Перинатальні і спадкові фактори ризику виникнення порушень серцевого ритму та провідності у дітей з гастроезофагеальним рефлюксом

Мета: удосконалити раню діагностику порушень серцевого ритму та провідності у дітей з ГЕР, шляхом вивчення спадкових і перинатальних факторів ризику виникнення даної патології. Матеріали та методи. В дослідженні приймали участь 56 дітей віком від 8 до 18 років, середнім віком 13,67 ± 2,67 років, з них 28 дітей з наявністю ГЕР в комбінації з порушеннями серцевого ритму та провідності представляли собою I групу (основну), а 28 дітей з наявністю лише ГЕР без порушень серцевого ритму та провідності – II групу (контрольну). Пацієнтам були проведені клінічні, анамнестичні (особливу увагу приділено спадковому і перинатальному анамнезу) й інструментальні дослідження (електрокардіографія, холтерівське добове моніторування ЕКГ, езофагогастродуоденоскопія). Результати. Генетичне обтяження з боку серцево-судинних захворювань виявлялось у 57,1 % матерів і у 42,9 % татусів хворих основної групи, що достовірно вище групи контролю (відповідно в 3,2 рази (у 17,9 %; p ≤ 0,001) і в 2 рази (у 21,4 %; р ≤ 0,05). Крім того, у обох батьків, при укрупненні градації показника кількості хронічних захворювань до ≤ 1 і ≥ 2 було визначено, що маленька кількість (≤ 1) хронічних захворювань була характерна для матерів і татусів дітей контрольної групи і зареєстрована відповідно у 53,5 % і 58,9 % з них, а в основній групі частка таких матерів і татусів була нижче відповідно в 5 разів (10,7 %; р ≤ 0,001) і в 1,8 разів (у 32,1 %; р ≤ 0,05). Визначено, що перша або друга черговість вагітності, від котрої народилась дитина, достовірно частіше виявлялися серед матерів у хворих групи контролю (відповідно у 85,8 % та 62,5 %; p ≤ 0,05), а третя та більше вагітності були характерні для матерів хворих основної групи і відмічалися у 37,5 % з них та в 2,6 разів рідше (у 14,2 %; p ≤ 0,05) – в групі контролю. Що стосується черговості пологів, то перші пологи виявлені у 64,3 % матерів дітей основної групи та у 2,2 разів рідше (у 28,6%; p ≤ 0,05), в групі контролю, а повторнородящі були характерні для групи контролю та виявлялись у 71,4 % з них і у 2 рази рідше (у 35,7 %; p ≤ 0,05) – в основній групі. Факторами ризику розвитку порушень серцевого ритму та провідності також є загроза переривання вагітності та явища гестозу першої половини вагітності. Так, загроза переривання вагітності діагностована у 46,4 % матерів пацієнтів основної групи та у 2,2 рази рідше (у 21,4 %; p ≤ 0,05) – в групі контролю, а гестоз першої половини вагітності відмічався у половини (50 %) матерів хворих основної групи та в 2 рази рідше (у 25 %; p ≤ 0,05) – серед матерів дітей групи контролю. Ще одним предиктором досліджуваної патології є фізіологічність пологів. При цьому ускладнені пологи були характерні для хворих основної групи, так як виявлялись у 60,7 % з них, і в 1,9 рази рідше (у 32,9; p ≤ 0,05) – в групі контролю. Відносно низька (до 3000 г) вага тіла і великий плід (≥ 4000 г) також є факторами ризику. Доля хворих основної групи з вагою тіла до 3000 г склала 32,1%, а групи контролю – в 3 рази менше (10,7 %; p ≤ 0,05). Значення ваги тіла ≥ 4000 г (великий плід) виявилось специфічною ознакою для пацієнтів основної групи, так як визначалось лише серед них (у 17,9 %) та не відмічалось в групі контролю (0 %, p ≤ 0,001). Висновки. Виявлено, що достовірними спадковими факторами ризику виникнення досліджуваної патології по лінії обох батьків є генетичне обтяження з боку серцево-судинних захворювань і кількість хронічних захворювань. Визначено, що достовірними перинатальними предикторами порушень серцевого ритму та провідності в комбінації з ГЕР є черговість вагітності і пологів, від якої народилась дитина; фізіологічність останніх; загроза переривання вагітності; явища гестозу першої половини вагітності; відносно низька (до 3000 г) вага тіла новонародженої дитини і великий плід (≥ 4000 г).Objective: to improve the