Retrospective analysis of the Spitak earthquake

Based on the retrospective analysis of numerous data and studies of the Spitak earthquake the present work at- tempts to shed light on different aspects of that catastrophic seismic event which occurred in Northern Arme- nia on December 7, 1988. The authors follow a chronological order of presentation, namely: changes in geo- sphere, atmosphere, biosphere during the preparation of the Spitak earthquake, foreshocks, main shock, after- shocks, focal mechanisms, historical seismicity; seismotectonic position of the source, strong motion records, site effects; the macroseismic effect, collapse of buildings and structures; rescue activities; earthquake conse- quences; and the lessons of the Spitak earthquake

Computer simulation of thermal processes in human eye

В работе приведены результаты компьютерного моделирования тепловых процессов глаза человека. Построены схематическая, математическая и компьютерная модели глаза человека с учетом его теплофизических особенностей, кровообращения, процессов метаболизма и теплообмена. Определены закономерности распределения температуры в разных отделах глаза человека при контролируемой локальной гипотермии поверхности роговицы. Установлено, что необходимое снижение температуры сетчатки глаза на 2 °С достигается путем охлаждения поверхности роговицы до температуры +18 °С. Библ. 39, Рис. 6, Табл. 2.The paper presents the results of computer simulation of thermal processes in human eye. The schematic, mathematical and computer models of human eye were built with regard to its thermophysical features, blood circulation, metabolic and heat exchange processes. The patterns of temperature distribution in different segments of human eye at controlled local hypothermia of corneal surface were determined. It was established that the required temperature decrease of eye retina by 2°С is achieved by cooling corneal surface to +20 °С. Bibl. 39, Fig. 6, Table. 2

Пристрій для интраокулярної термометрії й особливості розподілу температури у різних відділах ока кролика

Разработано термоэлектрическое устройство для измерения внутриглазной температуры, состоящее из модуля регистрации температур, измерительных зондов диаметром 0,7 мм и программного обеспечения, которым измеряли распределение температуры в отделах глаза кролика в зависимости от температуры окружающей среды. Эксперимент проводили на 21 кролике (42 глаза), которые были подразделены на 3 группы в зависимости от температуры окружающей среды: 1 группа – 23- 25 °С, 2 группа – 14,5-15,5 °С, 3 группа – 30-32 °С. Наиболее низкие показатели температуры соответствуют наружной поверхности роговицы, они постепенно возрастают во внутренних отделах глаза, достигая максимальных значений на уровне сетчатки и в субтеноновом пространстве. Температурный градиент между наружной поверхностью роговицы и сетчаткой в 1 группе составил 3,23 °С, во 2 группе – 4,68 °С и в 3 группе – 3,85 °С.Developed was a thermoelectric device for measurement of intraocular temperature, consisting of a module for temperature registration, probes (0.7 mm in diameter) and software to measure temperature distribution in different parts of the rabbit eye depending on temperature of the environment. The experiment was performed on 21 rabbits (42 eyes) which were divided into 3 groups depending on the ambient temperaturе: group 1 –23-25 °С, group 2 – 14.5-15.5 °С, group 3–— 30-32 °С. The lowest values of temperature were found to correspond to outer surface of cornea; they gradually increased in the inner segments of the eye, reaching maximum values in the retina and subtenon space. A temperature gradient between the outer corneal surface and the retina was 3.23 °С in group 1, 4.68 °С in group 2 and 3.85 °С in group 3.Розроблено термоелектричний пристрій для вимірювання внутрішньоочної температури, що складається з модуля реєстрації температури, вимірювальних зондів діаметром 0,7 мм і програмного забезпечення, яким вимірювали розподіл температури у відділах ока кролика залежно від температури навколишнього середовища. Експеримент проводили на 21 кролику (42 ока), яких було розподілено на 3 групи залежно від температури навколишнього середовища: 1 група – 23-25 °С, 2 група – 14,5- 15,5 °С, 3 група – 30-32 °С. Найбільш низькі показники температури зареєстровані на зовнішній поверхні рогівки, вони поступово зростають у внутрішніх відділах ока, сягаючи максимальних значень на рівні сітківки й у субтеноновому просторі. Температурний градієнт між зовнішньою поверхнею рогівки й сітківкою в 1 групі становив 3,23 °С, у 2 групі – 4,68 °С, у 3 групі – 3,85 °С

Компьютерное моделирование тепловых процессов глаза человека

У роботі наведено результати комп’ютерного моделювання теплових процесів ока людини. Побудовано схематичну, математичну та комп’ютерну моделі ока людини з врахуванням його теплофізичних особливостей, кровообігу, процесів метаболізму і теплообміну. Визначено закономірності розподілів температури в різних відділах ока людини при контрольованій локальній гіпотермії поверхні рогівки. Встановлено, що необхідне зниження температури сітківки ока на 2°С досягається шляхом охолодження поверхні рогівки до температури +20°С. Бібл. 38, рис. 6, табл. 2.В работе приведены результаты компьютерного моделирования тепловых процессов глаза человека. Построены схематическая, математическая и компьютерная модели глаза человека с учетом его теплофизических особенностей, кровообращения, процессов метаболизма и теплообмена. Определены закономерности распределения температуры в разных отделах глаза человека при контролируемой локальной гипотермии поверхности роговицы. Установлено, что необходимое снижение температуры сетчатки глаза на 2°С достигается путем охлаждения поверхности роговицы до температуры +20°С. Библ. 38, рис. 6, табл. 2