Therapy with vitamin D metabolits of structural and functional changes in bone tissue of working postmenopausal women with ostearcopenia

The prevalence of osteoporosis and vitamin D deficiency in postmenopausal women working under harmful labour conditions has been examined. Reduced bone mineral density was revealed in 85% of the persons under observation, the incidence of OP was 35%, sarcopenia (SP) – 35%. Vitamin D deficiency was foundin 91.3% ofthe workers, at the same time severe VD deficiency was observedin 32.9%, VD deficiency – in 7.5%,and the optimal level of vitamin D was observedin 1.2%of cases. 79 PM women with OP aged 50 – 60 y. o.(meanage – (55.7 ± 0.9) years), working at harmful conditions of the working environment with an average length of service 26.14 ± 0.91years have been examined. Clinical group A (n = 30) received cholecalciferol at a dose of 2000 IU (4 drops) per day and alfacalcidol 1 μg (1 capsule) once a dayfor a year.This resulted in a positive effect on the level of 25(OH)D. Тhe complex appointment of cholecalciferol and alfacalcidol reduced thelevel of PTH and confirmed the role of VD deficiency in the progress of secondary hyperparathyroidism.The data obtained revealed a slowing of the effect of VD onosteoclastogenesis. Decrease of bone resorption marker CTx in the women under examination confirmed the latter

Применение модели FRAX для прогнозирования риска переломов у рабочих морехозяйственного комплекса

Стаття присвячена підвищенню якості і ефективності прогнозування ризику переломів у працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами виробництва. Автори пропонують використання моделі Fracture Risk Assessment Tool (FRAX), що дозволяє без фактичного збільшення часу і коштів визначити основні клінічні фактори ризику переломів у широкого кола працівників. За результатами впровадження моделі FRAX для обстеження 480 працівників морегосподарського комплексу Півдня України авторами встановлено, що шкідливі чинники виробництва є незалежним фактором ризику розвитку 10-річного перелому.The article is devoted to improving the quality and effectiveness of predicting the risk of fractures in workers employed in work with hazardous and hazardous production conditions. The authors propose the use of the Fracture Risk Assessment Tool (FRAX) model, which allows, without actually increasing time and money, to identify the main clinical risk factors for fractures in a wide range of workers. As a result of the implementation of the FRAX model for the survey of 480 employees of the Southern Seaside Complex in South Ukraine, the authors found that harmful factors of production are an independent risk factor for the development of a 10-year fracture.Статья посвящена повышению качества и эффективности прогнозирования риска переломов у работников, занятых на работах с вредными и опасными условиями производства. Авторы предлагают использование модели Fracture Risk Assessment Tool (FRAX), что позволяет без фактического увеличения времени и средств определить основные клинические факторы риска переломов у широкого круга работников. По результатам внедрения модели FRAX для обследования 480 работников морехозяйственного комплекса Юга Украины авторами установлено, что вредные факторы производства является независимым фактором риска развития 10-летнего перелома

Анализ распространения Covid-19 среди медицинских работников «Больниц 1-й волны» Одесской области во время 1-2 волн эпидемии

Вивчення епідеміології коронавірусної інфекції має відомі складнощі, що пов’язано як з особливостями перебігу захворювання, так і з розповсюдженістю малосимптомних форм, що залишаються невстановленими. У роботі автори аналізують особливості захворюваності на COVID-19 у когорти медичних працівників, які надають медичну допомогу у «лікарнях І хвилі». На підставі аналізу розслідувань професійних захворювань медичних працівників проведено порівняння між групою працівників, до яких застосовувалось активне епідспостередження, та групою працівників, у яких захворювання на COVID-19 реєструвалось по факту звернення за медичною допомогою. Встановлено, що під час 1–2 хвиль епідемії у приблизно 75% ПЛР позитивних медиків мали місце безсимптомні форми захворювання, які практично не виявлялись за відсутністю активного епідспостередження.The study of the epidemiology of coronavirus infection has some difficulties, which is associated with both the peculiarities of the course of the disease and the prevalence of low-symptom forms that remain unidentified. In article, the authors analyze the features of the incidence of COVID-19 in a cohort of medical workers providing medical care in "1st wave hospitals". Based on the analysis of investigations of occupational diseases of medical workers, a comparison was made between a group of workers who were subject to active epidemiological monitoring and a group of workers whose COVID-19 disease was registered upon the fact of seeking medical help. It was found that during 1–2 waves of the epidemic, about 75% of PCR-positive medics had asymptomatic forms of the disease, and were practically not diagnosed due to the lack of active monitoring.Изучение эпидемиологии коронавирусной инфекции имеет известные сложности, что связано как с особенностями течения заболевания, так и с распространенностью малосимптомных форм, которые остаются неустановленными. В работе авторы анализируют особенности заболеваемости COVID-19 среди медицинских работников, оказывающих медицинскую помощь в «больницах 1 волны». На основании анализа расследований профессиональных заболеваний медицинских работников проведено сравнение между группой работников, которые подлежали активному эпиднаблюдению и группой работников, у которых заболевание COVID-19 регистрировалось по факту обращения за медицинской помощью. Установлено, что во время 1–2 волн эпидемии у примерно 75% ПЦР положительных медиков имели место бессимптомные формы заболевания, которые практически не диагностировались из-за отсутствия активного эпиднаблюдения

