26 research outputs found
Диференційований підхід до вибору способу дислокації тонкокишкового трансплантата в порожнину малого таза
Мета. Покращити результати реконструктивно-відновних операцій після колектомії з наднизькою передньою резекцією прямої кишки шляхом оптимізації методів забезпечення вільної дислокації тонкокишкового трансплантата в порожнину малого таза.
Матеріали і методи. Розроблені нові способи дислокації тонкокишкового трансплантата під час виконання реконструктивно-відновних операцій після колектомії з наднизькою передньою резекцією прямої кишки, мукозектомії хірургічного анального каналу, які передбачають мобілізацію кореня брижі тонкої кишки, пересічення судинної аркади верхньої брижової артерії (ВБА) та прямих її судин. Зазначені способи використано у 32 пацієнтів у комплексі з відомими методами в складних анатомічних умовах залежно від анатомічних особливостей брижі тонкої кишки, розташування відрізка клубової кишки, архітектоніки ВБА.
Результати. Ускладнень в ранньому післяопераційному періоді, обумовлених дислокацією тонкокишкового трансплантата в порожнину малого таза, у оперованих пацієнтів не спостерігали. В пізньому післяопераційному періоді у 1 (3,1%) пацієнта виник ішемічний резервуарит, який не був пов’язаний з особливостями техніки дислокації.
Висновки. Розроблені нові способи дислокації тонкокишкового трансплантата після резекції термінальної ділянки клубової кишки сприяють збільшенню його довжини та покращенню мобільності. Диференційований підхід до використання розроблених нових способів дислокації тонкокишкового трансплантата в комплексі з відомими методами забезпечував переміщення трансплантата в порожнину малого таза в складних анатомічних умовах, обумовлених зменшенням довжини термінальної ділянки клубової кишки, без натягу брижі тонкої кишки, суттєвого ризику виникнення його ішемії та некрозу
Морфофункціональне обгрунтування тазової тонкокишкової резервуарної конструкції нового типу
Морфофункціональне обгрунтування тазової тонкокишкової резервуарної конструкції нового тип
Современное состояние проблемы реконструктивно-восстановительных операций при неопухолевых заболеваниях толстой кишки. Часть 3.
Современное состояние проблемы реконструктивно-восстановительных операций при неопухолевых заболеваниях толстой кишки. Часть 3
Современное состояние проблемы хирургического лечения неопухолевых заболеваний толстой кишки и факторы, влияющие на его результаты. Часть 2
Современное состояние проблемы хирургического лечения неопухолевых заболеваний толстой кишки и факторы, влияющие на его результаты. Часть
Современное состояние проблемы хирургического лечения неопухолевых заболеваний толстой кишки и факторы, влияющие на его результаты. Часть 1.
Современное состояние проблемы хирургического лечения неопухолевых заболеваний толстой кишки и факторы, влияющие на его результаты. Часть 1
Evaluating multi-year, multi-site data on the energy balance closure of eddy-covariance flux measurements at cropland sites in southwestern Germany
The energy balance of eddy-covariance (EC) measurements is
typically not closed, resulting in one of the main challenges in evaluating
and interpreting EC flux data. Energy balance closure (EBC) is crucial for
validating and improving regional and global climate models. To investigate
the nature of the gap in EBC for agroecosystems, we analyzed EC measurements
from two climatically contrasting regions (Kraichgau – KR – and Swabian Jura – SJ) in southwestern Germany. Data were taken at six fully equipped EC sites
from 2010 to 2017. The gap in EBC was quantified by ordinary linear
regression, relating the energy balance ratio (EBR), calculated as the
quotient of turbulent fluxes and available energy, to the residual energy
term. In order to examine potential reasons for differences in EBC, we
compared the EBC under varying environmental conditions and investigated a
wide range of possible controls. Overall, the variation in EBC was found to
be higher during winter than summer. Moreover, we determined that the site had a
statistically significant effect on EBC but no significant effect on either crop or region (KR
vs SJ). The time-variable footprints of all EC stations were estimated based
on data measured in 2015, complimented by micro-topographic analyses along
the prevailing wind direction. The smallest mean annual energy balance gap
was 17 % in KR and 13 % in SJ. Highest EBRs were mostly found for winds
from the prevailing wind direction. The spread of EBRs distinctly narrowed
under unstable atmospheric conditions, strong buoyancy, and high friction
velocities. Smaller footprint areas led to better EBC due to increasing
homogeneity. Flow distortions caused by the back head of the anemometer
negatively affected EBC during corresponding wind conditions.</p
Connecting competitor, stress-tolerator and ruderal (CSR) theory and Lund Potsdam Jena managed Land 5 (LPJmL 5) to assess the role of environmental conditions, management and functional diversity for grassland ecosystem functions
