Evolving model-free scattering matrix via evolutionary algorithm: 16^{16}O-16^{16}O elastic scattering at 350 MeV

We present a new procedure which enables to extract a scattering matrix $S(l)$ as a complex function of angular momentum directly from the scattering data, without any a priori model assumptions implied. The key ingredient of the procedure is the evolutionary algorithm with diffused mutation which evolves the population of the scattering matrices, via their smooth deformations, from the primary arbitrary analytical $S(l)$ shapes to the final ones giving high quality fits to the data. Due to the automatic monitoring of the scattering matrix derivatives, the final $S(l)$ shapes are monotonic and do not have any distortions. For the $^{16}$O-$^{16}$O elastic scattering data at 350 MeV, we show the independence of the final results of the primary $S(l)$ shapes. Contrary to the other approaches, our procedure provides an excellent fit by the $S(l)$ shapes which support the ``rainbow'' interpretation of the data under analysis.Comment: 7 pages, 7 figures, to be published in Phys. Rev. C (2005

Colloidal Dynamics on Disordered Substrates

Using Langevin simulations we examine driven colloids interacting with quenched disorder. For weak substrates the colloids form an ordered state and depin elastically. For increasing substrate strength we find a sharp crossover to inhomogeneous depinning and a substantial increase in the depinning force, analogous to the peak effect in superconductors. The velocity versus driving force curve shows criticality at depinning, with a change in scaling exponent occuring at the order to disorder crossover. Upon application of a sudden pulse of driving force, pronounced transients appear in the disordered regime which are due to the formation of long-lived colloidal flow channels.Comment: 4 pages, 4 postscript figure

Chronic disease management items in general practice: A population-based study of variation in claims by claimant characteristics

Objective: To describe how Medical Benefits Schedule (MBS) chronic disease (CD) item claims vary by sociodemographic and health characteristics in people with heart disease, asthma or diabetes. Design, setting and participants: A cross-sectional analysi

ТОКСИЧНІСТЬ МАРГАНЕЦЬВМІСНИХ НАНОЧАСТИНОК

Nowadays, the leading scientists of Ukraine and the world are actively exploring the problem of nanoscalematerials toxicity. In this article the publications and online resources relating to current issues of nanotoxicology,particularly of manganese-containing nanoparticles toxicity, were analyzed. The necessity of in-depth study ofbiochemical, physiological and molecular mechanisms of manganese-containing nanoparticles on living objects forthe prevention and reduction of existing toxic effects on the body was accentuate.В настоящее время ведущие ученые Украины и мира активно исследуют проблему токсичности наноразмерных материалов. В этой статье проанализированы данные научных публикаций и интернетресурсов, касающихся актуальных вопросов нанотоксикологии, в частности токсичности марганецсодержащих наночастиц. Подчеркнута необходимость углубленного изучения биохимических, физиологических и молекулярных механизмов воздействия марганецсодержащих наночастиц на живые объекты дляпредупреждения и уменьшения уже имеющегося токсического влияния на организм.На сьогодні провідні науковці України та світу активно досліджують проблему токсичності нанорозмірних матеріалів. У цій статті проаналізовано дані наукових публікацій та інтернет-ресурсів, що стосуються актуальних питань нанотоксикології, зокрема токсичності марганецьвмісних наночастинок.Підкреслено необхідність поглибленого вивчення біохімічних, фізіологічних і молекулярних механізмів дії марганецьвмісних наночастинок на живі об’єкти для попередження та зменшення вже наявного токсич-ого впливу на організм

