The influence of angiospasm on the results of microsurgical treatment of cerebral arterial aneurysms in the acute period of rupture

The purpose of the study was to study the effect of angiospasm on the results of microsurgical treatment of arterial aneurysms (AA) in the brain in the acute rupture period.Material and methods. A retrospective analysis of 332 case histories of patients with brain AA treated in Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Hospital from 2013 to 2018 was performed. All patients were admitted in the acute period of AA rupture, from one to 15 days from the onset of the disease. All patients were divided into 5 groups, depending on the timing of the operation. The group I enrolled 54 patients. They were operated within the first 3 days after the AA rupture. Group II included 56 patients. They were operated in the most unfavorable terms — from 4 to 8 days from the onset of the disease. Group III consisted of 106 patients operated on the 9–14th day from the onset of the disease. Group IV included 103 patients who were operated on the 15–30th day from the onset of the disease. Group V consisted of 13 patients who were operated within more than 30 days after the rupture of AA. In addition to general and biochemical blood tests, all patients underwent spiral computed tomography, cerebral angiography, transcranial dopplerography. The severity of the initial condition was evaluated on a Hunt-Hess scale; the treatment results were assessed on Glasgow Outcome Scale.Results. A clear dependence of treatment results on the severity and prevalence of angiospasm was revealed. When operating in AS grade III, the Glasgow Outcome Scale described the outcome as 4 or 5 scores. Only 4 patients with AS grade II demonstrated relatively decentish results. The patients operated against the background of AS grade I or without AS developed good results. The patients with AS grade II or III demonstrated substantively worse outcomes (p = 0.004174). The lethality was double-fold lower in group 2 compared to group 1; no vegetative state was determined. In group 3, the lethality level was 10.4 % and was slightly lower compared to group 2. In group 4, the lethality level was 7.8 %. No lethal outcome was registered in group 5.Conclusions. The severity and prevalence of angiospasm in aneurysmal SAH are strictly individual. Angiospasm does not always cause cerebral ischemia, but the presence of brain ischemia on SCT always indicates the angiospasm. The results of the microsurgical treatment of AA are statistically significantly worse in patients who were operated against the background of angiospasm of the second and third degrees

Пункційна лазерна мікродискектомія: 20-річний досвід

Objective. Based on the analysis of 4600 observations, to clarify the indications for the PLM and to identify absolute contraindications.Materials and methods. 4600 patients with protrusions and herniated discs of the cervical and lumbar spine by the PLM method were treated. The results were evaluated by the VAS and McNab scales.Results. Unsuccessful results were obtained in 13% of patients. The analysis of the causes of unsatisfactory results demonstrated that the elderly patient, long-term history, significant dehydration of the disk and the large size of the hernia, although negatively affecting the outcome of the treatment, can not be an absolute counter-indication to PLM. On the contrary, spinal degenerative stenosis and signs of hernia sequestration should be considered as an absolute counter-indication to PLM.Conclusions. PLM is an effective and minimally invasive method for treating protrusions and herniated discs. It is important to take into account all medical grounds and counter-indications for this procedure.Цель: на основании анализа 4600 наблюдений уточнить показания к проведению пункционной лазерной микродискектомии (ПЛМ) и определить абсолютные противопоказания.Материалы и методы. ПЛМ применена у 4600 пациентов при протрузии и грыже межпозвонковых дисков (МПД) шейного и поясничного отделов позвоночника. Результати оценивали по шкалам VAS и McNab.Результаты. Неудовлетворительные результаты отмечены у 13% больных. При анализе неудовлетворительных результатов установлено, что пожилой возраст больного, длительность заболевания, выраженная дегидратация МПД, большие размеры грыжи, хотя и влияют на результат лечения, но не могут быть абсолютными противопоказаниями к проведению ПЛМ. Абсолютным противопоказанием к применению ПЛМ, является дегенеративный стеноз позвоночного канала и признаки секвестрации грыжи.Выводы. ПЛМ является эффективным миниинвазивным методом лечения протрузии и грыжи МПД. Важно анализировать все показания и противопоказания к проведению.Мета: на основі аналізу 4600 спостережень уточнити показання до проведення пункційної лазерної мікродискектомії (ПЛМ) та визначити абсолютні протипоказання.Матеріали і методи. ПЛМ виконана у 4600 пацієнтів при протрузії та грижі міжхребцевих дисків шийного та поперекового відділів хребта. Результати оцінювали за шкалами VAS та McNab.Результати. Незадовільні результати відзначені у 13% хворих. При аналізі незадовільних результатів встановлено, що літній вік хворого, тривале існування захворювання, значна дегідратація диска та великі розміри грижі, хоча і впливають на результат лікування, проте, їх не можна вважати абсолютним протипоказанням до проведення ПЛМ. Абсолютним протипоказанням до застосування ПЛМ, є дегенеративний стеноз хребтового каналу та ознаки секвестрації грижі.Висновки. ПЛМ є ефективним мініінвазивним методом лікування протрузії і грижі МХД. Важливо аналізувати всі показання і протипоказання до її проведення

