Захворювання пародонту і зубів у котів

У статті наведені результати досліджень щодо поширеності, етіологічних фіакторів та патогенетичних механізмів окремих стоматологічних хвороб  у котів. Аналіз літературних даних вітчизняних та зарубіжних вчених свідчить, що серед стоматологічних захворювань у котів найбільшу групу складають хвороби пародонту. Змінений тип годівлі, незбалансованість раціону, недостатнє самоочищення зубів призводять до зниження імунобіологічної реактивності організму. Неправильний прикус, деформація зубів, пародонтопатії тощо завдають дискомфорту тварині, викликають ускладнення у серцево-судинній,  дихальній та інших системах. Пародонтопатії реєструють здебільшого у котів дорослого віку. Етіологічні фактори захворювань пародонту мають місцевий і загальний характер. Пусковим механізмом запального процесу в навколозубних тканинах є порушення співвідношення різних асоціацій мікроорганізмів,  баланс яких залежить від наявності  зубних нашарувань та зубного каменю. Як свідчать результати досліджень багатьох вчених, хвороби пародонту супроводжуються складними й глибокими порушеннями на морфологічному рівні, а також системними змінами обмінних, біохімічних, імунологічних та ендокринних реакцій. За відсутності профілактики, несвоєчасної діагностики хвороб пародонту та  лікування стоматологічно хворих котів розвиваються незворотні зміни в зубній системі тварин. Хвороби ротової порожнини у котів є однією з основних причин втрати зубів, виникнення деформацій, формування хронічних вогнищ поза ротовою порожниною і розвитку різних форм соматичної патології. Тому для запобігання розвитку пародонтопатій  та їх ускладнень у котів необхідно  розробити ефективні заходи профілактики захворювань пародонту, а для стоматологічно хворих тварин – методи лікування з використанням нових лікарських речовин.The article deals the results of searches on the prevalence, etiological factors and pathogenic mechanisms of certain dental diseases in cats. The analysis of literary data of domestic and foreign scientists testifies, that among dental diseases in cats the largest group consists of periodontal diseases. The changed type of feeding, the imbalance of the ration, the lack of complete self-cleaning of the teeth lead to a decrease in the immunobiological reactivity of the organism. Incorrect bite, deformation of the teeth, parodontopathy, etc. cause an animal's discomfort, cause complications in the cardiovascular, respiratory and other systems. Periodontopathies are registered, for the most part, in adult cats. The etiological factors of periodontal diseases are local and general. The starting mechanism of the inflammatory process in the peritoneal tissues is a violation of the ratio of various associations of microorganisms, the balance of which depends on the presence of dental plaque and dental stone. The results of research of many scientists testify that periodontal diseases are accompanied by complicated and profound disorders at the morphological level, as well as systemic changes in metabolic, biochemical, immunological and endocrine reactions. In the absence of prevention, untimely diagnosis of periodontal disease and the treatment of dental sick cats irreversible changes in the dental system of animals are developed. Diseases of the oral cavity in cats is one of the main causes of loss of teeth, the emergence of deformations, the formation of chronic foci beyond the oral cavity and the development of various forms of somatic pathology. Therefore, to prevent the development of periodontal disease and their complications in cats it is necessary to develop effective measures for the prevention of diseases of the parolont, and for stomatologically sick animals - methods of treatment with the use of new medicinal substances

Etiological factor and implications of anomalies of the development of dogs teeth and dental bite

