Індивідуалізація оцінки розвитку рухових якостей юних борців на основі соматотипування

Актуальність. Актуальність роботи зумовлена індивідуальним підходом до контролю фізичної підготовленості юних спортсменів, які спеціалізуються в боротьбі дзюдо. Основними критеріями індивідуалізації обрано вік, стать та соматичний тип. Завдання роботи – за результатами педагогічних тестувань фізичних якостей здійснити комплексний аналіз загальної й спеціальної фізичної підготовленості дзюдоїстів 11–12 років різних соматотипів, провести кореляційний аналіз і встановити парні взаємозв’язки між показниками загальної та спеціальної фізичної підготовленості в дзюдоїстів в 11–12 років; розробити критерії оцінки загальної й спеціальної фізичної підготовленості борців 11–12 років на основі встановлення їхніх соматотипів. Методи роботи. Установлення соматотипу в юних спортсменів здійснювали за схемою В. Г. Штефка, А. Д. Островського в модифікації С. С. Дарської (1975). Методика передбачає застосування соматоскопії та соматометрії й виділення чотирьох типів тілобудови – астеноїдного, торакального, м’язового й дигестивного. Під час педагогічного тестування проводили стандартні та спеціальні рухові тести, за допомогою яких характеризували розвиток фізичної підготовленості дзюдоїстів. Для встановлення взаємозв’язку між досліджуваними показниками проводили ранговий кореляційний аналіз за Спірменом. Шкалу оцінки результатів рухових тестів розробляли, застосовуючи правило 3-х сигм. Результати. У дослідженні взяли участь дзюдоїсти 11–12 років торакального, м’язового та дигестивного соматотипів (усього 43 особи). Під час дослідження використали 22 рухові тести, які відображають загальну та спеціальну підготовленість дзюдоїста. За результатами застосування 15-ти з них виявлено достовірні відмінності показників у представників різних соматотипів. Достовірно вирізняються своїми показниками дзюдоїсти м’язового соматотипу. Застосування комплексу рухових тестів дало змогу отримати повну інформацію про ефективність тренувального процесу юних дзюдоїстів. Із метою уніфікації педагогічного контролю та визначення найбільш інформативних тестів проведено кореляційний аналіз показників загальної й спеціальної фізичної підготовленості юних дзюдоїстів за результатами 22 рухових тестів. У процесі дослідження виявлено парні кореляційні зв’язки великої сили між параметрами, які характеризують швидкість, швидкісну силу та спеціальну фізичну підготовленість. За результатами педагогічного тестування розроблено оцінну шкалу результатів у балах. Обґрунтовано доцільність його застосовування в процесі педагогічного контролю дзюдоїстів 11–12 років із різними соматотипами. Комплекс тестових завдань має просту технічну характеристику, охоплює всі фізичні здібності й ті форми їх прояву, до яких пред’являються підвищені вимоги в спортивній боротьбі. Висновки. Отримані нами результати дають змогу тренерам легко здійснювати науково обґрунтований добір найбільш інформативних рухових тестів із метою якісного педагогічного контролю розвитку фізичних якостей борців 11–12 років. Розроблену нами п’ятибальну шкалу оцінки результатів тестувань фізичних якостей доцільно застосовувати в процесі педагогічного контролю за навчально-тренувальним процесом дзюдоїстів 11–12 років з урахуванням їхніх соматотипів

RNA Editing Alterations Define Disease Manifestations in the Progression of Experimental Autoimmune Encephalomyelitis (EAE)

RNA editing is an epitranscriptomic modification, leading to targeted changes in RNA transcripts. It is mediated by the action of ADAR (adenosine deaminases acting on double-stranded (ds) RNA and APOBEC (apolipoprotein B mRNA editing enzyme catalytic polypeptide-like) deaminases and appears to play a major role in the pathogenesis of many diseases. Here, we assessed its role in experimental autoimmune encephalomyelitis (EAE), a widely used non-clinical model of autoimmune inflammatory diseases of the central nervous system (CNS), which resembles many aspects of human multiple sclerosis (MS). We have analyzed in silico data from microglia isolated at different timepoints through disease progression to identify the global editing events and validated the selected targets in murine tissue samples. To further evaluate the functional role of RNA editing, we induced EAE in transgenic animals lacking expression of APOBEC-1. We found that RNA-editing events, mediated by the APOBEC and ADAR deaminases, are significantly reduced throughout the course of disease, possibly affecting the protein expression necessary for normal neurological function. Moreover, the severity of the EAE model was significantly higher in APOBEC-1 knock-out mice, compared to wild-type controls. Our results implicate regulatory epitranscriptomic mechanisms in EAE pathogenesis that could be extrapolated to MS and other neurodegenerative disorders (NDs) with common clinical and molecular features