Forage offtake, leaf biomass and soil organic carbon storage are important ecosystem services of permanent grasslands, which are determined by climatic conditions, management and functional diversity. However, functional diversity is not independent of climate and management, and it is important to understand the role of functional diversity and these dependencies for ecosystem services of permanent grasslands, since functional diversity may play a key role in mediating impacts of changing conditions. Large-scale ecosystem models are used to assess ecosystem functions within a consistent framework for multiple climate and management scenarios. However, large-scale models of permanent grasslands rarely consider functional diversity. We implemented a representation of functional diversity based on the competitor, stress-tolerator and ruderal (CSR) theory and the global spectrum of plant form and function into the Lund Potsdam Jena managed Land (LPJmL) dynamic global vegetation model (DGVM) forming LPJmL-CSR. Using a Bayesian calibration method, we parameterised new plant functional types (PFTs) and used these to assess forage offtake, leaf biomass, soil organic carbon storage and community composition of three permanent grassland sites. These are a temperate grassland and a hot and a cold steppe for which we simulated several management scenarios with different defoliation intensities and resource limitations. LPJmL-CSR captured the grassland dynamics well under observed conditions and showed improved results for forage offtake, leaf biomass and/or soil organic carbon (SOC) compared to the original LPJmL 5 version at the three grassland sites. Furthermore, LPJmL-CSR was able to reproduce the trade-offs associated with the global spectrum of plant form and function, and similar strategies emerged independent of the site-specific conditions (e.g. the C and R PFTs were more resource exploitative than the S PFT). Under different resource limitations, we observed a shift in the community composition. At the hot steppe, for example, irrigation led to a more balanced community composition with similar C, S and R PFT shares of aboveground biomass. Our results show that LPJmL-CSR allows for explicit analysis of the adaptation of grassland vegetation to changing conditions while explicitly considering functional diversity. The implemented mechanisms and trade-offs are universally applicable, paving the way for large-scale application. Applying LPJmL-CSR for different climate change and functional diversity scenarios may generate a range of future grassland productivities.</p
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗАСОБАМИ ПЛАТФОРМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ E-FRONT
У статті розглядаються теоретичні і практичні аспекти організації педагогічного контролю підвищення кваліфікації педагогічних працівників за дистанційною формою навчання засобами тестування на прикладі проведення модульного контролю на дистанційному етапі. Досліджено можливості проведення модульного контролю з використанням інструментів платформи дистанційного навчання E-front. Розглянуто особливості процесу створення тестових завдань і перевірки результатів тестування слухачів із використанням інструментального забезпечення робочого місця викладача у платформі дистанційного навчання E-front
Greenhouse gas emissions from fen soils used for forage production in northern Germany
A large share of peatlands in northwestern Germany is drained for
agricultural purposes, thereby emitting high amounts of greenhouse gases
(GHGs). In order to quantify the climatic impact of fen soils in dairy
farming systems of northern Germany, GHG exchange and forage yield were
determined on four experimental sites which differed in terms of management
and drainage intensity: (a) rewetted and unutilized grassland (UG),
(b) intensive and wet grassland (GW), (c) intensive and moist grassland (GM)
and (d) arable forage cropping (AR). Net ecosystem exchange (NEE) of CO2
and fluxes of CH4 and N2O were measured using closed manual
chambers. CH4 fluxes were significantly affected by groundwater level
(GWL) and soil temperature, whereas N2O fluxes showed a significant
relation to the amount of nitrate in top soil. Annual balances of all three
gases, as well as the global warming potential (GWP), were significantly
correlated to mean annual GWL. A 2-year mean GWP, combined from
CO2–C eq. of NEE, CH4 and N2O emissions, as well as C input
(slurry) and C output (harvest), was 3.8, 11.7, 17.7 and
17.3 Mg CO2–C eq. ha−1 a−1 for sites UG, GW, GM and AR,
respectively (standard error (SE) 2.8, 1.2, 1.8, 2.6). Yield-related
emissions for the three agricultural sites were 201, 248 and
269 kg CO2–C eq. (GJ net energy lactation; NEL)−1 for sites GW,
GM and AR, respectively (SE 17, 9, 19). The carbon footprint of agricultural
commodities grown on fen soils depended on long-term drainage intensity
rather than type of management, but management and climate strongly
influenced interannual on-site variability. However, arable forage production
revealed a high uncertainty of yield and therefore was an unsuitable land use
option. Lowest yield-related GHG emissions were achieved by a three-cut
system of productive grassland swards in combination with a high GWL
(long-term mean ≤ 20 cm below the surface)