ВИЗУАЛЬНОЕ ТЕСТ-ОПРЕДЕЛЕНИЕ Pb(II) С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНДИКАТОРНОЙ ЖЕЛАТИНОВОЙ ПЛЕНКИ

A hardened gelatin gel deposited on a transparent polymeric matrix is of interest for the development of highly sensitive methods which combine concentration and subsequent determination of the analyte in the solid phase.For visual test for determination of lead (II) commercial photographic film with immobilized indikator bromopyrogallol red is proposed to use. The optimal conditions for the immobilization of the reagent and the metal complex in the film are determined. The composition and stability of the indicator reaction products are evaluated in solution and heterogeneous water / gelatin film. On the basis of  these studies the technique of visual test determination of lead, based on the formation of complex compounds of Pb (II) c bromopyrogallol red in the medium hardened gelatin gel are found. Metrological characteristics of the proposed method of visual test determination of Pb (II) with the use of the indicator film are developed. Correctness of the methodology for determination of lead was tested on model solutions and real objects.Keywords: bromopyrogallol red, lead (II), the indicator gelatin film, immobilization, visual colorimetry.(Russian)DOI: http://dx.doi.org/10.15826/analitika.2014.18.3.009 P.V Anisimovich1,  Z.A Temerdashev1,  T.B Pochinok1, E.A. Reshetniak2, T.S. Smolenskaya1,  O.Iu. Lomakina1  1Federal state budget educational institution of higher professional education "Kuban State University", Krasnodar, Russian Federation2V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, UkraineСреди прозрачных полимерных сорбентов, используемых  для концентрирования и последующего определения аналита непосредственно в твердой фазе, особый интерес представляет желатиновый отвержденный гель, нанесенный на прозрачную полимерную матрицу.Для визуально-тестового определения свинца(II) предложено использовать коммерческую фотопленку с иммобилизованным металлоиндикатором бромпирогаллоловым красным. Найдены оптимальные условия иммобилизации реагента и металлокомплекса в пленке. Установлен состав и оценена устойчивость продуктов индикаторной реакции в растворе и в гетерогенной системе вода/желатиновая пленка. На основе проведенных исследований разработана методика визуального тест-определения свинца, основанная на образовании комплексного соединения Pb(II) c  бромпирогаллоловым красным в среде  отвержденного желатинового геля. Оценены метрологические характеристики предложенной методики визуального тест-определения Pb(II) с использованием индикаторной пленки: интервал ненадежности обнаружения Pb(II) (1.9-3.7 мкМ), предел обнаружения (3.2 мкМ) и предел определения (3.9 мкМ) металла по цветовой шкале. Правильность определения в модельных растворах и реальных объектах доказана методом «введено-найдено» и независимым методом.Ключевые слова: бромпирогаллоловый красный, свинец(II), индикаторная желатиновая пленка, иммобилизация, визуальная колориметрия.DOI: http://dx.doi.org/10.15826/analitika.2014.18.3.009

Залізодефіцитна анемія у дітей

In the article the role of iron in the human body is highlighted. The mechanism of development of iron deficiency states, their consequences and the basic principles of diagnosis and correction of children of different ages are shown.Key words: children, iron deficiency anemia, treatment.Освещена роль железа в организме человека. Показаны механизмы развития железодефицитных состояний, их последствия и основные принципы диагностики и коррекции у детей разного возраста.Ключевые слова: дети, железодефицитная анемия, лечение.Висвітлено роль заліза в організмі людини. Показано механізми розвитку залізодефіцитних станів, їх наслідки та основні принципи діагностики і корекції у дітей різного віку.Ключові слова: діти, залізодефіцитна анемія, лікування

Перекисне окислення білків та ліпідів при недиференційованій дисплазії сполучної тканини у дітей

