Вплив фактора конфігурації порожнини зуба на прогноз функціонування композитної реставрації

The development of the cavity configuration factor was substantiated by the necessity of quantifying the ratio of polymerization shrinkage and polymerization stress indicators in accordance with the peculiarities of the geometry of prepared carious defect. However, according to various studies, the level of distribution of polymerization stress more strongly depends on the absolute sizes of the investigated restoration samples, and not directly on the C-factor, however, it has not been adequately evidently interpreted from the point of view of the clinical significance for the obtained results. The aim of the study. To analyze the effect of the configuration factor of the prepared cavity on the success of the direct restorations function in the process of developing a model of predictive assessment of stress distribution at the interface of composite material and tooth tissues. Materials and methods. Google Scholar search form (http://scholar.google.com) was used with its advanced features for realization of study objective. The following sets of words «C-factor», «dental cavity configuration», «cavity geometry», «direct restoration», and «composite restoration» were used as header operators in various combinations, each resulting for the search of keywords combination represented as a set of academic papers on relevant topics, that were subsequently subject to content analysis. Results and discussion. Based on the literature data, the reduction of shrinkage stress was confirmed with the growth of the quantitative index of the C-factor and a decrease in the predictive index of the success of composite restoration represeted the similar trend. The C-factor in the range of 0,3-2,3 is not extremely critical in terms of the risk of microleakage formation between the composite and the tooth, as compared to indicators of the C-factor approaching 3,0. Conclusions. The further development of a complex model of finite elements with the representation in its structure elements of a different density (in particular, enamels, dentin, various composites) and the corresponding mathematical argumentation of the polymerization shrinkage and stress vectors, will allow to objectivize the cumulative effect of the C-factor on the success of the composite restoration function, proceeding from the poly-directional stresses at the bonding interface of the composite material and tooth tissues interface.Разработка параметра конфигурации полости была обоснована необходимостью квантификации соотношения показателей полимеризационной усадки и полимеризационного стресса в соответствии с особенностями геометрии отпрепарованного кариозного дефекта. Однако по данным различных исследований, уровень распределения полимеризационного стресса более выражено зависит от абсолютных размеров исследуемых образцов реставраций, а не непосредственно от показателя С-фактора, что однако не было в достаточной мере доказательно интерпретировано с точки зрения клинической значимости полученных результатов. Цель исследования – проанализировать влияние фактора конфигурации отпрепарированной полости на успешность функционирования прямых реставраций в процессе разработки модели прогностической оценки распределения напряжений на границе интерфейса композитного материала и тканей зуба. Материалы и методы. Для проведения поиска использовалась форма поиска Google Scholar (http://scholar.google.com) с применением ее расширенных функций. В результате использования операторов «поиск по фразе» и «в заголовке» были сформированы следующие наборы ключевых слов «С-factor», «dental cavity configuration», «cavity geometry», «direct restoration», «composite restoration», которые применялись в различных комбинациях. Каждый полученный результат поиска по комбинации ключевых слов представлял собой набор академических работ соответствующей тематики, которые в дальнейшем подлежали контент-анализа. Результаты исследований и их обсуждение. Исходя из приведенных литературных даннях, был подтвержден факт уменьшения уровня усадочного стресса при росте количественного показателя С-фактора и снижение прогностического показателя успешности композитной реставрации при аналогичной тенденции. Показатели С-фактора в диапазоне 0,3–2,3 не являются предельно критическими с точки зрения риска формирования микрозазора между композитом и стенкой зуба по сравнению с показателями С-фактора, приближающихся к 3,0. Выводы. Дальнейшая разработка сложной модели конечных элементов с репрезентацией в ее структуре элементов различной плотности (в частности эмали, дентина, различных композитных и прокладочных материалов) и соответствующей математической аргументацией векторов полимеризационной усадки и стресса, позволит объективизировать кумулятивное воздействие показателя С-фактора на успешность функционирования композитной реставрации, исходя из полинаправлености напряжений на границе бондингового интерфейса композитного материала и тканей зуба.Розробка параметра конфігурації порожнини була обґрунтована потребою квантифікації співвідношення показників полімеризаційної усадки та полімеризаційного стресу відповідно до особливостей геометрії відпрепарованого каріозного дефекту. Однак за даними різних досліджень, рівень розподілу полімеризаційного стресу вираженіше залежить від абсолютних розмірів досліджуваних зразків реставрацій, а не безпосередньо від показника С-фактора, що проте не було достатньою мірою доказово інтерпретовано з точки зору клінічної значимості отриманих результатів. Мета дослідження – проаналізувати вплив фактора конфігурації відпрепарованої порожнини на успішність функціонування прямих реставрацій у процесі розробки моделі прогностичної оцінки розподілу напруг на межі інтерфейсу композитного матеріалу та тканин зуба. Матеріали і методи. Для проведення пошуку використовували форму пошуку Google Scholar (http://scholar.google.com) із застосуванням її розширених функцій. У результаті застосування операторів «пошук за фразою» та «в заголовку» були сформовані наступні набори ключових слів «С-factor», «dental cavity configuration», «cavity geometry», «direct restoration», «composite restoration», які використовували у різних комбінаціях. Кожен отриманий результат пошуку за комбінацією ключових слів являв собою набір академічних робіт відповідної тематики, які в подальшому підлягали контент-аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. Виходячи із наведених літературних даних, було підтверджено, що зменшення рівня усадкового стресу при зростанні кількісного показника С-фактора та зниження прогностичного показника успішності композитної реставрації при аналогічній тенденції. Показники С-фактору у діапазоні 0,3–2,3 не є гранично критичними з точки зору ризику формування мікропроміжку між композитом та стінкою зуба порівняно із показниками С-фактора, що наближаються до 3,0. Висновки. Подальша розробка складної моделі скінчених елементів із репрезентацією у її структурі елементів різної щільності (зокрема емалі, дентину, різних композитних та прокладочних матеріалів) та відповідною математичною аргументацією векторів полімеризаційної усадки та стресу, дозволить об’єктивізувати кумулятивний вплив показника С-фактора на успішність функціонування композитної реставрації, виходячи із полінаправленості напруг на межі бондингового інтерфейсу композитного матеріалу та тканин зуба