Occupational chronic obstructive pulmonary disease

The purpose of the study – to identify the factors of the development of PCOBL on the example of a clinical case of PCOBL in an employee of the alumina workshop of JSC Siberian - Ural Aluminum Company.Цель исследования – выявить факторыразвития ПХОБЛна примере клинического случая ПХОБЛ у работника глиноземного цеха ОАО «Сибирско-Уральская Алюминиевая компания»

Analysis of the quality of education of internal doctors in the specialty "Internal diseases" in the conditions of distance education

Впровадження протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання розповсюдження коронавірусної хвороби під час хвиль пандемії COVID-19, сприяло здійсненню навчального процесу у більшості закладів освіти України у дистанційній формі. У вищих медичних закладах лікаріінтерни очної частини інтернатури також знаходились на дистанційному навчанні, що додатково було обумовлене їхньою практичною діяльністю з пацієнтами, у тому числі хворими на COVID-19. Забезпечення навчального процесу у дистанційній формі потребувало реорганізації навчання, зміни у виборі методичних і дидактичних підходів, що мали відповідати задачам навчання. Проведена робота має бути оцінена щодо ефективності реорганізації навчального процесу для дистанційного навчання і якості вирішення задач поглиблення теоретичних знань, набуття та відпрацювання практичних навичок надання медичної допомоги з урахуванням сучасних підходів і принципів доказової медицини. Така оцінка може бути об’єктивною і суб’єктивною, наданою учасниками навчального процесу. В статті проведено аналіз результатів анкетування лікарів-інтернів спеціальності «Внутрішні хвороби» щодо оцінки ефективності дистанційної форми навчання. Анкетування здобувачів освіти, як однієї з сторін навчального процесу, було направлене на з’ясування ставлення лікаря-інтерна до впроваджених дидактичних підходів до дистанційного викладання, оцінювання, відпрацювань і, взагалі, змісту навчання та рівня викладання навчальної програми дисципліни. Опитування включало 20 питань, розподілених на 4 блоки, що відображали суб’єктивне сприйняття ключових особливостей дистанційного навчання. Аналіз анкетування серед лікарів-інтернів показав, що вони вважають якість медичної освіти в умовах дистанційного навчання достатньою. Поряд з цим, з окремих питань слухачами відмічалась суб’єктивно недосконала організація відпрацювання практичних навичок, знань та вмінь при дистанційній формі навчання. Так як ці компетенції є важливою складовою в подальшій клінічній практиці лікаря-спеціаліста, існує потреба у розробці і впроваджені відповідних учбово-методичних матеріалів, які будуть відповідати можливостям дистанційного навчання і задовольняти потребу лікарів-інтернів у засвоєні практичних навичок.The provision of anti-epidemic measures aimed at preventing the spread of the coronavirus disease during the waves of the COVID-19 pandemic contributed to the implementation of the educational process in the majority of educational institutions of Ukraine in a distance form. In higher medical institutions, interns of the full-time part of the internship also attended distance learning, which was additionally due to their practical work with patients, including those with COVID-19. Ensuring the educational process in a distance form requires the reorganization of education, changes in the choice of methodical and didactic approaches that had to meet the objectives of education. The work carried out should be evaluated from the point of view of the effectiveness of the reorganization of the process for distance learning and the quality of solving the problems of deepening theoretical knowledge, acquiring and working out the practical skills of providing medical care, taking into account modern approaches and principles of evidencebased medicine. Such assessment can be objective and subjective, provided by the participants of the educational process. The article analyzes the results of the survey of interns of the specialty "Internal Diseases" regarding the assessment of distance education. The survey of education seekers, as one of the sides of the educational process, was aimed at clarifying the attitude of the intern doctor to the implemented didactic approaches to distance teaching, assessment, work off and, in general, the content of education and the level of teaching of the curriculum of the discipline. The survey included 20 questions, divided into 4 blocks, reflecting the subjective perception of the key features of distance education. The analysis of the questionnaire of intern doctors showed that they consider the quality of medical education in distance learning conditions to be sufficient. At the same time, on some issues, the applicants noted the subjectively imperfect organization of working out practical skills, knowledge and skills in the distance form of education. Since these competencies are an important component in the further clinical practice of a doctor, there is a need to develop and implement appropriate educational and methodological materials that will meet the possibilities of distance learning and satisfy the need of intern doctors to learn practical skills

