Використання «зеленого тарифу» як інструменту стимулювання інвестиційної привабливості галузі

Все більша кількість країн, інститутів та науковців спрямовують свої зусилля на відновлювання, зменшення впливу та захист навколишнього середовища. Розуміючи глобальність та важливість цього питання велика кількість країн намагається впливати на підприємців та великі виробництва для стимулювання одних до екологічно чистого виробництва, а інших – до зменшення викидів шкідливих речовин та впливу на навколишнє середовище в цілому. Зазвичай це стимулювання країнами має фінансовий вираз: штрафні санкції чи додаткові податки для одних, та пільги і додаткове фінансування для інших. Одним з таких стимулюючих інструментів з 2009 року починає застосовувати Україна, намагаючись стимулювати інтерес підприємців та виробничого сектору на добутку енергії за рахунок відновлювальних джерелах енергії за рахунок впровадження Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії» # 1220/VI (набрав чинності 22 квітня 2009 року)

Використання альтернативних джерел енергії у виробничому секторі

З кожним днем все більше країн, підприємств та окремих споживачів електроенергії звертають свою увагу на альтернативні джерела енергії. Причинами тому є: постійний розвиток галузі поновлюваних джерел енергії; спроби зменшити навантаження на екологію певного регіону та планети загалом; підвищення енергетичної незалежності та безпеки. Завдяки розвитку технологій альтернативних джерел енергії цей напрям стає більш економічно доцільним для цілих країн та окремих підприємств. Питання енергетичної безпеки і незалежності в сучасних умовах для України стоїть доволі гостро. Частково вирішити це питання цілком реально за рахунок використання альтернативних джерел енергії

Еколого-економічне оцінювання ефективності використання відновлювальних джерел енергії

У дисертації вдосконалені наукові засади оцінювання еколого-економічної ефективності впровадження ВДЕ, що враховують екологічні та економічні наслідки їх використання. Це дозволило визначити оптимальну структуру забезпечення електричною енергією національної економіки. Виявлені причинно-наслідкові зв’язки між екодеструктивним впливом на навколишнє середовище та енергетичною, екологічною і економічною безпекою країни. Розвинуто науково-методичний підхід до формування організаційно-економічного механізму впровадження економічно доцільних та екологічно безпечних ВДЕ. Запропоновано методичний підхід до науково-обгрунтовано розподіл фінансових ресурсів на впровадження окремих видів ВДЕ. Застосування методики оцінювання еколого-економічної ефективності дозволяє приймати економічно обгрунтовані й екологічно виважені управлінські рішення щодо енергозабезпечення національної економіки з урахуванням інтересів майбутніх поколінь.В диссертации усовершенствованы научные основы оценки эколого-экономической эффективности внедрения ВИЭ, учитывающие экологические и экономические последствия их использования. Это позволило определить оптимальную структуру обеспечения электрической энергией национальной экономики. Обнаружены причинно-следственные связи между экодеструктивным воздействием на окружающую среду и энергетической, экологической и экономической безопасности страны. Развит научно-методический подход к формированию организационно-экономического механизма внедрения экономически целесообразных и экологически безопасных ВИЭ. Предложен методический подход к научному обоснованию распределение финансовых ресурсов на внедрение отдельных видов ВИЭ. Применение методики оценки эколого-экономической эффективности позволяет принимать экономически обоснованные и экологически взвешенные управленческие решения по энергообеспечению национальной экономики с учетом интересов будущих поколений.The dissertation is devoted to development of a theoretical basis for, scientific and methodological approaches to ecological and economic assessment of efficiency of renewable energy use. According to official statistics, 49 % of the world’s greenhouse gas emissions come from the energy sector. Ukrainian energy sector produces 50 % of all greenhouse gas emissions within the country, which makes environmental deprivation one of the most important and urgent issues to be addressed. Casual Loop Diagram (CLD) analysis was used to find a relationship between renewable energy use and environmental, economic, and energy security of a country, in particular during the life cycle of renewable energy sources (RES). The findings of the analysis showed that use of RES reduces consumption of exhaustible energy sources at the stage of their exploitation and increases diversification of energy sources. An increase of energy production from RES in its turn leads to an increase in price of an energy product. Analysis of previous studies has shown that an increase of energy production from RES leads to a reduction in greenhouse gas emissions per unit of GDP. However, the use of RES itself causes environmental destruction, which is usually omitted, but can be identified through analysis of the life cycle of RES. The author proposed a method of ecological and economical assessment of efficiency of renewable energy use, which takes into account positive as well as negative effects of the use of different types of RES during all stages of their life cycle. Proposed methodology suggests calculating environmental damage from the use of RES as the sum of costs of damages at every stage of the life cycle of an energy product – development, exploitation and utilization. This method allows making informed management decisions for the development and use of RES. The next step of this research was to develop a methodological approach to the scientific justification of the optimal structure of energy production based on the combination of conventional and renewable energy sources. The aim of the calculations was to build an optimal model for an energy sector development of a country, based on economic and environmental indicators. The results of applying the optimal model can be used for strategic planning at country level, in particular in managerial decision-making and law making. Development of RES requires considerable financial resources, which are always limited. Therefore, the question of the efficient allocation of available financial resources arises and needs to be addressed. To solve this problem, the author proposes an approach to the formation of organizational and economic mechanism of implementation of economically viable and environmentally safe RES. This approach includes a system of solidarity between stakeholders, interested in a transparent energy market; a management system of RES performance; indicators of an ecological and economic loss from electricity generation processes; financial support for the development of RES at every stage of the life cycle of an energy product. The author provides scientific justification for financial resources allocation, which is based on the Bellman's principles of recurrence, technical and technological forecast for RES. Bellman's recurrence principal allowed to find the optimal allocation of state funds for the transition to RES under conservative and revolutionary scenarios. This approach can be implemented on the basis of cross-sectoral interrelations within energy production system, which implies well-coordinated interaction of authorities, energy companies, and local communities, as well as providing of state incentives for RES implementation. Practical recommendations and methodological justification for ecological and economic assessment of renewable energy use, offered in the dissertation, allow to determine the priority goals for energy sector development at national and industrial levels, as well as to implement programs of environmental protection

