дослідження (УЗД), декомпресією та санацією розчином антисептика порожнини жовчного міхура. Післяопераційні гнійні ускладнення з боку черевної порожнини та післяопераційної рани були представлені у вигляді абсцесів черевної порожнини, інфільтрату та нагноєння післяопераційної рани. Застосування черезшкірної пункції порожнини жовчного міхура під контролем УЗД в комплексі з загальноприйнятими профілактичними заходами дозволяє знизити частоту гнійних ускладнень з 19,5% до 4,3%, та зменшити терміни перебування пацієнтів у стаціонарі з 10,3±0,68 до 7,7±0,19 діб. Резюме. В работе проанализированы результаты лечения 87 пациентов с острым деструктивным холециститом, у которых вовремя операции констатировано попадание содержимого желчного пузыря в брюшную полость. В зависимости от мер профилактики гнойных осложнений пациенты были разделены на 2 группы. І группа (сравнения) - 41 пациент, у которых применялась общепринятая профилактика гнойных осложнений. II группа (основная) – 46 пациентов, у которых общепринятые меры профилактики дополнялись чрескожной пункцией под контролем ультразвукового исследования (УЗИ), декомпрессией и санацией раствором антисептика полости желчного пузыря. Послеоперационные гнойные осложнения со стороны брюшной полости и послеоперационной раны были представлены в виде абсцессов брюшной полости, инфильтрата и нагноения послеоперационной раны. Применение чрескожной пункции полости желчного пузыря под контролем УЗИ в комплексе с общепринятыми профилактическими мерами позволяет снизить частоту гнойных осложнений с 19,5% до 4,3% , и сократить сроки пребывания пациентов в стационаре с 10,3±0,68 до 7,7±0,19 суток. Summary. This paper analyzes the results of treatment of 87 patients with acute destructive cholecystitis who stated during the operation hit the gallbladder contents into the abdominal cavity. Depending on the prevention of complications of septic patients were divided into 2 groups. I group (comparison) - 41 patients who used common prophylaxis of purulent complications. Group II (basic) - 46 patients in whom conventional prevention supplemented percutaneous puncture controlled sonography, decompression and rehabilitation of oral antiseptic solution gallbladder. So the risk of septic complications of gallbladder content gets into the free abdominal cavity during surgery increases significantly. The use of percutaneous puncture of the gallbladder cavity under ultrasound in combination with conventional preventive measures can reduce the incidence of suppurative complications from 19.5 % to 4.3 %, and reduce the length of stay of patients in hospital with 10,3±0,68 to 7,7±0,19 days

ДИНАМІКА ЦИТОЛОГІЧНОЇ КАРТИНИ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ У ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНИМИ РАНАМИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ PRP-ТЕРАПІЇ

Wound healing is one of the most ancient surgical problems that has not lost its relevance. In the treatment of wounds, surgeons often deal with defects in the covering tissues, which are characterized by signs of chronic inflammation, high bacterial contamination. The aim of the work was to improve the regenerative processes of chronic wounds, using a combination of therapeutic PRP-therapy. Materials and methods. In the period from 2011 to 2017, on the basis of a surgical department, a comprehensive examination and treatment with the proposed and substantiated method was performed for 99 patients with HW, which, in addition to the comprehensive treatment of HW, received local platelet-rich platelet therapy (PRP). The comparison group (Group II) was 101 patients with HW who were treated according to traditional approaches. Patients in the main group used PRP in the form of daily subcutaneous and intradermal injections and applications. The generated plasma was recruited into two insulin syringes of 1 ml each and injected along the periphery of the wound (approximately 20 injections of 0.1 ml). The cytological picture of the wound process was determined with the allocation of 6 types of cytological picture of smears-reflections for Steinberg. The study was performed 4 and 10 days after the start of treatment. Results and discussion. The analysis showed that at day 4, type IV of the cytogram predominated in patients of the (main) group of patients, and therefore the relative "readiness" to further plastic closure of the wound defect was found in only 3 (3,03%) patients. In the second group, 1 (0.99%) patient. On the 10th day of the wound process there is a statistically significant displacement of the cytological picture in the subgroups receiving PRP-therapy in the direction of regenerator types IV, V, VI type of cytogram, and hence relative "readiness" to further plastic closure of the wound defect. Conclusions The use of PRP therapy in the complex of treatment of chronic wounds is clinically effective, which is confirmed by the data of dynamic cytological research, the method allows to accelerate the processes of wound repair.