Визначення еволюції фізичної культури в Кошалінському регіоні в 1945−1950 роках

In the first post-war years, in the Koszalin region there was a multi-million migration related to the settlement of the so-called Recovered Territories. Rapid development and settlement of the largest number of Poles in the area became one of the most important tasks after the end of hostilities. It should be noted that the population that came to the so-called The Recovered Territories, built from scratch, living conditions and certain areas of social life, including cultural and sporting life. Among the settlers who arrived in Koszalin, there were pre-war sports activists, players, members of associations and clubs who, apart from professional activities, took up the organization of sport. In a new, uneasy situation, Poles’ environments organized their cultural and sporting lives without closing to the emerging and mixed communities. The first organizational units of physical culture in Central Pomerania were sports clubs, which primarily formed at selected professional groups, the most active were groups of railwaymen, militiamen and craftsmen. Sport in this area was more than just competition or “fun for the body and soul”, it also served to integrate the settled population. This applied not only to rivals competing with each other, but also fans watching sporting events, which became a way of spending time and an opportunity to celebrate together. Not only, however, they also influenced the formation of social bonds. Cooperative works for the development of sport formed the foundation of a new social life.В первые послевоенные годы в Кошалинском регионе состоялась многомиллионная миграция, связанная с заселением так называемых восстановленных территорий. Бурное развитие и заселение наибольшего количества поляков в районе стало одной из важнейших задач после окончания боевых действий. Следует отметить, что население, которое попало на так называемые Возрож­денные территории, построело с нуля, бытовые условия и определенные сферы общественной жизни, включая культурную и спортивную жизнь. Среди переселенцев, прибывших в Кошалин, были активисты предвоенного спорта, игроки, члены ассоциаций и клубов, которые, кроме профессиональной деятельности, занимались организацией спорта. В новой, непростой ситуации среда поляков организовывала свою культурную и спортивную жизнь, не изолируясь от новых и смешанных общин. Первыми организационными подразделе­ниями физической культуры в Центральной Померании были спортивные клубы, в первую очередь формиро­вались в выбранных профессиональных коллективах, самыми активными были группы железнодорожников, милиционеров и мастеров. Спорт в этой области был больше, чем просто соревнованием или «развлечением для тела и души», он также служил интеграцией оседлого населения. Это касалось не только конкурентов, которые соревнуются друг с другом, но и поклонников, которые наблюдали за спортивными событиями, для них это стало способом времяпрепровождения и возможностью праздновать вместе. Однако они не только повлияли на формирование социальных связей. Кооперативные работы по развитию спорта легли в основу новой общественной жизни.У перші повоєнні роки в Кошалінському регіоні відбулася багатомільйонна міграція, пов’язана з заселенням так званих відновлених територій. Бурхливий розвиток та заселення найбільшої кількості поляків у районі стало одним із найважливіших завдань після закінчення бойових дій. Слід зазначити, що населення, яке потрапило на так звані Відроджені території, побудовало з нуля побутові умови та певні сфери суспільного життя, включаючи культурне та спортивне життя. Серед переселенців, які прибули до Кошаліна, були активісти передвоєнного спорту, гравці, члени асоціацій та клубів, які, окрім професійної діяльності, займалися організацією спорту. У новій, непростій ситуації середовище поляків організовувало своє культурне та спортивне життя, не ізолюючись від нових та змішаних громад. Першими організаційними підрозділами фізичної культури в Центральній Померанії були спортивні клуби, які в першу чергу формувались у вибраних професійних колективах, найактивнішими були групи залізничників, міліціо­нерів та майстрів. Спорт у цій галузі був більше, ніж просто змаганням або «розвагою для тіла та душі», він також служив інтеграцією осілого населення. Це стосувалося не лише конкурентів, які змагаються один з одним, але й шанувальників, які спостерігали за спортивними подіями, що стало способом проведення часу та можливістю святкувати разом. Однак вони не тільки вплинули на формування соціальних зв’язків. Коопе­ративні роботи з розвитку спорту лягли в основу нового суспільного життя

State of research on the history of physical culture in Pomerania in years 1945–1998