Використання «зеленого тарифу» як інструменту стимулювання інвестиційної привабливості галузі

Все більша кількість країн, інститутів та науковців спрямовують свої зусилля на відновлювання, зменшення впливу та захист навколишнього середовища. Розуміючи глобальність та важливість цього питання велика кількість країн намагається впливати на підприємців та великі виробництва для стимулювання одних до екологічно чистого виробництва, а інших – до зменшення викидів шкідливих речовин та впливу на навколишнє середовище в цілому. Зазвичай це стимулювання країнами має фінансовий вираз: штрафні санкції чи додаткові податки для одних, та пільги і додаткове фінансування для інших. Одним з таких стимулюючих інструментів з 2009 року починає застосовувати Україна, намагаючись стимулювати інтерес підприємців та виробничого сектору на добутку енергії за рахунок відновлювальних джерелах енергії за рахунок впровадження Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії» # 1220/VI (набрав чинності 22 квітня 2009 року)

Використання альтернативних джерел енергії у виробничому секторі

З кожним днем все більше країн, підприємств та окремих споживачів електроенергії звертають свою увагу на альтернативні джерела енергії. Причинами тому є: постійний розвиток галузі поновлюваних джерел енергії; спроби зменшити навантаження на екологію певного регіону та планети загалом; підвищення енергетичної незалежності та безпеки. Завдяки розвитку технологій альтернативних джерел енергії цей напрям стає більш економічно доцільним для цілих країн та окремих підприємств. Питання енергетичної безпеки і незалежності в сучасних умовах для України стоїть доволі гостро. Частково вирішити це питання цілком реально за рахунок використання альтернативних джерел енергії

Збільшення енергобезпеки країни за рахунок відновлювальних джерел енергії: напрямки реалізації

У статті розглянуті основні позитивні та негативні риси типів відновлювальних джерел енергії з метою оцінки найбільш перспективних на території України. Пропонується напрям розвитку країни з метою збільшення енергетичної безпеки та енергетичної незалежності за рахунок збільшення інвестицій до сектору виробництва енергії за рахунок відновлювальних джерел.In this article the authors discuss the basic positive and negative features of the different types of renewable energy sources. The aim of this article is to find the most attractive renewable energy sources for Ukraine. The proposed direction for the country is to increase energy security and energy independence. This can be accomplished by increasing investment in the sector of renewable energy sources

Бізнес-комунікації

Конспект лекцій для студентів спеціальностей 051 "Економіка" освітньої програми "Економіка і бізнес" і 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність" освітньої програми "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність" денної форми навчанн

Бізнес-комунікації

Конспект лекцій для студентів спеціальностей 051 "Економіка" освітньої програми "Економіка і бізнес" і 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність" освітньої програми "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність" денної форми навчанн

Еколого-економічне оцінювання наслідків використання відновлюваних джерел енергії

