Selective reinnervation for correction of unilateral paralysis of larynx in thyroidal surgery

Objective. To estimate the possibility of performance of selective reinnervation of larynx in its abductionaal unilateral paralysis in thyroidal surgery. Маterials and methods. There were analyzed the results of selective laryngeal reinnervation in 2 patients, suffering thyroidal cancer. Visual inspection of the larynx was conducted (fibrolaryngoscopy with archiving of the data) in preoperative and postoperative periods, аs well as in 2, 4, 6, 12, 18 and 24 mo postoperatively, spectral vocal analysis, estimation of vocal quality in accordance to the VHI-30 sсale reporting, using questionnaires ЕАТ-10 for determination of the dysphagia degree. Results. Selective reinnervation was performed in 2 patients with extralaryngeal branching of nervus recurrence: in one - the postponed selective reinnervation of larynx (аutoplasty of the adduction branch of nervus recurrence) for correction of its postoperative abductional paralysis, and in the second - primary selective laryngeal reinnervation (аnastomosis of the adductional branch of nervus recurrence in the “end-to-end” style). In the first patient the tone and stretching of the paralyzed vocal cord free edge was registered in 15 mo after reinnervation, the coordinated move signs - in 2 yrs. In a second patient the restoration of tone and mobility of a vocal cord was registered in 4 mo after reinnervation. In both patients the main indices of the voice spectral analysis and of the self-estimation in accordance to the VHI-30 and ЕАТ-10 scales were restored up to normal values. Conclusion. Selective reinnervation of larynx may be applied not for correction of respiratory disorders due to its bilateral paralysis only, but for restoration of a vocal function and elimination of aspiration symptoms in a case of unilateral paralysis of larynx as well

Застосування неселективної реіннервації гортані в тиреоїдній хірургії

 Aim. To evaluate the results of the voice disorders correction in unilateral abduction paralysis of larynx by the anastomosis “ansa cervicalis – recurrent laryngeal nerve” during primary and repeated thyroid surgery.Materials and methods. Surgical non-selective laryngeal reinnervation (primary, delayed) by anastomosis “ansa cervicalis – recurrent laryngeal nerve” was performed in 49 patients with abduction paralysis of larynx, 45 of whom had ipsilateral and 4 contralateral anastomosis. In the pre- and postoperative periods, all patients underwent indirect laryngoscopy, video laryngoscopy using a Karl Storz fibrolaryngoscope with archiving in the original database, voice spectral analysis and survey using the VHI-30 questionnaire (a modified version).The follow-up period was from 1 to 3 years, an average of 12–18 months.Results. Analysis of the videolaryngoscopic picture results in the postoperative period in the main group showed a significant improvement in spatial location of moving elements of the larynx both within the group (P < 0.01) and in comparison with patients who underwent conservative treatment of laryngeal phonatory dysfunction. Voice spectral analysis and VHI-30 score also improved significantly (P < 0.01) and did not statistically differ from patients with normal laryngeal phonatory function (P > 0.05). With the successful non-selective laryngeal reinnervation, a medialization of paralyzed vocal cord was noted, which significantly improved the phonatory function of larynx, but did not restore its mobility.Conclusions. The method of non-selective laryngeal reinnervation by the anastomosis “ansa cervicalis – recurrent laryngeal nerve” is an effective method for correcting phonatory disorders in unilateral abduction paralysis of the larynx during primary and repeated thyroid surgery and can improve the voice function of the larynx to almost normal state without negative changes in the external respiration function.  Цель работы – оценить результаты коррекции голосовых нарушений при одностороннем абдукционном параличе гортани анастомозом ansa cervicalis – возвратный гортанный нерв при первичных и повторных операциях в хирургии щитовидной железы.Материалы и методы. Хирургическая неселективная реиннервация гортани (первичная, отсроченная) анастомозом ansa cervicalis – возвратный гортанный нерв проведена 49 больным с абдукционными параличами гортани: 45 – ипсилатеральным, 4 – контралатеральным анастомозом. Всем пациентам на пред- и послеоперационном этапах провели непрямую ларингоскопию, видеоларингоскопию с помощью фиброларингоскопа Karl Storz с архивированием показателей в оригинальной базе данных, спектральный анализ голоса и анкетирование с помощью опросника VHI-30 (модифицированная адаптированная версия). Период наблюдения составил от 1 до 3 лет, в среднем 12–18 месяцев.Результаты. Анализ результатов видеоларингоскопической картины в послеоперационном периоде в основной группе показал значительное улучшение пространственного расположения подвижных элементов гортани как внутри группы (р < 0,01), так и в сравнении с пациентами, которые получили консервативное лечение нарушений фонаторной функции гортани. Показатели спектрального анализа голоса и индекса самооценки больного также значительно улучшились (р < 0,01) и статистически не отличались от таковых у пациентов с нормальной фонаторной функцией гортани (р > 0,05). При удачном проведении неселективной реиннервации гортани отмечена медиализация парализованной голосовой складки, что значительно улучшает фонаторную функцию гортани, но при этом не восстанавливается ее подвижность.Выводы. Метод неселективной реиннервации гортани анастомозом ansa cervicalis – возвратный гортанный нерв – эффективный метод коррекции фонаторных нарушений при односторонних абдукционных параличах гортани при первичных и повторных операциях на щитовидной железе и может улучшить до почти нормальных показателей голосовую функцию гортани, при этом показатели внешнего дыхания не подвержены отрицательным изменениям.  Мета роботи – оцінити результати корекції голосових порушень при однобічному абдукційному паралічі гортані анастомозом ansa cervicalis – поворотний гортанний нерв під час первинних і повторних операцій у хірургії щитоподібної залози.Матеріали та методи. Дослідження здійснили на базі хірургічного відділення Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Хірургічну неселективну реіннервацію гортані (первинну, відтерміновану) анастомозом ansa cervicalis – поворотний гортанний нерв виконали 49 хворим з абдукційними паралічами гортані: 45 – іпсилатеральним, 4 – контралатеральним анастомозом. Усім пацієнтам на перед- і післяопераційному етапах здійснили непряму ларингоскопію, відеоларингоскопію за допомогою фіброларингоскопа Karl Storz з архівуванням показників в оригінальній базі даних, спектральний аналіз голосу за допомогою програмного забезпечення Praat (версія 2013) та анкетування за допомогою опитувальника Voice Handicap Index (VHI-30) за B. Jacobson (модифікована адаптована версія). Період спостереження становив від 1 до 3 років, у середньому 12–18 місяців.Результати. Аналіз результатів відеоларингоскопічної картини в післяопераційному періоді в основній групі показав суттєве поліпшення просторового розташування рухомих елементів гортані як всередині групи (р < 0,01), так і порівняно з пацієнтами, які отримали консервативне лікування порушення фонаторної функції гортані. Показники спектрального аналізу голосу та індексу самооцінки хворого також істотно поліпшилися (р < 0,01) і статистично не відрізнялися від таких у пацієнтів із нормальними показниками фонаторної функції гортані (р > 0,05). У разі вдалої неселективної реіннервації гортані спостерігали медіалізацію паралізованої голосової складки, що суттєво поліпшує фонаторну функцію гортані, але її рухливість не відновлюється.Висновки. Метод неселективної реіннервації гортані анастомозом ansa cervicalis – поворотний гортанний нерв є ефективним методом корекції фонаторних порушень при однобічних абдукційних паралічах гортані під час первинних і повторних операцій на щитоподібній залозі, може покращити до майже нормальних показників голосову функцію гортані, а показники зовнішнього дихання не зазнають будь-яких негативних змін.