Исследование противовирусной активности рекомбинантного интерлейкина-7 человека на разных моделях экспериментальной вирусной инфекции гепатита С

Проблематика. Інтерлейкін-7 (ІЛ-7) є одним із найважливіших регуляторних цитокінів імунної системи. З урахуванням здатності ІЛ-7 до модуляції Т- і В-клітинної відповіді і Т-клітинного гомеостазу можливо припустити, що препарати ІЛ-7 мають властивість не лише впливати на формування специфічного імунітету та імунодефіцитного стану, а й інгібувати репродукцію вірусів, зокрема вірусу гепатиту С (ВГС). Мета дослідження. Вивчення антивірусної дії рекомбінантного ІЛ-7 людини (рІЛ-7) на моделях експериментальної вірусної інфекції гепатиту С in vitro на чутливих до вірусу епітеліальних і лімфоїдних клітинах. Методика реалізації. У роботі використовували перещеплювані культури клітин: Jurkat, невриноми вузла Гассера щура та нирки бика. Як сурогатний ВГС використовували вірус бичачої вірусної діареї. Для вивчення антивірусної активності рІЛ-7 у різних концентраціях вводили в культуру клітин, яка продукує ВГС, та визначали вірусне навантаження. Проводили також цитологічний аналіз впливу рІЛ-7 на клітини та визначення їх проліферативної активності. Результати дослідження. Було показано, що рІЛ-7 інгібує репродукцію сурогатного ВГС в умовах in vitro (СС₅₀ – 3 мкг/мл, ED₅₀ – 4,7 нг/мл, IS – 640). Найвища проліферація інтактних Т-клітин визначається при дозах рІЛ-7 0,3 і 0,025 мкг/мл. рІЛ-7 по-різному впливав на інфіковані ВГС культури: в перші 3 доби кількість клітин зменшувалася або не змінювалася, а через 2–3 тижні – збільшувалася майже в 2 рази. При введенні рІЛ-7 в дозі 6 мкг/мл упродовж 3 діб на 3-тю добу інгібування вірусного навантаження становило 89 %, а на 4-ту добу – 100 %; при використанні дози рІЛ-7 0,3 мкг/мл інгібіція на 4-ту добу становила 100 %; при використанні дози рІЛ-7 1,5 мкг/мл – на 55 % на 4-ту добу. Висновки. У результаті проведених досліджень з визначення впливу рІЛ-7 на репродукцію сурогатного ВГС показано, що рІЛ-7 ефективно інгібує репродукцію вірусу.Background. Interleukin-7 (IL-7) is one of the most important regulatory cytokine of immune system. Given the ability of IL-7 to the modulation of T- and B-cell responses and T-cell homeostasis we may assume that IL-7 not only has the ability to influence the formation of specific immunity and immunodeficiency state, but also inhibit the reproduction of viruses, including hepatitis C virus (HCV). Objective. Study of antiviral activity of recombinant human IL-7 (rIL-7) with experimental models of viral hepatitis C infection in vitro on sensitive virus epithelial and lymphoid cells. Methods. We have used the following inoculated cell cultures: Jurkat, rat neurinoma of gasserian ganglion and bovine kidney. As used surrogate HCV we used virus of bovine diarrhea. To study the antiviral activity different concentrations of rIL-7 were injected into the cell culture, producing HCV, and determined virus load. Also we have performed cytological analysis of cells and determined its proliferative activity under influence of rIL-7.Results. It has been shown that rIL-7 inhibits surrogate HCV reproduction in in vitro conditions (SS₅₀ – 3 mg/ml, ED₅₀ – 4.7 ng/ml, IS – 640). Highest proliferation of intact T-cells is determined at rIL-7 doses 0.3 mg/m and 0.025 mg/ml. rIL-7 affected HCV infected cells differently: during the first 3 days the number of cells decreased or did not change, and after 2–3 weeks the number of cells increased almost 2 times. When we injected rIL-7 with dose of 6 mg/ml within3 days we obtained 89% viral inhibition at the 3rdday and 100 % at the 4th day; using the dose of rIL-7 0.3 mg/ml the inhibition on the 4thday was 100 %; using dose of rIL-7 1.5 mg/ml the inhibition settled at 55 % for 4 days. Conclusions. As a result of the studies directed towards determining the effect of rIL-7 on surrogate HCV reproduction, HCV cDNA producing transfected human T-cells Jurkat, it was showed that rIL-7 effectively inhibits virus reproduction.Проблематика. Интерлейкин-7 (ИЛ-7) является одним из важнейших регуляторных цитокинов иммунной системы. C учетом способности ИЛ-7 к модуляции Т- и В-клеточного ответа и Т-клеточного гомеостаза возможно предположить, что препараты ИЛ-7 имеют свойство не только влиять на формирование специфического иммунитета и иммунодефицита, но и ингибировать репродукцию вирусов, в частности вируса гепатита С (ВГС).Цель исследования. Изучение антивирусного действия рекомбинантного ИЛ-7 человека (рИЛ-7) на моделях экспериментальной вирусной инфекции гепатита С in vitro на чувствительных к вирусу эпителиальных и лимфоидных клетках. Методика реализации. В работе использовали перевиваемые культуры клеток: Jurkat, невриномы узла Гассера крысы и почки быка. В качестве суррогатного ВГС использовали вирус бычьей вирусной диареи. Для изучения антивирусной активности рИЛ-7 в различных концентрациях вводили в культуру клеток, продуцирующих ВГС, и определяли вирусную нагрузку. Проводили также цитологический анализ влияния рИЛ-7 на клетки и определяли их пролиферативную активность. Результаты исследования. Было показано, что рИЛ-7 ингибирует репродукцию суррогатного ВГС в условиях in vitro (СС₅₀ – 3 мкг/мл, ED₅₀ – 4,7 нг/мл, IS – 640). Самая высокая пролиферация интактных Т-клеток определялась при дозах рИЛ-7 0,3 мкг/мг и 0,025 мкг/мл. рИЛ-7 по-разному влиял на инфицированные ВГС культуры: в первые 3 суток количество клеток уменьшалось или не менялось, а через 2–3 недели количество клеток увеличивалось почти в 2 раза. При введении рИЛ-7 в дозе 6 мкг/мл в течение 3 суток на 3-е сутки ингибирование вирусной нагрузки составляло 89 %, а на 4-е сутки – 100 %; при использовании дозы рИЛ-7 0,3 мкг/мл ингибирование на 4 сутки составило 100 %; при использовании дозы рИЛ-7 1,5 мкг/мл – на 55 % на 4-е сутки. Выводы. В результате проведенных исследований по определению влияния рИЛ-7 на репродукцию суррогатного ВГС показано, что рИЛ-7 эффективно ингибирует репродукцию вируса