Aim: The study of lipid and protein peroxidation in children with undifferentiated connective tissue dysplasia.Materials and Methods: There were studied the state of lipid and protein peroxidation on 63 children (33 children with undifferentiated connective tissue dysplasia (UDCTD) and 30 children without (UDCTD)) by spectrofotometrie (the change of index and the end product of lipid peroxide modification — malondialdehyde (MDA) in blood plasma and erythrocyte membranes, the process of peroxidation of proteins (PSP) — the content of the final products of oxidative modification — 2,4 dinitrophenylhydrazine blood plasma, the activity of the antioxidant defense enzymes — catalase (CT) and superoxide dismutase (SOD) activity in membrane structures and plasma) and biochemical methods (level of free cholesterol).Results: we established a significant increase in venous blood plasma products of lipid peroxidation, an increase of lipid peroxidation products in erythrocytes and an imbalance in the antioxidant defense system in children with UDCTD compared with a group of children without UDCTD.Conclusion: there were observed changes in the peroxidation of plasma proteins in venous blood (2,4 dinitrophenylhydrazine in apoproteids of lipoproteins low and very low density), the index of peroxide modification of lipoproteins and lipid membranes of red blood cells, an imbalance of antioxidant enzymes (SOD and CT), which the extent is correlated with the degree of phenotypic disorders in UDCTD in adolescents with UDCTD.Key words: children, undifferentiated connective tissue dysplasia, lipid peroxidation, protein peroxidation, antioxidant enzymes.Цель: изучение перекисного окисления белков и липидов у детей с недифференцированной дисплазией соединительной ткани (НДСТ).Пациенты и методы. У 63 детей (33 ребенка с НДСТ и 30 детей без ДСТ) изучалось состояние перекисного окисления липидов (ПОЛ) и белков спектрофотометрическим (ПОЛ — по изменению индекса и конечного продукта перекисной модификации липидов — малонового диальдегида (МДА) в плазме крови и в мембранах эритроцитов, процесс перекисного окисления белков (ПОБ) — по содержанию конечных продуктов окислительной модификации — 2,4-динитрофенилгидразонов плазмы крови, активность ферментов системы антиоксидантной защиты — каталазы (КТ) и супероксиддисмутазы (СОД) в мембранных структурах и плазме крови) и биохимическим (уровень свободного холестерина (ХС) способами.Результаты. Установлено достоверное повышение в плазме венозной крови продуктов ПОБ, достоверное повышение количества продуктов ПОЛ в эритроцитах и дисбаланс в системе антиоксидантной защиты у детей с НДСТ по сравнению с группой детей без ДСТ.Выводы. У детей с НДСТ подросткового возраста наблюдаются изменения в системе ПОБ плазмы венозной крови (2,4-динитрофенилгидразонов в апопротеидах липопротеидов низкой и очень низкой плотности); индекса перекисной модификации липопротеидов и липидов мембран эритроцитов; дисбаланс антиоксидантных ферментов (СОД и КТ), степень которого коррелирует со степенью фенотипических нарушений при НДСТ.Ключевые слова: дети, недифференцированная дисплазия соединительной ткани, перекисное окисление липидов, перекисное окисление белков, антиоксидантные ферменты.Мета: вивчення перекисного окислення білків і ліпідів у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ).Матеріали і методи: у 63 дітей (33 дитини з НДСТ і 30 дітей без ДСТ) вивчали стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і білків спектрофотометричним (ПОЛ — за зміною індексу і кінцевого продукту перекисної модифікації ліпідів — малонового діальдегіду (МДА) в плазмі крові і в мембранах еритроцитів, процес перекисного окислення білків (ПОБ) — за вмістом кінцевих продуктів окислювальної модифікації — 2,4-дінітрофенілгідразонів плазми крові, активністю ферментів системи антиоксидантного захисту — каталази (КТ) і супероксиддисмутази (СОД) в мембранних структурах і плазмі крові) і біохімічним (рівень вільного холестерину (ХС) методами.Результати. Встановлено достовірне підвищення в плазмі венозної крові продуктів ПОБ, кількості продуктів ПОЛ в еритроцитах і дисбаланс у системі антиоксидантного захисту у дітей з НДСТ порівняно з групою дітей без ДСТ.Висновоки. У дітей із НДСТ підліткового віку спостерігаються зміни в системі ПОБ плазми венозної крові (2,4-дінітрофенілгидразонів в апопротеїдах ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності); індексу перекисної модифікації ліпопротеїдів і ліпідів мембран еритроцитів; дисбаланс антиоксидантних ферментів (СОД і КТ), ступінь якого корелює з проявами фенотипових змін при НДСТ.Ключові слова: діти, недиференційована дисплазія сполучної тканини, перекисне окислення ліпідів, перекисне окислення білків, антиоксидантні ферменти