Хірургічна тактика при багаторівневих зміщеннях поперекових міжхребцевих дисків

Purpose. To improve the results of surgical treatment of lumbar pain syndromes and radiculopathy caused by the multilevel displacement of the intervertebral discs in the lumbosacral spine.Materials and methods. During 2014 through 2018, we examined and treated 3,045 patients with lumbar pain and radiculopathy caused by the displacement of the lumbar intervertebral discs. Seventy-two per cent of patients with the multilevel displacement of intervertebral discs were examined and treated in I.I. Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, 21 % of patients — in the medical centre “Endoscopic Neurosurgery” and 7% of patients were operated in the medical centre “Clinic of Family Medicine”. The mean age of the patients was 42.6 ± 5.4 years. All patients underwent a neurological examination with functional tests, a computer and magnetic resonance imaging, spondylography, electroneuromyography. The effectiveness of the selected surgical treatment method was evaluated by VAS scale, static and dynamic spine function testing before the intervention and in 2–3 weeks, 2–3 months and in 3–5 years after surgery. The days of disability were taken into account.Results. The patients underwent puncture laser microdiscectomy (PLM) and endoscopic microdiscectomy (EDE) (p<0.05) presented with the most significant relief of pain syndrome, and the microdiscectomy with instrumentation was associated with pain syndrome reduction at all stages. The indicators of static and dynamic function of the spine using the Schober test, lateroflexion, extension in the dynamics were also significantly better in patients after PLM and EDE in comparison with other methods of surgery. The lowest number of days of disability was observed in patients who underwent PLM (30.7 ± 6.3 days) and EDE (24.6 ± 5.2 days). Maximum number of days of disability was in 34 patients after microdiscectomy with instrumentation — 64.5 ± 10.7 days.Conclusions. When choosing a surgical tactic for two hernias located at non-adjacent levels, the clinical manifestations and size of the second hernia should be crucial. When comparing the effectiveness of surgical treatment of multilevel hernias of the intervertebral discs in the lumbosacral spine, the best results were obtained using the methods of EDE and PLM.Цель: улучшить результаты хирургического лечения поясничных болевых синдромов и радикулопатии, вызванных многоуровневым смещением межпозвонковых дисков пояснично-крестцового отдела позвоночника.Материалы и методы. За период с 2014 до 2018 гг. обследовано и пролечено 3045 пациентов с поясничными болевыми синдромами и радикулопатиями, вызванными смещением поясничных межпозвонковых дисков: в областной клинической больнице имени И.И. Мечникова – 72 % больных, в медицинском центре «Эндоскопическая нейрохирургия» – 21 %, в медицинском центре «Клиника семейной медицины» – 7 %. Средний возраст больных составил (42,6 ± 5,4) года. Мужчин было 63 %, женщин – 37 %. Всем больным проводили неврологический осмотр с функциональными пробами, компьютерную и магнитно-резонансную томографию, спондилографию, электронейромиографию. Эффективность метода хирургического лечения оценивали по визуальной аналоговой шкале, статико-динамической функции позвоночника до операции и через 2-3 нед, 2-3 мес и 3–5 лет, количеству дней нетрудоспособности.Результаты. Наиболее значимым регресс болевого синдрома был у больных, которым проводили пункционную лазерную микродискэктомию (ПЛМ) и эндоскопическую микродискэктомию (ЭДЭ) (р<0,05), тогда как после микродискэктомии с инструментацией уменьшение болевого синдрома на всех этапах исследования было наиболее торпидным. Показатели статико-динамической функции позвоночника по результатам теста Шобера, латерофлексии, разгибания в динамике также были значительно лучше у больных, которым было проведено ПЛМ и ЭДЭ, по сравнению с другими методами хирургического вмешательства. Наименьшее количество дней нетрудоспособности было у больных, которым выполнили ПЛМ ((30,7 ± 6,3) дня), наибольшее – у пациентов после микродискэктомии с инструментацией ((64,5 ± 10,7) дня), у лиц после ЭДЭ – (24,6 ± 5,2) дня.Выводы. При выборе хирургической тактики относительно двух грыж, расположенных на несмежных уровнях, определяющими должны быть клинические проявления и размеры второй грыжи. При сравнении эффективности хирургического лечения многоуровневых грыж межпозвонковых дисков пояснично-крестцового отдела позвоночника лучшие результаты получены при использовании методик ЭДЭ и ПЛМ.Мета: поліпшити результати хірургічного лікування поперекових больових синдромів та радикулопатії, спричинених багаторівневим зміщенням міжхребцевих дисків попереково-крижового відділу хребта.Матеріали і методи. За період з 2014 до 2018 рр. обстежено і проліковано 3045 пацієнтів з поперековими больовими синдромами та радикулопатіями, спричиненими зміщенням поперекових міжхребцевих дисків: в обласній клінічній лікарні імені І.І. Мечникова – 72 % хворих, у медичному центрі «Ендоскопічна нейрохірургія» – 21 %, у медичному центрі «Клініка сімейної медицини» – 7 %. Середній вік хворих становив (42,6 ± 5,4) року. Чоловіків було 63 %, жінок – 37 %. Всім хворим проводили неврологічний огляд із функціональними пробами, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, спонділографію, електронейроміографію. Ефективність методу хірургічного лікування оцінювали за візуальною аналоговою шкалою, статико-динамічною функцією хребта до операції та через 2-3 тиж, 2-3 міс і 3–5 років, кількістю днів непрацездатності.Результати. Найбільш значущим регрес больового синдрому був у хворих, яким проводили пункційну лазерну мікродискектомію (ПЛМ) та ендоскопічну мікродискектомію (ЕДЕ) (р<0,05), тоді як після мікродискектомії з інструментацією зменшення больового синдрому на всіх етапах дослідження було найбільш торпідним. Показники статико-динамічної функції хребта за результатами тесту Шобера, латерофлексії, розгинання в динаміці також були значно кращими у хворих, яким було проведено ПЛМ та ЕДЕ, порівняно з іншими методами хірургічного втручання. Найменша кількість днів непрацездатності була у хворих, яким виконали ПЛМ ((30,7 ± 6,3) дня), найбільша – у пацієнтів після мікродискектомії з інструментацією ((64,5 ± 10,7) дня), в осіб після ЕДЕ – (24,6 ± 5,2) дня.Висновки. При виборі хірургічної тактики щодо двох гриж, розташованих на несуміжних рівнях, визначальними мають бути клінічні вияви та розміри другої грижі. При порівнянні ефективності хірургічного лікування багаторівневих гриж міжхребцевих дисків попереково-крижового відділу хребта найкращі результати отримано при використанні методик ЕДЕ і ПЛМ