Cel badań. Celem pracy była analiza stanu badań nad dziejami kultury fizycznej na Pomorzu w latach 1945–1998. Materiał i metody. Zgodnie z zasadami metodologii badań historycznych autor dokonał analizy dostępnej literatury oraz przeprowadził kwerendę zasobów bibliotecznych. Następnie poddał je wnikliwej ocenie pod względem przydatności do dalszych badań. Wyniki. Dzieje kultury fizycznej, jak również sportu jako jej elementu, w Polsce w II połowie XX w. podejmowali w swych publikacjach m.in. Szymański, Gaj, Hądzelek, Woltmann, Ponczek, Pasko, Godlewski, Małolepszy, Szubert. W niniejszym artykule podjęto próbę ukazania badań i ich efektów w zakresie rozwoju kultury fizycznej na Pomorzu. W celu szczegółowego i przejrzystego zbadania istniejących opracowań podzielono je według obszarów, których dotyczą – czterech województw utworzonych w wyniku reformy administracyjnej z 1975 r.: szczecińskiego, koszalińskiego, słupskiego i gdańskiego. We wstępie przedstawiono prace obrazujące rozwój kultury fizycznej w Polsce, które podejmują temat w różnych aspektach. Część z nich skupiała się na czynniku ludzkim, inne na rozwoju ruchu sportowego, olimpijskiego, zasięgu społecznym kultury fizycznej, jeszcze inne obrazują rozwój poszczególnych dyscyplin sportowych. Wnioski. Przedstawiony stan badań nie wyczerpuje tematu, wskazuje natomiast na potrzebę podjęcia działań zmierzających do uzupełnienia wiadomości z zakresu dziejów kultury fizycznej na Pomorzu w latach 1945–1998.Background. The aim of the paper was to illustrate the state of research on the history of physical culture in Pomerania in years 1945–1998. Material and methods. In accordance with the principles of historical research methodology, the author analysed the available literature and searched the library resources, then assessing them in detail for their suitability for further research. Results. The history of physical culture, as well as sport as its element, in Poland in the second half of the 20 century was described, among others, by Szymański, Gaj, Hądzelek, Woltmann, Ponczek, Pasko, Godlewski, Małolepszy, Szubert. This article illustrates research on the development of physical culture in Pomerania. In order to thoroughly and transparently examine the existing studies, the author presented them according to the areas of their concern, namely, four provinces created as a result of the administrative reform in 1975: Szczecin, Koszalin, Słupsk, and Gdansk. The introduction refers to works on the development of physical culture in Poland, which deal with the aforementioned topic in various aspects. Among the discussed publications are those that focus on the human factor, the development of the sports movement, the Olympics, the social dimension of physical culture, and the development of individual sports disciplines. Conclusions. The presented state of research does not fully explore the issue. However, it points at the need for further studies on the history of physical culture in Pomerania in years 1945–1998

Mass sport in the Gdańsk lands in the years 1945–1989

Po drugiej wojnie światowej kultura fizyczna w Polsce stała się instrumentem służącym umacnianiu pozycji władzy komunistów w społeczeństwie. Jednak pomimo niekorzystnych aspektów politycznych uczestnictwo w sporcie masowym przyczyniało się do integracji lokalnej społeczności, a w następstwie podejmowania wspólnych inicjatyw społecznych. Odbudowa struktur kultury fizycznej na Pomorzu przebiegała inaczej niż na pozostałych terenach naszego kraju. Przyczyniło się do tego kilka czynników, m.in. przemiany związane z procesem zasiedlenia i zagospodarowania Ziem Odzyskanych. Pierwszoplanową rolę w upowszechnianiu kultury fizycznej na Ziemi Gdańskiej odegrało Towarzystwo Krzewienia Kultury Fizycznej, w następnej kolejności spełniały tę rolę: Ośrodki Wychowania Fizycznego w Gdańsku, Gdyni i Sopocie, Wojewódzki Ośrodek Sportu, Turystyki i Wypoczynku pod nazwą Balt-Tourist, mający swe odpowiedniki na niższym szczeblu organizacyjnym, Miejskie Ośrodki Sportu, Turystyki i Wypoczynku w Gdańsku, Gdyni i Sopocie, które najczęściej organizowały wypoczynek sobotnio-niedzielny oraz Polskie Towarzystwo Turystyczno-Krajoznawcze, natomiast wśród organizacji młodzieżowych Związek Harcerstwa Polskiego.Termin „sport masowy” był wytworem okresu PRL, w znacznym stopniu jego istnienie było fikcją, wraz z postępującą ideologizacją kultury fizycznej, opartą na wzorcu radzieckim. Jednocześnie proponowane aktywności były formą spędzania czasu wolnego oraz możliwością wspólnych działań rodzinnych, integracji społeczności lokalnej.After the Second World War, physical culture in Poland undoubtedly became an instrument for strengthening the position of communist authorities in public. However, despite the unfavourable political aspects, participation in mass sport has definitely contributed to the integration of local community, followed by collective social initiatives. The rebuilding of structures of physical culture in Pomerania proceeded differently in comparison to other areas of our country. Several factors contributed to this, including economic, social and demographic changes that took place after the end of warfares, which were closely related to the process of settling and developing the Regained Territories. The Society of Physical Culture Propagation had the most important role in the dissemination of physical culture. It was followed by: Provincial Sports, Tourism and Leisure Center named Balt-Tourist, with its counterparts at the lower organizational level, The Municipal Sport, Tourism and Recreation Centers of Gdańsk, Gdynia and Sopot, which often organized Saturday and Sunday leisure time as well as The Polish Tourist – Sightseeing Society, while among youth organizations the Polish Scouting Association. The term “mass sport” was a product of the PRL period, to a large extent its existence was a fiction, along with the progressing ideologisation of physical culture, based on the Soviet model. At the same time, the proposed activities were a form of spending free time and the possibility of joint family activities, integration of the local community