Rehabilitation of patients with ischemic heart disease following myocardial revascularization

Background: Rehabilitation of patients following myocardial revascularization remains major problem in today’s world. Through psychological support and training, it is possible to develop a positive attitude to health and illness, optimize an individual’s inner health perception, and improve a person’s self-image as healthy and their knowledge of how to maintain that health. Aim of the study: To examine new rehabilitation interventions for patients following myocardial revascularization. Material and methods: 60 patients were reviewed following myocardial revascularization, using clinicalanamnestic, instrumental methods, assessment of quality of life, cognitive therapy and physical rehabilitation. Rehabilitation of the patients was performed using the author’s program “Psychological rehabilitation of patients with ischemic heart disease and myocardial infarction by optimization of the inner picture of health”. Results: Training by optimization of the patients’ inner picture of health leads to a reduction in the manifestations of anxiety and depression, improves subjective and objective indicators, quality of life, and changes the patient’s attitude to illness. At the beginning of the observation period, there were subclinical signs of anxiety in the majority of patients, with an average score of 11.23±0.70. During the course of treatment, there was a decrease in the mean score of anxiety in the group receiving suggestive therapy of 7.58±0.69 (22.6%), and in the group using of optimization of IPH there was a decrease of 7.69±0.63 (30.8%). A reduction in manifestations of depression was found, from 8.89±0.64 at the beginning of treatment to 7.65±0.51 after 1 month of the treatment. For patients participating in the optimization of IPH program, the average score was 8.85±0.65 and 6.85±0.49, respectively. In terms of indices of quality of life, after 6 months an increase in most scales was noted. The use of suggestive therapy contributed to a gradual decrease in volumetric indices of LV EDV, from 135.61±10.66 cm³ at the beginning of the observation to 108.90±5.98. During the same period of observation, there was a decrease in the values of EDD and ESD and a significant increase in EF from 49.65±1.93% to 55.29±1.88. Conclusions: In order to maximize the benefits of rehabilitation, it is important to develop strategies for the optimization of the inner picture of health. A change in attitude to disease leads to an improved perception of the patient to health, motivation for treatment, and the need for active participation in rehabilitation interventions

Внутрішня картина здоров’я як складова реабілітації та відновного лікування хворих із гострим коронарним синдромом