Percutaneous laser microdiscectomy in the treatment of thoracic intervertebral disc protrusions

One of the causes of thoracalgia is a protrusion of the thoracic intervertebral discs (IVD). Treatment of these protrusions is often ineffective. Objective: To improve the outcomes of treatment of thoracalgia caused by protrusions of the thoracic IVD, using the method of puncture laser microdiscectomy (PLM). Materials and methods. A retrospective analysis of treatment outcomes of 64 patients with thoracalgia at the "Endoscopic Neurosurgery" Medical Center in the period from 2000 to 2023 was carried out. The patients ranged in age from 24 to 67 years. There were 48 (75.5%) men, 16 (24.5%) women. Puncture laser microdiscectomy was performed in 42 patients under the control of a C-Arm operating fluoroscope (Philips, the Netherlands), 22 - under CT-assisted method (Toshiba, Japan). Results. In 10 cases, PLM was performed on two IVDs. The rate of positive results of treatment of thoracic IVD by the PLM method is 89%. The rate of excellent results was 71.4% in the group of operations under operating fluoroscope control, in the operations group under CT assisted method - 72.7%. Complications were registered only in 3 patients operated on under the fluoroscope control. Conclusions. Puncture laser microdiscectomy in case of thoracic IVD protrusions is an effective method for treatment of persistent thoracalgia. Performing PLM under CT assisted method does not increase the efficacy of the surgery, but it allows avoiding complications

Вплив ангиоспазмy на результати мікрохірургічного виключення артеріальних аневризм головного мозку у гострий період розриву

