Законодательное обеспечение образования и профессиональной подготовки в Нидерландах

Розкрито систему освіти і професійної підготовки Нідерландів, яка забезпечує реалізацію освітніх програм різного рівня. Схарактеризовані програми початкової освіти, спеціальної освіти на початковому і середньому рівнях, загальної середньої освіти, початкові середні допрофесійні програми на основі школи, середні професійно-освітні програми, програми вищої освіти, а також загальні та академічні програми для освіти дорослих, які побудовані на модульній основі. Висвітлено положення законів Нідерландів: «Про повну загальну середню освіту», «Про професійну освіту та освіту дорослих», «Про вищу освіту і наукові дослідження», «Про регіональну реєстрацію та координацію», «Про студентське фінансування», «Про фахове спрямування», «Про професії в освіті». Встановлено, що навчальні заклади і школи професійного навчання об'єднані в регіональні центри професійного навчання. Таким чином навчальні заклади в системі професійної освіти комбінують навчання з практичними заняттями на виробництві. Існують два варіанти професійної освіти: а) практика складає від 20% до 60% навчального часу; б) навчання як додаток до професійної діяльності, згідно з яким практика складає не менше 60% навчального часу. Управління в професійній освіті відбувається по вертикалі та по горизонталі. Горизонтальне управління відноситься до організації внутрішнього керування і контролю, а вертикальний вимір означає підзвітність відносин між навчальними закладами і Урядом Нідерландів. Встановлено, що на відміну від горизонтального управління та моніторингу, вертикальне управління здійснює контроль за професійною освітою, перевіряє, чи виконуються законодавчі норми і гарантії якості на місцях; Приділено увагу виконавчій структурі, на яку покладено виконання норм Закону «Про регіональну реєстрацію та координацію». Це виявляється в тому, що ця структура бере на себе обов’язок повернути в систему освіти осіб, які закінчили навчання і далі не пішли навчатися чи працювати. Це можливо завдяки відпрацьованому механізму ідентифікації та реєстрації випускників навчальних закладів; Розкрито особливості та напрями дій Уряду Нідерландів під назвою «Викладач 2020: професіонал».Discovered the system of education and vocational training of the Netherlands, which provides implementation of educational programs of various levels, is revealed. Primary, primary and secondary education, general secondary education, primary vocational secondary education programs, secondary vocational education programs, higher education programs, as well as general and academic programs for adult education, which are built on a modular basis, are characterized. . The provisions of the laws of the Netherlands: "On full secondary education", "On vocational education and adult education", "On Higher Education and Scientific Research", "On Regional Registration and Coordination", "On Student Financing", "On Professional Direction" , "On professions in education". It has been established that educational institutions and vocational education schools are united into regional vocational training centers. Thus, educational institutions in the system of vocational education combine training with practical occupations in the workplace. There are two options for vocational education: a) the practice is from 20% to 60% of the academic time; b) training as an addition to professional activity, according to which practice is not less than 60% of the academic