ТОКСИЧНА ДІЯ НАНОЧАСТИНОК ОКСИДУ МАРГАНЦЮ ЗА УМОВ ГОСТРОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

It has been established that manganese compounds have a negative effect on a living organism, exhibiting neurotoxic and hepatotoxic effects and inducing oxidative stress. Since the employees of the manganese ore extraction factory as well as the weld engineers, are constantly in contact with manganese nanoparticles, the study of toxic effects of these nanoparticles on living organisms is relevant.The aim of the study – to investigate the toxicity of manganese in the form of nanoparticles compared with equivalent doses of manganese in the form of salt in their oral administration into the body.Materials and Methods. For the experiment, male rats of the Wistar line have been used (3 experimental groups of 8 rats in each). Animals of the first group were intact. A solution of manganese salts and a suspension of nanoparticles has been administered daily to animals of groups ІІ and ІІІ by means of a probe, taking into account a single dose of manganese of 10.9 mg/kg of body weight. For determination of biochemical parameters, sets of reagents of firms "Filisit-Diagnostika" and "SpinLab" have been used.Results and Discussion. The poisoning was simulated in conditions of acute per os administration of manganese oxide nanoparticules suspension and manganese salt solution for 8 days (total dose of manganese 87.2 mg/kg body weight of white rats). It has been shown that the introduction of manganese-containing nanoparticles and manganese salt induced significant changes of biochemical parameters.Conclusions. Introduction of compounds of manganese induces significant changes in the biochemical parameters of blood serum and homogenates, inducing hepatotoxicity and neurotoxicity, as well as oxidative stress. In the administration of equivalent doses of manganese, its toxicity in the form of a nanocompound is higher than in the form of a manganese salt.Установлено, что соединения марганца имеют негативное влияние на живой организм, проявляя нейротоксический и гепатотоксический эффекты и индуцируя оксидативный стресс. Поскольку работники заводов по добыче и переработке марганцевых руд, а также инженеры-сварщики постоянно контактируют с наночастицами марганца, исследования токсического воздействия этих наночастиц на живые организмы является актуальным.Цель исследования – изучить токсичность марганца в форме наночастиц по сравнению с эквивалентными дозами маргана в форме соли при их пероральном введении в организм.Материалы и методы. Для эксперимента использовали самцов белых крыс линии Вистар (3 исследовательские группы по 8 особей). Животные первой гриппы были интактными. Раствор соли марганца и суспензию наночастиц ежедневно вводили животным второй и третьей групп соответственно с помощью зонда в пересчете на разовую дозу марганца 10,9 мг/кг массы тела. Для определения биохимических показателей использовались наборы реактивов фирм “Филисит-Диагностика” и “СпайнЛаб”.Результаты исследований и их обсуждения. Смоделировано отравление в условиях острого введения суспензии per os наночастиц оксида марганца и раствора соли марганца в течение 8 дней в пересчете на суммарную дозу марганца 87,2 мг/кг массы тела белых крыс. Показано, что ввод марганецсодержащих соединений в форме наночастиц и соли индуцировало достоверные изменения биохимических показателей.Выводы. Введение соединений марганца индуцирует достоверные изменения биохимических показателей сыворотки крови и гомогенатов, гепатотоксичность и нейротоксичность, а также оксидативный стресс. При введении эквивалентных доз марганца его токсичность в форме наносполуки выше, чем в виде соли марганца.Встановлено, що сполуки марганцю мають негативний вплив на живий організм, проявляючи нейротоксичний і гепатотоксичний ефекти та індукуючи оксидативний стрес. Оскільки працівники заводів із добування та переробки марганцевих руд, а також інженери-зварювальники постійно контактують із наночастинками марганцю, дослідження токсичного впливу цих наночастинок на живі організми є актуальним.Мета дослідження – вивчити токсичність марганцю у формі наночастинок порівняно з еквівалентними дозами марганцю у формі солі при їх пероральному введенні в організм.Матеріали і методи. Для експерименту використовували самців білих щурів лінії Вістар (3 дослідні групи по 8 особин). Тварини першої грипи були інтактними. Розчин солі марганцю та суспензію наночастинок щоденно вводили тваринам другої та третьої груп відповідно за допомогою зонда в перерахунку на разову дозу марганцю 10,9 мг/кг маси тіла. Для визначення біохімічних показників використовували набори реактивів фірм “Філісіт-Діагностика” та “СпайнЛаб”.Результати досліджень та їх обговорення. Змодельовано отруєння за умов гострого введення суспензії per os наночастинок оксиду марганцю та розчину солі марганцю протягом 8 днів з перерахунку на сумарну дозу марганцю 87,2 мг/кг маси тіла білих щурів. Показано, що введеня марганцевмісних сполук у формі наночастинок та солі індукувало достовірні зміни біохімічних показників.Висновки. Введення сполук марганцю індукує достовірні зміни біохімічних показників сироватки крові та гомогенатів, гепатотоксичність та нейротоксичність, а також оксидативний стрес. При введенні еквівалентних доз марганцю його токсичність у формі наносполуки вища, ніж у вигляді солі марганцю

