А PROBLEM OF ACUTE KIDNEY INJURY IN CHILDREN TODAY

In this survey of contemporary foreign literature presents the results of recent studies on acute kidney damage in children. Present modern system of stratification by severity degrees ofacute kidney injury and their comparison (RIFLE and AKIN – criteria). For this reason recently there has been a great surge of interest in identifying biomarkers ofacute and chronic kidney injury which help to detect early pathological changes in kidneys, to differentiate the injury of different parts of the nephron, to accurately determine the stage of the process, to assess the severity of inflammation and fibrogenesis intensity. The most important new markers which are currently studied include KIM–1, VEGF–А, L–FABP, TGF–b1, NGAL and NAG. This review highlights the results of major recent studies in this area

МИКРОАЛЬБУМИНУРИЯ – ОДИН ИЗ ПРЕДИКТОРОВ ПРОГРЕССИРОВАНИЯ ПИЕЛОНЕФРИТА У ДЕТЕЙ

Цель работы: изучить прогностическую значимость уровней МАУ у детей с разными формами иактивностью ПН. Материалы и методы: нами было обследовано 85 детей в воздасте от 6 месяцев до 17 лет с разными формами ПН. Взависимости от уровня МАУ все больные были роспределены на 4 группы: 1 МАУ от 0 -10 мг/сут; 2. 10-20 мг/сут; 3. 20-30 мг/сут; 4. от 30 мг/сут и более.   Результаты: установлено, что среди больных с острым не обструктивным ПН уровень МАУ соответствовал оптимальному значению – 1 группа ,не зависимо от активности (71,4%, р<0,033); среди пациентов с хроническим ПН увеличивалось количество детей с уровнем МАУ 3,4 групп, особенно при вторичном ПН – 25% і 45% соответственно (р<0,015). Кроме того отмечалось достоверное снижение СКФ при увеличении уровня МАУ. Применение и-АПФ сособствовало снижению, или нормализаци показателя у 8 из 9 детей в динамике наблюдения. Выводы: определение уровня МАУ может использоваться как ранний маркер єндотелиальной дисфункции и неблагоприятного исхода хронического ПН у детей и необходимости своевременного назначения нефропротектооів

Cultivation and cryopreservation of rat stem cells and their interaction with lyophilised acellular matrix

With the rapid development of regenerative medicine in the 21st century, the study of the therapeutic potential of stem cells in both preclinical research and clinical trials has become particularly relevant. Preclinical studies on animals allow for a detailed understanding of the mechanisms of action of allogzeneic cell preparations, exploring their regenerative activity, pharmacodynamics, and potential side effects. The purpose of the study was to select optimal conditions for obtaining, cultivating, and cryopreserving mesenchymal stem cells from rats and analyse their interaction with the lyophilised acellular matrix. The enzymatic method was applied to obtain primary cell cultures from the umbilical cord, dermis, and muscles of Rattus norvegicus fetuses. Cell cultures were cultivated in vitro, and cell line proliferation rates were analysed using an inverted microscope. In addition, cryopreservation was performed to store cellular materials. The interaction of mesenchymal stem cells with an acellular matrix and cryopreservation of the obtained cells was at the 4 and 5th passages. It was shown that the optimal nutrient medium for cultivating the obtained lines of mesenchymal stem cells from the umbilical cord and dermis of rat fetuses is DMEM/F12 Advanced. It was established that the method of thawing the cell suspension by 10-fold dilution of dimethyl sulfoxide is more effective than the alternative method of immediate removal of cryoprotectant by centrifugation. The lyophilised acellular dermal matrix was found to have a cytotoxic effect on all cultured rat cells, while the pericardial matrix showed a positive effect on the growth of the investigated cell lines. Thus, the optimal nutrient medium and conditions for freezing/thawing of rat stem cells were selected, and the effect of lyophilised acellular matrix, planned for therapeutic use, on the obtained cell lines was determine

Blood levels of pro- and anti-inflammatory cytokines in children after acute kidney injury at different stages of observation