Лечение ран является одной из древнейших хирургических проблем, не потеряла своей актуальности. При лечении ран часто хирурги имеют дело с дефектами покрывающих тканей, для которых свойственны признаки хронического воспаления, высокая бактериальная контаминация, а также преобладание дегенеративных процессов над регенеративными. Целью работы было улучшение регенераторных процессов хронических ран, путем применения в комплексе лечебных мероприятий PRP-терапии. Материалы и методы. В период с 2011 по 2017 г. на базе хирургического отделения 1 ГКБ Полтава проведено комплексное обследование и лечение с помощью предложенной и обоснованной методики 99 больным с ХР. Данная группа составляла основную группу (I группа), которая дополнительно к комплексному лечению ХР получали местное лечение плазмой обогащенной тромбоцитами (PRP). Группу сравнения (II группу) составили 101 пациент с ХР, лечившихся по традиционным подходами. Больным основной группы применяли АПЗТ в виде ежедневных подкожных и внутрикожных инъекций и аппликаций .. Образовавшуюся плазму набирали в два инсулиновых шприца по 1 мл каждый и вводили по периферии раны (ок. 20 иньеций по 0,1 мл). Цитологическая картина раневого процесса определялась с выделением 6 типов цитологической картины мазков-отпечатков с Штейнбергом. Исследование выполнялось на 4 и 10 сутки после начала лечебных мероприятий. Результаты и их обсуждение. Анализ показал, что на 4 сутки IV тип цитограммы превалировал у пациентов I (основной) группы, а следовательно и относительная «готовность» к дальнейшему пластического закрытия раневого дефекта, выявлено всего у 3 (3,03%) пациентов. Во второй группе 1 (0,99%) пациент. На 10-е сутки раневого процесса является статистически значимое смещение цитологической картины в подгруппах, получавших PRP-терапия, в сторону регенераторных типов. IV, V, VI тип цитограммы, а следовательно и относительная «готовность» к дальнейшему пластического закрытия раневого дефекта, подтверждает положительный терапевтический влияние PRP-терапии на течение раневого процесса у пациентов с ХР. Выводы. Использование PRP-терапии в комплексе лечения хронических ран является клинически эффективным, что подтверждается данными динамического цитологического исследования, метод позволяет ускорить процессы репарации ран.Лікування ран є однією з найдавніших хірургічних проблем, яка не втратила своєї актуальності. При лікуванні ран часто хірурги мають справу з дефектами покривних тканин, для яких властиві ознаки хронічного запалення, висока бактеріальна контамінація, а також переважання дегенеративних процесів над регенеративними. Мета дослідження: було покращення регенераторних процесів хронічних ран, шляхом застосування в комлексі лікувальних заходів PRP-терапії. Матеріал і методи. В період з 2011 по 2017 р. на базі хірургічного відділення 1 МКЛ м. Полтава проведено комплексне обстеження і лікування за допомогою запропонованої та обґрунтованої методики 99 хворим з ХР. Дана група складала основну групу (І група), яка додатково до комплексного лікування ХР отримували місцеве лікування плазмою збагаченою тромбоцитами (PRP). Групу порівняння (ІІ групу) склали 101 пацієнт з ХР, що лікувалися за традиційними підходами. Хворим основної групи застосовували АПЗТ у вигляді щоденних підшкірних та внутрішньошкірних ін'єкцій та аплікацій. Утворену плазму набирали в два інсулінових шприца по 1 мл кожен і вводили по периферії рани (бл. 20 ін'єцій по 0,1 мл). Цитологічна картина ранового процесу визначалася з виділенням 6 типів цитологічної картини мазків-відбитків за Штейнбергом. Дослідження виконувалось на 4 та 10 добу після початку лікувальних заходів. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз показав, що на 4 добу IV тип цитограми превалював у пацієнтів І (основної) групи, а отже і відносна «готовність» до подальшого пластичного закриття ранового дефекту, виявлено всього у 3 (3,03%) пацієнтів. У ІІ групі 1 (0,99%) пацієнт. На 10-ту добу ранового процесу є статистично значуще зміщення цитологічної картини у підгрупах, що отримували PRP-терапію, в бік регенераторних типів. IV, V, VI тип цитограми, а отже і відносна “готовність” до подальшого пластичного закриття ранового дефекту, що підтверджує позитивний терапевтичний вплив PRP-терапії на перебіг ранового процесу у пацієнтів з ХР. Висновки: використання PRP – терапії в комплексі лікування хронічних ран є клінічно ефективним, що підтверджується даними динамічного цитологічного дослідження, метод дозволяє прискорити процеси репарації ран