Згідно з аналізом літературних джерел встановлено, що у ветеринарній стоматології досить поширені ортодонтичні хвороби, серед яких аномалії розвитку зубів та зубного прокусу. Причини виникнення аномалії зубощелепового апарату є вродженими й набутими. Серед них спадкові, генетичні відхилення, недостатній розвиток жувальних м’язів, недостатня резорбція коренів молочних зубів, похибки в раціоні (м’які й рідкі корми, дефіцит кальцію), порушення розвитку, дресирування з неправильним навантаженням на зуби молодих тварин, дефіцит мінеральних речовин у раціоні, травми, невчасна зміна зубів, невідповідність розмірів зубів розмірам щелеп, занадто великі корінні зуби тощо. Серед аномалій розвитку зубів реєструють поліодонтію, олігодонтію, конвергенцію, ретенцію. До аномалій розвитку зубів відносять порушення числа зубів, формування та прорізування зубів. За умови порушення числа зубів спостерігають адентію, гіполентію (оліголентію), гемінацію, полілентію. Порушення формування зубів полягає у дисплазії емалі та дентину. До порушення прорізування зубів відносять ретенцию, хибну полілентію, первинну чи вторинну вовчу пащу, дисплазію скронево-нижньощелепового суглобу, краніо-мандибулярну остеопатію (СМО). Крім цього, звертають увагу на зміщення коронки зуба та нахил коронки (ретропозиція, вестипозиція, торпопозиція, супрапозиція, інфрапозиція, мезіопозиція). До неправильного прикусу в собак відносять прогнатию, прогенію, прямий прикус (центральна оклюзія), передній перехресний прикус, кривий прикус, відкритий прикус, альвеолярний прикус, плаваючий (непостійний), перекошений прикус, змішаний прикус. Неправильний прикус та інші проблеми зубів можуть привести до травмування м’яких тканин, викликати больові відчуття та сприяти виникненню та розвитку важких періодонтальних захворювань.Согласно анализу литературных данных установлено, что в ветеринарной стоматологии довольно распространены ортодонтические болезни, среди которых аномалии развития зубов и зубного прикуса. Причины возникновения аномалии зубочелюстного аппарата являются врожденными и приобретенными. Среди них наследственные, генетические отклонения, недостаточное развитие жевательных мышц, недостаточная резорбция корней молочных зубов, погрешности в рационе (мягкие и жидкие корма, дефицит кальция), нарушение развития, дрессировка с неправильным нагрузкой на зубы молодых животных, дефицит минеральных веществ в рационе, травмы, несвоевременная смена зубов, несоответствие размеров зубов размерам челюстей, слишком большие коренные зубы и другие. Среди аномалий развития зубов регистрируют полиодонтию, олигодонтию, конвергенцию, ретенцию. К аномалиям развития зубов относят нарушения числа зубов, формирования и прорезывания зубов. При нарушении числа зубов наблюдают адентию, гиполентию (олиголентия), геминацию, полилентию. Нарушение формирования зубов заключается в дисплазии эмали и дентина. К нарушению прорезывания зубов относят ретенцию, ложную полилентию, первичную или вторичную волчью пасть, дисплазию височно-нижнечелюстного сустава, кранио-мандибулярную остеопатию (СМО). Кроме этого, обращают внимание на смещение коронки зуба и наклон коронки (ретропозиция, вестипозиция, торпопозиция, супрапозиция, инфрапозиция, мезиопозиция). К неправильному прикусу у собак относят прогнатию, прогению, прямой прикус (центральная окклюзия), передний перекрестный прикус, кривой прикус, открытый прикус, альвеолярный прикус, плавающий (непотоянный), перекошенный прикус, смешанный прикус. Неправильный прикус и другие проблемы зубов могут привести к травмированию мягких тканей, вызывать болевые ощущения и способствовать возникновению и развитию тяжелых периодонтальных заболеваний.According to the analysis of literary data it was found that in veterinary dentistry orthodontic disease are common, among which are abnormalities of the teeth and dental bite. The causes of the anomalies of the teeth- jaw apparatus are congenital and acquired. These include hereditary, genetic abnormalities, insufficient development of chewing muscles, insufficient root resorbtion of deciduous teeth, reducing the size of the jaws and gums for virtually no altered the shape of the teeth, errors in diet (soft and liquid feed, calcium deficiency), developmental disability, training with the wrong load on the teeth of young animals, deficiency of minerals in the diet, late change of teeth, tooth size discrepancy to jaws sizes, too large molars and so on. Hyperdontia, olihodontia, convergence, retention are registered among anomalies of