time. Management in vocational education takes place vertically and horizontally. Horizontal management refers to the organization of internal management and control, and the vertical dimension means the accountability of the relationship between educational institutions and the Government of the Netherlands. It has been established that, unlike horizontal control and monitoring, vertical management exercises control over vocational education, verifies that legislative norms and quality assurances are implemented locally; The attention was paid to the executive structure, which was entrusted with the implementation of the provisions of the Law "On Regional Registration and Coordination". This is manifested in the fact that this structure assumes the responsibility to return to the education system those who have completed their studies and have not yet gone to study or work. This is possible due to the exhaustive mechanism of identification and registration of graduates of educational institutions; The features and directions of the Government of the Netherlands under the title "Teacher 2020: Professional" are revealed.Раскрыто систему образования и профессиональной подготовки Нидерландов, которая обеспечивает реализацию образовательных программ различного уровня. Охарактеризованы программы начального образования, специального образования на начальном и среднем уровнях, общего среднего образования, начальные и средние профессиональные программы на основе школы, средние профессионально-образовательные программы, программы высшего образования, а также общие и академические программы для образования взрослых, которые построены на модульной основе. Освещены положения законов Нидерландов: «Об общем среднем образовании», «О профессиональном образовании и образование взрослых», «О высшем образовании и научных исследованиях», «О региональной регистрации и координации», «О студенческом финансировании», «О профессиональном направлении», «О профессиях в образовании». Установлено, что учебные заведения, школы профессионального обучения объединены в региональные центры профессионального обучения. Таким образом учебные заведения в системе профессионального образования комбинируют обучение с практическими занятиями на производстве. Существуют два варианта профессионального образования: а) практика составляет от 20% до 60% учебного времени; б) обучение как дополнение к профессиональной деятельности, согласно которому практика составляет не менее 60% учебного времени. Управление в профессиональном образовании происходит по вертикали и по горизонтали. Горизонтальное управление относится к организации внутреннего управления и контроля, а вертикальное управление означает подотчетность между учебными заведениями и Правительством Нидерландов. Установлено, что в отличие от горизонтального управления и мониторинга, вертикальное управление осуществляет контроль за профессиональным образованием, проверяет, выполняются нормы и гарантии качества образования на местах. Уделено внимание исполнительной структуре, на которую возложено исполнение норм Закона «О региональной регистрации и координации». Это проявляется в том, что эта структура берет на себя обязанность вернуть в систему образования лиц, окончивших обучение и дальше не пошедших учиться или работать. Это возможно благодаря отработанным механизмам идентификации и регистрации выпускников учебных заведений. Раскрыты особенности и направления действий Правительства Нидерландов под названием «Преподаватель 2020: профессионал»

