“ЕМБІОТИК” ТОВ “ЕМ-Україна” – альтернатива антибіотикотерапії за розладів травлення у телят

The prophylactic efficacy of diarrhea in calves with different methods and doses of feed additive “EMBIOTIC” during the first 14 days of life was studied. Almost 50 % of dairy calves had symptoms of diarrhea. Effective treatment regimens for such animals included one of the antibiotics (azithromycin or 15 % amoxicillin emulsion) and, if necessary, sulfonamide drugs (trimeratinvet with the drugs sulfadimesine and trimethoprim) or the drug sulfate lozin, which includes sulfonamide and antibiotics (tylosin tartrate, oxytetracycline, sulfadimesine, trimethoprim). Simultaneously, symptomatic therapy was performed with the use of refinery – 10 % solution of ketoprofen in the form of the drug ketonil, which provided analgesia and reduction of body temperature to physiological limits. Еhere is always a drug cyanophore (LR butaphosphane and cyanocobalamin) as a general stimulant in the scheme. To conduct the experiment, 5 groups of animals were formed, 6 in each, age – the first day after birth. From the first to the 14th day of life, from the first or second colostrum, each calf from different groups was given daily 5 cm3, 10 cm3 and 15 cm3 of feed additive “EMBIOTIC”, respectively. The fourth experimental group – control (probiotic was not received), and the fifth – calves obtained from cows, which 10–14 days before and after calving daily with feed or water received 80–100 cm3 of feed additive “EMBIOTIC”, and calves the tested drug was not used. During the experiment twice a day (morning and evening), clinical observation and examination of calves of all experimental groups. Two days later, calves that received 5 cm3, 10 cm3 and 15 cm3 of feed additive “EMBIOTIC” were registered to improve appetite, increased mobility and prolonged and pronounced sleep. In animals that received with milk 10 cm3 and 15 cm3 of feed additives, during the observation period, disorders of the digestive system were not registered. Two calves, receiving 5 cm3 of EMBIOTICS daily, had symptoms of minor diarrhea for only 12 days, but there was no appetite. After 24 hours, the symptoms of indigestion went away on their own without the use of any drugs. Newborn calves obtained from cows that received “EMBIOTIC” as part of their diet or water were rated 9–10 on the Apgar scale. From the 3rd day they ate straw and they registered chewing gum for 3.7 ± 0.2 days of life. Within 14 days of observation of disorders of the gastrointestinal tract, they were not registered. Thus, the feed additive “EMBIOTIC” provides prevention of diarrhea in calves.Вивчено профілактичну ефективність діареї у телят за різних способів та доз застосування кормової добавки “ембіотик” впродовж перших 14 діб життя. Майже 50 % телят молочно-товарної ферми хворіли із симптомами проносу. Ефективні схеми лікування таких тварин включали один із антибіотиків (азитроміцин чи емульсію амоксициліну 15 %), а в разі необхідності – сульфаніламідні препарати (тримератинвет із лікарськими речовинами сульфадимезин та триметоприм) або ж препарат сульфати лозин, до складу якого включені антибіотики та сульфаніламіди для системного використання (тилозинутартрат, окситетрациклін, сульфадимезин, триметоприм). Одночасно здійснювалась симптоматична терапія із застосуванням НПЗ – 10 % розчину кетопрофену у вигляді препарату кетоніл, що забезпечував аналгезію та зменшення температури тіла до фізіологічних меж. Як загальностимулюючий засіб у схемі завжди наявний препарат ціанофор (ЛР бутафосфан та ціанкобаламін). Для проведення досліду було сформовано 5 груп тварин по 6 у кожній, вік – перша доба після народження. Із першої по 14 добу життя щоденно, починаючи із першої чи другої даванки молозива, кожному теляті з різних груп задавали відповідно по 5 см3, 10 см3 та 15 см3 кормової добавки “ЕМБіотик”. Четверта дослідна група – контроль (пробіотик не отримували), а п’ята – телята, отримані від корів, які 10–14 діб до та після отелу щоденно із кормом чи водою отримували по 80–100 см3 кормової добавки “ЕМБіотик”, а телятам апробований препарат не застосовували. Протягом проведення досліду двічі на добу (зранку і ввечері), здійснювали клінічне спостереження та огляд телят усіх дослідних груп. Через дві доби у телят, які отримували по 5 см3, 10 см3 та 15 см3 кормової добавки “ЕМБіотик”, реєстрували поліпшення апетиту, підвищену рухливість та тривалий і виражений сон. У тварин, які отримували із молоком по 10 см3 та 15 см3 кормової добавки, протягом періоду спостереження розладів роботи травної системи не зареєстровано. У двох телят, які щоденно отримували по 5 см3 “ЕМБіотика”, лише на 12 добу реєстрували симптоми незначного проносу, але апетит був наявний. Через 24 години симптоми розладу травлення самостійно минули без застосування будь-яких лікарських засобів. Новонароджені телята, отримані від корів, які у складі раціону чи води отримували “ЕМБіотик”, були оцінені за шкалою Апгар у 9–10 балів. Із 3-ї доби поїдали солому і у них зареєстровано жуйку на 3,7 ± 0,2 добу життя. Впродовж 14-ти діб спостереження порушень роботи шлунково-кишкового тракту у них не зареєстровано. Отже, кормова добавка “ЕМБіотик” забезпечує профілактику діарей у телят