Формування харчової толерантності до білків коров’ячого молока у дітей з гострими алергічними реакціями

Early prevention of allergic diseases by rational feeding is important for 1st years old children. Methods of food desensitization is one of the main priorities of Pediatric Allergy, because tolerance helps children to tolerate allergens and improves quality of their life. The aim of our work was to food tolerance formation to cow's milk proteins in children with a history of severe allergic reaction to milk.Вопросы ранней профилактики аллергических заболеваний за счет рационального вскармливания являются наиболее актуальным для детей раннего возраста. Методика пищевой десенсибилизации является одним из приоритетных направлений развития детской аллергологии, так как она способствует формированию толерантности к значимым аллергенам и улучшает качество жизни ребенка. Целью работы было формирование пищевой толерантности к белкам коровьего молока у детей, имевших в анамнезе острые аллергические реакции на молоко.Питання ранньої профілактики алергічних захворювань за рахунок раціонального вигодовування є найбільш актуальним для дітей раннього віку. Методика харчової десенсибілізації є одним з пріоритетних напрямків розвитку дитячої алергології, адже допомагає формуванню толерантності до значущих алергенів та покращує якість життя дитини. Метою роботи було формування харчової толерантності до білків коров'ячого молока у дітей, що мали в анамнезі гострі алергічні реакції на молоко

Фактори ризику формування атопії в дітей раннього віку з проявами харчової алергії

