Assessment of infusion therapy impact on the dynamics of endothelin-1 in patients with acute ischemic stroke

The impact of infusion solutions on endothelial damage correction in acute ischemic stroke (AIS) remains an insufficiently studied. Purpose. To investigate the dynamics of endothelin-1 as one of the main markers of vasoconstriction and endothelial dysfunction (ED) with the use of 0.9 % NaCl, HES 130, HAES-LX-5 % and mannitol in patients with AIS. Materials and methods. The study included 32 patients with AIS. As the investigated solutions were used: colloid hyperosmolar HAES-LX-5 % (Gecoton), colloid isoosmolar hydroxyethylstarch 6% 130/04 (HES 130), hyperosmolar mannitol 15 %, isoosmolar 0.9 % NaCl. The control group consisted of patients who received only 0.9 % NaCl, comparison group patients received 0.9% NaCl + HES 130 or 0.9 % NaCl + HAES-LX-5 %, or 0.9 % NaCl + mannitol. The level of endothelin-1 (EN-1) served as a vasoconstriction marker of ED at a fixed time (days 1, 4 and 7). Results. Infusion therapy with only 0.9 % NaCl negatively affected the level of EN-1, since its level was 3.17 times increased on the 7th day of observation in comparison with the 4th day (P 0.05) at the end of observation in comparison with mannitol and 0.9 % NaCl groups, which showed a paradoxical increase in its level at the 7th day of infusion. Conclusions. The dynamics of EN-1 level as the main vasoconstrictor marker of ED were negative in the group of patients with 0.9 % NaCl and mannitol: its level was 3.17 and 3.48 times increased in the 0.9 % NaCl and mannitol groups (P < 0,05), respectively, on day 7 compared to day 4 of observation. Intensive therapy with HAES-LX-5 % and HES 130 had a better depressing effect on an increase in EN-1 level than other solutions

Ефективність лікування субклінічного атеросклерозу за даними ультразвукового сканування серця і судин та стрес-тестів

In order to investigate the efficiency of a statin therapy (group 1, atorvastatin) and metabolic treatment (group 2, trimetazidine and MagneB6) 164 patients with signs of subclinical atherosclerosis were examined depending on an increase of intima-media thickness more than 0.9 mm in conditions of the pair echocardiography and stress tests (treadmill) with long follow-up observation (3 months and 1 year). Evaluation of the remodeling process in both treatment groups (statin/metabolic therapy) indicates a tendency, after 3 months of treatment, to increase the number of cases withincreased ejection fraction (EF) in group 1 (p&lt;0,05) in unreliable predominance of cases not altered EF in group 2 (p&gt;0,1) with the increase in the incidence of concentric remodeling of the left ventricle twice as often in group 2 (p&gt;0,05), three times – in 3 months (p&gt;0,5) after 1 year (p&lt;0,05). The increase in exercise tolerance was registered in group 1 during the treatment period of 3 months (p&lt;0,05) and 1 year (p&lt;0,01) in contrast to group 2 with no changes in rate for 3 months (p&gt;0,5) with an increase after 1 year (p&lt;0,05). Thus, the differences in influence of statin therapy and metabolic treatment on the parameters of central haemodynamics and response to stress tests for subclinical atherosclerosis have been established.С целью исследования эффективности воздействия статинотерапии (группа 1, аторвастатин) и метаболического лечения (группа 2, триметазидин и магне-В6) обследовано 164 пациента с признаками субклинического атеросклероза в зависимости увеличения комплекса интима-медиа более 0,9 мм в условиях проведения парной эхокардиографии и стресс-тестов (тредмилл) при длительном наблюдении (три месяца и один год). Оценка процессов ремоделирования в обеих группах лечения (статины/метаболическая терапия) свидетельствует о направленности через три месяца лечения к увеличению количества случаев увеличенной фракции выброса (ФВ) в группе 1 (p&lt;0,05) при недостоверном преобладании количества случаев не измененной ФВ в группе 2 (p&gt;0,1) с увеличением количества случаев концентрического ремоделирования левого желудочка в двое чаще в группе 2 (р&gt;0,05), втрое – через три месяца (р&gt;0,5) и через один год (р&lt;0,05). Увеличение толерантности к физической нагрузке зарегистрировано в группе 1 на фоне лечения в течение трьох месяцев (p&lt;0,05) и одного года (p&lt;0,01) в отличие от группы 2 с отсутствием изменений показателя в течение трех месяцев (p&gt;0,5) с увеличением через 1один год (p&lt;0,05). Таким образом, определены различия влияния статинотерапии и метаболического лечения на показатели центральной гемодинамики и реакции на стресс-тесты в условиях субклинического атеросклероза.З метою дослідження ефективності впливу статинотерапії (група 1, аторвастатин) і метаболічного лікування (група 2, триметазидин та магне-В6) обстежено 164 пацієнти з ознаками субклінічного атеросклерозу залежно визначення збільшення комплексу інтима-медіа понад 0,9 мм в умовах проведення парної ехокардіографії і стрес-тестів (тредміл) за тривалого спостереження (три місяці і один рік). Оцінка процесів ремоделювання в обох групах лікування (статини/метаболічна терапія) свідчить про спрямування через три місяці лікування до зростання кількості випадків збільшеної фракції викиду (ФВ) в групі 1 (p&lt;0,05) при недостовірному переважанні кількості випадків не зміненої ФВ у групі 2 (p&gt;0,1) із підвищенням кількості випадків концентричного ремоделювання лівого шлуночка вдвічі частіше в групі 2 (р&gt;0,05), втричі – через три місяці (р&gt;0,5) і через один рік (р&lt;0,05). Зростання толерантності до фізичного навантаження зареєстроване в групі 1 на тлі лікування впродовж трьох місяців (p&lt;0,05) та одного року (p&lt;0,01) на відміну від групи 2 з відсутніми змінами показника впродовж трьох місяців (p&gt;0,5) за збільшення через один рік (p&lt;0,05). Отже, визначені розбіжності впливу статинотерапії і метаболічного лікування на показники центральної гемодинаміки та реакції на стрес-тести за субклінічного атеросклерозу