Застосування афлубіну в схемі лікування свиней з респіраторним синдромом

The article investigates into changes of clinical parameters and leukograms of pigs with respiratory syndrome in comparison with the use of unprotected antibiotics penicillins (amoxicillin suspension 15%), third generation cephalosporins (ceftracone) and complex therapy (ceftracone in combination with oral administration of aflubin). In pigs, many pathogens (bacteria and viruses) parasitize, which can affect the upper respiratory tract. Failure to observe the rules for the use of antibiotics for the treatment of animals leads to the formation of resistant forms of microorganisms. Therefore, the introduction of treatment regimens that simultaneously have a polyvectoral action and stimulate the functioning of the body systems (as well as the work of homeopathy), allows you to achieve a positive therapeutic effect more quickly. In a private household where pigs are kept fattened, the disease of pigs with respiratory syndrome is registered, mostly in 14–28 days after purchase. In such animals, body temperature increased to 41.0–41.1 degrees Celsius, fever, weakness, lack of appetite, animals buried in the litter, and in the leukoformula, a slight increase (by 4.8% excess of the upper physiological limit) of lymphocytes and a slight decrease in segmental nuclei neutrophils (by a maximum 1.2% below the minimum physiological level). From pigs with respiratory syndrome, on the principle of analogues, formed three groups of 4 animals. For treatment, the first group used emulsion amoxicillin 15% from the rate of 1 cm3/10 kg of body weight of the animal, the second - ceftriaxone (20 mg/kg body weight 2 times a day for 3–5 days), the third – with ceftriaxone aflubin at the expense 10 drops (0.5 cm3/60 kg body weight for 3 days). Pigs eagerly consumed the drug when we took the drug into the syringe and orally, inserting the cannula for the lower lip. Based on randomized controlled trials, the simultaneous use of ceftriaxone intramuscularly and oral administration of Aflubine every 4 hours (during the first day), and subsequently with an interval of 12 hours for 3 days, contributes to complete clinical healing within the first day after commencing the use of drugs and shortens the treatment period pigs in 2 times, than the introduction of only ceftraxone. Oral use of aflubin in pigs administered intramuscularly amoxicillin provided cure for the next 12 hours, manifested by the restoration of appetite. Consequently, administration of aflubine with ceftriaxone and amoxicillin provides a reduction in the duration of pigs’ treatment with respiratory syndrome, which will reduce the use of antibiotics. Therefore, we consider it expedient to introduce into the schemes of this homeopathic remedy treatment in the therapy of pigs with symptoms of the infectious etiology respiratory system.Вивчено зміну клінічних показників та лейкограми свиней із респіраторним синдромом. При цьому у трьох групах свиней проводилось вивчення порівняльного лікування: пеніциліном (суспензія амоксициліну 15%); цефалоспорином третього покоління (цефтріаксон); цефтріаксоном у поєднанні з пероральним введенням афлубіну. У приватному господарстві, де утримуються свині на відгодівлі, зареєстровано захворювання свиней із респіраторним синдромом, який клінічно проявлявся через 14–21 добу після закупівлі. У таких тварин реєстрували підвищення температури тіла до 41,0–41,1 °С, кволість, малорухливість, відсутність апетиту, тварини заривались у підстилку, кількість лейкоцитів була меншою за нижню фізіологічну межу (6,5 ± 0,3 Г/л), а у лейкоформулі виявляли незначне збільшення на 4,8% лімфоцитів порівняно з фізіологічною нормою та незначне зменшення сегмендоядерних нейтрофілів на 2–3% порівняно з фізіологічної нормою. З хворих свиней із респіраторним синдромом за принципом аналогів сформовано три групи по 4 тварини. Для проведення лікування першій групі використовували емульсію амоксициліну 15% із розрахунку 1 см3/10 кг маси тіла тварини, другій – цефтріаксон (20 мг/кг маси тіла 2 рази на добу протягом 3–5 діб), третій – разом із цефтріаксоном афлубін із розрахунку 10 крапель (0,5 см3/60 кг маси тіла тварини протягом 3 діб). Свині охоче споживали афлубін, коли ми препарат набирали у шприц і задавали перорально, вставивши канюлю за нижню губу. Нами було встановлено, що одночасне використання внутрішньомʼязево цефтріаксону та пероральне введенням препарату афлубін кожні 4 години (впродовж першої доби), а надалі з інтервалом 12 год протягом 3 діб сприяє повному клінічному одужанню протягом другої доби  після початку застосування препаратів та скорочувало термін лікування свиней у 2 рази, порівняно з введенням лише цефтріаксону. Пероральне використання афлубіну свиням, яким вводили внутрішньом’язово амоксицилін, забезпечило одужання в наступні 12 годин, що проявлялось відновленням апетиту. Отже, введення афлубіну разом із цефтріаксоном забезпечує скорочення терміну лікування свиней із респіраторним синдромом, що сприятиме зменшенню використання антибіотиків. Тому вважаємо за доцільне введення у схеми лікування даного гомеопатичного засобу при проведенні терапії свиней із респіраторним синдромом