Objective — to analyze the risk factors of atopy formation in infants during the antenatal period; to determine the relationship of the above said factors with the manifestations of atopy and severity of allergic diseases. Patients and methods. A total of 311 children with manifestations of atopic dermatitis in the first year of life are observed. All children were under observation from birth to 3 years of age. According to the results of the triennial examination was estimated the frequency and severity of allergic diseases: atopic dermatitis (by SCORAD scale) and bronchial asthma (according to the ISCD scale). During the first observation and further annually in all children was determined the level of total IgE in the venous blood serum as a marker of atopy, by the method of solid-phase, chemiluminescent immunosorbent assay with the use of the IMMULITE 200. According to the results of the study on the third year of observing children who had index of more than 60 IU/ml, were referred to the IgE + group (n=162), and the children who had a rate of less than 60 IU/ml, — to the IgE- group (n=149). Comparison groups were formed according to the results of the third year of observation, as it more brightly demonstrates the manifestations of atopy. Analysis of risk factors in the antenatal period was estimated by the use of parental questionnaire. Results. It was found that the burdened heredity plays the highest value on the formation of atopy in children in the antenatal period. We have not confirmed the effect of parents age on the frequency of implementation of atopy in children, the presence of chronic non$allergic diseases, fertilization method, the severity of pregnancy, application of hormonal and antibacterial preparations, smoking and dietary of the mother during the pregnancy. Significant factor that affects the rate of implementation of bronchial asthma is maternal smoking during the pregnancy. A more severe course of atopic dermatitis was marked in children, whose mothers had kept a rigid diet during pregnancy. Conclusions. On the course of the severity of the allergic process (both atopic and non$atopic) affected manageable factors such as nutrition, bad habits, application of preparations etc.). The impact on these factors is a promising way to improve the quality of life of patients with allergic diseases. Key words: atopy, food allergy, rational feeding.Цель — проанализировать факторы риска формирования атопии у детей в антенатальном периоде; определить связь вышеупомянутых факторов с проявлениями атопии и тяжестью течения аллергических заболеваний. Пациенты и методы. Обследованы 311 детей с проявлениями атопического дерматита на первом году жизни. Все дети находились под наблюдением от рождения до 3-летнего возраста. По результатам третьего года наблюдения оценена частота и тяжесть течения аллергических заболеваний: атопического дерматита (по шкале SCORAD) и бронхиальной астмы (по международной шкале тяжести хода). У всех детей во время первого осмотра и в дальнейшем ежегодно определен уровень общего IgE в сыворотке венозной крови, как маркера атопии, методом твердофазного, хемолюминисцентного иммуноферментного анализа на аппарате IMMULITE 200. По результатам исследования на третьем году наблюдения дети, которые имели показатель более 60 МЕ/мл, отнесены в группу IgE+ (n=162), а дети, которые имели показатель менее 60 МЕ/мл, — в группу IgE- (n=149).Группы сравнения сформированы по результатам третьего года наблюдения, так как он максимально продемонстрировал проявленную атопию. Анализ факторов риска в антенатальном периоде оценен с помощью анкетирования родителей. Результаты. Установлено, что наибольшее значение на формирование атопии у детей в антенатальном периоде играет обремененная наследственность. Нами не подтверждено влияние на частоту реализации атопии у детей возраста родителей, наличия в них хронических неаллергических заболеваний, способа оплодотворения, тяжести течения беременности, приема гормональных и антибактериальных препаратов, курения и соблюдения диеты мамой во время беременности. Достоверным фактором, который влияет на частоту реализации бронхиальной астмы, является курение матери во время беременности. Более тяжелое течение атопического дерматита наблюдается у детей, мамы которых соблюдали жесткую диету во время беременности. Выводы. На тяжесть течения аллергического процесса (как атопического, так и неатопического) влияют управляемые факторы (питание, вредные привычки, прием медикаментозных препаратов и тому подобное). Влияние на эти факторы остается перспективным путем к улучшению качества жизни пациентов с аллергическими заболеваниями. Ключевые слова: атопия, пищевая аллергия, рациональное вскармливание.Мета — проаналізувати фактори ризику формування атопії в дітей в антенатальному періоді; визначити зв'язок вищезазначених факторів із проявами атопії й тяжкістю перебігу алергічних захворювань. Пацієнти та методи. Обстежено 311 дітей з проявами атопічного дерматиту на першому році життя. Усі діти знаходились під спостереженням від народження до 3-річного віку. За результатами третього року спостереження оцінено частоту і тяжкість перебігу алергічних захворювань: атопічного дерматиту (за шкалою SCORAD) та бронхіальної астми (за міжнародною шкалою тяжкості перебігу). В усіх дітей під час першого огляду і надалі щорічно визначено рівень загального IgE у сироватці венозної крові, як маркера атопії, методом твердофазного, хемолюмінісцентного імуноферментного аналізу на апараті IMMULITE 200. За результатами дослідження на третьому році спостереження діти, що мали показник понад 60 МЕ/мл, віднесені до групи IgE+ (n=162), а діти, що мали показник менше 60 МЕ/мл, — до групи IgE- (n=149). Групи порівняння сформовані за результатами третього року спостереження, оскільки він максимально продемонстрував проявлену атопію. Аналіз факторів ризику в антенатальному періоді оцінено за допомогою анкетування батьків. Результати. Встановлено, що найбільше значення на формування атопії у дітей в антенатальному періоді відіграє обтяжена спадковість. Нами не підтверджено вплив на частоту реалізації атопії в дітей віку батьків, наявності в них хронічних неалергічних захворювань, способу запліднення, тяжкості перебігу вагітності, прийому гормональних та антибактеріальних препаратів, паління та дотримання дієти мамою під час вагітності. Достовірним фактором, що впливає на частоту реалізації бронхіальної астми, є паління матері під час вагітності. Більш тяжкий перебіг атопічного дерматиту спостерігається в дітей, мами яких дотримувались жорсткої дієти під час вагітності. Висновки. На тяжкість перебігу алергічного процесу (як атопічного, так і неатопічного) впливають керовані фактори (харчування, шкідливі звички, прийом медикаментозних препаратів тощо). Вплив на ці фактори залишається перспективним шляхом до поліпшення якості життя пацієнтів з алергічними захворюваннями. Ключові слова: атопія, харчова алергія, раціональне вигодовування