Cредовищный подход к разработке smart-комплексов учебных дисциплин в профессиональной подготовке будущих специалистов

The paper discloses modern approaches to creating integrated information environments of SMART complexes of academic disciplines through integrating creative, uthorial, non verbal, encyclopaedic, information-and-communication, self realization, self-assessment components in professional (vocational) and pre-university professional education. It lists the advantages of such complexes compared to e-textbooks and reveals the requirements for developing them. It highlights the ways of considering future specialists’ psycho-physiological development when selecting and structuring educational information. It recommends applying constructive equalization of students’ cognitive activity based on the Kosko’s quasi-neural network model in their designing an educational trajectory. It shows conditions for ensuring equal opportunities for students’ learning within such complexes. Both selection and structurization of such complexes’ educational information follow students’ psychological development in perceiving it and focus on critical feature patterns of the adaptive resonance theory and the Hopfield model for associative memory. The paper suggests evaluating students’ activities within such complexes by comparing each participant’s achievements with the parameters of completed projects, using the index method based on qualimetric measurements. It specifies the features of an environmental approach in developing such complexes; elaborating their educational material; determining types of learning tasks; creating means of monitoring students’ knowledge. It justifies the results of experimental work, which involved surveying 442 teachers and analyzes the influence of such complexes on the effectiveness of the educational process. It highlights the importance of introducing heuristic forms, methods and techniques of students’ learning to help students obtain, systematize and consolidate educational information and acquire practical skills in performing creative projects and professional tasks.У статті висвітлено сучасні підходи до створення в закладах професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти інтегративного інформаційного середовища Smart-комплексів навчальних дисциплін на основі інтеграції креативного, авторського, невербального, енциклопедичного, інформаційно-комунікаційного, самореалізаційного та самооцінювального компонентів, що сприятиме підвищенню якості професійної підготовки майбутніх фахівців. Висвітлено вимоги розроблення Smart-комплексів навчальних дисциплін. Окреслено можливості врахування психо-фізіологічного розвитку особистості майбутніх фахівців у відборі і структуруванні змісту навчальної інформації. Визнано доцільним застосування принципу конструктивного вирівнювання результатів пізнавальної навчальної діяльності студентів за моделлю нейронної мережі Коско у проектуванні ними індивідуальної освітньої траєкторії в закладах професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Розкрито результати дослідно-експериментальної роботи, в ході якої було опитано 442 педагогічних працівників цих закладів. Проаналізовано вплив компонентів Smart-комплексів навчальних дисциплін на ефективність освітнього процесу. У дослідженні встановлено значимість упровадження евристичних форм, методів і прийомів навчальної діяльності студентів з метою отримання, систематизації і закріплення навчальної інформації та набуття ними практичних навичок у виконанні творчих проектів і професійних завдань.В статье освещены современные подходы к созданию в учреждениях профессионального (профессионально-технического) и профессионального предвысшего образования интегративнной информационной среды Smart-комплексов учебных дисциплин на основе интеграции креативного, авторского, невербального, энциклопедического, информационно-коммуникационного, самореализацийного и самооценивающего компонентов, что будет способствовать повышению качества профессиональной подготовки будущих специалистов. Освещены требования к разработке Smart-комплексов учебных дисциплин. Определены возможности учета психо-физиологического развития личности будущих специалистов в отборе и структурировании содержания учебной информации. Признано целесообразным применение принципа конструктивного выравнивания результатов познавательной учебной деятельности студентов с помощью квазинейронной модели нейронной сети Коско в проектировании ими индивидуальной образовательной траектории в учреждениях профессионального (профессионально-технического) и профессионального предвысшего образования. Раскрыто результаты опытно-экспериментальной работы, в ходе которой было опрошено 442 педагогов этих учреждений. Проанализировано влияние компонентов Smart-комплексов учебных дисциплин на эффективность образовательного процесса. В исследовании установлено значимость внедрения эвристических форм, методов и приемов учебной деятельности студентов с целью получения, систематизации и закрепления учебной информации и приобретения ими практических навыков в выполнении творческих проектов и профессиональных задач