Study of the activity of sunflower honey against a mixed microbial association isolated from bees with signs of dyspepsia in laboratory conditions

Beekeeping is one of the essential branches of agriculture in Ukraine, the main activity of which is aimed at breeding bees and obtaining honey and other products beneficial for human health. Maintaining the physiological state of bee colonies at the proper level is one of the essential tasks of veterinary medicine doctors and beekeepers. Compliance with veterinary and sanitary requirements at bee farms is the basis of preventing infectious pathologies in bee colonies. Since the body of insects has a fast metabolism, any infectious pathology quickly acquires a massive manifestation. One indicative symptom of infectious damage to the “gut” of bees is dyspepsia. Diarrhea, anorexia, and loss of productivity are observed in bees in this condition. The market of means to prevent such pathological manifestations in beekeeping is relatively narrow. The healing and favorable properties of honey, manifested in pain-relieving, antimicrobial and anti-inflammatory effects, have been known since ancient times. Sunflower honey differs from other types in a wide range of components, particularly phytoncides, which inhibit the growth of pathogenic microorganisms. Therefore, the main goal of the experiment was a laboratory study of the effect of different concentrations of sunflower honey sieve on the mixed microbial association isolated from bees with signs of dyspepsia. The activity of sunflower honey in laboratory conditions was studied by the disco-diffusion method in Petri dishes on MPA medium (meat-peptone agar). To obtain syrup from sunflower honey, sunflower honey was diluted with distilled water in a ratio of 1:1, working solutions were prepared from sunflower honey syrup in dilutions of 1:2, 1:4, 1:10, 1:100. The data analysis indicates the bacteriostatic activity of the syrup from sunflower honey in all studied concentrations concerning the mixed microbial association. Moreover, the largest diameter of the growth inhibition zone of the studied microorganisms was noted when the syrup from sunflower honey was diluted in a ratio of 1:10 (19.2 ± 0.42 mm). In turn, the antagonistic effect of the syrup from sunflower honey was observed in all dilutions concerning the mixed microbial association, where the largest diameter of the antagonism was 19.6 ± 0.27 mm when the disc was impregnated with the native working solution. Thus, it is promising to accumulate and identify a pure culture antagonist concerning a mixed culture of bacteria isolated during bee diarrhea to further create a pharmacological agent for preventing infectious pathologies of bees in unhealthy apiaries