Порушення імунітету у дітей підліткового віку, що страждають на часті гострі респіраторні захворювання

Objective: to define the diagnostic value of immunological resistance parameters in children suffering from recurrent respiratory diseases, to analyse the microflora of mucous membranes of a mouth in this category of children.Materials and methods. 60 children at the age of 10–16 years with the recurrent respiratory diseases (RRD) were examined. All children were divided into two groups: the main group included 30 children with RRD (6–8 times per year), the control group included 30 children with 2–4 episodes of respiratory diseases per year. All children were examined for physical development by the method of сentilny standards, also, all-clinical methods researches were conducted; the analysis of the children and their parents given to the anamnesis was also, carried out. The microbiological research of material from the surface of mucous membrane of the oral cavity and a pharynx was conducted. The immunological check-up included indicators of peripheral blood neutrophils functional activity according to a phagocytosis and the NBT-test, the maintenance of circulating immune complexes (CIC), concentration of immunoglobulins of G, A, M and secretory immunoglobulin A (sIgA) classes and lysozyme, by radial immunodiffusion method, and concentration of interleukin-6 (IL-6) and interleukin-4 (IL-4) by ELISA method.Results. According to clinical and medical history data, children with RRD suffered from pharyngitis, laryngitis, tonsillitis much more often. Among children, with RRD, against the background of the increased identification of opportunistic flora, compared to control group, the inhibition of phagocytic activity of neutrophils was revealed, specifically, a significant decrease in the activity of phagocytosis and reduction of reserve capacity of neutrophils under conditions of their stimulation (р<0.01). Group of children with RRD showed reliable increase in concentration of IgG, the CIC and lysozyme concentrations in blood serum, were also established (р<0.05). Also, reliable decrease in parameters of local immunity (such as IgA, lysozyme) against the background of increase in the IgG level in saliva, was verified (р<0.01). It was shown that at children with RRD, the concentration of IL-6 exceeded control values, at the same time concentration of IL-4 was outside sensitivity of a test system (<0.4 pg/ml) in both groups of children.Conclusions. Among risk factors which promote formation the group of children of growing age with RRD, the main factors are recurrent respiratory diseases in parents, symptoms of the postponed rickets, varicella and measles in children; operational intervention with the general anesthesia, impairment of immunity and dysbiosis of mucous membranes of a mouth and a pharynx, as well. All above-induced results can act as predictors of formation of chronic pathology of the upper airways and serve as predictive criterion at assessment of risk of reactivation of inflammatory process in this category of children.Цель: определить диагностическую ценность параметров иммунологической резистентности у детей, которые подвержены острым респираторным заболеваниям (ОРЗ), провести анализ микрофлоры слизистых оболочек ротовой полости у данной категории детей.Материалы и методы. Обследовано 60 детей в возрасте 10–16 лет. Основную группу составили 30 детей с частыми ОРЗ (6–8 раз в год), контрольную группу — 30 детей, болевшие эпизодически (2–4 раза в год). У всех детей оценивалось физическое развитие по методу центильных стандартов, проведены общеклинические обследования, анализ данных анамнеза детей и их родителей, микробиологическое исследование материала с поверхности слизистых оболочек ротовой полости и зева. Исследование состояния иммунологической реактивности включало определение показателей функциональной активности нейтрофилов периферической крови по данным фагоцитоза и НСТ-теста, содержание циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК), определение концентрации иммуноглобулинов класса G, A, M, секреторного иммуноглобулина А (sIgA) и лизоцима методом радиальной иммунодиффузии в геле, а концентрации интерлейкина 6 (IL-6) и интерлейкина 4 (IL-4) — иммуноферментным методом.