ЧАСТОТА ГЕНОТИПІВ ТА АЛЕЛІВ ЗА -204А>C ПОЛІМОРФІЗМОМ ГЕНА СYP7A1 У ОСІБ ІЗ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ

SUMMARY. The aim of our study was the definition of alleles and genotypes frequency of -204A>C polymorphism of CYP7A1 gene for patients with arterial hypertension and type 2 diabetes mellitus.Materials and Methods. The I group consisted of 198 obtained patients with type 2 diabetes mellitus and III stage of arterial hypertension, the II includes 152 persons with III stage of arterial hypertension, the III includes 49 practically healthy people. Molecular and genetics methods such as DNA separation from peripheral blood leukocytes, polymerase chain reaction, horizontal electrophoresis were used for determination of -204A>C polymorphism of СУР7А1 promoter region. The results were statistically analyzed by Microsoft Exel 2013 programs with the help of the chi-square test (χ2), the Student's test (t), the reliability of the differences between indicators (p).Results. Among patients from the I group genotype AA was present in 119 persons (60.1 %), AC – 31 (15.7 %), CC – 48 (24.2%); the II group – 112 patients (73.7 %), АС – 10 (6.5 %), СС – 30 (19.7 %); the ІІІ group – 43 persons (87.76 %), АС – 4 (8.16 %), СС – 2 (4.08 %). The frequency of allele A was 91.84 %, C – 8.16 % for the I group; 76.97 % and 23.03 % for the II group (р<0.05), 67.93 % and 32.07 % for the III group (р<0.05). There are the statistically significant differences among genotypes between patients from the I and III groups (χ 2=14,023; р=0.001); II and III groups (χ 2=6.789; р=0.034).Conclusions. After definition of -204A>C polymorphism of CYP7A1 promoter region for patients with type 2 diabetes mellitus and arterial hypertension, CC genotype was ascertained more often by 4.5 % than in patients with arterial hypertension, by 22.7 % than in the control group.РЕЗЮМЕ. Цель – исследовать частоту аллелей и генотипов по -204А>C полиморфизму гена СYP7A1 у лиц с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа.Материалы и методы. В І группу обследованных вошли 198 пациентов с сахарным диабетом 2 типа и артериальной гипертензией ІІІ стадии, во ІІ – 152 больных с артериальной гипертензией III стадии, в ІІІ – 49 условно здоровых лиц. Для исследования полиморфизма -204А>C промоторной области гена СYP7A1 были использованы молекулярно- генетические методы (выделение ДНК из лейкоцитов периферической крови, полимеразную цепную реакцию, горизонтальный электрофорез). Данные были обработаны статистически с помощью программ Microsoft Exel 2013 с использованием теста хи-квадрат (χ2), критерия Стьюдента (t), достоверности различий между показателями (р).Результаты. После исследования полиморфизма -204А>C промоторной области гена СYP7A1 среди пациентов І группы генотип АА был констатирован у 119 лиц (60,1 %), АС – у 31 (15,7 %), СС – у 48 (24,2 %); ІІ – у 112 (73,7 %), 10 (6,6 %), 30 (19,7 %); ІІІ – у 43 (87,76 %), 4 (8,16 %), 2 (4,08 %) соответственно. У лиц ІІІ группы частота аллеля А составила 91,84 %, С – 8,16 %; ІІ – 76,97 % и 23,03 % (р<0,05), ІІІ – 67,93 % и 32,07 % (р<0,05). Найдено статистически значимые различия в распределении генотипов в І и ІІІ группах (χ2=14,023; р=0,001), ІІ и ІІІ группах (χ2=6,789; р=0,034).Выводы. После исследования полиморфизма -204А>C промоторной области гена СYP7A1 у пациентов с сахарным диабетом 2 типа и артериальной гипертензией генотип СС констатировано чаще на 4,5 %, чем у больных артериальной гипертензией, на 22,7 % – чем в группе контроля.Мета - дослідити частоту алелів та генотипів за -204А>C поліморфізмом гена СYP7A1 у осіб із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу Матеріали і методи. У І групу обстежених ввійшли 198 пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та артеріальною гіпертензією ІІІ стадії, у ІІ – 152 хворих на артеріальну гіпертензію ІІІ стадії, у ІІІ – 49 умовно здорових осіб. Для дослідження поліморфізму -204А>C промоторної ділянки гена СYP7A1 було використано молекулярно-генетичні методи (виділення ДНК із лейкоцитів периферичної крові, полімеразну ланцюгову реакцію, горизонтальний електрофорез). Дані було оброблено статистично за допомогою програм Microsoft Exel 2013 із використанням тесту хі-квадрат (χ2), критерію Стьюдента (t), достовірності розходжень між показниками (р).Результати. Після дослідження поліморфізму -204А>C промоторної ділянки гена СYP7A1 серед пацієнтів І групи генотип АА було констатовано у 119 осіб (60,1%), АС – 31 (15,7%), СС – 48 (24,2%); ІІ – у 112 (73,7%), 10 (6,6%), 30 (19,7%); ІІІ – у 43 (87,76%), 4 (8,16%), 2 (4,08%) відповідно. В осіб ІІІ групи частота алелі А склала 91,84%,  С – 8,16%; ІІ - 76,97% та 23,03% (р < 0,05), ІІІ – 67,93% та 32,07% (р < 0,05). Знайдено статистично значущі відмінності у розподілі генотипів у І та ІІІ групі (χ2 = 14,023; р = 0,001), ІІ і ІІІ групі (χ2 = 6,789; р = 0,034).Висновки. Після дослідження поліморфізму -204А>C промоторної ділянки гена СYP7A1 у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та артеріальною гіпертензією генотип СС зустрічався частіше на 4,5%, ніж у хворих із артеріальною гіпертензією, на 22,7%, ніж у групи контролю