the teeth. Violation of the number of teeth, the formation and eruption of teeth are referred to the abnormalities of teeth. Violation of the formation of teeth consists of enamel and dentine dysplasia. To the violation of the teething belong: retention, false polilentia, primary or secondary wolf mouth, dysplasia of temporomandibular joints, cranio-mandibular osteopathy (QS). Furthermore we pay attention to the displacement of the tooth crown and crown slope of (retroposition, vestposition, torpoposition, supraposition, infraposition, mezioposition). To the malocclusion in dogs belong: прогнатию, прогенію, direct bite (central occlusion), anterior cross bite, crooked bite, the open bite, alveolar bite, floating (not constant), skewed bite, mixed bite. Malocclusion of teeth and other problems could cause injury to soft tissue, cause pain and to promote the emergence and development of severe periodontal disease

Дослідження гострої та хронічної токсичності експериментального препарату «Феросел Т»

In the article the brought results over of sharp and chronic toxicness of new preparation dextran of iron «Ferosel Т», that in the composition contains Iron and Selenium. It was set that preparation of «Ferosel Т» in prophylactic and therapeutic doses and in a dose in 3 times of any more than therapeutic, at peroral introduction a 3 twenty-four hours in succession did not show a toxic action laboratory rats. At the terms of hypodermic introduction of preparation the death of white rats it was not, it is only set brief oppression of laboratory animals, animals preparations were given that in a dose 10 ml/kg. It is set that in prophylactic and optimal therapeutic doses preparation did not influence on the detoxication function of liver. For rats, what was entered Ferosel T in maximal therapeutic and maybe toxic doses, duration of a dream from Hexenalum was on 32 and 35 percents more relation than control sizes. The toxicness of Ferosel Т was also studied on the indexes of irritating action(after dermic test and testis on conjunctiva), action of allergy (a method of applique on a skin) and determined the coefficients of mass of internalss at great while of introduction of preparation. For animals Ferosel Т was entered that in a dose 10 ml/kg during a 21 twenty-four hours, motive activity some went down. Research of emotional and behavior reactions of laboratory animals after introduction of Ferosel Т during a 21 twenty-four hours in therapeutic and maximally therapeutic doses did not show substantial influence on the nervous system. On the indexes of hyperemia and edema of skin and thickness of skin fold of Ferosel Т in prophylactic and therapeutic doses at an applique on the skin of crawls did not cause a local irritating action. Separate injection of preparation of «Ferosel Т» for 0,1 ml did not cause the filling out reaction of paws guinea-pigs. As a result of undertaken studies it is not educed allergen properties at preparation of «Ferosel Т». For laboratory rats, Ferosel Т was entered that in a prophylactic dose it is not set reliable changes of coefficients of mass of heart, liver, spleen and kidneys. For rats Ferosel Т was entered that in an optimal therapeutic dose, in comparing to control mass of spleen and liver was accordingly on 10.3 and 6.4% anymore. At introduction of Ferosel Т to the maximally therapeutic dose mass of spleen and liver was accordingly on 14.0 and 15.0% anymore. The got results of researches specify that preparation of Ferosel Т is safe at application for a prophylaxis and treatment of animals.В статье приведены результаты острой и хронической токсичности нового феродекстранового препарата «Феросел Т», который в своем составе содержит Ферум и Селен. Установлено, что препарат «Феросел Т» в профилактической и терапевтической дозах и в дозе в 3 раза большей за терапевтическую, за перорального введения лабораторным крысам 3 сутки подряд ни проявлял токсического действия. В условиях подкожного введения препарата гибели белых крыс не было, только установлено кратковременное угнетение лабораторных животных, которым задавали препарат в дозе 10 мл/кг м.