Aim of the work. To evaluate the course of acute coronary syndrome in patients depending on the applied method of treatment and the formation of the components of the internal picture of health in the process of treatment and rehabilitation.Material and methods. The object of the study was 141 patients with ACS with ST elevation. The patients were divided into groups depending on the performed treatment: 63 patients who received conservative treatment tactics and 78 patients who had PCI. The course of ACS was analyzed, depending on the treatment tactics, on clinical-anamnestic and objective data, using psychometric techniques.Results. Estimation of the formation of components of the internal picture of health was performed on the basis of the ACS course analysis. There were low levels for all components, the lowest was the level according to the behavioral and value-motivational components. In patients with PCI, these levels were somewhat higher according to some indices. The importance of the application of evaluation and correction of the IPH components in patients after ACS was determined.Conclusions. In order to increase the effectiveness of restorative treatment of patients after ACS, it is necessary to evaluate the formation of components of IPH with optimization by participating in the “Program of clinical-psychological rehabilitation of patients by optimization of IPH”, which would allow us to influence the positive changes in the course of the disease.Цель работы — оценить течение острого коронарного синдрома у больных в зависимости от применяемого метода лечения и сформированности компонентов внутренней картины здоровья в процессе лечения и реабилитации.Материал и методы. Объект исследования — 141 больной с ОКС с элевацией ST. Больные были распределены в группы в зависимости от проведенного лечения: 63 больных, которым предоставлена консервативная тактика лечения, и 78 больных, которым проведено ЧКВ. Анализировали протекание ГКС, в зависимости от тактики лечения, по клинико-анамнестическими и объективными данными, с применением психометрических методик.Результаты. На основании анализа протекания ГКС, проведена оценка сформированности компонентов внутренней картины здоровья. Наблюдались низкие уровни по всем компонентам, низким был уровень за поведенческой и ценностно мотивационными составляющими. У больных, которым проведено ЧКВ, эти уровни по некоторым показателям были несколько выше. Установлено важность применения оценки и коррекции компонентов ВКЗ у больных после перенесенного ОКС.Выводы. С целью повышения эффективности восстановительного лечения больных после ОКС, необходимо проводить оценку сформированности компонентов ВКЗ с оптимизацией путем участия в «Программе клинико-психологической реабилитации больных путем оптимизации ВКЗ», что позволит повлиять на получение положительных изменений в течении заболевания.Мета роботи — оцінити перебіг гострого коронарного синдрому у хворих залежно від застосованого методу лікування та сформованості компонентів внутрішньої картини здоров’я в процесі лікування та реабілітації.Матеріал і методи. Об’єкт дослідження — 141 хворий на ГКС з елевацією ST. Пацієнти розподілені у групи залежно від проведеного лікування: 63 особи, яким надана консервативна тактика лікування, та 78 осіб, яким проведено ЧКВ. Аналізували перебіг ГКС, залежно від тактики лікування, за клініко-анамнестичними та об’єктивними даними, із застосуванням психометричних методик.Результати. На основі аналізу перебігу ГКС проведена оцінка сформованості компонентів внутрішньої картини здоров’я. Спостерігались низькі рівні за усіма компонентами, найнижчим був рівень за поведінковою та ціннісно-мотиваційними складовими. У хворих, яким проведено ЧКВ, ці рівні за деякими показниками були дещо вищими. Встановлено важливість застосування оцінки та корекції компонентів ВКЗ у хворих після перенесеного ГКС.Висновки. З метою підвищення ефективності відновного лікування пацієнтів після ГКС, необхідно проводити оцінку сформованості компонентів ВКЗ із оптимізацією шляхом участі в «Програмі клініко-психологічної реабілітації хворих шляхом оптимізації ВКЗ», що дозволить вплинути на отримання позитивних змін у перебігу захворювання

Психоемоційний стан хворих на ішемічну хворобу серця, яким проведено аортокоронарне шунтування, та потреба у психологічному супроводі

Objective: to evaluate the correcting influence of suggestive methods and instructional-correcting programmes on psycho-emotional state of the patients with coronary heart disease (CHD), whom the coronary artery bypass surgery (CABS) was conducted, and to define the interrelation of the emotional state and physical evidence.Material and methods. The object was 60 patients whom the CABS was carried out. For the evaluation of psycho-emotional state, the psychometrical methods HADS were applied. Out of correcting measures, the suggestive therapy and correcting education were used.Results. On the basis of learning the psycho-emotional state of the patients whom CABS was conducted the evidence of anxiety and depression was defined. According to the results of the scale, the subclinical and clinical anxiety and depressions to the surgical interference were observed. In the process of psychological assistance with the use of correcting methods, the reduction of these displays was marked. The importance of using suggestive methods and the patients' education, whom the CABS was conducted, has been established.Conclusions. For the purpose of psycho prevention on all stages of patients’ rehabilitation with CHD, whom CABS was conducted, it is reasonable, on the basis of the evaluation of psychological status, to conduct the correcting measures before surgical interference, during postsurgical period as well as during 6 months after the interference. In the correction of the psycho-emotional condition, there must be a multidiscipline and complex approach using the psychological methods of suggestive therapy and the patients' education.Цель работы — оценить коррекционное влияние суггестивных методов и учебно-коррекционных программ на психоэмоциональное состояние больных ишемической болезнью сердца (ИБС), которым проведено аортокоронарное шунтирование (АКШ) и определить взаимосвязь эмоционального состояния и соматических проявлений.Материал и методы. Объект исследования — 60 больных ИБС, которым было проведено АКШ. Для оценки психоэмоционального состояния больных использовали психометрический метод — госпитальную шкалу тревоги и депрессии (HADS). С коррекционных мероприятий применено суггестивную терапию и коррекционное обучение.Результаты. На основе изучения психоэмоционального состояния пациентов, которым проведено аортокоронарное шунтирование, выявлено наличие проявлений тревоги и депрессии. По данным шкалы наблюдались субклинические и клинические уровни тревоги и депрессии до оперативного вмешательства, в процессе психологического сопровождения с применением коррекционных методов отмечено уменьшение этих проявлений. Установлено важность применения суггестивных методов и обучение больных, которым проведено АКШ.                                         Выводы. С целью психопрофилактики на всех этапах реабилитации больных, которым проведено АКШ, целесообразно на основе оценки психологического статуса проводить коррекционные мероприятия с применением психологических методов суггестивной терапии и обучения пациентов перед оперативным вмешательством, в послеоперационный период, а также в течение 6 месяцев после вмешательства.Мета роботи — оцінити корекційний вплив сугестивних методів та навчально-корекційних програм на психоемоційний стан хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), яким проведено аортокоронарне шунтування (АКШ), визначити взаємозв'язок емоційного стану і соматичних проявів.Матеріал і методи. Об’єкт дослідження — 60 хворих на ІХС, яким проведено АКШ. Для оцінки психоемоційного стану хворих використали психометричний метод — госпітальну шкалу тривоги й депресії (HADS). Із корекційних заходів застосовано сугестивну терапію та корекційне навчання.Результати. На основі вивчення психоемоційного стану пацієнтів, яким проведено АКШ, виявлено наявність проявів тривоги і депресії. Спостерігались субклінічні та клінічні рівні тривоги і депресії до оперативного втручання, у процесі психологічного супроводу із застосуванням корекційних методів відзначено зменшення цих проявів. Встановлено важливість застосування сугестивних методів та навчання хворих, яким проведено АКШ.Висновки. З метою психопрофілактики на всіх етапах реабілітації хворих, яким проведено аортокоронарне шунтування, доцільно на основі оцінки психологічного статусу проводити корекційні заходи із застосуванням психологічних методів сугестивної терапії та навчання пацієнтів перед оперативним втручанням, у післяопераційний період, а також протягом 6 місяців після втручання

