2 research outputs found

    Transcriptome-based identification of PDGFA as a candidate secreted biomarker for hepatocellular carcinoma

    No full text
    Aim. Identification of candidate secreted biomarkers for hepatocellular carcinoma (HCC) diagnosis. Methods. Genes upregulated in HCC tissue and encoding secreted proteins were identified by RNA-seq. Gene expression changes in HCC were evaluated by RT-qPCR and meta-analysis of public databases. Biomarker properties were studied using ROC-curves, correlation and survival analysis. Results. PDGFA was identified by RNA-seq as an overexpressed gene encoding for a secreted protein in 5 HCC cases. PDGFA and GPC3 up-regulation was revealed in 17 of 19 HCC samples and in most cases from the public databases. Combination of PDGFA and GPC3 discerned HCC and non-tumor tissue better than PDGFA or GPC3 alone. PDGFA overexpression was associated with better overall survival of the patients at early HCC stage and with weaker tumor invasion into blood vessels. Conclusion. PDGFA is a valuable secreted biomarker for HCC that might be used in combination with GPC3 to increase its sensitivity.Мета. Ідентифкація потенційних біомаркерів, що секретується для діагностики гепатоцелюлярної карциноми (ГК). Методи. Гени, експресія яких підвищена в тканині ГК і які кодують білки, що секретуються, виявляли РНК-секвенуванням. Експресію генів оцінювали ЗТ-ПЛР або використовували інформацію з відкритих баз даних. Біомаркерні властивості оцінювали за допомогою ROC-кривих, аналізу кореляцій і виживання. Результати. РНК-секвенування п’яти випадків ГК виявило гіперекспресію PDGFA, що кодує секретуємий білок. Підвищення експресії PDGFA та GPC3 виявлено в 17 з 19 зразків ГК та для більшого випадку зразків у базах даних. Спільне використання PDGFA та GPC3 дозволяє точніше відрізнити ГК від непухлинної тканини печінки , ніж PDGFA або GPC3 окремо. Гіперекспресія PDGFA асоційована з кращим прогнозом для пацієнтів з ранніми стадіями ГК і низькою інвазією пухлини в судини. Висновки. PDGFA – перспективний біомаркер ГК, що секретується, який може бути використаний разом з GPC3 для підвищення його чутливості.Цель. Поиск потенциальных секретируемых биомаркеров для диагностики гепатоцеллюлярной карциномы (ГК). Методы. Гены, экспрессия которых повышена в ткани ГК и кодирующие секретируемые белки, выявляли РНК-секвенированием. Экспрессию генов оценивали ОТ-ПЦР или использовали информацию из открытых баз данных. Биомаркерные свойства оценивали с помо-щью ROC-кривых, анализа корреляций и выживаемости. Результаты. РНК-секвенирование 5 случаев ГК выявило гиперэкспрес-сию PDGFA, кодирующего секретируемый белок. Повышение экспрессии PDGFA и GPC3 выявлено в 17 из 19 образцов ГК и в большинстве случаев из баз данных. Совместное использование двух маркерных генов PDGFA и GPC3 позволяет дифференци-ровать ткань ГК от неопухолевой ткани печени лучше, чем PDGFA или GPC3 по отдельности. Гиперэкспрессия PDGFA ассо-циирована с лучшим прогнозом для пациентов с ранними стадиями ГК и низкой инвазией опухоли в сосуды. Выводы. PDGFA – перспективный секретируемый биомаркер ГК, который может быть использован вместе с GPC3 для повышения его чувстви-тельности

    Экспрессия фосфорилированного варианта АКТ1-киназы (р-АКТ1) в высокодифференцированных нейроэндокринных опухолях поджелудочной железы: иммуногистохимическое исследование

    No full text
    Background: Well-differentiated pancreatic neuroendocrine tumors (pNETs) represent a group of rare epithelial neoplasms with a highly variable clinical course. AKT1 is one of the most frequently activated protein kinases in pNETs, which promotes the tumor growth and is of interest as a prognostic factor and a target for new treatment approaches.Aim: To study the expression of the phosphorylated variant of AKT1-kinase (p-AKT1) in primary pNETs and their liver metastases and to correlate the results with various clinical and pathological parameters and the disease prognosis.Materials and methods: P-AKT1 expression was studied by the immunohistochemical analysis of the primary lesions and liver metastases in 52 pNETs patients.Results: A high level of cytoplasmic and/or nuclear immunoreactivity was detected in 24/52 of the primary pNETs (46.2%) and in 16/27 of their liver metastases (59.3%). p-AKT1 expression was observed in 3 (21.4%) of NET grade (G) 1, in 14 (46.7%) of NET G2, and in 7 (87.5%) of NET G3. p-AKT1 expression was more frequently identified in pNET G3 category and increased during the tumor progression in metachronous liver metastases, as compared to the corresponding primary tumor. In addition, p-AKT1 positivity was significantly associated with an increase of grade from G1 to G3 (p = 0.004), the Ki-67 index (p = 0.029), the pTNM stage (p = 0.0008), perineural invasion (p = 0.031) and a decrease in disease-free survival (p = 0.05).Conclusion: The results suggest that p-АКТ1 plays an important role in the pathogenesis of pNETs and may be an additional criterion for assessment of the prognosis and treatment effectiveness in this type of tumors.Актуальность. Высокодифференцированные нейроэндокринные опухоли поджелудочной железы (НЭО ПЖ) образуют группу редких эпителиальных новообразований с крайне вариабельным клиническим течением. AKT1 – одна из наиболее часто активируемых протеинкиназ в НЭО ПЖ, способствует усилению опухолевого роста и представляет интерес в качестве фактора прогноза и мишени для поиска новых подходов к лечению.Цель – изучить особенности экспрессии фосфорилированного варианта АКТ1-киназы (p-AKT1) в первичных НЭО ПЖ и их метастазах в печени и определить корреляцию результатов с основными клинико-морфологическими характеристиками опухоли и прогнозом.Материал и методы. Особенности экспрессии р-АКТ1 были изучены с помощью иммуногистохимического анализа в первичных очагах и метастазах в печени 52 больных НЭО ПЖ.Результаты. Высокий уровень цитоплазматической и/или ядерной иммунореактивности был выявлен в 24 (46,2%) из 52 первичных НЭО ПЖ и в 16 (59,3%) из 27 метастазов НЭО ПЖ в печени. Экспрессия р-АКТ1 наблюдалась в 3 (21,4%) НЭО G1, в 14 (46,7%) НЭО G2 и в 7 (87,5%) НЭО G3. Экспрессия p-AKT1 чаще выявлялась в категории НЭО G3 и увеличивалась в процессе опухолевой прогрессии в метахронных метастазах в печени по сравнению с соответствующей первичной опухолью. Кроме того, р-АКТ1-позитивность была статистически значимо связана с увеличением степени злокачественности от G1 до G3 (р = 0,004), индекса Ki-67 (р = 0,029), стадии рTNM (р = 0,0008), наличием периневральной инвазии (р = 0,031) и уменьшением безрецидивной выживаемости (р = 0,05).Заключение. Полученные результаты демонстрируют, что р-АКТ1 играет важную роль в патогенезе НЭО ПЖ и может служить дополнительным параметром оценки прогноза и эффективности лечения опухолей данного типа
    corecore