ж. Установлено, что в профилактической и оптимальной терапевтической дозах не влиял на детоксикационную функцию печени. У крыс, которым феросел Т вводили в максимальной терапевтической и возможно токсической дозах, продолжительность гексеналового сна была на 32 и 35% больше относительно контрольных величин. Токсичность феросела Т также изучали по показателям раздражающего действия (по кожной и конъюнктивальной пробами), аллергизирующего действия (метод аппликации на кожу) и определяли коэффициенты массы внутренних органов при длительном введения препарата. У животных, которым вводили феросел Т в дозе 10 мл/кг в течение 21 суток, несколько снижалась двигательная активность. Исследование эмоционально-поведенческих реакций лабораторных животных после введения феросела Т течение 21 суток в терапевтической и максимально терапевтической дозах не показало существенного влияния на нервную систему. По показателям гиперемии и отека кожи и толщины кожной складки феросел Т в профилактической и терапевтических дозах при аппликации на кожу кроликов не вызывало местной раздражающего действия. Разделение инъекция препарата «Феросел Т» субплантарно морским свинкам по 0,1 мл не вызывала отечной реакции лап. В результате проведенных исследований не выявлено аллергенных свойств у препарата «Феросел Т». У лабораторных крыс, которым вводили феросел Т в профилактической дозе возможных изменений коэффициентов массы сердца, печени, селезенки и почек не установлено. У крыс, которым вводили феросел Т в оптимальной терапевтической дозе, по сравнению с контрольными, масса селезенки и печени была соответственно на 10,3 и 6,4% больше. При введении феросела Т в максимально терапевтической дозе масса селезенки и печени была соответственно на 14,0% и 15,0% больше. Полученные результаты исследований указывают о том, что препарат «Феросел Т» является безопасным при применении для профилактики и лечения животных.У статті наведені результати гострої та хронічної токсичності нового феродекстранового препарату «Феросел Т», який у своєму складі містить ферум і селен. Встановлено, що препарат «Феросел Т» в профілактичній і терапевтичній дозах та в дозі в 3 рази більшої за терапевтичну, за перорального введення лабораторним щурам 3 доби поспіль не проявляв токсичної дії. За умов підшкірного введення препарату загибелі білих щурів не було, лише встановлено короткочасне пригнічення лабораторних тварин, яким задавали препарат у дозі 10 мл/кг м.т. Встановлено, що в профілактичній і оптимальній терапевтичній дозах препарат не впливав на детоксикаційну функцію печінки. У щурів, яким феросел Т вводили в максимальній терапевтичній та можливо токсичній дозах, тривалість гексеналового сну була на 32 і 35% більшою відносно контрольних величин. Токсичність фероселу Т також вивчали за показниками подразнювальної дії (за шкірною та кон’юктивальною пробами), алергізуючої дії (метод аплікації на шкіру) та визначали коефіцієнти маси внутрішніх органів за тривалого введення препарату. У тварин, яким вводили феросел Т у дозі 10 мл/кг протягом 21 доби, дещо знижувалася рухова активність. Дослідження емоційно-поведінкових реакцій лабораторних тварин після введення фероселу Т протягом 21 доби у терапевтичній та максимально терапевтичній дозах не показало істотного впливу на нервову систему. За показниками гіперемії і набряку шкіри та товщини шкірної складки феросел Т в профілактичній та терапевтичних дозах при аплікації на шкіру кролів не спричиняв місцевої подразнювальної дії. Роздільна ін'єкція препарату «Феросел Т» субплантарно морським свинкам по 0,1 мл не викликала набряклої реакції лап. У результаті проведених досліджень не виявлено алергенних властивостей у препарата «Феросел Т». У лабораторних щурів, яким вводили феросел Т в профілактичній дозі вірогідних змін коефіцієнтів маси серця, печінки, селезінки і нирок не встановлено. У щурів, яким вводили феросел Т в оптимальній терапевтичній дозі, у порівнянні з контрольними маса селезінки і печінки була відповідно на 10,3 і 6,4% більшою. При введенні фероселу Т у максимально терапевтичній дозі маса селезінки і печінки була відповідно на 14,0 і 15,0% більшою. Одержані результати досліджень вказують про те, що препарат «Феросел Т» є безпечним при застосуванні для профілактики і лікування твари