early diagnosis of cardiac arrhythmias and conduction disorders in children with gastroesophageal reflux by evaluating hereditary and perinatal risk factors for this pathology. Materials and Methods. The study involved 56 children aged 8 to 18 years, with an average age of 13.67 ± 2.67 years; 28 children with gastroesophageal reflux in combination with arrhythmias and cardiac conduction disorder comprised Group I (the main group), and 28 children with only gastroesophageal reflux without disorders of heart rhythm and conduction comprised Group II (the control group). Patients underwent clinical, anamnestic (with special attention paid to hereditary and perinatal history) and instrumental studies (electrocardiography, 24-hour Holter ECG monitoring, esophagogastroduodenoscopy). Results. Genetic burden of cardiovascular disease was found in 57.1% of mothers and 42.9% of fathers of patients in the main group, which was significantly higher than that in the control group: by 3.2 times (17.9%; p ≤ 0.001) and 2 times (in 21.4%; p ≤ 0.05), respectively. Apart from that, stratification of the parameter by the number of chronic diseases, namely ≤ 1 and ≥ 2, in both parents, showed that fewer (≤ 1) chronic diseases were characteristic of mothers and fathers of the control group children and were registered in 53.5% and 58,9% of them, respectively, while in the main group, the proportion of such parents was lower: by 5 times (10.7%; p ≤ 0.001) and 1.8 times (32.1%; p ≤ 0.05), respectively. It was found that gravida 1 para 1 and gravida 2 para 2 mothers were significantly more common among those of patients in the control group (85.8% and 62.5%, respectively; p ≤ 0.05), while gravida 3 para 3 and more was typical for mothers of patients in the main group and were observed in 37.5% of them, while in the control group, this value was 2.6 times lower (14.2%; p ≤ 0.05). As for the parity, the first childbirth was reported in 64.3% of mothers in the main group and in 28.6% of mothers (2.2 times less often) in the control group (p ≤ 0.05); while multipara mothers were characteristic of the control group children (71.4%), which was 2 times more often than in the main group (35.7%; p ≤ 0.05). The risk factors of arrhythmias and cardiac conduction disorder were threatened miscarriage and toxemia in the first half of pregnancy. Thus, threatened miscarriage was reported in 46.4% of mothers of the main group children and was observed 2.2 times less often (21.4%; p ≤ 0.05) in the control group; toxemia in the first half of pregnancy was diagnosed in 50% of mothers of children in the main group and 2 times less often (in 25%; p ≤ 0.05) – in the control group. Another predictor of the studied pathology was the physiological course of childbirth. Complicated childbirth was observed in 60.7% of mothers in the main group and 1.9 times less often (32.9%; p ≤ 0.05) – in the control group. Relatively low (up to 3000 g) birthweight and fetal macrosomia (≥ 4000 g) also acted as risk factors. The proportion of patients with a bodyweight of up to 3000 g was 32.1% in the main group, and 3 times less (10.7%; p ≤ 0.05) – in the control group. The bodyweight of ≥ 4000 g (large fetus) was a specific feature of patients in the main group, as it was reported exclusively among them (17.9%) and was not observed in the control group (0%, p ≤ 0.001). Conclusions. It was revealed that the maternal and paternal genetic burden of cardiovascular diseases and the number of chronic diseases in parents were statistically significant hereditary risk factors for the development of arrhythmias and conduction disorders in children. It was found that statistically significant perinatal predictors of arrhythmias and conduction disorders in children with GER included threatened miscarriage; toxemia; multigravida and multipara status; complicated delivery; relatively low (up to 3000 g) birthweight and fetal macrosomia (≥ 4000 g)