Стаття присвячена проблемі еколого-економічного оцінювання наслідків використання відновлюваних джерел енергії. Існуюча система оцінювання еколого-економічних наслідків виробництва енергії може бути застосована лише для традиційних джерел енергії: ТЕЦ, ТЕС, АЕС. Використовувати її для екологоекономічного оцінювання відновлюваних джерел енергії недоцільно. Причина полягає в особливостях, які мають відновлювані джерела енергії, а саме: вони не використовують вичерпні енергетичні ресурси з метою генерації енергії та мають незначний мінімальний розмір електростанції, що робить відновлювані джерела енергії більш мобільними та дозволяють легко використовувати їх у приватному секторі. У роботі запропонована методика еколого-економічного оцінювання наслідків генерації енергії за рахунок відновлюваних джерел енергії, яка враховує особливості використання відновлюваних джерел енергії у порівнянні з традиційними. В роботі аналізуються недоліки існуючої методики оцінювання наслідків від викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря та запропонована власна методика. Вона включає в себе теорію життєвого циклу енергетичного продукту, що дозволяє виявити екологоекономічні наслідки за стадіями життєвого циклу енергетичного продукту та оцінити їх. Для об’єктивного оцінювання були використані статистичні дані та існуючі розрахунки вітчизняних вчених щодо залежності кількості захворювань від обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Запропонована методика дозволяє оцінювати та порівнювати еколого-економічні наслідки розвитку певного джерела енергії по відношенню до інших джерел. Незважаючи на загальноприйняту думку щодо відсутності еколого-економічних наслідків від використання відновлюваних джерел енергії, у статті підтверджується наявність такого впливу з боку відновлюваних джерел енергії за стадіями їх життєвого циклу. Наявність результатів та розрахунків, які наведено в роботі дозволяє використовувати існуючі математичні інструменти з метою розробки оптимальних моделей розвитку енергетичного сектору України. Запропоновану методику оцінювання можна використати на прикладі інших країн з метою виявлення недоліків та розвитку даного методу оцінювання.The article is devoted to the problem of an environmental-economic assessment of consequences of using renewable energy sources. The existing system for assessing environmental-economic consequences of energy production can be applied only to traditional energy sources — combined heat and power plants (CHP plants), thermal power plants (TPP), and atomic power plants, since it is unviable to apply it for renewable energy sources. The reason lies in the peculiar features of renewable energy sources — they do not use exhaustible energy resources for the purpose of energy generation and have a small minimum size of a power station, which makes renewable energy sources more mobile and available for the use in the private sector of economy. This article proposes a methodology of an environmental-economic assessment of the consequences of energy generation from renewable energy sources, which takes into account the features of renewable energy sources use in comparison to traditional ones. In this paper, we analyze shortcomings of the existing methodology for assessing consequences of harmful substances emissions into the atmosphere and propose our own methodology. It includes a life cycle theory of an energy product, which allows to identify environmental-economic consequences at every stage of the life cycle of an energy product and to assess them. For an objective assessment we used statistical data and existing calculations from domestic scientists on a correlation between the number of diseases and volume of harmful substances emissions into the atmosphere. The methodology allows to assess and compare environmental-economic consequences of the development of a particular energy source in relation to other sources. Despite the generally accepted opinion that there are no environmental and economic consequences of the use of renewable energy sources, this paper proves that renewable energy sources have such an impact at different stages of their life cycle. Research findings and calculations in this paper allow to use existing mathematical tools to develop optimal models for the energy sector development of Ukraine. The proposed methodology can be applied to other countries in order to identify its shortcomings and develop further this methodology of assessment

Linking between Renewable Energy, CO2 Emissions, and Economic Growth: Challenges for Candidates and Potential Candidates for the EU Membership

This paper investigates the impact of renewable energy sources (RESs), CO2 emissions, macroeconomics, and the political stability in a country on the Gross Domestic Product (GDP). The authors analyse the dynamics of RESs use, CO2 emissions, and GDP development and also test the following hypotheses: (1) The country’s economic growth is related to the energy consumption, in terms of both human resources and capital; (2) the share of the renewable energy consumption of the total energy consumption has a positive impact on the economic growth; and (3) the share of the renewable energy consumption of the total energy consumption is unrelated to the economic growth. To test the above hypotheses, the authors use the modified Cobb-Douglas production function, which also considers RES production volumes, CO2 emissions, and economic growth. The study employs data between 1995 to 2015 from the candidate and potential candidate countries for the EU membership. The data are drawn from the World Bank and Eurostat. The analyses entail panel unit root tests, Pedroni panel cointegration tests, fully modified OLS (FMOLS), dynamic OLS (DOLS) panel cointegration techniques, and the Vector Error Correction model (VECM). The findings confirm the relationship between RESs, CO2 emissions, and the GDP. For the EU countries, RESs as human resources and capital have an impact on the GDP. Moreover, the results reveal a correction retraction when the economic growth leads to an increase in renewable energy consumption. The investigation also finds that candidate and potential candidate countries for the EU membership should foster renewable energy development. The authors conclude that developing affordable and effective instruments and mechanisms to boost the RES implementation is necessary to decrease the anthropogenic impact on the environment (in particular, decreasing CO2 emissions) without any attendant reduction in the economic growth