Identifying the factors for progression of kidney pathology after acute kidney injury (AKI) in children is important for making clinical decisions and creating strategies for the prevention and treatment of chronic kidney disease (CKD). The present study aimed to investigate the value of serum levels of tumor necrosis factor α (TNF-α) and transforming growth factor (TGF-β) as markers of CKD progression in children after AKI. Methods. In this cross-sectional cohort study, the levels of serum cytokines were studied in 63 children from 6 months to 18 years old who had undergone AKI and 10 healthy children (reference group) using ELISA. The peculiarities of those who recovered (n=14) and those who were subsequently diagnosed with CKD stage 1 ​ (n=22) or CKD stages 2-3 (n=27) were determined. An analysis was also carried out taking into account the duration from the episode of AKI: early recovery period up to 3 months (n=21), 3-12 months (n=9), 1-3 years (n=22), and more than 3 years (n=11). “SPSS for Windows. Version 11" - Student's test or Mann-Whitney Rank Sum Test was used. The correlation analysis was determined using the Pearson (r) or Kendall/Spearman method (ρ). Results. An increase in serum levels of the anti-inflammatory but pro-sclerotic TGF-β was observed in all children convalescing with AKI regardless of disease progression, with mean levels of the indicator increasing in the delayed phase. An increase in TGF-β levels ≥40.5 pg/mL in the first 3 months after AKI was documented in patients with an unfavorable disease course, such that these patients could be classified as a risk group for the development of fibrotic complications. No peculiarities in mean serum levels of proinflammatory TNF-α were observed in children who had suffered AKI, and there was no significant difference when comparing the groups according to the consequences of the disease. In the individual analysis, it was found that after the 12th month of observation, a high TNF-α level (≥8.0 pg/ml) was associated with an increase in the proportion of patients with CKD 2-3 (p < 0.001), which can be used to predict disease progression. Conclusions. This study demonstrates the feasibility of determining serum levels of TNF-α and TGF-β in children with AKI, which could be used as potential predictors of CKD risk to optimize treatment and prevention

PREDICTORS OF PROGRESSION OF CHRONIC PYELONEPHRITIS IN CHILDREN

Introduction The search for new diagnostic capabilities adverse forecasting of chronic pyelonephritis in children is a pressing issue today. To determine the degree of destruction of renal parenchyma, structural and functional changes in kidney informative study of fermenturiyi, analyze its relationship with albuminuria and profibrozuyuchymy growth factors. The aim was to identify predictors of progression of chronic pyelonephritis in children to assess the level of kidney function in dynamic observation. Materials and Methods: Pediatric Nephrology at the Department of SI «Institute of Nephrology AMS of Ukraine» at the CST №7 of Kyiv was examined 191 child over 5 years in age from 3 to 17 years. Results: In the group of children with progressive chronic pyelonephritis relapsing course 2fi-MG urine compared with groups of 2fi-MG there PNhighest level of reliable patients who had not frequent relapses and recovered (p <0.001). To determine infringement tubular renal function, analyzed the $2-MG urine and serum levels with enzyme activity NAG, NAG B and in patients with chronic pyelonephritis and established significant coefficients of paired correlation 2fi-MG serum and urine$2-MG between levels and activity Nag, NagB in urine. Discovered reliable positive correlation between levels of albuminuria and TGF-fi, which is profibrotychnym factor (r = 0,48, p <0.001) and identified a significant increase in its levels in patients with chronic pyelonephritis. Conducted stepwise multiple linear regression analysis revealed a reliable connection between the measure glomerular filtration rate decline per year (which is determined by progression) and $2-MG levels of blood TGF-^,$2-MG in urine, albuminuria and indicators renoscintigraphy - ENPstand% inclusion RFP180 min. Conclusions. Predictors of progression of pyelonephritis in children are: increased activity of lysosomal enzymes, maintaining elevated levels $2-MG serum and urine regardless of the degree of inflammatory activity in the kidneys and albuminuri

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В КУЛЬТУРІ КЛІТИН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЩУРІВ, ОПРОМІНЕНИХ in utero РАДІОІЗОТОПАМИ ЙОДУ-131 В РІЗНІ ТЕРМІНИ ГЕСТАЦІЇ