Значення параметра та особливості структури біоширини навколо дентальних імплантатів: ретроспективний аналіз даних

Summary. It has been proven that in order to form a reliable soft tissue barrier at the peri-implant area, it is necessary to provide conditions for the biological organization of the minimum geometric parameters of the biological width. Deficiency of the latter is associated with the risk of pathological resorptive processes, further reduction of the surrounding bone ridge level, and a number of subsequent complications. The aim of the study – to analyze the significance of biological width and its structure features around dental implants on the basis of available scientific literature data. Materials and Methods. The initial sample of scientific publications related to the research topic was formed using the Google Scholar search engine (https://scholar.google.com/) and the PubMed database (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/) considering relevant keywords (“biowidth”, “biological width”, “dental implants”) and Mesh-terms (search algorithm: ("biology"[MeSH Terms] OR "biology"[All Fields] OR "biological"[All Fields]) AND width[All Fields] AND ("dental implants"[MeSH Terms] OR ("dental"[All Fields] AND "implants"[All Fields]) OR "dental implants"[All Fields])). Results and Discussion. As a result of the provided analysis it was possible to highlight the following main characteristics of the biological width complex around dental implants: the apical part of the epithelial component characterized by minimal thickness with the formation of thin hemidesmosomal structures around the implant surface; the connective tissue component characterized by the presence of direct contact with the implant surface without signs of pronounced functional attachment; the area of ​​direct contact characterized by the absence of blood vessels and a large number of fibroblast cells in the structure between the collagen fibers; lateral to the above-mentioned zone decrease in the number of fibroblasts and a parallel increase in the size of collagen fibers and the quantitative composition of vascular structures was noted. Conclusions. Most studies associated with the various aspects of the biological width formation around dental implants have been conducted within animal study models, which to some extent limits the possibilities for direct interpretation of the results in clinical dental practice. Data from both laboratory and clinical studies suggest that the initial deficit in soft tissue thickness at the peri-implant area associated with the process of bone ridge reduction to ensure the formation of the necessary biological width parameters.Резюме. Доказательно установлено, что для формирования надежного мягкотканного барьера в периимплантатной области необходимо обеспечить условия для биологической организации минимальных геометрических параметров биоширины. Дефицит последних ассоциирован с риском развития патологических резорбтивных процессов с редукцией уровня окружающего костного гребня, и рядом последующих осложнений. Цель исследования – проанализировать значение и особенности структуры биологической ширины вокруг дентальных имплантатов на основе доступных данных научной литературы. Материалы и методы. Формирование первичной выборки научных публикаций, касающихся темы исследования, проводилось с использованием поисковой системы Google Scholar (https://scholar.google.com/) и базы данных PubMed (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/) с применением соответствующих ключевых слов («biowidth», «biological width», «dental implants») та Mesh-термінів (алгоритм пошуку: («biology»[MeSH Terms] OR «biology»[All Fields] OR «biological»[All Fields]) AND width[All Fields] AND («dental implants»[MeSH Terms] OR («dental»[All Fields] AND «implants»[All Fields]) OR «dental implants»[All Fields])). Результаты исследований и их обсуждение. В результате проведенного анализа удалось выделить следующие основные характеристики зоны комплекса биологической ширины вокруг дентальных имплантатов: апикальную часть эпителиальной составляющей, которая характеризуется минимальной толщиной с формированием вокруг поверхности имплантата тонких гемидесмосомальных структур; соединительнотканевую составляющую, которая характеризуется наличием непосредственного контакта с поверхностью имплантата без признаков выраженного функционального прикрепления; зону непосредственного контакта, что характеризуется отсутствием