Вплив пробіотика “Імунобактерин-D” на біоценоз та розвиток шлунково-кишкового тракту телят

The paper presents the results of an experiment on the use of enzyme-probiotic supplement “Immunobacterin-D” for calves in the first two months of life. Probiotics are used in animal husbandry for the prevention and treatment of infectious diseases, increase immunity, correction of the microflora after antibiotic therapy, prevention of stress, increase growth. The study was conducted in a private farm in the Lyubar district of Zhytomyr region, which kept cattle of different ages. In a randomized controlled trial, two experimental groups of six animals were formed in each on the principle of analogues. One group was a control. Calves of the experimental group from the second day after birth were fed together with colostrum “Immunobacterin-D” at the rate of 3 grams per animal. For the first five days, the enzyme-probiotic supplement was given to the calves once a day during the morning feeding, and in subsequent studies, once every two days for a month. The results of the studies show that no case of diarrhea was registered among calves receiving the enzyme-probiotic supplement “Immunobacterin-D”. Among the animals of the control group, 66.7 % had digestive disorders – dyspepsia. Subsequently, such animals had a lower growth rate. Enzyme-probiotic supplement “Immunobacterin-D” also contains Bacillus Subthilis, Bacillus Licheniformis and enzymes and protease and lipase – it provides a polyvector effect in the digestive tract in general and scarring in particular. It was found that on the fourteenth day of feeding probiotic-containing drug “Immunobacterin-D” to calves of the experimental group, the number of bacteria probably increased by 83.5 %; ciliates – by 65.0 %; endodynomorphs – by 24.3 %. After one month of the experiment, the number of bacteria in the experimental group probably increased by 94.3 %; ciliates – by 40.5 %; endodynomorphs – by 26.7 %, compared with the control (P < 0.001). The obtained data of registration of the first chewing gum in calves prove that the components of the enzyme-probiotic supplement “Immunobacterin-D” accelerate the population of microflora and the development of scar digestion in calves 2.5 times compared to calves in the control group. Prospects for further research are to study the effect of enzyme-probiotic supplement “Immunobacterin-D” on the indicators of scar fermentation of calves.В роботі наведені результати експерименту щодо застосування ферментно-пробіотичної добавки “Імунобактерин-D” для телят перших двох місяців життя. Пробіотики використовують у тваринництві для профілактики та лікування інфекційних захворювань, підвищення імунітету, корекції мікрофлори після антибіотикотерапії, профілактики стресу, збільшення приростів. Дослідження проведено в умовах приватного господарства Любарського району Житомирської області, в якому утримували велику рогату худобу різних вікових груп. При рандомізованому контрольованому дослідженні формували дві дослідні групи по шість тварин у кожній за принципом аналогів. Одна група була контрольною. Телятам дослідної групи із другої доби після народження випоювали разом з молозивом “Імунобактерин-D” з розрахунку 3 грами на тварину. Перші п’ять діб ферментно-пробіотичну добавку задавали телятам один раз на добу під час вранішньої годівлі, в подальших дослідженнях – один раз на дві доби протягом місяця. Результати досліджень доводять, що серед телят, які отримували ферментно-пробіотичну добавку “Імунобактерин-D” не зареєстровано жодного випадку діареї. Серед тварин контрольної групи 66,7 % мали розлади травлення – диспепсію. В подальшому такі тварини мали меншу інтенсивність росту. Ферментно-пробіотична дабавка “Імунобактерин-D” містить і Bacillus Subthilis, Bacillus Licheniformis та ферменти і протеазу та ліпазу – це забезпечує полівекторну дію в травному тракті загалом та рубці зокрема. Встановлено, що на чотирнадцяту добу випоювання пробіотиковмісного лікарського засобу “Імунобактерин-D” телятам дослідної групи кількість бактерій вірогідно збільшилась на 83,5 %; інфузорій – на 65,0 %; ентодиноморфів – на 24,3 %. Через місяць експерименту у дослідній групі чисельність бактерій вірогідно збільшилась на 94,3 %; інфузорій – на 40,5 %; ентодиноморфів – на 26,7 %, порівняно з контролем (Р < 0,001). Отримані дані реєстрації першої жуйки у телят доводять, що складові ферментно-пробіотичної добавки “Імунобактерин-D” прискорюють заселення мікрофлорою та розвиток рубцевого травлення у телят в 2,5 разу порівняно із телятами контрольної групи. Перспективи подальших досліджень полягають у дослідженні впливу ферментно-пробіотичної добавки “Імунобактерин-D” на показники рубцевої ферментації телят.&nbsp