SUMMARY. Human organism is especially sensitive to radiation exposure due to incorporated radioisotopes of iodine in the early stages of ontogenesis (prenatal and early postnatal). Period between the 9th and 40th days after conception is considered to be especially crucial. Among the affected contingents of the Chornobyl catastrophe, which were most exposed to radioactive 131I, it was revealed that according to remote medical consequences the vulnerable individuals were not the only who irradiated in childhood and adolescence, but also those irradiated in utero in the first and third trimesters of the gestation. The aim of our investigation was to find out the morphofunctional changes in the primary culture of the thyroid gland of newborn rats irradiated in utero by &nbsp;131I &nbsp;radioisotope in different gestational periods. Materials and Methods.&nbsp; To reach the aim the primary cell cultures from the thyroid gland tissues of newborn rats were obtained and cultivated, and also cytological, biophysical, statistical methods were used. Results. Morphofunctional changes in the primary culture of thyroid cells of newborn rats were evaluated. Cytotoxicity and mutagenicity of intrauterine influence of 131I with activity of 27.35 kBq per pregnant female as a result of the effect of radioisotope in different gestational periods on the 12th, 13-th and the 14th day were established. The doses for the fetus thyroid gland were 0.19 ± 0.05, 0.37 ± 0.06, 1.44 ± 0.09 Gy, respectively. Conclusions. A comparative morphofunctional characteristic of the primary culture of the thyroid gland of the newborn rats obtained from intact animals and under the influence of 131I radioisotope in different gestational periods was given. It has been shown that the effect of 131I in utero leads to the thyroid gland changes at the cellular level (binucleated cells and cells with micronuclei, apoptosis and disturbances of follicular formation). Тhe presence of "ring-like" cells is an indicator of the genome instability and a sign of neoplastic transformation.Резюме. Организм человека особенно чувствителен к воздействию облучения за счет инкорпорированных радиоизотопов йода на ранних этапах онтогенеза (пренатальном и раннем постнатальном). Критическим считают период между 9–40-ми сутками после зачатия. Cреди пострадавших Чернобыльской катастрофы, которые в наибольшей степени подверглись воздействию радиоактивного 131І, уязвимыми по отдаленных медицинских последствиях оказались не только облученные в детском и подростковом возрасте, но и облученные in utero в І и ІІІ триместрах гестации. Цель исследования – изучить структурно-функциональные изменения в первичной культуре клеток щитовидной железы (ЩЖ) новорожденных крыс, облученных in utero вследствие поступления радиоизотопа 131І в различные сроки гестации. Материалы и методы. Экспериментальную модель облучения животных 131И разработано вместе с сотрудниками отдела радиобиологии и радиоэкологии Института ядерных исследований НАН Украины. Для создания экспериментальной модели облучения in utero было привлечено 12 беременных самок крыс линии Вистар с исходной массой (200±15) г, которым на 12-и, 13-и и 14-и сутки гестации вводили однократно перорально через зонд раствор Na131I в дистиллированной воде (27,35 кБк на животное). Животных содержали в стандартных условиях вивария. Среднесуточное потребление стабильного йода с кормом составило 13–15 мкг/сутки на животное. Исследование выполнено в соответствии с международными принципами Европейской конвенции о защите позвоночных животных, используемых для исследовательских и других научных целей (Страсбург, 1986), Закона Украины № 3447 IV “О защите животных от жестокого обращения” (2014). Результаты исследований и их обсуждение. Исследованы структурно-функциональные изменения в первичной культуре клеток щитовидной железы новорожденных крыс, дана оценка цитотоксичности и мутагенности внутриутробного воздействия 131I с активностью 27,35 кБк на беременную самку в результате поступления радиоизотопа в разные сроки гестации, а именно на 12-е, 13-е и 14-е сутки, что формировало дозу на ЩЖ плода (0,19±0,05), (0,37±0,06), (1,44±0,09) Гр соответственно. Выводы. Представлена ​​сравнительная морфофункциональная характеристика первичной культуры щитовидной железы новорожденных крыс, полученной из интактных животных после воздействия радиоизотопа 131І в разные сроки гестации. Показано, что в условиях поступления 131І in utero щитовидная железа претерпевает изменения на клеточном уровне (двухъядерные клетки и клетки с микроядрами, апоптоз и нарушения дифференциации фолликулов). Наличие “перстневидных» клеток является свидетельством нестабильности генома и признаком неопластической трансформации.Резюме. Організм людини особливо чутливий до впливу опромінення через інкорпоровані радіоізотопи йоду на ранніх етапах онтогенезу (пренатальному і ранньому постнатальному). Критичним вважають період між 9–40-ю добами після зачаття. Cеред постраждалих Чорнобильської катастрофи, які найбільшою мірою зазнали впливу радіоактивного 131І, найбільшуразливими щодо віддалених медичних наслідків виявилися не тільки особи, опромінені у дитячому та підлітковому віці, а й опромінені in utero в І та ІІІ триместрах гестації. Мета дослідження – вивчити структурно-функціональні зміни в первинній культурі клітин щитоподібної залози (ЩЗ) новонароджених щурів, опромінених in utero, унаслідок надходження радіоізотопу 131І в різні терміни гестації. Матеріали і методи. Експериментальну модель опромінення тварин 131І розроблено разом із співробітниками відділу радіобіології та радіоекології Інституту ядерних досліджень НАН України. Для створення експериментальної моделі опромінення in utero було залучено 12 вагітних самок щурів лінії Вістар із початковою масою (200±15) г, яким на 12-ту, 13-ту та 14-ту доби гестації вводили одноразово перорально через зонд розчин Na131I у дистильованій воді (27,35 кБк на тварину). Тварин утримували у стандартних умовах віварію. Середньодобове споживання стабільного йоду з кормом становило 13–15 мкг/добу на тварину. Дослідження виконано відповідно до міжнародних принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986), Закону України № 3447 IV “Про захист тварин від жорстокого поводження” (2014 р.) Результати досліджень та їх обговорення. Досліджено структурно-функціональні зміни в первинній культурі клітин ЩЗ новонароджених щурів, надано оцінку цитотоксичності та мутагенності внутрішньоутробного впливу 131I з активністю 27,35 кБк на вагітну самку внаслідок надходження радіоізотопу в&nbsp; різні терміни гестації, а саме на 12-ту, 13-ту та 14-ти доби, що формувало дозу на ЩЗ плода – (0,19±0,05),&nbsp; (0,37±0,06), (1,44±0,09) Гр відповідно. Висновки. Надано порівняльну морфофункціональну характеристику первинної &nbsp;культури щитоподібної залози новонароджених щурів, отриманої в інтактних тварин при дії радіоізотопу 131І у різні терміни гестації. Показано, що за умов надходження 131І in utero щитоподібна залоза зазнає змін на клітинному рівні (двоядерні клітини та клітини з мікроядрами, апоптоз та порушення диференціації фолікулів); наявність “перснеподібних” клітини є свідком нестабільності геному й ознакою неопластичної трансформації