The purpose of the study was to study the effect of angiospasm on the results of microsurgical treatment of arterial aneurysms (AA) in the brain in the acute rupture period.Material and methods. A retrospective analysis of 332 case histories of patients with brain AA treated in Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Hospital from 2013 to 2018 was performed. All patients were admitted in the acute period of AA rupture, from one to 15 days from the onset of the disease. All patients were divided into 5 groups, depending on the timing of the operation. The group I enrolled 54 patients. They were operated within the first 3 days after the AA rupture. Group II included 56 patients. They were operated in the most unfavorable terms — from 4 to 8 days from the onset of the disease. Group III consisted of 106 patients operated on the 9–14th day from the onset of the disease. Group IV included 103 patients who were operated on the 15–30th day from the onset of the disease. Group V consisted of 13 patients who were operated within more than 30 days after the rupture of AA. In addition to general and biochemical blood tests, all patients underwent spiral computed tomography, cerebral angiography, transcranial dopplerography. The severity of the initial condition was evaluated on a Hunt-Hess scale; the treatment results were assessed on Glasgow Outcome Scale.Results. A clear dependence of treatment results on the severity and prevalence of angiospasm was revealed. When operating in AS grade III, the Glasgow Outcome Scale described the outcome as 4 or 5 scores. Only 4 patients with AS grade II demonstrated relatively decentish results. The patients operated against the background of AS grade I or without AS developed good results. The patients with AS grade II or III demonstrated substantively worse outcomes (p = 0.004174). The lethality was double-fold lower in group 2 compared to group 1; no vegetative state was determined. In group 3, the lethality level was 10.4 % and was slightly lower compared to group 2. In group 4, the lethality level was 7.8 %. No lethal outcome was registered in group 5.Conclusions. The severity and prevalence of angiospasm in aneurysmal SAH are strictly individual. Angiospasm does not always cause cerebral ischemia, but the presence of brain ischemia on SCT always indicates the angiospasm. The results of the microsurgical treatment of AA are statistically significantly worse in patients who were operated against the background of angiospasm of the second and third degrees.Цель: выяснить влияние ангиоспазма (АС) на результаты микрохирургического лечения артериальных аневризм (АА) головного мозга в острый период разрыва.Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 332 историй болезни пациентов с АА головного мозга, находившихся на лечении в Днепропетровской областной больнице имени И.И. Мечникова в период с 2013 по 2018 гг. Больные поступили в острый период разрыва АА – в 1–15-е сутки после начала заболевания. Больных разделили на пять групп в зависимости от срока проведения операции. В 1-й группе (n=54) операция выполнена в 1-е–3-и сутки с момента разрыва АА, во 2-й группе (n=56) – в наиболее неблагоприятные сроки (на 4–8-е сутки), в 3-й группе (n=106) – на 9–14-е сутки, в 4-й группе (n=103) – на 15–30-е сутки, в 5-й группе (n=13) – позднее 30-х суток после разрыва АА. Кроме общего и биохимического исследования крови, всем пациентам выполняли спиральную компьютерную томографию, церебральную ангиографию и транскраниальную допплерографию. Тяжесть исходного состояния оценивали по шкале Hunt–Hess, результаты лечения – по шкале исходов Глазго.Результаты. Выявлена четкая зависимость результатов лечения от выраженности и распространенности АС. В тех случаях, когда операцию выполняли на фоне АС III степени, исходы по шкале ком Глазго соответствовали 5 или 4 баллам. Лишь у 4 больных с АС II степени получен относительно неплохой результат. Хорошие результаты получены у больных, которые прооперировали на фоне АС I степени или отсутствия АС. Значительно хуже были результаты у больных с АС II и III степени (р=0,004174). Во 2-й группе летальность была ниже почти в 2 раза, чем в 1-й, не было больных в вегетативном состоянии. В 3-й группе летальность составила 10,4% и была немного ниже, чем во 2-й группе. В 4-й группе летальность составила 7,8%. В 5-й группе летальных исходов не было.Выводы. Выраженность и распространенность АС при аневризматических субарахноидальных кровоизлияниях индивидуальны. АС не всегда вызывает ишемию головного мозга, но выявление ишемии мозга по данным спиральной компьютерной томографии всегда свидетельствует о наличии АС. Результаты микрохирургического лечения АА статистически значимо хуже у больных, прооперированных на фоне АС ІІ и ІІІ степени.Мета: з’ясувати вплив ангиоспазму (АС) на результати мікрохірургічного лікування артеріальних аневризм (АА) головного мозку в гострий період розриву.Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 332 історій хвороби пацієнтів з АА головного мозку, які перебували на лікуванні в Дніпропетровській обласній лікарні імені І.І. Мечникова в період з 2013 до 2018 рр. Хворих госпіталізовано в гострий період розриву АА – в 1–шу‒15-ту добу з початку захворювання. Хворих розподілили на п’ять груп залежно від терміну проведення операції. В 1-й групі (n = 54) операцію виконано в 1-шу–3-тю добу з моменту розриву АА, у 2-й групі (n = 56) – у найбільш несприятливі терміни (на 4-ту–8-му добу), у 3-й групі (n = 106) – на 9–14-ту добу, в 4-й групі (n = 103) – на 15–30-ту добу, в 5-й групі (n = 13) – пізніше 30-ї доби після розриву АА. Крім загального і біохімічного дослідження крові, всім пацієнтам виконували спіральну комп’ютерну томографію, церебральну ангіографію і транскраніальну допплерографію. Тяжкість вихідного стану оцінювали за шкалою Hunt–Hess, результати лікування – за шкалою наслідків Глазго.Результати. Виявлено чітку залежність результатів лікування від виразності та поширення АС. У тих випадках, коли операцію виконували на тлі АС III ступеня, результати за шкалою ком Глазго відповідали 5 або 4 балам. Лише у 4 хворих з АС II ступеня отримано відносно непоганий результат. Хороші результати отримано у хворих, яких прооперували на тлі АС I ступеня або відсутності АС. Значно гіршими були результати у хворих з АС II і III ступеня (р = 0,004174). У 2-й групі летальність була нижчою майже вдвічі, ніж у 1-й групі, не було хворих у вегетативному стані. У 3-й групі летальність становила 10,4% і була дещо нижчою, ніж у 2-й групі. У 4-й групі летальність становила 7,8%. У 5-й групі летальних наслідків не було.Висновки. Виразність і поширення АС при аневризматичних субарахноїдальних крововиливах індивідуальні. АС не завжди спричиняє ішемію головного мозку, але виявлення ішемії мозку за даними спіральної комп›ютерної томографії завжди свідчить про наявність АС. Результати мікрохірургічного лікування АА статистично значущо гірше у хворих, прооперованих на тлі АС ІІ і ІІІ ступеня