Principles of PRP-therapy in the complex of pre-operative preparation to autodermoplasty during the course of chronic wound treatment

Вступ. Лікування пацієнтів з хронічними ранами часто потребує проведення оперативних втручань із заміщенням дефекту шкірою власного походження – аутодермопластики, успіх якої залежить від правильно визначеного терміну операції. Матеріали і методи. Проаналізовано результат лікування 71 хворого з хронічними ранами різного ґенезу. У пацієнтів основної групи (38 пацієнтів) комплекс передопераційної підготовки доповнювався заходами PRP-терапії. Метод закриття ранового дефекту за допомогою аутодермопластики розщепленим перфорованим клаптем використовувався у 32 хворих основної групи та у 30 пацієнтів групи порівняння. Обидві досліджувані групи були поділені на підгрупи в залежності від етіологічного фактору виникнення хронічних ран. До підгруп ІА та ІІА ввійшли пацієнти з хронічними ранами на фоні артеріальної патології (14 та 12 пацієнтів відповідно). Підгрупи ІВ та ІІВ склались із пацієнтів з хронічними ранами венозної етіології (12 та 11 хворих відповідно). Пацієнти з хронічними ранами іншої етіології (післяопікові, пролежні, післяопераційні) увійшли до підгруп ІС та ІІС (12 та 10 хворих). Результати та обговорення. Застосування PRP-терапії в комплексі передопераційної підготовки до аутодермопластики скоротило терміни передопераційної підготовки рани, дозволило збільшити площу аутотрансплантату, що прижився на 15,2%, скоротити післяопераційний ліжкодень в 1,48 рази. Висновок. Комбіноване використання PRP–терапії в комплексі передопераційної підготовки до оперативного відновлювального втручання є клінічно ефективним. Застосований метод дозволив статистично значимо покращити результати лікування пацієнтів з хронічними ранами. Важливу роль в успіху аутодермопластики відіграють ретельна передопераційна підготовка ранового дефекту, яка спрямована на стимуляцію утворення грануляційної тканини та епітелізації; Введение. Лечение пациентов с хроническими ранами часто требует проведения оперативных вмешательств с замещением дефекта кожей собственного происхождения - аутодермопластики, успех которой зависит от правильно установленного срока операции. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 71 больного с хроническими ранами различного генеза. У пациентов основной группы (38 пациентов) комплекс предоперационной подготовки дополнялся мерами PRP-терапии. Метод закрытия раневого дефекта с помощью аутодермопластики расщепленным перфори- рованным лоскутом использовался у 32 больных основной группы и у 30 пациентов группы сравнения. Обе исследуемые группы были разделены на подгруппы в зависимости от этиологического фактора возникновения хронических ран. В подгруппы IA и ІІА вошли пациенты с хроническими ранами на фоне артериальной патологии (14 и 12 пациентов соответственно). Подгруппы IС и IIB сложились из пациентов с хроническими ранами венозной этиологии (12 и 11 больных соответственно). Пациенты с хроническими ранами другой этиологии (послеожоговые, пролежни, послеоперационные) вошли в подгруппы IС и IIС (12 и 10 больных). Результаты и обсуждение. Применение PRP-терапии в комплексе предоперационной подготовки к аутодермопластике сократило сроки предоперационной подготовки раны, позволило увеличить площадь аутотрансплантата, что прижился на 15,2%, сократить послеоперационный койкодень в 1,48 раза. Вывод. Комбинированное использование PRP-терапии в комплексе предоперационной подготовки к оперативному восстановительному вмешательству клинически эффективным. Примененный метод позволил статистически значимо улучшить результаты лечения пациентов с хроническими ранами. Важную роль в успехи аутодермопластики играют тщательная предоперационная подготовка раневого дефекта, которая направлена на стимуляцию образования грануляционной ткани и эпителизации; Introduction. Treatment of patients with chronic wounds often requires surgical interventions to replace the defect with skin of their own origin, i.e. autodermoplasty (ADP), the success of which depends on the correctly established term of the operation. Materials and methods. The results of treatment of 71 patients with chronic wounds of various genesa were analyzed. In the patients of the main group (38 patients) the preoperative preparation complex was complemented with PRP-therapy measures. The method of closing the wound defect with ADP with a split perforated flap was used in 32 patients of the main group and in 30 patients of the comparison group. Both study groups were divided into subgroups, depending on the etiological factor of chronic wound (CW) occurrence. The subgroups IA and PA included patients with CW against the background of arterial pathology (14 and 12 