PECULIARITIES OF IMMUNITY IN PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS AND CHRONIC PYELONEPHRITIS

The pro- and antiinflammatory cytokines participate in antiinfective immunity, that is why it is necessary study their peculiarities in determination of the role in the immunopathogenesis of pyelonephritis, including complications of diabetes mellitus (DM). The purpose of the work is to study the immune status and levels of pro- and antiinflammatory blood cytokines in the patients with chronic pyelonephritis (CPN), to determine the peculiarities in cases of DM. Materials and methods. The immuno-enzymic method ELISA and the corresponding test-systems were used to study the levels of cytokines in blood and also standard immunity indices. Results. The analysis showed the significant increase in levels of all studied pro- (TNF-б, MCP-1, IL-17, -23) and antiinflammatory (IL-4, TGF-в) cytokines in all patients with CPN and in every group – with (2) and without DM (3). In 3 gr. (CPN+DM) the CD4+/CD8+ are significantly lower, while in IgM, МСР-1 and TNF-б levels – higher than in the 1 gr. (DM without CPN), and IL-4 , NGAL – than in 2 gr. (CPN without DM). Conclusion. The high level of cytokines (TNF-б, MCP-1 and IL-23) in blood confirms their important role in CPN+DM and CPN without DM. In patients with CPN+DM marked reduction in regulatory index (CD4+/CD8+) and higher levels of proinflammatory cytokines (TNF-б, MCP-1). Our investigation showed that NGAL level in serum was increased more significantly in 3 gr.; this fact may confirm that renal disfunction was more severe in patients with CPN+DM