Результаты. Установлено, что дети основной группы значительно чаще болели фарингитом, ларингитом, тонзиллитом. У них на фоне повышенной частоты выявления условно-патогенной флоры по сравнению с данными контрольной группы отмечается угнетение фагоцитарной активности нейтрофилов — достоверное снижение активности фагоцитоза и уменьшение резервных возможностей нейтрофилов в условиях их стимуляции (р<0,01). У детей основной группы установлено достоверное повышение концентрации IgG, ЦИК и лизоцима в сыворотке крови (р<0,05). Верифицировано достоверное снижение параметров местного иммунитета (IgA, лизоцима) на фоне повышения уровня IgG в слюне (р<0,01). У детей основной группы концентрация IL-6 превышала контрольные значения, но при этом концентрация IL-4 была за пределами чувствительности тест-системы (<0,4 пг/мл) в обеих группах.Выводы. Среди факторов риска, которые способствуют формированию группы детей подросткового возраста, часто болеющих ОРЗ, ведущими являются частые заболевания верхних дыхательных путей родителей, наличие у детей признаков перенесенного рахита, ветряной оспы, кори, оперативные вмешательства с использованием общего наркоза, нарушение иммунитета и дисбиоз слизистых оболочек ротовой полости и зева. Все эти факторы могут выступать предикторами формирования хронической патологии верхних дыхательных путей и служить прогностическим критерием при оценке риска реактивации воспалительного процесса у данной категории детей.Мета: визначити діагностичну цінність параметрів імунологічної резистентності у дітей, що страждають на часті гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), провести аналіз мікрофлори слизових оболонок ротової порожнини у даної категорії дітей.Пацієнти і методи. Обстежено 60 дітей віком 10–16 років. Основну групу склали 30 дітей з частими ГРЗ (6–8 раз на рік), контрольну — 30 дітей, які хворіють епізодично (2–4 рази на рік). У всіх дітей оцінювався фізичний розвиток за методом центильних стандартів, проведені загальноклінічні обстеження, аналіз даних анамнезу дітей та їхніх батьків, мікробіологічне дослідження матеріалу з поверхні слизових оболонок ротової порожнини і зіва. Дослідження стану імунологічної реактивності включало визначення показників функціональної активності нейтрофілів периферичної крові за даними фагоцитозу і НСТ-тесту, вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), визначення концентрації імуноглобулінів класу G, A, M, секреторного імуноглобуліну А (sIgA) і лізоциму методом радіальної імунодифузії у гелі, а концентрацію інтерлейкіну 6 (IL-6) та інтерлейкіну 4 (IL-4) — імуноферментним методом.Результати. Встановлено, що діти основної групи значно частіше хворіли на фарингіт, ларингіт, тонзиліт. У них на тлі підвищення частоти виявлення умовно-патогенної флори порівняно з даними контрольної групи відмічається пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів — достовірне зниження активності фагоцитозу і зменшення резервних можливостей нейтрофілів в умовах їх стимуляції (р<0,01). У дітей основної групи встановлено достовірне підвищення концентрації IgG, ЦІК і лізоциму у сироватці крові (р<0,05). Верифіковано достовірне зниження параметрів місцевого імунітету (IgA, лізоциму) на тлі підвищення рівня IgG у слині (р<0,01). У дітей основної групи концентрація IL-6 перевищувала контрольні значення, а концентрація IL-4 була за межами чутливості тест-системи (<0,4 пг/мл) в обох групах.Висновки. Серед чинників, які сприяють формуванню групи дітей підліткового віку, що часто хворіють на ГРЗ, провідними є часті захворювання верхніх дихальних шляхів батьків, наявність у дітей ознак перенесеного рахіту, вітряної віспи, кору, оперативні втручання з використанням загального наркозу, порушення імунітету і дисбіоз слизової оболонки ротової порожнини та зіва. Усі ці фактори можуть виступати предикторами формування хронічної патології верхніх дихальних шляхів і служити прогностичним критерієм при оцінці ризику реактивації запального процесу у даної категорії дітей