The ratio of decay widths of X(3872) to ψ′γ \psi^{\prime}\gamma and J/ψγ J/\psi\gamma as a test of the X(3872) dynamical structure

Radiative decays of X(3872) with $J^{PC}=1^{++}$ are studied in the coupled-channel approach, where the $c\bar c$ states are described by relativistic string Hamiltonian, while for the decay channels $DD^*$ a string breaking mechanism is used. Within this method a sharp peak and correct mass shift of the $2 {}^3P_1$ charmonium state just to the $D^0D^{*0}$ threshold was already obtained for a prescribed channel coupling to the $DD^*$ decay channels. For the same value of coupling the normalized wave function (w.f.) of X(3872) acquires admixture of the $1 {}^3P_1$ component with the w.f. fraction $c_1=0.153 (\theta=8.8^\circ$), which increases the transition rate $\Gamma(X(3872)\rightarrow J/\psi\gamma)$ up to 50-70 keV, making the ratio $R=\frac{\mathcal{B}(X(3872)\rightarrow \psi^{\prime}\gamma)}{\mathcal{B}(X(3872)\rightarrow J/\psi \gamma)}=0.8\pm 0.20 (th)$ significantly smaller, as compared to $R\simeq 5$ for X(3872) as a purely $2 {}^3P_1$ state.Comment: 14 pages,2 Table

Estimation of variants of the pancreatic gland pathology in patients, suffering complicated forms of chronic pancreatitis in late postoperative period

Objective. Estimation of variants of the pancreatic gland pathology and rate of the unfavorable results occurrence in late postoperative period in patients, suffering  complicated forms of chronic pancreatitis, depending on the procedures of surgical treatment. Materials and methods. Results of surgical treatment of complicated forms of chronic pancreatitis in department of the gut surgery in 2007 - 2017 yrs were studied in 107 patients, who were divided into two groups: the Group I – 67 (62.7%) patients, in whom pancreato- and virsungodigestive operations were performed, and the Group II – 40 (37.4%) patients, in whom duodenum—preserving resection-drainage surgical interventions were done. Results. Unfavorable variants of pancreatic pathology were observed significantly more frequently in patients of the Group I – in 34/67 (50.7%) in comparison with patients of the Group II – in 6/40 (15.0%) (χ2=9.49, p=0.002). Conclusion. Analysis of rate of the unfavorable results occurrence in late postoperative period, depending on surgical tactics appled, have shown a trustworthy advantage of the resection-drainage operations