Досвід розвитку людського капіталу у компаніях сфери зв’язку України: науково-педагогічні підходи

The purpose of the article is analysis of the current trends in the development of the communications and informatization sector of Ukraine; analysis of the trends in consumer behavior of clients of communications companies; analysis of human capital theories and results of customer surveys and identification of companies’ personnel development areas; identification of components of client-oriented model of professional competence development of personnel. Practical output of the results consist of a program of client-oriented development of personnel, which has been tested in 5 companies and which involved more than 700 participants, its goals and stages; and recommendations on effective implementation of such programs for the personnel of communication companies. It is found out that modern trends of development in the sector of communication and informatization of Ukraine are: an increase in revenues from the provision of services, an increase in the dynamics of revenues from the provision of mobile communications services, changes in the structure of consumption and consumer preferences, intensive introduction of technological innovations, reduction of the number of fixed communication services subscribers, increase the number of consumers of machine-to-machine interaction services, increase the level of market competition. Changes in consumption patterns and consumer preferences have emerged (increased use of mobile Internet (including video content, messaging, online services, electronic administrative services), increased consumers’ demand for converged telecommunications services, machine-to-machine services, and requirements for quality of service. Based on theoretical analysis (analysis of human capital theories) and customer surveys using the SERVQUAL method, it is found that the content of the development of professional competence of the personnel of the companies in the sphere of communication should cover the content related to the specifics of client behavior, means of strengthening the loyalty of existing customers and preventing their outflow, customer interaction technologies that lead to a high level of satisfaction with the quality of service; the goals of such development are the development of client-orientation of the personnel. The program of development of client-orientation of the personnel is offered, which covers mastering of materials of distance courses, participation in trainings and post-training support of participants, their self-development. The experience of conducting such programs has made it possible to formulate recommendations for their effective implementation and to ensure effective client-oriented behavior of personnel: the need to use remote interactive learning technologies; ensuring specific organizational and pedagogical conditions — increasing the level of motivation for the continuous development of professional competence; updating the content of professional competence development on the basis of the model of competences; use of blended learning, coaching and simulation technologies; implementation of post-training support of the participants in order to increase the effectiveness of using the acquired skills in a professional context.Метою статті є аналіз сучасних тенденцій розвитку сфери зв’язку та інформатизації України, аналіз тенденцій у зміні споживацької поведінки клієнтів компаній сфери зв’язку; аналіз теорій людського капіталу та результатів опитування клієнтів та виокремлення напрямів розвитку персоналу компаній; виокремлення компонентів клієнтоорієнтованої моделі розвитку професійної компетентності персоналу. Практичне значення статті полягає у представленні програми розвитку клієнтоорієнтованості персоналу компаній сфери зв’язку, яка є апробованою у 5 компаніях та у якій взяли участь більше 700 працівників, її цілей та етапів; презентація рекомендацій щодо ефективної реалізації програм розвитку клієнтоорієнтованості персоналу компаній сфери зв’язку. З’ясовано, що сучасними тенденціями розвитку сфери зв’язку та інформатизації України є більшення доходів від надання послуг, зростання динаміки доходів від надання послуг мобільного зв’язку, зміни у структурі споживання та споживацьких переваг, інтенсивне впровадження технологічних інновацій, скорочення кількості абонентів фіксованого зв’язку, збільшення кількості споживачів послуг міжмашинної взаємодії, зростання рівня конкуренції на ринку послуг зв’язку. З’ясовано, що відбулись зміни у структурі споживання та споживацьких переваг (збільшення використання мобільного Інтернету (у тому числі відеоконтенту, месенджерів, онлайн послуг, електронних адміністративних послуг та сервісів), підвищення попиту споживачів на конвергентні телекомунікаційні послуги, послуги міжмашинної взаємодії, а також підвищились вимоги щодо якості надання послуг та якості обслуговування. На основі теоретичного аналізу (аналізу теорій людського капіталу) та проведення опитування клієнтів за методикою SERVQUAL з’ясовано, що зміст розвитку професійної компетентності персоналу компаній сфери зв’язку має охоплювати контент, пов’язаний зі специфікою клієнтської поведінки, засобами укріплення лояльності існуючих споживачів, запобігаючи їх відтоку, технологіями взаємодії з клієнтами, які зумовлюють високий рівень їх задоволеності якістю обслуговування; цілями такого розвитку – розвиток клієнто-орієнтованості персоналу. Запропоновано програму розвитку клієнтоорієнтованості персоналу, яка охоплює опанування матеріалами дистанційних курсів, участь у тренінгах та посттренінговому супроводі учасників, саморозвиток працівників. Досвід проведення таких програм дав змогу сформулювати рекомендації щодо ефективної їх реалізації та забезпечення результативної клієнтоорієнтованої поведінки персоналу: необхідність використання дистанційних інтерактивних технологій навчання; забезпечення специфічних організаційно-педагогічних умов — підвищення рівня мотивації до безперервного розвитку професійної компетентності; оновлення змісту розвитку професійної компетентності досліджуваної категорії на основі моделі компетенцій; використання технологій змішаного навчання, коучингових технологій та технологій моделювання діяльності; здійснення посттренінгового супроводу учасників процесу з метою підвищення результативності використання набутих навичок у професійному контексті

Сучасні технології у розвитку професійної компетентності викладачів шкіл професійної (професійно-технічної) освіти

