Оцінка стану фармацевтичного забезпечення хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера в Україні у відповідності до міжнародних рекомендацій

The aim: to assess the state of pharmaceutical provision of patients with dementia in Alzheimer's disease in Ukraine in accordance with international recommendations. Materials and methods. In our studies, we used data from international guidelines, clinical protocols that regulate the organization of medical and pharmaceutical care for these patients in the USA, Australia, Japan, Germany, Great Britain, Finland, India, Kazakhstan, and Ukraine. The actual state of pharmaceutical provision of these patients in Ukraine was studied using a depersonalized database of medical prescriptions, which operates based on a number of specialized healthcare institutions. In addition, data from the Morion information search system were used. We used general theoretical (historical, formal, graphic, hypothetical-deductive, etc.) and applied (clinical-economic, organizational-economic, mathematical-statistical, etc.) research methods. Results. It has been established that a consolidated opinion has been formed in the world scientific community regarding the possibility of effective use in the pathogenetic treatment of patients with dementia in Alzheimer's disease of drugs from the groups N06DA Acetylcholinesterase inhibitors and N06DX-Other drugs for use in case of dementia. Thus, the pharmaceutical component of international recommendations, clinical protocols for the treatment of patients with dementia in Alzheimer's disease contains four drugs used in pathogenetic therapy. These are N06DA02 Donepezil, N06DA03 Rivastigmine, N06DA04 Galantamine and N06DX01 Memantine. It has been reported that all the above drugs are included in the domestic clinical protocol for the treatment of patients with dementia in Alzheimer's disease, the State Drug Formulary (with the exception of N06DA03 Rivastigmine), and the State Drug Registry. At the same time, all of them were absent from the National List of Essential Drugs, which has an important socio-economic and medical-pharmaceutical significance in the health care system. It was found that patients (200 people) received 2487 prescriptions (100.0 %), among which 9.41 % (234 prescriptions) were drugs used in pathogenetic treatment. There is a highly disproportionate nature of the distribution of prescriptions and consumption by international generic names of drugs. Thus, drugs N06DX01 Memantine accounted for 80.41 % (188 prescriptions) of all prescriptions in the group N06D Drugs for use in dementia, and the consumption rate was UAH 84420.20, which accounted for 91.48 % of the amount of expenses directed to patients with carrying out pathogenetic treatment. Significant dominance of drugs N06DX01 Memantine in the structure of prescriptions and consumption indicates the presence of severe, advanced forms of dementia in patients. This fact once again emphasizes the need for early detection and treatment of cognitive impairment, primarily for the rational use of limited health care resources. We have found that there are no prescriptions for N06D A04 Galantamine preparations, which are recommended by the relevant international recommendations in different countries of the world, as well as by the domestic clinical protocol for the pathogenetic treatment of mild and moderate forms of Alzheimer's disease. At the same time, N06DA05 Ipidacrine preparations were used in the treatment of domestic patients, which are not presented in the pharmaceutical component of international recommendations and protocols governing the pathogenetic treatment of the above-mentioned groups of neuropsychiatric patients. Conclusions. The peculiarities of the formation of the pharmaceutical component in the organization of the treatment process of patients with dementia in Alzheimer's disease in Ukraine, established by us, allow further research on the development of rational ways of resource provision of neuropsychiatric patientsМета: провести оцінку стану фармацевтичного забезпечення пацієнтів з деменцією при хворобі Альцгеймера в Україні у відповідності до міжнародних рекомендацій. Матеріали і методи. Під час проведення досліджень використовували міжнародні рекомендації, клінічні протоколи, які регулюють питання організації надання медичної та фармацевтичної допомоги хворим з деменцією при хворобі Альцгеймера у США, Австралії, Японії, Німеччині, Великобританії, Фінляндії, Індії, Казахстані та в Україні. Фактичний стан фармацевтичного забезпечення цих хворих в Україні досліджувався з використанням деперсоніфікованої бази лікарських призначень, яка функціонувала у деяких спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Крім цього, використовувались дані інформаційно-пошукової системи «Моріон». Використовувалися загальнотеоретичні (історичний, формальний, графічний, гіпотетико-дедуктивний і таке ін.) та прикладні (клініко-економічні, організаційно-економічні, математико-статистичні тощо) методи досліджень. Результати дослідження. Встановлено, що у світовій науковій спільноті сформувалась консолідована думка стосовно можливості ефективного використання у патогенетичному лікуванні хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера препаратів із груп N06DА Інгібітори ацетилхолінестерази та N06DX-Інші засоби для застосуванні у разі деменції. Так, фармацевтична складова міжнародних рекомендацій, клінічних протоколів лікування цих хворих містить чотири препарати, що використовуються у патогенетичній терапії. Це N06DA02 Донепезил, N06DA03 Ривастигмін, N06DA04 Галантамін та N06DX01 Мемантин. Доведено, що всі вищезазначені препарати представлені у складі вітчизняного клінічного протоколу лікування хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера, Державного формуляру ЛЗ (за виключенням N06DA03 Ривастигміну), Державного реєстру ЛЗ. Одночасно з тим, всі вони були відсутні у складі Національного переліку основних ЛЗ, який має важливе соціально-економічне та медико-фармацевтичне значення в системі охорони здоров’я. Встановлено, що хворим (200 осіб) було здійснено 2487 лікарських призначень (100,0 %), серед яких 9,41 % (234 призначення) припадало на препарати, які застосовуються у патогенетичному лікуванні. Відмічається вкрай непропорційний характер розподілу лікарських призначень та споживання за міжнародними непатентованими назвами препаратів. Так, на препарати N06DX01 Мемантину припадало 80,41 % (188 призначень) від всіх призначень по групі N06D Засоби для застосування при деменції, а показник споживання дорівнював 84420,20 грн, що складало 91,48 % від суми витрат, спрямованих на фармацевтичне забезпечення хворих у разі проведення їм патогенетичного лікування. Значне домінування препаратів N06DX01 Мемантину у структурі призначень та споживання вказує на наявність тяжких, запущених форм деменцій у хворих. Цей факт ще раз підкреслює необхідність раннього виявлення та лікування когнітивних порушень, перш за все, з метою раціонального використання обмежених ресурсів охорони здоров’я. Нами встановлена відсутність призначень по препаратах N06D A04 Галантаміну, які рекомендовані як відповідними міжнародними рекомендаціями у різних країнах світу так й вітчизняним клінічним протоколом у разі патогенетичного лікування легких та помірних форм хвороби Альцгеймера. При цьому, у лікуванні вітчизняних пацієнтів були використані препарати N06DA05 Іпідакрину, які не представлені у фармацевтичній складовій міжнародних рекомендацій та протоколах, які регулюють питання патогенетичного лікування вищезезначених груп психоневрологічних хворих. Висновки. Встановлені особливості у формуванні фармацевтичної складової організації лікувального процесу хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера в Україні дозволяють у подальшому проводити дослідження з розробки раціональних шляхів ресурсного забезпечення психоневрологічних пацієнті