Ezetimibe added to statin therapy after acute coronary syndromes

BACKGROUND: Statin therapy reduces low-density lipoprotein (LDL) cholesterol levels and the risk of cardiovascular events, but whether the addition of ezetimibe, a nonstatin drug that reduces intestinal cholesterol absorption, can reduce the rate of cardiovascular events further is not known. METHODS: We conducted a double-blind, randomized trial involving 18,144 patients who had been hospitalized for an acute coronary syndrome within the preceding 10 days and had LDL cholesterol levels of 50 to 100 mg per deciliter (1.3 to 2.6 mmol per liter) if they were receiving lipid-lowering therapy or 50 to 125 mg per deciliter (1.3 to 3.2 mmol per liter) if they were not receiving lipid-lowering therapy. The combination of simvastatin (40 mg) and ezetimibe (10 mg) (simvastatin-ezetimibe) was compared with simvastatin (40 mg) and placebo (simvastatin monotherapy). The primary end point was a composite of cardiovascular death, nonfatal myocardial infarction, unstable angina requiring rehospitalization, coronary revascularization ( 6530 days after randomization), or nonfatal stroke. The median follow-up was 6 years. RESULTS: The median time-weighted average LDL cholesterol level during the study was 53.7 mg per deciliter (1.4 mmol per liter) in the simvastatin-ezetimibe group, as compared with 69.5 mg per deciliter (1.8 mmol per liter) in the simvastatin-monotherapy group (P<0.001). The Kaplan-Meier event rate for the primary end point at 7 years was 32.7% in the simvastatin-ezetimibe group, as compared with 34.7% in the simvastatin-monotherapy group (absolute risk difference, 2.0 percentage points; hazard ratio, 0.936; 95% confidence interval, 0.89 to 0.99; P = 0.016). Rates of pre-specified muscle, gallbladder, and hepatic adverse effects and cancer were similar in the two groups. CONCLUSIONS: When added to statin therapy, ezetimibe resulted in incremental lowering of LDL cholesterol levels and improved cardiovascular outcomes. Moreover, lowering LDL cholesterol to levels below previous targets provided additional benefit