Ризики виникнення африканської чуми свиней на території Житомирської області

The purpose and task of the work was to study the epizootic situation regarding African swine fever on the territory of Zhytomyr region, to study the role of etiological factors as well as to analyze the risks of new cases. In conducting research, commonly used methods of epizootic study, statistical analysis. Analyzing the epizootic situation with ASF in Zhytomyr region for 2015–2017, it should be noted that among other regions, the number of ASF incident is lower than in Zhytomyr only in Ivano-Frankivsk – 3, and in L’viv – 1 case, in Dnipropetrovsk the same number as in Zhytomyr – 4 cases. In all other regions, the number of ASF incident is greater than in Zhytomyr. When considering the geographical position of Zhytomyr region, we have identified a number of criteria that may promote the spread of ASF. The following risks should be taken into account. The border accommodation of the region – in the north Zhytomyr region borders on the Republic of Belarus. Although there are few cases of ASF in Belarus officially registered (2 in 2013), worryingly that the countries bordering Belarus are unfavorable to ASF and have registered significantly more cases of this disease. Here, from our point of view, there can be two opinions: either in Belarus conducting measures to eliminate ASF are really effective, or new cases simply are not covered. The latter option is more likely if you analyze the Internet resources and see a map-diagram of ASF incident in Western Europe. Therefore, the risks here can be quite high. According to official data the wild boar depopulation in Belarus may in turn lead to the migration of wild pigs to the territory of Ukraine. The northern part of the Zhytomyr region is located in the forest area, which is a natural habitat for wild boar populations, which can be the carrier of ASF. Particularly disturbing is the fact that in the north of the Rivne region, there have been many cases of ASF, where forest areas also predominate. There is, therefore, a risk of wild boar with ASF virus entering from the Rivne region to the Zhytomyr. Zhytomyr region borders on areas in which the epizootic situation regarding the ASF is much more intense. In the Kyiv region, 15 cases of ASF were registered, in Vinnitsa – 9, in Khmelnyts’ky – 6, in Rivne – 21. Zhytomyr region occupies a central position, through its territory there are many auto and railway routes of international importance, which go to the capital of Ukraine. Thus, the region has close economic ties with other regions. If we take into account all of the abovementioned risks in the Zhytomyr region, we can say that the situation is sufficiently controlled. If on the territory of Ukraine on January 20, 2005 there were registered 323 ASF incidents, then in Zhytomyr oblast – 4. Analyzing the spread of ASF in Zhytomyr region on the fact of registration of dysfunctional points in 2015–2017, it can be assumed that the disease spread to Zhytomyr region with wild pigs from the eastern direction, from the Kyiv region (cases in the Radomyshl and Malyn districts). In all cases, measures were taken to contain ASF in accordance with the instruction, the effectiveness of which is confirmed by the subsequent prosperity of the area.Метою і завданням роботи було вивчити епізоотичну ситуацію щодо африканської чуми свиней (АЧС) на території Житомирської області, вивчити роль етіологічних чинників, проаналізувати ризики появи нових випадків. При проведенні досліджень застосовувалися загальноприйняті методи епізоотологічного дослідження, статистичного аналізу. Аналізуючи епізоотичну ситуацію щодо АЧС в Житомирській області за 2015–2017 рр. слід зазначити, що серед інших областей за кількістю спалахів АЧС менше ніж у Житомирській лише у Івано-Франківській – 3 і у Львівській – 1 випадок, у Дніпропетровській така ж кількість як у Житомирській – 4 випадки. В усіх інших областях кількість спалахів АЧС більша, ніж у Житомирській. При розгляді географічного положення Житомирської області ми виділили ряд критеріїв, які можуть сприяти поширенню АЧС. Варто врахувати такі ризики. Прикордонне розміщення області – на півночі Житомирська область межує з Республікою Білорусь. Хоча випадків АЧС в Білорусі офіційно зареєстровано небагато (2 в 2013 році), але занепокоєння викликає той факт, що країни, які межують з Білорусією, неблагополучні щодо АЧС, і в них зареєстровано значно більше випадків цієї хвороби. Тут, з нашої точки зору може бути два варіанти: або в Білорусі дійсно ефективно проводять заходи щодо ліквідації АЧС, або про нові випадки просто не повідомляють. Останній варіант більш вірогідний, якщо проаналізувати інтернет-ресурси і подивитись карту-схему спалахів АЧС в Західній Європі. Тому ризики тут можуть бути досить високі. Проведена депопуляція дикого кабана в Білорусі згідно з офіційними даними може своєю чергою спричинювати міграцію диких свиней на територію України. Північна частина Житомирської області знаходиться в лісовій місцевості, що є природнім ареалом популяції дикого кабана, який може бути переносником АЧС. Особливе занепокоєння викликає те, що на півночі Рівненської області було зареєстровано багато випадків АЧС, де також переважає лісиста місцевість. Отже – існує ризик занесення дикими кабанами з Рівненської області в Житомирську вірусу АЧС. Житомирська область межує з областями, в яких епізоотична обстановка щодо АЧС є значно напруженіша. В Київській області зареєстровано 15 випадків АЧС, в Вінницькій – 9, в Хмельницькій – 6, в Рівненській – 21. Житомирська область займає центральне положення, через її територію проходять багато авто- і залізничних шляхів міжнародного значення, які прямують до столиці України. Таким чином область – має тісні економічні зв’язки з іншими регіонами. Якщо врахувати всі вищеперераховані ризики Житомирської області, то можна сказати, що в області достатньо контрольована ситуація. Якщо в Україні станом на 20.01.18 – 323 спалахи АЧС, то у Житомирській області – 4. Аналізуючи поширення АЧС в Житомирській області за фактом реєстрації неблагополучних пунктів 2015–2017 рр., можна припустити, що хвороба поширилась в Житомирську область з дикими свинями зі східного напрямку Київської області (випадки в Радомишльському і Малинському районах). В усіх випадках були проведенні заходи щодо ліквідації АЧС згідно з інструкцією, ефективність яких підтверджена подальшою благополучністю області

