Перший досвід комбінованого лікування злоякісних гліом головного мозку за допомогою блокування мембранних кальцієвих каналів

Objective. To investigate the antitumor effect of low concentrations of calcium channel blockers on the example of verapamil hydrochloride in the combined treatment of patients with glioblastomas after operation.Materials and methods. Patients who underwent brain tumor surgery, postoperative radiotherapy and chemotherapy were divided into two groups. The first group of 8 patients received verapamil hydrochloride at low concentrations; the second group (32 patients) served as a control group. The drug concentration was selected individually according to peripheral blood cells aggregation data on the “Plasmon-6” biosensor. The criterion for selecting the drug concentration was the lowest level of peripheral blood cells aggregation in vitro, reflecting the level of blocking of NMDA-dependent calcium channels on the membranes of peripheral blood cells. The optimal concentration of verapamil hydrochloride for all patients was less than 10,000 times less compared to common dose. The criteria of the antitumor activity of verapamil hydrochloride at low concentrations was the postoperative life expectancy of the patients.Results. When using the drug in patients, there were no signs of toxic effects of verapamil hydrochloride on the body, and life expectancy was 10 months more compared to the group of patients not treated with verapamil hydrochloride at low concentrations in the postoperative period.Conclusions. There was an increase in the life expectancy and improvement of the quality of life in patients who received treatment with low concentrations of verapamil hydrochloride, along with the absence of the toxic and tumor-stimulating action of the drug.Цель: исследовать противоопухолевое действие низких концентраций блокаторов кальциевых каналов на примере верапамила гидрохлорида при комбинированном лечении пациентов с глиобластомами после хирургического лечения.Материалы и методы. После операции по удалению глиобластом, проведения курсов облучения и химиотерапии пациентов разделили на две группы. Первая группа (n=8) принимала верапамила гидрохлорид в низких концентрациях, вторая группа служила контролем (n=32). Концентрацию препарата подбирали индивидуально с помощью показателей агрегации клеток периферической крови на биосенсоре «Плазмон-6», сконструированном с использованием физического явления поверхностного плазмонного резонанса. Критерием подбора концентрации препарата был самый низкий уровень агрегации клеток периферической крови в условиях in vitro, отображающий уровень блокирования NMDA-зависимых кальциевых каналов на мембранах клеток периферической крови. Оптимальная концентрация верапамила гидрохлорида для всех пациентов оказалась меньше общепринятой в 10 тыс. раз. Критерием противоопухолевой активности верапамила гидрохлорида в низких концентрациях была продолжительность жизни пациентов в отдаленный послеоперационный период.Результаты. При использовании препарата у пациентов отсутствовали признаки токсического воздействия верапамила гидрохлорида на организм, а продолжительность жизни была на 10 мес больше по сравнению с группой пациентов, не получавших лечение верапамила гидрохлоридом в низких концентрациях в послеоперационный период.Выводы. Отмечено увеличение продолжительности и улучшение качества жизни пациентов, получавших лечение низкими концентрациями верапамила гидрохлорида, а также отсутствие токсического и опухольстимулирующего действия препарата.Мета: дослідити протипухлинну дію низьких концентрацій блокаторів кальцієвих каналів на прикладі верапамілу гідрохлориду при комбінованому лікуванні пацієнтів з гліобластомами після хірургічного лікування.Матеріали та методи. Після операції з видалення гліобластом, проведення курсів опромінення та хіміотерапії пацієнтів розподілили на дві групи. Перша група (n=8) приймала верапамілу гідрохлорид у низьких концентраціях, друга група слугувала контролем (n=32). Концентрацію препарату підбирали індивідуально за допомогою показників агрегації клітин периферичної крові на біосенсорі «Плазмон-6», сконструйованому з використанням фізичного явища поверхневого плазмонного резонансу. Критерієм підбору концентрації препарату був найнижчий рівень агрегації клітин периферичної крові в умовах in vitro, який відображує рівень блокування NMDA-залежних кальцієвих каналів на мембранах клітин периферичної крові. Оптимальна концентрація верапамілу гідрохлориду для всіх пацієнтів виявилася меншою від загальноприйнятої в 10 тис. разів. Критерієм протипухлинної активності верапамілу гідрохлориду в низьких концентраціях була тривалість життя хворих у віддалений післяопераційний період.Результати. При використанні препарату в пацієнтів були відсутні ознаки токсичного впливу верапамілу гідрохлориду на організм, а тривалість життя була на 10 міс більше порівняно з групою пацієнтів, які не отримували лікування верапамілу гідрохлоридом у низьких концентраціях в післяопераційний період.Висновки. Відзначено збільшення тривалості та поліпшення якості життя у пацієнтів, котрі отримували лікування низькими концентраціями верапамілу гідрохлориду, а також відсутність токсичної та пухлиностимулювальної дії препарату