patients, respectively). Subgroups of IP and IIB were formed by the patients having CW of venous aetiology (12 and 11 patients, respectively). Patients with CW of aetiology (post-burn, bedsores, postoperative) made up the subgroups of IP and IIS (12 and 10 patients). Results and discussion. Applying PRP-therapy in the complex of preoperative preparation for ADP shortened the period of preoperative preparation of the wound, allowed us to increase the area of the autograft, which took well by 15.2%, to reduce the postoperative staying in 1.48 times. Conclusion. Combined use of PRP - therapy in the complex of preoperative preparation for surgical restorative intervention has been proven to be clinically effective. The applied method allowed us to statistically improve the results of treatment of patients with CW. An important role in the success of ADP is played by careful preoperative preparation of the wound defect aimed at stimulating the formation of granulation tissue and epithelisation

Відеоконтроль зайнятості небезпечної зони залізничного переїзду

Purpose.  Accident prevention at level crossings requires equipping with special means. Modern level crossing equipment, besides information about train occupancy of controlled section, allows using information about state of danger area of level crossing, which can be obtained by video surveillance systems. Because  of  bandwidth  requirements,  lossy  image compression  is used. Paper’s goal is an improvement of video surveillance  subsystem of level crossing danger area occupancy by its image preprocessing, which increases quality to file size ratio. Methodology. A set of level crossing images near Nyzhnodniprovsk Vuzol station (gray-scale, 8 bpp) selected for research. Result of image a priory analysis showed its structure: regions with different informational weight. Paper offers usage of denoted informational heterogeneity by setting of regions of interest, at which degree of quality loss is inversely proportional to its informativeness. Image division for regions according to their informativeness done with help of fuzzy inference system. Images, processed by offered method, compared to images, reconstructed after certain wavelet-compression method. Findings. Under other equal conditions quality of images, processed by offered method, favourable compares to existing wavelet-compression methods. Originality. Paper offers usage of fuzzy inference system for forming of spatial pattern of determining of elements’ informativeness in level crossing image.  Practical value. Offered preprocessing usage together with existing methods allow to obtain additional image compression  at the expense of uninformative elements removing, and allow to use data transmission channels with narrow pass-band.Цель. Обеспечение безопасности движения на железнодорожных переездах требует оборудования их специальными устройствами. Современное оборудование железнодорожных переездов, кроме информации о занятости поездом контролируемого участка, позволяет использовать информацию о состоянии опасной зоны железнодорожного переезда, которая может быть получена системами видеонаблюдения. Из-за требований к ширине полосы пропускания канала передачи, используется сжатие изображений с потерей качества. Целью работы является усовершенствование подсистемы видеоконтроля занятости опасной зоны железнодорожной системы путем предварительной обработки его изображения, которая улучшает отношение между его качеством и размером соответствующего файла. Методика. Для исследований выбрано множество изображений железнодорожного переезда возле ст. Нижнеднепровск Узел (в оттенках серого, 8 бит/пиксел). В результате априорного анализа изображений выявлена их структура: области с разным информационным весом. В статье предложено использовать отмеченную информационною неоднородность путем установки областей интереса, в которых степень потери качества обратно пропорциональна их информативности. Разделение изображения на области по информативности выполнено при помощи системы нечеткого вывода. Удаление информации согласно полученному шаблону выполнено в вейвлет-разложении анализированных изображений. Обработанные предложенным способом изображения сравнены с изображениями, восстановленными после известного метода вейвлет-сжатия. Результаты. При прочих равных условиях качество изображений, обработанных предложенным способом, не хуже результата существующих методов вейвлет-сжатия. Научная  новизна. Предложено применение системы нечеткого вывода для формирования пространственного шаблона определения информативности элементов изображения железнодорожного переезда. Практическая  значимость. Использование предложенной предварительной обработки в комбинации с существующими методами позволит получить  дополнительное сжатие изображения за счет удаления его малоинформативных элементов, и позволит использовать каналы передачи данных с меньшей полосой пропускания.