The relationship between applied nitrogen, nitrogen concentration in herbage and seed yield in perennial ryegrass (Lolium perenne L.). I. Cv. Grasslands Nui at five sites around the globe

Potential environmental problems following the use of applied nitrogen (N) in cropping have resulted in research on indicators which attempt to ensure that the amount of N applied matches the specific requirements for the crop in question. The research described in this paper was conducted at Lincoln and Palmerston North (New Zealand), Corvallis (USA), Aberystwyth (United Kingdom) and Roskilde (Denmark), to test a relationship between the concentration of N in herbage at 14 days after spikelet initiation, and seed yield in perennial ryegrass (Lolium perenne L.) cv. Grasslands Nui. A range of applied N (between 0 and 250 kg ha⁻¹ of N) was used to create a range of herbage N in spring. Dry matter yield (DMY) was assessed 14 days after spikelet initiation and dry matter sent to New Zealand for analysis of combined N. Seed yield and thousand seed weight were analysed at harvest. At all sites adding N resulted in a signicant increase in seed yield. Maximum seed yields ranged from 300-2180 kg ha⁻¹, indicating that at some sites N was not the major limiting factor. The concentration of N in herbage accounted for 32-96% of the variability in seed yield, depending upon site. Results from combining all data suggested that for 80% relative seed yield (i.e., relative to the maximum seed yield for the individual trials), 100kg ha⁻¹ N and an herbage N concentration of 3% in spring are required, and that applying an additional 50 kg ha⁻¹ of N would increase the concentration of herbage N by 0.45%. The correlation between actual seed yield and N content (DMY x N %) 14 days after spikelet initiation (r = 0.78) indicated that for a seed yield of 1600 kg ha⁻¹, an herbage N content of over 90 kg ha⁻¹ would be necessary in early spring

The influence of some environmental factors on cytological and biometric parameters and chlorophyll content of Deschampsia antarctica Desv. in the maritime Antarctic

Under the environmental conditions of the Point Thomas Oasis (King George Island, the South Shetland Islands), we studied the influence of month-long artificial treatment with fresh water, salt water, and guano solution on the biometric characteristics, chlorophyll content, as well as the nuclear area of leaf parenchymal cells and nuclear DNA content, in a maritime Antarctic aboriginal plant Deschampsia antarctica. The modeled factors induced an increase in the generative shoot height and the length of the largest leaf, but did not influence the number of flowers. Treatment with guano caused an increase in the chlorophyll a and b contents, while fresh water treatment only led to some increase in chlorophyll a. Fluctuations of physiologically significant traits, such as the nuclear area and DNA content in the leaf parenchyma cells of D. antarctica, have been traced under the influence of the studied factors. Understanding of the hierarchy of influence of these factors as well as and sensitivity of plants of this species to external agents require further investigation.В условиях оазиса Поинт Томаса (остров Короля Георга, Южные Шетлендские острова) было изучено влияние искусственной обработки в течение месяца пресной, морской водой и раствором гуано на биометрические показатели, содержание хлорофиллов, а также площадь ядра паренхимных клеток листка и содержание ядерной ДНК в них у растений аборигенного вида Прибрежной Антарктики – antarctica. Искусственное влияние факторов окружающей среды вызвало увеличение высоты генеративного побега и длины наибольшего листа, но не влияло на количество цветков. Обработка раствором гуано увеличивала содержание хлорофиллов a и b, а пресной водой – только содержание хлорофилла a. Выявлены признаки флуктуации физиологически значимых параметров: площади ядра и содержания ДНК клеток паренхимы листа D. antarctica, для выяснения иерархии которых, а также степени чувствительности к внешним факторам требуются более детальные исследования.В умовах оази Поінт Томаса (острів Короля Георга, Південні Шетлендські острови) було вивчено вплив штучної обробки протягом місяця прісною, морською водою та розчином гуано на біометричні показники, вміст хлорофілів, а також площу ядра паренхімних клітин листка та вміст ядерної ДНК в них, у рослин аборигенного виду Прибережної Антарктики – antarctica. Штучний вплив факторів довкілля викликав збільшення висоти генеративного пагону та довжини найбільшого листка, але не впливав на кількість квіток. Обробка розчином гуано збільшувала вміст хлорофілів a та b, а прісною водою – тільки вміст хлорофілу a. Виявлено ознаки флуктуації фізіологічно-значущих параметрів: площі ядра та вмісту ДНК клітин паренхіми листка D. antarctica, з’ясування ієрархії яких, а також ступеню чутливості до зовнішніх факторів потребує детальнішого дослідження