Feasibility of using flow cytometry based on the analysis of changes in the general blood analysis of patients with COVID-19

Пандемія коронавірусної хвороби обумовлює пошук більш значимих клініко-лабораторних проявів захворювання та його ускладнень, що можливо досягти шляхом широкого впровадження у клінічну практику сучасних методів лабораторної діагностики. Мета дослідження – визначити доцільність застосування проточної цитометрії на основі аналізу змін у загальному аналізі крові хворих на COVID-19. Матеріали та методи дослідження. розглянуто результати показників лейкоцитарного ряду в загальному аналізі крові 20 медичних працівників середній вік (55,3±2,4 року) хворих на COVID-19, які за результатами попередніх медичних оглядів не мали хронічних захворювань крові. в дослідженні враховувались лише дані загального аналізу крові при госпіталізації до початку лікування. результати дослідження та їх обговорення. При аналізі змін в загальному аналізі крові у пацієнтів зі схожим клінічним перебігом COVID-19 продемонстровано типові зміни окремих показників лейкоцитарного ряду та лейкоцитарної формули загалом. у 20 пацієнтів з COVID-19 асоційованою пневмонією, підтвердженою клінічно, даними комп’ютерної томограми органів грудної клітини та полімеразною ланцюговою реакцією в реальному часі, видимі зміни лейкоцитарного ряду, здебільшого, або були відсутні або мали характер, що не дозволяє співвіднести їх з типовою лейкоцитарною реакцією при вірусній інфекції. дані загального аналізу крові не мали достовірних кореляційних зв’язків із клінікою, іншими лабораторними показниками та результатами лікування. висновки. у 25% випадків хворих на COVID-19 відсутні специфічні для вірусної інфекції зміни у лейкоцитарній формулі і ще у 50% випадків – зміни вмісту лейкоцитів мають невизначений характер. слабка кореляція між показниками лейкоцитарного ряду крові і клінічним станом пацієнта свідчить про обмежену можливість достовірної інтерпретації результатів загально клінічних методів обстеження. впровадження проточної цитометрії для контролю змін крові у хворих на коронавірусну інфекцію є найбільш перспективним і доцільним кроком для вирішення існуючих задач лабораторної діагностики.The pandemic of the coronavirus disease conditions the search for more significant clinical and laboratory manifestations of the disease and its complications, which can be achieved through the widespread introduction into clinical practice of modern methods of laboratory diagnostics. aim: to determine the feasibility of using flow cytometry based on the analysis of changes in the general blood analysis of patients with COVID-19. Materials and methods. The results of leukocyte count indicators in the general blood analysis of 20 aged medical workers (55.3±2.4 years old) with COVID-19, who, according to the results of previous medical examinations, did not have chronic blood diseases, were considered. In the study, only the data of the general blood test during hospitalization before the start of treatment were taken into account. Research results and their discussion. When analyzing changes in the general blood test in patients with a similar clinical course of COVID-19, the authors demonstrated typical changes in individual indicators of the leukocyte count and the leukocyte formula in general. In 20 patients with COVID-19-associated pneumonia confirmed clinically by chest computed tomography and real-time polymerase chain reaction, visible changes in the white blood cell count were mostly absent or of a nature that did not allow to correlate them with typical leukocyte reaction in viral infection. The data of the complete blood count did not have reliable correlations with the clinic, other laboratory indicators and the results of treatment. Conclusions. In 25% of cases of patients with COVID-19, there are no changes in the leukocyte formula specific to a viral infection, and in another 50% of cases, changes in the content of leukocytes are of an undefined nature. The weak correlation between the indicators of the blood leukocyte series and the patient’s clinical condition indicates a limited possibility of reliable interpretation of the results of general clinical examination methods. The introduction of flow cytometry to control blood changes in patients with coronavirus infection is the most promising and expedient step for solving the existing problems of laboratory diagnostics

Анализ случаев влияния лабораторных исследований на ошибки в диагностике, лечении и проведении экспертизы медицинских работников при коронавирусной болезни