The article discloses the peculiarities of developing professional competence in professional training teachers. This process mostly involves using traditional pedagogical technologies. The article presents results of the ascertaining experiment and indicates the need for continuing professional development of teachers based on innovative principles. It also suggests using up-to-date pedagogical technologies of distance and project-based learning and production technologies to develop professional competence in actors in the educational process (teachers and students). This refers to the implementation of a competence-based approach in the professional education system. It is reflected in the development of professional competence based on some steps. They include expanding informational and educational space for actors in the educational process and individualizing learning using modern information resources (distance technologies); ensuring the interaction between actors in the educational process, as well as the joint realization of searching, cognitive and research activities (project-based technologies); organizing the educational process under the social partnership, taking into account the timely response of the professional education system to the emergence of innovations in production and the service sector (production technologies).У статті розкрито особливості формування професійної компетентності викладачів професійної підготовки. Цей процес здебільшого передбачає використання традиційних педагогічних технологій. У статті представлені результати констатуючого експерименту та вказано на необхідність для постійного професійного розвитку вчителів на основі інноваційних принципів. Він також пропонує використовувати сучасні педагогічні технології дистанційного та проектного навчання та виробничі технології для розвитку професійної компетентності у суб’єктів освітнього процесу (викладачі та студенти). Це стосується впровадження компетентнісного підходу в Росії система професійної освіти. Це знайшло своє відображення у розвитку професійної компетентності на основі деяких кроків. Вони включають розширення інформаційного та освітнього простору для акторів в Росії навчальний процес та індивідуалізація навчання з використанням сучасних інформаційних ресурсів (дистанційні технології); забезпечення взаємодії між діючими особами освітнього процесу, як а також спільне здійснення пошукової, пізнавальної та дослідницької діяльності (на основі проектів технології); організація навчального процесу в рамках соціального партнерства; враховувати своєчасну реакцію системи професійної освіти на появу інновацій у виробництві та секторі послуг (технології виробництва)

Scientific Herald of the Institute of Vocational Education and Training of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Vocational pedagogy

У збірнику розглядаються теоретичні та методичні основи розвитку професійно-технічної освіти; охарактеризовано науково-методичний супровід становлення професійної кар’єри майбутніх кваліфікованих робітників; висвітлено вітчизняні та зарубіжні аспекти розвитку професійної освіти і навчання. Проаналізовано сучасний стан застосування проектного навчання у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників; визначено перспективи впровадження дистанційного професійного навчання, використання інформаційно-освітнього середовища у формуванні професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників. Для науковців, науково-педагогічних і педагогічних працівників ВНЗ, ПТНЗ, структурних навчальних підрозділів підприємств, інститутів післядипломної педагогічної освіти, навчально (науково)-методичних центрів ПТО, аспірантів, докторантів.The collection of scientific articles highlights theoretical and methodological basis for the development of vocational education; characterized by scientific and methodological support of the development of professional career of future skilled workers; lit domestic and foreign aspects of vocational education and training. Analyzes the current state of the use of project-based learning in the training of future skilled workers; the prospects for implementation of distance vocational training, the use of information-educational environment in formation of professional competence of future skilled workers. For researchers, science teachers and teachers of high schools, vocational schools, educational structural subdivisions of enterprises, institutions of postgraduate pedagogical education, scientific and methodical centers, PTO, postgraduates, doctoral students

Relevant competences of the teaching staff for the organisation of distance learning