кровеносных сосудов и большим количеством клеток фибробластов в структуре между коллагеновыми волокнами; латеральнее вышеупомянутой зоны отмечается уменьшение количества фибробластов и параллельный рост величины коллагеновых волокон и количественного состава сосудистых структур. Выводы. Большинство исследований, ассоциированных с изучением различных аспектов формирования комплекса биологической ширины вокруг дентальных имплантатов, проводились на животных моделях, что в определенной степени ограничивает возможности для непосредственной интерпретации полученных результатов в клинической стоматологической практике. Данные, полученные в ходе как лабораторных, так и клинических исследований, свидетельствуют о том, что исходный дефицит толщины мягких тканей в периимплантатной области связан с процессом редукции уровня костного гребня для обеспечения формирования необходимых параметров биоширины.Резюме. Доказово доведено, що для формування надійного м᾽якотканинного бар᾽єра в периімплантатній ділянці необхідно забезпечити умови для біологічної організації мінімальних геометричних параметрів біоширини. Дефіцит останніх асоційований із ризиком розвитку патологічних резорбтивних процесів із редукцією рівня навколишнього кісткового гребня, та низкою поступових ускладнень. Мета дослідження – проаналізувати значення та особливості структури біологічної ширини навколо дентальних імплантатів на основі доступних даних наукової літератури. Матеріали і методи. Формування первинної вибірки наукових публікацій, що стосувалися теми дослідження, проводилося з використанням пошукової системи Google Scholar (https://scholar.google.com/) та бази даних PubMed (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/) із застосуванням відповідних ключових слів («biowidth», «biological width», «dental implants») та Mesh-термінів (алгоритм пошуку: («biology»[MeSH Terms] OR «biology»[All Fields] OR «biological»[All Fields]) AND width[All Fields] AND («dental implants»[MeSH Terms] OR («dental»[All Fields] AND «implants»[All Fields]) OR «dental implants»[All Fields])). Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу вдалось виокремити такі основні характеристики зони комплексу біологічної ширини навколо дентальних імплантатів: апікальну частину епітеліальної складової, що характеризується мінімальною товщиною з формуванням навколо поверхні імплантату тонких гемідесмосомних структур; сполучнотканинну складову, яка характеризується наявністю безпосереднього контакту з поверхнею імплантату без ознак вираженого функціонального прикріплення; зону безпосереднього контакту, що характеризується відсутністю кровоносних судин та великою кількістю клітин фібробластів у структурі між колагеновими волокнами; латеральніше вищезгаданої зони відмічається зменшення кількості фібробластів та паралельне зростання величини колагенових волокон і кількісного складу судинних структур. Висновки. Більшість досліджень, асоційованих із вивченням різних аспектів формування комплексу біологічної ширини навколо дентальних імплантатів, проводилася на тваринних моделях, що певною мірою обмежує можливості для безпосередньої інтерпретації отриманих результатів у клінічній стоматологічній практиці. Дані, отримані в ході як лабораторних, так і клінічних досліджень, свідчать про те, що вихідний дефіцит товщини м᾽яких тканин у периімплантатній ділянці пов᾽язаний із процесом редукції рівня кісткового гребеня задля забезпечення формування необхідних параметрів біоширини

MOLEKULYaRNO-GENETIChESKIE MARKERY OSTEOPOROZA U ZhITELEY BLOKADNOGO LENINGRADA

The aim of our study is researching influence of vitamin D and osteocalcin polymorphic gene markers in people, who lived in Blockaded Leningrad in 1941-1944 and detecting “critical age” of peak bone mass formation in these people. We included in our study 48 peoples, 13 males and 35 females. Osteodensitometry of lumbar spine (L1-L4) and proximal hip was used by dualenergy X-ray absorptiometer GE Lunar Prodigy Vision 6. Molecular diagnostic researching are: detecting ApaI, TagI vitamin D receptor (VDR) and HindIII osteocalcin gene polymorphism by polymerase chain reaction with restriction assay. Women with osteopenia of hip neck had significantly higher age in the onset of Blockade, than women without osteopenia. Genotype ТТ and allele Т of TagI, aa genotype of ApaI VDR, genotype hh and allele h of HindIII osteocalcin gene polymorphism will be able as markers of genetic predisposing to osteoporosis in people, who lived in Blockaded Leningrad