Вплив екологічних факторів навколишнього середовища на мінеральний профіль дітей та імунну відповідь до цитомегаловірусної інфекції

Мета - визначити вплив мінерального дисбалансу в дітей, які мешкають у різних за екологічними характеристиками районах великого міста, на імунну відповідь до цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ). Матеріали та методи. Обстежено 128 дітей, хворих на ЦМВІ, поділених залежно від екологічних умов району проживання та активності захворювання: I група - 66 дітей, які мешкали в умовно чистому районі (УЧР): І-а - 40 дітей із латентною ЦМВІ (лЦМВІ), І-б група - 26 дітей з активною ЦМВІ (аЦМВІ); II група - 62 дитини з умовно брудного району (УБР): ІІ-а - 34 дитини з лЦМВІ, ІІ-б група - 28 дітей з аЦМВІ. Показники мінерального профілю дітей визначено у волоссі методами рентгенофлуоресцентної спектрометрії та γ-активаційного аналізу. Стан клітинної та гуморальної ланок імунітету, рівні інтерлейкінів досліджено в сироватці крові. Отримані дані оброблено за допомогою програми «StatSoft Statistica 6.1». Результати. У дітей із лЦМВІ, які мешкають в УБР, визначено достовірне підвищення рівнів стронцію, хрому, свинцю, нікелю, цинку, зменшення міді і заліза в зразках волосся та достовірно вищі показники IL-1β та ФНП-α порівняно з показниками дітей, які мешкають в УЧР. Встановлено пряму кореляцію між вмістом свинцю, нікелю, стронцію, хрому в зразках волосся та підвищенням рівня протизапальних інтерлейкінів. Висновки. Проживання дітей в УБР великого міста є фактором ризику формування макро- та мікроелементного дисбалансу з накопиченням умовно токсичних елементів. Доведено, що дисбаланс мінерального профілю негативно впливає на імунну відповідь у дітей із лЦМВІ. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено Локальним етичним комітетом для всіх, хто брав участь. На участь дітей у дослідженні отримано інформовану згоду батьків. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

FEATURES OF THE COURSE OF CHRONIC EPSTEIN-BARR VIRAL INFECTION

Today, about 85-95 % of the population is infected with EBV, therefore, the study of the nature of clinical and laboratory changes in patients with chronic EBV infection and the characteristics of the disease is an urgent problem of our time. According to the results of the study, it was found that in patients with chronic EBV infection, chronic tonsillitis, chronic fatigue syndrome and peripheral lymphadenopathy were more often observed among the clinical manifestations. In laboratory studies, it was found that patients with chronic EBV infection are characterized by a significant increase in ESR, an increase in the relative content of lymphocytes and monocytes, as well as a decrease in the absolute and relative content of neutrophils compared with the control group of patients, which indicates the presence of a shift in the leukocyte blood count, characteristic of the disease of viral etiology associated with EBV.</jats:p

Епідеміологія первинних імунодефіцитів в Україні за даними реєстру пацієнтів

Первинні імунодефіцити (ПІД) являють собою групу рідкісних вроджених захворювань системи імунітету. Виявлення ПІД, підрахунок їх кількості й ідентифікація нозологічних форм є надзвичайно актуальною проблемою педіатрії, оскільки це важливо для розробки заходів щодо діагностики та лікування. Метою роботи було вивчення частоти ПІД в Україні та їх нозологічних форм шляхом створення реєстру пацієнтів. У 27 адміністративних центрах України була зібрана інформація про всіх пацієнтів із ПІД, діагностованих протягом 1995–2014 рр. На початок 2015 р. у реєстр включено 814 пацієнтів, із них 684 — живі, серед яких 561 дітина та 123 пацієнти віком понад 18 років. Мінімальна частота ПІД становить 1,23 живого пацієнта на 100 тис. населення, мінімальна частота народження дитини із ПІД — 9,94 на 100 тис. народжених живими. Структура ПІД за ланкою ураження імунної системи в Україні близька до структури у світі, основні групи ПІД представлені 39 нозологічними формами. Отримані дані свідчать про недостатнє виявлення ПІД в Україні, тому залишається актуальним питання підвищення настороженості лікарів різних спеціальностей стосовно ПІД і своєчасного направлення пацієнтів на консультацію до дитячого імунолога.</jats:p

Epidemiology of Primary Immunodeficiencies in Ukraine according to the Register of Patients

Primary immunodeficiencies (PID) are a group of rare immune congenital disorders. Detection of PID, counting their number and nosology identification are important problems of pediatrics as it is important for the development of measures for diagnosis and treatment. The objective of this work was to study the incidence of PID in Ukraine and its nosologic forms by creating a registry of patients. Information about all patients with PID diagnosed during the 1995–2014 was collected in 27 administrative centers of Ukraine. At the beginning of 2015, the register included 814 patients, 684 of them — alive, among them 561 children and 123 patients older than 18 years. The minimal incidence of PID is 1.23 alive patients per 100,000, minimal incidence of giving birth to a child with PID — 9.94 per 100,000 live births. In Ukraine, the structure of PID in terms of immune system impairment is close to that of worldwide, the main groups of PID are presented with 39 nosological forms. The findings suggest a lack of PID detection in Ukraine, so the issue of increased alertness in doctors of different specialties concerning PID and timely referral of patients to child immunologist remains topical

Chronic Crohn’s disease: diagnosis and management at the present times

The article deals with the data on the prevalence, diagnosis, treatment, prevention of bacterial and fungal infections in children with chronic granulomatous disease