Мета. Забезпечення безпеки руху на залізничних переїздах вимагає обладнання їх спеціальними пристроями. Сучасне обладнання залізничних переїздів, окрім інформації щодо зайнятості поїздом контрольованої ділянки, дозволяє використовувати інформацію щодо стану небезпечної зони залізничного переїзду, що може бути отримана системами відеоспостереження. Через вимоги щодо ширини смуги пропускання каналу передачі, використовується стиснення зображень з втратою якості. Метою роботи є удосконалення підсистеми відеоконтролю зайнятості небезпечної зони залізничного переїзду шляхом попередньої обробки його зображення, що покращує відношення між його якістю та розміром відповідного файлу. Методика. Для досліджень обрана множина зображень залізничного переїзду біля ст. Нижньодніпровськ Вузол (у відтінках сірого, 8 біт/піксел). В результаті апріорного аналізу зображень виявлена їх структура: області з різною інформаційною вагою. В статті запропоновано використати відмічену інформативну неоднорідність шляхом встановлення областей інтересу, в яких степінь втрати якості обернено пропорційний їх інформативності. Розділення зображення на області за інформативністю виконане за допомогою системи нечіткого висновку. Видалення інформації за отриманим шаблоном виконане у вейвлет-розкладі аналізованих зображень. Оброблені в запропонований спосіб зображення порівняні із зображеннями, відновленими після відомого методу вейвлетстиснення. Результати. За інших рівних умов якість зображень, що оброблені в запропонований спосіб, не гірша за результат існуючих методів вейвлет-стиснення. Наукова новизна. Запропоноване застосування системи нечіткого висновку для формування просторового шаблону визначення інформативності елементів зображення залізничного переїзду. Практична значимість. Використання запропонованої попередньої обробки в поєднанні з існуючими методами стиснення дозволить отримати додаткове стиснення зображення за рахунок видалення його малоінформативних елементів, та дозволить використовувати канали передачі даних з меншою смугою пропускання

Динаміка регенеративних процесів у пацієнтів з хронічними ранами при застосуванні PRP-терапії

Мета. Покращення регенеративних процесів хронічних ран (ХР), шляхом застосування в комлексі лікувальних заходів аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами (АПЗТ) – Plateletrich plasma (PRP). Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 200 хворих з ХР різного генезу. У пацієнтів 1-ї групи (n=99) комплекс лікування включав PRP-терапію. Результати. Застосування PRP-терапії приводило до чіткої статистично значущої відмінності (р < 0,05) у швидкості загоєння ХР у 1-й групі порівняно з 2-ю групою, і ця тенденція зберігалась до закінчення лікування. Відносно низьку ефективність PRP-терапії спостерігали у пацієнтів з ХР та хронічною венозною недостатністю (ХВН). Висновки. Використання PRP–терапії в комплексі лікування ХР є клінічно ефективним. Застосування цього методу прискорює процеси репарації, скорочує терміни загоєння ХР, статистично значущо зменшує площу ранового дефекту

Динамика цитологической картины раневого процеса у пациентов с хроническими ранами при применении PRP-терапии

Лікування ран є однією з найдавніших хірургічних проблем, яка не втратила своєї актуальності. При лікуванні ран часто хірурги мають справу з дефектами покривних тканин, для яких властиві ознаки хронічного запалення, висока бактеріальна контамінація, а також переважання дегенеративних процесів над регенеративними. До таких станів відносять рани, що тривало не загоюються, нориці, пролежні. Незважаючи на велику кількість лікарських засобів і методик лікування, проблема ХР залишається актуальною [1, 3, 4]. Аутологічна збагачена тромбоцитами плазма (АПЗТ або Platelet-rich plasma - PRР) - це частина плазми, отриманої з аутологічної крові пацієнта, з підвищеним вмістом в ній тромбоцитів. Вміщені в ній тромбоцити, а саме фактори росту, які містяться в α-гранулах, сприяють залученню недиференційованих клітин у знов сформований матрикс і запуску клітинного ділення, отже ініціюють загоєння рани. Описані такі фактори як тромбоцитарний фактор росту (PDGF - AA-, ВВ- і AB-ізомери), трансформуючий фактор росту β (TGF-β), тромбоцитарний фактор 4 (PF4), інтерлейкін-1 (IL-1), тромбоцитарний фактор ангіогенезу (PDAF), судинний ендотеліальний фактор (VEGF), епідермальний фактор росту (EGF), тромбоцитарний ендотеліальний фактор росту (PDEGF), епітеліальних-клітинний фактор росту (ОУФТ), інсуліноподібний фактор росту (ІФР), остеокальцин, остеонектін, фібриноген, вітронектин, фібронектин, тромбоспондин-1 (TSP-1). Також