Актуальність: пандемія Covid-19 докорінно змінила організацію освітнього процесу в закладах освіти і, зокрема, професійної (професійно-технічної). До таких змін можна віднести його часткове здій-снення у дистанційній формі. Відповідно у педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти виникла необхідність навчитися взаємодіяти із суб’єктами освітнього процесу онлайн на дистанційних платформах. Це актуалізувало оволодіння ними новими формами, методами та техно-логіями організації освітнього процесу, а відтак набуття актуальних компетентностей. Мета: аналіз та виокремлення актуальних компетентностей педагогічних працівників для органі-зації дистанційного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Методи: аналіз і синтез – для з’ясування стану та рівня розробленості досліджуваної проблеми; систематизація та узагальнення – для формулювання висновків. Результати: Розкрито дефініціальне та наукове розуміння компетентності педагогічних праців-ників закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Встановлено, що концепція компетентнісного підходу в освіті спрямована на формування особистості майбутнього професіонала з позитивним світо-глядом, ціннісними орієнтаціями, здатністю швидко адаптуватися до нових і непередбачуваних життєвих і професійних ситуацій. Висвітлено інформаційно-комунікаційну компетентність у вузькому та широко-му розумінні. Встановлено, що інформаційно-комунікаційна компетентність педагогічних працівників закладів професійної освіти має включати в себе фактичну навчальну діяльність із застосуванням сучас-них інформаційно-комунікаційних технологій та здійснюватися в умовах інформаційного середовища. Тобто, включати в себе знання із застосування в освітньому процесі спеціалізованого програмного за-безпечення, що спрямоване на організацію дистанційної форми освіти (Moodle, Classroom, Unicraft, Microsoft Teams, Edmodo тощо). До технологічної компетентності віднесено комплекс знань і вмінь ор-ганізовувати освітній процес у закладах професійної (професійно-технічної) освіти із застосуванням те-хнологій дистанційного навчання, добираючи для цього оптимальні електронні засоби та відповідний електронний навчально-методичний матеріал. Висновки: Організація дистанційного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється на основі компетентнісного підходу та ґрунтується на положеннях Концепції нав-чання впродовж життя. Розвиток у педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти інформаційно-комунікаційної та технологічної компетентності сприяє підвищенню якості дистан-ційного навчання майбутніх кваліфікованих робітників.Relevance: The Covid-19 pandemics has radically changed the organisation of the teaching process at education institutions in general and at vocational (vocational and technical) ones in particular. These changes include partially distance teaching. Accordingly, the teaching staff at vocational (vocational and technical) education institutions had to learn how to interact with the educational process subjects using distance communication platforms. It stimulated them to master new forms, methods and technologies of organising the educational process and helped them acquire relevant competences. Aim: analysis and determination of relevant competences for the teaching staff to organise distance education at vocational (vocational and technical) education institutions. Methods: analysis and synthesis to clarify the status and the level of investigation of the research problem; systematisation and generalisation to formulate conclusions. Results: The definitional and academic understanding of the teaching staff’s competence at vocational (vocational and technical) education institutions has been explored. It has been established that the concept of the com-petence-based approach in education aims to shape the personality of a future specialist with a positive worldview, a system of values and the ability to quickly adapt to new and unexpected life and professional situations. The informa-tional and communicative competence has been highlighted in the narrow and broad understanding. It has been found that the informational and communicative competence of the teaching staff at vocational education institutions must include actual teaching that uses modern info-communication technologies and takes place in information environment. Therefore, it must include knowledge about the use of specialised software in the education process that is instrumental in organising the distance mode of education (Moodle, Classroom, Unicraft, Microsoft Teams, Edmodo, etc.). The tech-nological competence includes knowledge and skills related to the organisation of the teaching process at vocational (vocational and technical) education institutions using distance learning technologies and choosing optimal electronic means and corresponding electronic didactic materials. Conclusions: The organisation of distance learning at vocational (vocational and technical) education institu-tions follows a competence-based approach and is based on the principles of the Lifelong Learning Concept. The de-velopment of informational, communicative and technological competences in the teaching staff at vocational (vocational and technical) education institutions contributes to a higher quality of future qualified specialists’ distance education

Нормативна база, методологія та технології моніторингових досліджень у професійній освіті (імплементація європейського досвіду)