Проведено детальне розслідування випадків захворювання медичних працівників на COVID-19, що дає можливість визначити тенденції щодо помилок лабораторної діагностики. Мета: дослідити розповсюдженість та найбільш типові форми лабораторних помилок і їх вплив на діагностику, лікування і експертизу працездатності медичних працівників, хворих на COVID-19. Матеріали і методи: Проведене пасивне епідеміологічне дослідження 30 випадків захворювання на COVID-19 працівників медичних закладів Одеської області, які розглядались з приводу встановлення зв’язку між захворюванням і умовами праці у рамках розслідування нещасного випадку/ гострого професійного захворювання з 01.09.2020 по 31.12.2020. Оцінювались дані проведення лабораторних досліджень – призначення, забір матеріалу, транспортування, виконання дослідження, надання результатів у їх співвідношенні з відомостями про обставини інфікування, перебіг захворювання, подальше ведення пацієнта. Рішення про наявність помилки приймалось при виявлені невідповідності вимогам чинного законодавства, тип помилки встановлювався за загальноприйнятими рекомендаціями. Результати. Помилки лабораторної діагностики найчастіше зустрічаються на початкових і заключних етапах діагностичного процесу. Помилки постаналітичного етапу статистично переважають за рахунок простоти виявлення при аналізі документації. Найбільш поширеною помилкою є занадто великий час виконання дослідження, що зумовлено об’єктивними особливостями проведення ПЛР-тестів медичним працівникам у сільської місцевості. Помилки лабораторної діагностики впливають на якість медичних послуг у формі несвоєчасного встановлення діагнозу і початку лікування, неналежного проведення експертизи працездатності і професійної придатності. Окремі помилки, такі як затримка у повідомленнях о критичних значеннях, мають небезпечні наслідки так як сприяють поширенню захворювання на COVID-19 серед медичних працівників.A detailed investigation of COVID-19 cases among medical workers has been carried out, which makes it possible to determine trends in laboratory diagnostics errors. Purpose: to investigate the distribution and the most typical forms of laboratory errors and their impact on the diagnosis, treatment and examination of the ability to work of medical workers with COVID-19. Materials and methods: A passive epidemiological study of 30 COVID-19 cases of workers in medical institutions of the Odessa region was carried out. It was considered to establish a link between the disease and working conditions as part of the investigation of an accident / acute occupational disease from 09.01.2020 to 12.31.2020. The data of laboratory studies were assessed - appointment, material sampling, transportation, research performance, provision of results in their correlation with information about the circumstances of infection, the course of the disease, further management of the patient. The decision on the presence of an error was made upon detection of non-compliance with the requirements of the current legislation, the type of error was established according to generally accepted recommendations. Results. Errors in laboratory diagnostics are most often encountered at the initial and final stages of the diagnostic process. The errors of the postanalytical stage are statistically dominant due to the ease of detection when analyzing the documentation. The most common mistake is a long time to complete the study, which is due to the objective features of the PCR tests carried out by medical workers in rural areas. Errors in laboratory diagnostics affect the quality of medical services in the form of late diagnosis and initiation of treatment, inadequate examination of the ability to work and professional suitability. Individual errors, such as the delay in messages of critical values, have dangerous consequences as they contribute to the spread of the COVID-19 disease among healthcare workers.Проведено детальное расследование случаев заболевания медицинских работников COVID-19, что дает возможность определить тенденции ошибок лабораторной диагностики. Цель: исследовать распространение и наиболее типичные формы лабораторных ошибок и их влияние на диагностику, лечение и экспертизу трудоспособности медицинских работников, больных COVID-19. Материалы и методы: Проведено пассивное эпидемиологическое исследование 30 случаев заболевания COVID-19 работников медицинских учреждений Одесской области, которые рассматривались по поводу установления связи между заболеванием и условиями труда в рамках расследования несчастного случая / острого профессионального заболевания с 01.09.2020 по 31.12. 2020. Оценивались данные проведения лабораторных исследований - назначение, забор материала, транспортировки, выполнения исследования, предоставление результатов в их соотношении со сведениями об обстоятельствах инфицирования, течение заболевания, дальнейшее ведение пациента. Решение о наличии ошибки принималось при обнаружении несоответствия требованиям действующего законодательства, тип ошибки устанавливался по общепринятым рекомендациям. Результаты. Ошибки лабораторной диагностики чаще всего встречаются на начальных и заключительных этапах диагностического процесса. Ошибки постаналитичного этапа статистически преобладают за счет простоты обнаружения при анализе документации. Наиболее распространенной ошибкой является длительное время выполнения исследования, что обусловлено объективными особенностями проведения ПЦР-тестов медицинским работникам в сельской местности. Ошибки лабораторной диагностики влияют на качество медицинских услуг в форме несвоевременного установления диагноза и начала лечения, ненадлежащего проведения экспертизы трудоспособности и профессиональной пригодности. Отдельные ошибки, такие как задержка в сообщениях в критических значениях, имеют опасные последствия так как способствуют распространению заболевания COVID-19 среди медицинских работников