The KRAS, ATR and CHEK1 expression levels in endometrial cancer are the risk factors predicting recurrence.

Endometrial cancer is the most prevalent gynecologic malignancy with a high risk of recurrence. Local recurrence occurs in 7-20% of patients with treated stage I cancer within 3 years after primary treatment. In this study, we found significantly elevated mRNA expression levels of the oncoprotein KRAS, along with two replicative stress markers, ATR and CHEK1, in samples of endometrial carcinomas of endometrium (ECE) from patients with relapse. In contrast, mRNA expression levels of the studied genes were low and uniform in samples from patients without relapse. Elevated levels of KRAS protein and the phosphorylated form of ATR/CHEK1 were distinguishing features of recurrent ECE. A strong positive correlation was found between elevated mRNA and protein levels of the studied molecules. Elevated KRAS protein levels are characteristic of poorly differentiated (G3) endometrial carcinomas with deep myometrial invasion in patients without recurrence. In contrast, in patients with recurrence, higher protein levels of KRAS, pATR and pCHEK1 were observed in samples of G1-2 endometrial carcinomas, with statistically significant differences confirmed for pATR. High pCHEK1 protein levels are associated with deep tumor invasion in the myometrium among patients with recurrence. ROC analysis confirmed that evaluating the specificity and sensitivity of KRAS, pATR and pCHEK1 predicts recurrence development in patients with ECE. Our findings indicate that markers of replicative stress may play a significant role in ECE pathogenesis. Determining their levels in tumor samples after primary treatment could help define patients at high risk of recurrence and guide consequent courses of treatment