ТОКСИЧНІ ЕФЕКТИ МАРГАНЦЮ

Manganese is a vital trace element, that is necessary for blood formation and correct functioning of the brain, hormonal and reproductive system, genetic apparatus and antioxidant system of cells. this article analyzes the data of scientific publications and online resources relating to current issues of molecular biology, medicine, physiology and toxicology of manganese. the problem of high doses of manganese exposure to the human body was highlighted. the negative effects that occur in the body in the excess of manganese was described.Марганец – эссенциальный микроэлемент, необходимый для кровообразования, а также нормального функционирования головного мозга, гормональной и репродуктивной системы, генетического аппарата и антиоксидантной системы клетки. В этой статье проанализированы данные научных публикаций и интернет-ресурсов, касающихся актуальных вопросов молекулярной биологии, медицины, физиологии и токсикологии марганца. Определено проблематику  влияния  высоких  доз  марганца  на  человеческий организм. Описано негативные эффекты, которые возникают в организме человека при его избытке.Марганець – есенційний мікроелемент, необхідний для кровотворення, а також нормального функціонування головного мозку, гормональної та репродуктивної  системи,  генетичного  апарату  та  антиоксидантної системи клітини. В цій статті проаналізовано дані наукових публікацій та інтернет-ресурсів, що стосуються актуальних питань молекулярної біології, медицини, фізіології та токсикології марганцю. Окреслено проблематику впливу високих доз мангану на людський організм. Описано негативні ефекти, які виникають в організмі людини при його надлишку

NANOTUBS INCREASE TETRACHLOROMETHANE INDUCED OXIDATIVE STRESS

Background. The unique physical and chemical properties of carbon nanotubes determine wide-ranging prospects for their use in biology and medicine. The capability of nanotubes to transport medicines and chemicals inside a cell makes the possibility of classical toxicants toxicity increase in case of their intake to the body with nanotubes, an urgent issue.Objective. The aim of the research was to study the effect of carbon nanotubes on the capability of the chemical toxicant tetrachloromethane (TCM) to induce oxidative stress in serum and liver of rats.Methods. The experiments were performed on outbred male rats, which were administered intraperitoneally with 0.5 ml of suspension of single-walled, multi-walled or multi-walled functionalized COOH nanotubes (60 mg/kg) only or together with TCM (2 ml/kg). The animals were taken out of the experiment in 3, 6 and 48 hours after the administration of the nanotubes and TCM. The activity of catalase, superoxide dismutase, the content of thiobarbituric acid reactive substances (TARS), reduced glutathione, ceruloplasmin and total antioxidant activity of serum were determined in serum and liver.Results. It was established that under the influence of multi-walled carbon nanotubes the studied parameters changed significantly. The administration of tetrachloromethane to rats caused significant changes in all indicators. Maximal changes in the rates were recorded in the group of animals that were administered with carbon nanotubes and tetrachloromethane togeather. In this case, a number of the studied parameters of blood and liver significantly changed compare to the similar indicators of the group of animals, which were administered with the chemical toxicant only.Conclusions. Carbon nanotubes increase the capability of the chemical toxicant tetrachloride to cause oxidative stress in liver and serum

Autologous Stem Cells in Achilles Tendinopathy (ASCAT): protocol for a phase IIA, single-centre, proof-of-concept study

Introduction: Achilles tendinopathy (AT) is a cause of pain and disability affecting both athletes and sedentary individuals. More than 150 000 people in the UK every year suffer from AT. While there is much preclinical work on the use of stem cells in tendon pathology, there is a scarcity of clinical data looking at the use of mesenchymal stem cells to treat tendon disease and there does not appear to be any studies of the use of autologous cultured mesenchymal stem cells (MSCs) for AT. Our hypothesis is that autologous culture expanded MSCs implanted into an area of mid-portion AT will lead to improved pain-free mechanical function. The current paper presents the protocol for a phase IIa clinical study. // Methods and analysis: The presented protocol is for a non-commercial, single-arm, open-label, phase IIa proof-of-concept study. The study will recruit 10 participants and will follow them up for 6 months. Included will be patients aged 18–70 years with chronic mid-portion AT who have failed at least 6 months of non-operative management. Participants will have a bone marrow aspirate collected from the posterior iliac crest under either local or general anaesthetic. MSCs will be isolated and expanded from the bone marrow. Four to 6 weeks after the harvest, participants will undergo implantation of the culture expanded MSCs under local anaesthetic and ultrasound guidance. The primary outcome will be safety as defined by the incidence rate of serious adverse reaction. The secondary outcomes will be efficacy as measured by patient-reported outcome measures and radiological outcome using ultrasound techniques. // Ethics and dissemination: The protocol has been approved by the National Research Ethics Service Committee (London, Harrow; reference 13/LO/1670). Trial findings will be disseminated through peer-reviewed publications and conference presentations. // Trial registration number: NCT02064062