ДИСФУНКЦІЯ СИНУСОВОГО ВУЗЛА – МОЖЛИВОСТІ ЧЕРЕЗСТРАВОХІДНОЇ ЕЛЕКТРОКАРДІОСТИМУЛЯЦІЇ

An investigation of sick sinus syndrome, using Holter monitoring daily electrocardiogram and transesophageal cardiac stimulation is a noninvasive method of the maximal objectivization diognostics. The object of our study was to identify current opportunities of objectivizing the diagnostics of sinus sick syndrome, using Holter`s monitoring diurnal ECG and transesophageal cardiac stimulation. We present the results of examinations of a patient with a clinical case of suspected sick sinus syndrome, using Holter electrocardiogram monitoring, transesophageal cardiac stimulation and routine echocardiography. The result of the survey was a verification of the diagnosis, providing differential diagnosis between a sinus node dysfunction and the sick sinus syndrome and an identification of the risk of the onest of life-threatening arrhythmias with further approach in the management of the patient.Исследование синдрома слабости синусового узла с использованием холтеровского мониторинга суточной электрокардиограммы и чрезпищеводной электрокардиостимуляции является неинвазивным методом максимальной объективизации диагностики. Целью нашего исследования было определить современные возможности объективизации диагностики синдрома слабости синусового узла с использованием холтеровского мониторинга суточной ЭКГ и чрезпищеводной электрокардиостимуляции. В работе представлены результаты обследований пациента с клиническим случаем подозрения на наличие синдрома слабости синусового узла, с использованием холтеровского мониторинга ЭКГ и чрезпищеводной электрокардиостимуляции и эхокардиографии. Результатом проведенного обследования стала верификация диагноза с дифференциальной диагностикой между дисфункцией синусового узла, синдромом слабости синусового узла и определения риска возникновения жизненно опасных нарушений ритма и дальнейшей тактики ведения пациента.Дослідження синдрому слабкості синусового вузла з використанням холтерівського моніторингу добової електрокардіограми та черезстравохідної електрокардіостимуляції є неінвазивним методом максимальної об’єктивізації діагностики. Метою нашого дослідження було визначити сучасні можливості об’єктивізації діагностики синдрому слабкості синусового вузла з використанням холтерівського моніторингу добової ЭКГ та черезстравохідної електрокардіостимуляції. У роботі представлені результати обстежень пацієнта з клінічним випадком підозри на синдром слабкості синусового вузла за допомогою холтерівського моніторингу ЭКГ і черезстравохідної електрокардіостимуляції та ехокардіографії. Результатом проведеного обстеження стала верифікація діагнозу з диференційною діагностикою між дисфункцією синусового вузла, синдромом слабкості синусового вузла та визначенням ризику виникнення життєво небезпечних порушень ритму і подальшої тактики ведення пацієнта

Етіопатогенез гастриту типу В у дітей

The data of the scientific literature on etiology and pathogenesis features of type B gastritis have been analysed.Проанализированы данные научной литературы об этиологии, патогенетических особенностях гастрита типа В у детей.Проаналізовано дані наукової літератури щодо етіології, патогенетичних особливостей гастриту типу В у дітей