Дескриптивна модель впливу концентрації власності на корпоративний менеджмент капіталу

Introduction. Significantly important factors that define the company's efficiency are the structure of proprietorship and capital structure. Therefore, the item of the relationship between these factors is reflected in the works of scientists. The necessary issue is the pick of correlation between own and borrowed funds since the optimum structure of capital leads to magnification of the market value based on company performance results. The relevance of deciding on the capital structure determines the feasibility of determining the effect of concentrated ownership on capital structure. In an unstable political, social, legal, and economic environment, ownership concentration turns into a compensatory mechanism that fills numerous institutional gaps. Concentrated possession enables it possible to influence the capital structure through agency costs. Aim and tasks. The main purpose of the article is to determine the link between concentration level of ownership and capital structure, between ownership structure and leverage. This paper substantiates the problem of “principal-agent” to identify problematic issues to further develop recommendations to strengthen appropriate market incentives. Results. The paper shows that the problem of the “principal-agent” exists independently of the rate of ownership concentration in the corporation. Agency costs are one of the determining factors in the composition of a corporation’s capital. This paper has clearly shown approaches to identifying the nature of the effect of ownership structure on the capital structure. It has been established how this influence is carried out, taking into account the mismatch of various groups of owners' interests and the effect of their “entrenching”, as well as the consequences of monitoring and expropriation with a highly concentrated structure of ownership. Conclusions. The choice of the ratio of own and borrowed funds depends on the actual ownership structure. Assumptions are made, the increase in the corporation's leverage owing to an increase in the blockholders shares. There is a reciprocal interconnection between leverage and agency costs. Because changing leverage is an instrument that helps to overcome agency conflicts and not just only proves is the result of their presence. The selected special characteristics gave grounds to conclude that the adjustment of the ratio of a company's debt to the value of its equity also depends on the goal of management solutions, as well as the current facility and prospects of the corporation.Вступ. Структура власності та структура капіталу є суттєвими факторами, що визначають ефективність діяльності компанії. Саме тому питання взаємозв’язку між зазначеними факторами знаходить відображення в роботах науковців. Важливим питанням є вибір структури капіталу, оскільки його оптимальна структура призводить до максимізації ринкової вартості фірм за результатами діяльності компанії. Важливість вибору структури капіталу обумовлює доцільність визначення впливу концентрації власності на структуру капіталу. В нестабільному інституційному середовищі концентрація власності стає компенсаторним механізмом, що заповнює численні інституційні порожнечі. Концентрована власність дає можливість через агентські витрати впливати на структуру капіталу. Мета і завдання. Метою статті є визначення зв’язку між концентрацією власності та структурою капіталу, структурою власності та левериджем, обґрунтування виникнення проблеми «принципала-агента» для виявлення проблемних питань та подальшої розробки рекомендацій щодо відповідних ринкових стимулів. Результати. Незалежно від ступеня концентрації власності в корпорації, існує проблема «принципал-агент». Агентські витрати є одним із визначальних факторів у структурі капіталу корпорації. У статті описано підходи до визначення характеру впливу структури власності на структуру капіталу. Встановлено, як здійснюється цей вплив, враховуючи дивергенцію інтересів різних груп власників та ефект їх «окопування», а також наслідки моніторингу та експропріації з висококонцентрованою структурою власності. Висновки. Тип структури власності дійсно здійснює вплив на вибір структури капіталу. Було висунуто припущення, що збільшення левериджу компанії обумовлюється підвищенням ступеня концентрації власності. Зв'язок між левериджем і агентськими витратами є взаємоспрямованим. Так як зміна левериджу, окрім результату наявності агентських конфліктів, є дієвим інструментом їх подолання. Виділення особливих характеристик дало можливість зробити висновок, що коригування левериджу залежить також від мети управлінського рішення, а також поточних можливостей і перспектив компанії

Концентрація власності корпорацій та рівень розвитку фондового ринку

Introduction. The ownership structure affects the stock market liquidity. In turn, stock markets are a key lever to ensure the efficient functioning and development of the country's economy as a whole. Recently, the widespread use of securities market instruments has become of paramount importance due to the limited opportunities for self-financing of enterprises and the shortage of external sources of financing. The performance of the stock market of its functions is largely determined by its characteristics, the implementation of which leads to positive structural changes in the economy. Aim and tasks. The main purpose of the article is to determine the correlation between the ownership concentration of corporations and the level of stock market development in Ukraine and the world. Results. The comprehensive characteristics of financial systems are characterized by the measurement of four categories for one of the key components of the financial sector, namely financial markets. Such categories include the depth of the financial market, the level of use of financial markets among individuals, the efficiency of financial markets in the provision of financial services, and the volatility of financial markets. A general description of the development of financial markets is given, it is determined that developing financial systems tend to be less deep as well as somewhat less efficient, their access and stability are on par with those of developed countries. The article shows the results of correlation-regression analysis between ownership concentration and the above categories, taking into account data from different countries. Conclusions. To determine the depth of financial markets, the article used the capitalization of the stock market as a percentage of GDP. Increasing the level of concentration of ownership leads to a decrease in this indicator. The inverse relationship between ownership concentration and characteristics of access to financial services has been confirmed. To analyze the efficiency of financial markets, this paper uses the ratio of the total value of traded shares to the average value of market capitalization for the analyzed period. The inverse relationship between ownership concentration and characteristics of efficiency has been also confirmed. Stability has a particularly low correlation with the other three characteristics. As a result, the direct relationship between ownership concentration and characteristics of financial markets stability has been confirmed.Вступ. Структура власності впливає на ліквідність фондових ринків. Своєю чергою, фондові ринки є ключовим важелем забезпечення ефективного функціонування та розвитку економіки країни в цілому. Останнім часом першочергового значення набуває широке використання інструментів ринку цінних паперів у зв’язку з обмеженими можливостями самофінансування підприємств та дефіцитом зовнішніх джерел фінансування. Виконання фондовим ринком своїх функцій багато в чому визначається його характеристиками, реалізація яких призводить до позитивних структурних змін в економіці. Мета і завдання. Метою статті є визначення взаємозв’язку між концентрацією власності корпорацій та рівнем розвитку фондового ринку в Україні та світі за допомогою кореляційного аналізу. Результати. Обґрунтована комплексна характеристика фінансових систем, що характеризується вимірюванням чотирьох категорій для однієї з ключових складових фінансового сектору, а саме фінансових ринків. До таких категорій належать: розмір фінансових ринків, ступінь, з яким особи можуть користуватися, ефективність фінансових ринків у наданні фінансових послуг та волатильність фінансових ринків. Надано загальну характеристику розвитку фінансових ринків, визначено, що фінансові системи, що розвиваються, мають тенденцію бути менш ефективними, однак їх доступ та стабільність на рівні з розвиненими країнами. У статті показано результати кореляційно-регресійного аналізу між концентрацією власності та вищезазначеними категоріями, враховуючи дані різних країн. Висновки. Для визначення глибини фінансових ринків у статті використовувався показник капіталізації фондового ринку у відсотках до ВВП. Підвищення рівня концентрації власності призводить до зменшення цього показника. Підтверджена зворотна залежність між концентрацією власності та характеристиками доступу до фінансових послуг. Для аналізу ефективності фінансових ринків у статті використовується відношення загальної вартості акцій до середньоринкової капіталізації за аналізований період. Також підтверджена зворотна залежність між концентрацією власності та показниками ефективності. Стабільність має особливо низьку кореляцію з трьома іншими характеристиками. В результаті було підтверджено пряму залежність між концентрацією власності та характеристиками стабільності