Theories of a Stress-Coping Behavior: Searching for Neurocognitive Mechanisms

The article proves that the main form of overcoming stress is coping behavior, which is understood as a purposeful social and neurophysiologically determined behavior that allows a person to cope with stress in ways that meet the characteristics of the individual and the situation. Coping behavior is considered a synonym for stress-coping behavior, which is expressed in the use of coping strategies by the individual. Personal characteristics and situational factors determine the choice of coping behavior strategies. The article aims to resolve the contradictions of multimodal approaches to the problem in question in the post-Soviet countries and group theories that include not only external social but also neurophysiological factors. The article shows that the choice of coping strategies mostly depends on personal and neurophysiological factors. These include neurophysiological reflexive or instinctive and higher ones: adequate self-concept, positive self-esteem, personality anxiety, cognitive style, and energy resources, which include endurance and temperament characteristics, intelligence, creativity, and locus of personality control. Overcoming a stressful situation is impossible without cognitive "processing," which becomes available through reflection. The influence of reflection on the choice of coping strategy of the individual is that reflective individuals choose more adaptive and effective strategies. The international relevance of the article lies in discovering neuroscientific aspects of the problem in question in the post-Soviet countries, which will allow these countries to contribute to the global scientific interdisciplinary discourse.</p

Subjective Attitude to the Health of Ukrainian Youth during the War

The purpose of this study was to find out the differences in the attitude of young people who reached adulthood toward their health during a period of moderate (epidemic) and strong (wartime) deprivation of comfortable life and a surge of national consciousness that changed egocentric accents to subjective general ones.The use of methods of theoretical, systematic and comparative analysis, supplemented by statistical and correlational research, has shown: young people have hardly changed their own SCH after the deployment of tragic actions in their country: they have accumulated and directed the mental potential to achieve freedom, national self-identity and passionarity. At the same time, SCH has receded into the background and has not given way at all to the mass life-saving, protective or other egoistic patterns expected at the beginning of the study.The international significance of the article is that, for the first time in science, the authors have begun to study SCH in the context of a global conflict that has unexpectedly affected personal self-preservation motives and increased attention to one's health.</p

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТАЦІЇ У ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМ ОСОБИСТОСТІ

&nbsp; The article deals with the problems of methodological reflection in the field of personology, aimed at the methodological assessment of psychological theories as well as the state and objectives of psychological practice, the influence of general civilizational tendencies, a man’s inner world and his existential dominants at the current stage. The goals of psychology aimed at the solution of problems connected with the modern world improvement, prevention of problems in the personality’s development were formulated. It was claimed that modern psychology lags behind in solving the problems of personology, which seldom provides their optimal solutions, does not take into consideration the real human ontology; modern narrative psychology was assessed. The article focuses on the problem of a man’s inner world content, the necessity to take into account his spiritual I, the fact that psychological science is not oriented to discovering the characteristics of a healthy personality and learning a healthy lifestyle, the clarification of the link between individual and common aspects in human nature, the problem of correlation between a person’s life in real and virtual worlds, the interaction with artificial intelligence phenomena. We set the task to create new methods of personality research, to clarify the content and organization of professional psychological education and to analyze the achievements of Ukrainian psychological science. It was emphasized that ethical issues should be included in psychological science, methodological orientations of a personal therapist and a practical psychologist’s professional responsibility. The destructive moments in the practical implementation of psychological knowledge were described.У статті аналізуються завдання методологічної рефлексії у сфері персонології, спрямованої на методологічну оцінку психологічних теорій та стану і завдання психологічної практики, вплив загаль­но­цивілізаційних тенденцій та внутрішній світ людини та її екзистенційні домінанти на сучасному етапі. Сформульовано завдання психології у напрямі вирішення проблем&nbsp; вдосконалення сучасного світу, попе­ре­дження проблем у розвитку особистості. Констатується відставання сучасної психології у дослідженні проблем персонології, яка часто пропонує неоптимальні шляхи їх вирішення, не враховує реальну онтологію людини, дається оцінка сучасній наративній психології. Акцентується увага на проблемі змісту внутріш­ньо­го світу людини, необхідність врахування її духовного Я, незорієнтованості психологічної науки на з’я­су­вання характеристик здорової особистості та оволодіння нею здоровим способом життя, з’ясуванні співвідношення індивідуального та спільнотного у природі людини, на проблемі поєднання життя людини в реальному та віртуальному світах, взаємодії з феноменами штучного інтелекту, ставиться завдання ство­рення нових методів вивчення особистості, з’ясування змісту та організації фахової психологічної освіти та аналізу досягнень української психологічної науки. Акцентується увага на необхідності вклю­чен­ня етичної проблематики в предмет психологічної науки, проблеми методологічної орієнтації персонолога та професійної відповідальності практичного психолога, вказується на деструктивні моменти у прак­тичній реалізації психологічного знання