Epizootic monitoring of contagious diseases of bees in Rivne region for the period of 2018–2022

The important role of honey bees has been known for a long time, as the successful work of Apis mellifera helps to maintain natural biogeocenoses and provides humanity with food and medicinal production. The massive loss of honeybee colonies in the southern and eastern border regions of Ukraine is putting a strain on beekeeping production in the north-western regions of Ukraine. To intensify apiaries, there is a need for systematic and regular monitoring research. Epizootic monitoring provides data on the health of honey bees in a specific geographical region that can be scientifically substantiated. To analyse the epizootic situation with contagious bee diseases in the Rivne region in 2017–2022, we used official data from the State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection in the Rivne region. In addition to epizootic monitoring, the aim of our study was to identify the most common bee diseases in this region. The analysis of the results shows that diagnostic tests for varroosis and nosema, acarapidosis, American and European foulbroods, and amoebiasis are planned and carried out systematically. From 2017 to 2021, the number of diagnostic tests for bacterial diseases of bees was increased. At the same time, in 2022, the activity of such research decreased by 6.4% in comparison to 2021. A different pattern was registered for parasitic diseases of bees. For example, there was an increase in the number of such studies from 2019 (1678 studies) to 2022 (3184 studies). It was found that the Rivne region has been safe from American and European foulbroods, acarapidosis, braulosis and amoebiasis for the last 6 years. Varoosis and nosema are registered annually in 2017–2022, with the infection rate for these diseases set at 11.06 % (2020) – 14.82 % (2022), respectively. This data is likely to indicate a change in the economic situation of beekeepers, which makes it impossible to prevent hives from being treated for certain diseases in a timely manner. Thus, the analysis of laboratory tests for contagious diseases of bees helps to detail the epizootic state of a particular region, which allows to determine the direction for veterinary and sanitary measures for a specific apiary