Позастравохідні прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей, що часто хворіють

The article analyses the literature data on clinical conditions that can be non-oesophageal manifestations of gastroesophageal reflux disease (GERD) in frequently ill children (FIC). It was established that extra-oesophageal manifestations of GERD in FIC should be taken into account during primary diagnosis and during the whole follow-up care. The most frequent associations are reflux-induced cough syndrome, reflux-laryngitis syndrome, reflux-asthma syndrome, and dental reflux-erosion syndrome. Among the non-oesophageal variants of GERD in FIC there is a special otorhinolaryngological form, which is contributed to the development of chronic laryngitis in 80.0% of cases, chronic pharyngitis — in 60.0% and their combination — in 48.0% of cases. Reflux-induced lesions include changes in the nasal cavity and auditory tube in the form of chronic sinusitis, sinusitis and recurrent otitis media. The severe extra-oesophageal manifestations of GERD in FIC, according to the literature data, is tracheal stenosis, reflux-induced bronchial asthma, and idiopathic pulmonary fibrosis; as an additional examination, it is recommended to perform contrast fluoroscopy of the oesophagus and stomach, pH monitoring, spirometry with bronchial provocation tests, fibrogastroduodenoscopy with targeted biopsy.В статье проанализированы данные литературы относительно клинических состояний, которые могут быть внепищеводными проявлениями гастроэзофеагальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) у часто болеющих детей (ЧБД). Установлено, что внепищеводные проявления ГЭРБ у ЧБД нужно учитывать во время первичной диагностики и на протяжении всего периода диспансерного наблюдения. Наиболее частыми ассоциациями являются синдром рефлюкс-зависимого кашля, синдром рефлюкс-ларингита, синдром рефлюкс-астмы и синдром рефлюкс-зубных эрозий. Среди внепищеводных вариантов ГЭРБ у ЧБД выделяется особая форма — оториноларингологическая, для которой характерно развитие хронического ларингита в 80,0%, хронического фарингита — в 60,0% и их сочетания — в 48,0% случаев. К рефлюкс-индуцированным поражениям относятся также изменения со стороны полости носа и слуховой трубы в виде хронического риносинусита, синусита и рецидивирующего воспаления среднего уха. Тяжелыми внепищеводными проявлениями ГЭРБ у ЧБД являются трахеальный стеноз, рефлюкс-индуцированная бронхиальная астма, а также идиопатический легочный фиброз. В качестве дополнительного обследования рекомендовано проводить контрастную рентгеноскопию пищевода и желудка, рН0мониторинг, спирометрию с бронхопровокационными пробами, фиброгастродуоденоскопию с прицельной биопсией.У статті проаналізовані дані літератури щодо клінічних станів, які можуть бути позастравохідними проявами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей, що часто хворіють (ДЧХ). Встановлено, що позастравохідні прояви ГЕРХ у ДЧХ потрібно враховувати під час первинної діагностики та впродовж усього періоду диспансерного спостереження. Найчастішими асоціаціями є синдром рефлюкс-залежного кашлю, синдром рефлюкс-ларингіту, синдром рефлюкс-астми та синдром зубних рефлюкс-ерозій. Серед позастравохідних варіантів ГЕРХ у ДЧХ відзначається особлива форма — оториноларингологічна, якій притаманний розвиток хронічноголарингіту — у 80,0%, хронічного фарингіту — у 60,0% та їх поєднання — у 48,0% випадків. До рефлюкс-індукованих уражень належать зміни з боку порожнини носа та слухової труби у вигляді хронічного риносинуситу, синуситу та рецидивного запалення середнього вуха. Важкими позастравохідними проявами ГЕРХ у ДЧХ, за даними літератури, є трахеальний стеноз, рефлюкс-індукована бронхіальна астма, а також ідіопатичний легеневий фіброз; у якості додаткового обстеження рекомендовано проводити контрастну рентгеноскопію стравоходу та шлунка, рН-моніторинг, спірометрію з бронхопровокаційними пробами, фіброгастродуоденоскопію з прицільною біопсією

Predicting the load-carrying capacity of welded components of the type of circular shafts in welding with minimum deformation

Translated from Ukrainian (Avtom. Svarka 1995 (5) p. 12-16)Available from British Library Document Supply Centre-DSC:9023.190(VR-Trans--8706)T / BLDSC - British Library Document Supply CentreSIGLEGBUnited Kingdo