РЕГЕНЕРАТИВНА МОДУЛЯЦІЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ТА ІНКРЕТОРНОЇ АКТИВНОСТІ Β-КЛІТИН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Summary. The acuteness of the problem of carbohydrate metabolism disorders – metabolic syndrome and diabetes mellitus – does not require evidence. Epidemiological data on these diseases, disability and premature mortality are very eloquent. Simultaneously, the issues of rational compensation of carbohydrate metabolism disorders and the inextricably linked with it restoration of the incretory activity of the pancreas remain relevant. The aim of the study – in order to determine the effectiveness of treatment, the content of glycosylated hemoglobin (HbA1c) and C-peptide was analyzed in patients with type 2 diabetes mellitus who received traditional antidiabetic therapy before admission to the clinic and were under dispensary supervision at the place of residence. Materials and Methods. At the clinic "MC" Institute of Family Medicine Plus" patients underwent comprehensive treatment, which included: correction of antidiabetic therapy, detoxification, pathogenetic physiotherapy and regenerative therapy: intravenous infusion of multipotent mesenchymal stem cells and subcutaneous injections of placenta extract. Before and after treatment, a comprehensive examination was performed, which included, in addition to general clinical and biochemical analyzes, a study of the carbohydrate metabolism panel, with the determination of HbA1c and C-peptide. Results. Using of mesenchymal stem cells can not only increase the effectiveness of the type 2 diabetes treatment with traditional means and techniques, but sometimes allows completely abandon them. Stem cells restore the sensitivity of human tissues and cells to insulin action; significantly improve the function of the pancreas, which leads to the normalization of blood sugar levels. Conclusions. The data obtained after re-examination of patients, conducted 3 months after treatment, indicate the prospects for the using of cell therapy as a pathogenetic method of compensating for carbohydrate metabolism disorders and preventing complications of diabetes.Резюме. Гострота проблеми порушень вуглеводного обміну – метаболічного синдрому і цукрового діабету – не потребує доказів. Дані епідеміології цих &nbsp;захворювань, інвалідизації та передчасної смертності дуже красномовні. Водночас, залишаються актуальними питання раціональної компенсації порушень вуглеводного обміну і нерозривно пов'язане з ними відновлення інкреторної активності підшлункової залози. Мета дослідження – з'ясувати ефективність лікування і проаналізувати зміст глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) і С-пептиду у хворих на цукровий діабет 2 типу, які до госпіталізації отримували традиційну цукрознижувальну терапію і перебували під диспансерним наглядом за місцем проживання. Матеріали і методи. У клініці «МЦ «Інститут сімейної медицини плюс» пацієнтам було проведено комплексне лікування, яке включало: корекцію цукрознижувальної терапії, детоксикацію, патогенетичну фізіотерапію і регенеративну терапію: внутрішньовенну інфузію мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин і підшкірні ін'єкції екстракту плаценти. До та після лікування проводили комплексне обстеження, що включало в себе, окрім загальноклінічних і біохімічних аналізів, дослідження панелі вуглеводного обміну із визначенням HbA1c і С-пептиду. Результати. Лікування цукрового діабету 2 типу мезенхімальними стовбуровими клітинами дозволяє не тільки підвищити ефективність лікування традиційними засобами та методиками, але часом і повністю від них відмовитися. Стовбурові клітини відновлюють чутливість тканин і клітин організму до дії інсуліну, значно покращують функцію підшлункової залози, що приводить до нормалізації рівня цукру в крові. Висновки. Отримані дані після повторного обстеження хворих, проведеного через 3 місяці після лікування, свідчать про перспективність застосування клітинних технологій як патогенетичного методу компенсації вуглеводного обміну і запобігання ускладнень цукрового діабету

EFFECTS OF IMMUNOCORRECTION ON THE STATE OF CYTOKINES AND SLPI IN PATIENTS WITH PYELONEPHRITIS

The pro- and antiinflammatory cytokines, SLPI participate in antiinfective immunity, that is why it is necessary study their peculiarities in determination of the role in the immunopathogenesis of pyelonephritis and efficiency of treatment

РАДІОЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ 2-МЕРКАПТОБЕНЗОТІАЗОЛУ НА КЛІТИНИ IN VITRO

Aim: to study the radioprotective properties of 2-merсaptobenzothiazole on proliferating cell culture test system.Material and Methods. Cytological, statistics.Results. Upon the incubation of inoculated cellline L929 with 2-merсaptobenzothiazole in the concentration range 0.03–3.00 µg/mL statistically significant change (p≤0.05) of cell population density in mono layer cultures was not found. At the same time for all the applied reagent concentrations stimulation of mitotic activity in the terminal (5th day) stage of cultivation was observed. Exposure of cells by gamma-quanta of 60Co in doses of 1, 5 and 10 Gyled to dose-dependant morphological changes in cell culture. The irradiation of cells in the presence of 2-mercaptobenzothiazole significantly reduced the negative effect of radiation on the indicators of vitality of cells and their differentiation in culture.Conclusions. Quantitative evaluation of radioprotective properties of 2-mercaptobenzothiazole in the test systems of culture of myogenic cells as well as in the L929 line (fibroblast cells) revealed that the highest coefficients of protection (0.31–0.36) and maximum level of factor of dose reduction (4) were observed at 3 mg/ml reagent concentration (irradiation dose – 1 Gy). According to the literature data and our research results, 2-mercaptobenzothiazole might be considered as a reagent with radioactive properties for cells in vitro.Целью работы было исследование радиопротекторных свойств 2-меркаптобензотиазола в тест-системах первичной и перевиваемой культур пролиферирующих клеток.Материал и методы. Использовали цитологические и статистические методы.Результаты. При инкубации перевиваемых клеток линии L929 с 2-меркаптобензотиазолом в диапазоне концентраций 0,03–3,00 мкг/м не было выявлено статистически достоверного изменения (р≤0,05) плотности клеточной популяции в монослойных культурах. В то же время наблюдали для всех примененных концентраций реагента стимуляцию митотической активности на терминальной (5 сутки) стадии культивирования. Облучение клеток гамма-квантами 60Со в дозах 1, 5 и 10 Гр привело к дозозависимым морфофункциональным изменениям в культуре клеток. Облучение клеток в присутствии 2-меркаптобензотиазола существенно уменьшило негативное влияние радиации на показатели жизнеспособности клеток и их дифференциацию в культуре.Выводы. Количественная оценка радиопротекторных свойств 2-меркаптобензотиазола в тест-системах культуры миогенных клеток и линии L929 (фибробластоподобные клетки) показала, что наивысшие показатели коэффициента защиты (0,31–0,36) реагент показал при концентрации 3 мкг/мл при облучении в дозе 1 Гр, а фактор уменьшения дозы был максимальный – 4, при концентрации 3,00 мкг/мл. По совокупности данных литературы и результатов собственных исследований можно считать 2-меркаптобензотиазол реагентом с радиопротекторными свойствами для клеток in vitro.Метою роботи було дослідження радіопротекторних властивостей 2-меркаптобензотіазолу у тест-системах первинної та перещеплюваної культур проліферуючих клітин.Матеріал і методи. Використовували цитологічні і статистичні методи.Результати. При інкубації перещеплюваних клітин лінії L929 з 2-меркаптобензотіазолом у діапазоні концент­рацій 0,03–3,00 мкг/м не було виявлено статистично достовірної зміни (р≤0,05) щільності клітинної популяції у моношарових культурах. Водночас спостерігали для усіх застосованих концентрацій реагенту стимуляцію мітотичної активності на термінальній (5 доба) стадії культивування. Опромінення клітин гамма-квантами 60Со в дозах 1, 5 та 10 Гр призвело до дозозалежних морфофункціональних змін у культурі клітин. Опромінення клітин у присутності 2-меркаптобензотіазолу істотно зменшило негативний вплив радіації на показники життєздатності клітин та їх диференціацію в культурі.Висновки. Кількісна оцінка радіопротекторних властивостей 2-меркаптобензотіазолу у тест-системах культури міогенних клітин та лінії L929 (фібробластоподібні клітини) показала, що найвищі показники коефіцієнта захисту (0,31–0,36) реагент показав при концентрації 3 мкг/мл при опроміненні в дозі 1 Гр, а фактор зменшення дози був максимальний – 4, за концентрації 3,00 мкг/мл. За сукупністю даних літератури та результатів власних досліджень можна вважати 2-меркаптобензотіазол реагентом із радіопротекторними властивостями для клітин in vitro