Intracranial aneurysms treatment using new generation FRED X flow diverters with antithrombotic coating and preoperative PreSize Neurovascular software simulation: literature review and own clinical observations analysis

Objective: Evaluate the possibilities of treating giant intracranial aneurysms and complex anatomy aneurysms by implanting new generation of FRED X flow diverters (MicroVention, USA) with antithrombogenic surface subject to preoperative virtual modeling and sizing with PreSize Neurovascular software (Oxford Heartbeat Ltd, Great Britain). Materials and Methods. FRED X flow diverters with antithrombogenic surface were implanted in 7 patients with giant cerebral aneurysms and complex anatomy aneurysms in the Endovascular Center at Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, Dnipro, within two months (May 2, 2023 to June 27, 2023). Our study group consisted of 4 (57.1%) female patients and 3 (42.9%) male patients (p=1.0). The average age was 50.4±13.7. 4 patients had single intracranial aneurysms and 3 patients had multiple aneurysms. 2 patients had 2 aneurysms and 1 patient had 4 aneurysms. 3 patients had a hemorrhagic clinical course of the disease (spontaneous subarachnoid hemorrhage in the history), 3 patients had asymptomatic aneurysms, and 1 patient had a pseudotumorous aneurysm. Results. All 7 patients underwent the ICA aneurysm(s) surgery. 3 patients had a flow diverter implanted at the level of multiple aneurysms (in 2 patients, 2 aneurysms; in 1 patient, 3 aneurysms). 2 patients, in addition to flow diverter implantation, underwent coil aneurysms embolization (using jailing technique). In all patients, the flow diverter was implanted under dual (ticagrelor and acetylsalicylic acid) antiplatelet therapy. 3 patients with a history of subarachnoid aneurysmal hemorrhage received a loading dose of dual antiplatelet therapy immediately before the flow diverter implantation. In one patient with a complex closed siphon shape, balloon angioplasty was required to optimize flow diverter opening to the arterial wall. In all other 6 patients, the flow diverters were opened in a controlled manner with a Push & Pull technique variant: Load/Tension Unsheath technique. Conclusions: In the endovascular treatment of giant and complex aneurysms, the use of new generation FRED X flow diverters (MicroVention, USA) with antithrombogenic coating subject to proper diverters sizing with PreSize Neurovascular software does not cause technical difficulties and is controlled