PRР пригнічує вивільнення цитокінів і обмежує процес запалення [2, 7, 9]. Наведені в літературі експериментальні та клінічні дані [5, 6, 8, 10] свідчать про позитивний вплив АПЗТ в стимуляції ангіогенезу тканин та ранозагоєння, що дозволяє припустити ефективність застосування методики PRP у пацієнтів з ХР. Лечение ран является одной из древнейших хирургических проблем, не потеряла своей акту-альности. При лечении ран часто хирурги имеют дело с дефектами покрывающих тканей, для которых свойственны признаки хронического воспаления, высокая бактериальная контаминация, а также преобладание дегенеративных процессов над регенеративными. Целью работы было улучшение регенера-торных процессов хронических ран, путем применения в комплексе лечебных мероприятий PRP-терапии. Материалы и методы. В период с 2011 по 2017 г. на базе хирургического отделения 1 ГКБ Полтава проведено комплексное обследование и лечение с помощью предложенной и обоснованной методики 99 больнымс ХР. Данная группа составляла основную группу (I группа), которая дополнительно к комплексному лечению ХР получали местное лечение плазмой обогащенной тромбоцитами (PRP). Группу сравнения (II группу) составили 101 пациент с ХР, лечившихся по традиционным подходами. Больным основной группы применяли АПЗТ в виде ежедневных подкожных и внутрикожных инъекций и аппликаций .. Образовавшуюся плазму набирали в два инсулиновых шприца по 1 мл каждый и вводили по периферии раны (ок. 20 иньеций по 0,1 мл). Цитологическая картина раневого процесса определялась с выделением 6 типов цитологической картины мазков-отпечатков с Штейнбергом. Исследование выполнялось на 4 и 10 сутки после начала лечебных мероприятий. Результаты и их обсуждение.Анализ показал, что на 4 сутки IV тип цитограммы превалировал у пациентов I (основной) группы, а следовательно и относительная «готовность» к дальнейшему пластического закрытия раневого дефекта, выявлено всего у 3 (3,03%) пациентов. Во второй группе 1 (0,99%) пациент. На 10-е сутки раневого процесса является статистически значимое смещение цитологической картины в подгруппах, получавших PRP-терапия, в сторону регенераторных типов. IV, V, VI тип цитограммы, а следовательно и относительная «готовность» к дальнейшему пластического закрытия раневого дефекта, подтверждает положительный терапевтический влияние PRP-терапии на течение раневого процесса у пациентов с ХР. Выводы. Использование PRP-терапии в комплексе лечения хронических ран является клинически эффективным, что подтверждается данными динамического цитологического исследования, метод позволяет ускорить процессы репарации ран. Wound healing is one of the most ancient surgical problems that has not lost its relevance. In the treatment of wounds, surgeons often deal with defects in the covering tissues, which are characterized by signs of chronic inflammation, high bacterial contamination.The aim of the work was to improve the regenerative processes of chronic wounds, using a combination of therapeutic PRP-therapy.Materials and methods. In the period from 2011 to 2017, onthe basis of a surgical department, a comprehensive examination and treatment with the proposed and substantiated method was performed for 99 patients with HW, which, in addition to the comprehensive treatment of HW, received local platelet-rich platelet therapy (PRP). The comparison group (Group II) was 101 patients with HW who were treated according to traditional approaches.Patients in the main group used PRP in the form of daily subcutaneous and intradermal injections and applications. The gen-erated plasma was recruited into two insulin syringes of 1 ml each and injected along the periphery of the wound (approximately 20 injections of 0.1 ml). The cytological picture of the wound process was determined with the allocation of 6 types of cytological picture of smears-reflections for Steinberg. The study was per-formed 4 and 10 days after the start of treatment.Results and discussion.The analysis showed that at day 4, type IV of the cytogram predominated in patients of the (main) group of patients, and therefore the relative "readiness" to further plastic closure of the wound defect was found in only 3 (3,03%) patients. In the second group, 1 (0.99%) patient. On the 10th day of the wound process there is a statistically significant displacement of the cytological picture in the subgroups receiving PRP-therapy in the direction of regenerator types IV, V, VI type of cytogram, and hence relative "readiness" to further plastic closure of the wound defect.Conclusions The use of PRP therapy in the complex of treatment of chronic wounds is clinically effective, which is con-firmed by the data of dynamic cytological research, the method allows to accelerate the processes of wound repair