Relevance: dynamic changes in the labour market affect the increase in the demand for skilled workers in relevant professions, which necessitates the implementation of appropriate monitoring studies. The effective functioning of professional (vocational) education (hereinafter - PVE) institutions will be facilitated by the introduction of structural units that will collect and analyze information on labour markets, educational services, monitor competitors, track new trends in the development of PVE and forecast changes in the economy. Aim: determination of the regulatory framework, methodological approaches to monitoring studies in PVE and substantiation of methods, technologies for analyzing the results of training of PVE students. Methods: analysis and synthesis to determine the state of development of the problem of monitoring research in PVE: generalization to formulate conclusions and recommendations on technologies for analyzing the learning outcomes of PVE and vocational higher education students: diagnostic (questionnaire, conversation) to clarify methodological approaches, methods and technologies of monitoring research in vocational education. Results: it is established that in order to promote the modernization of the PVE system in accordance with the current and future needs of the labour market, there are carried out best international standards and practices to ensure the realization of the right of citizens to quality and affordable PVE. there are created conditions for the formation and development of relevant professional competencies of a person necessary for his her successful professional activity and self-realization, as well as the development of human resources as a factor of economic growth of the state, monitoring of regional labour markets and promotion of employment of graduates: the European experience of using monitoring methods in the education system and technologies for obtaining and processing education system data was analyzed: it was found that pedagogical workers have a low level of competence in prognostic research in education, so it is recommended to strengthen the theoretical and practical training of future vocational teachers on the organization of monitoring research in PVE. Conclusions: Ukraine has a legally balanced system of state monitoring. For the effective implementation of monitoring studies in the PVE. it is necessary to adhere to methodological approaches (system, information, technological. qualimetric. cluster), which determine the use of a group of methods (extrapolation forecasting, expert assessment, normative forecasting, reflexive, time series forecasting, forecasting by analogy, modeling) and technologies (online surveys and databases).Актуальність: динамічні зміни на ринку праці впливають на підвищення рівня затребуваності роботодавцями кваліфікованих робітників з актуальних професій, що зумовлює необхідність здійснення відповідних моніторингових досліджень. Ефективному функціонуванню закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі П(ПТ)О) сприятиме запровадження структурних підрозділів, що забезпечуватимуть збір та аналіз інформації про ринки праці, освітні послуги, спостереження за конкурентами, відстеження нових тенденцій розвитку П(ПТ)О та прогнозування змін у галузях економіки. Мета: визначення нормативної бази, методологічних підходів моніторингових досліджень у П(ПТ)О та обґрунтування методів, технологій аналізу результатів навчання здобувачів П(ПТ)О. Методи: аналіз та синтез для визначення стану розробленості проблеми моніторингових досліджень в П(ПТ)О; узагальнення для формулювання висновків і рекомендацій щодо технологій аналізу результатів навчання здобувачів П(ПТ)О та фахової передвищої освіти; діагностичні (анкетування, бесіда) для з’ясування методологічних підходів, методів та технологій моніторингових досліджень в професійній освіті. Результати: встановлено, що з метою сприяння модернізації системи П(ПТ)О відповідно до сучасних та перспективних потреб ринку праці, кращих міжнародних стандартів і практик для забезпечення реалізації права громадян на якісну та доступну П(ПТ)О, створення умов для формування і розвитку актуальних професійних компетентностей особи, необхідних для її успішної професійної діяльності та самореалізації, а також розвитку трудових ресурсів як фактору економічного зростання держави проводиться моніторинг регіональних ринків праці та сприяння працевлаштуванню випускників закладів П(ПТ)О; проаналізовано європейський досвід використання методів моніторингу у системі освіти та технології отримання й обробки даних системи освіти; встановлено, що у педагогічних працівників на низькому рівні сформована компетентність з прогностичних досліджень в освіті, тому рекомендується посилити теоретико-практичну підготовку майбутніх педагогів професійного навчання з питань організації моніторингових досліджень у П(ПТ)О. Висновки: в Україні існує законодавчо виважена система державного моніторингу; для ефективного здійснення моніторингових досліджень в П(ПТ)О варто дотримуватися методологічних підходів (системного, інформаційного, технологічного, кваліметричного, кластерного), що обумовлюють використання групи методів (екстраполяційного прогнозування, експертної оцінки, нормативного прогнозування, рефлексивний, прогнозування часових рядів, прогнозування за аналогією, моделювання) та технологій (онлайн-опитування та баз даних)