CONCEPTUAL PRINCIPLES OF PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF DIFFERENT STAGES OF THE PROFESSIONAL GENESIS OF LAW ENFORCEMENT OFFICERS

Розглянуто мету, завдання та сутність психологічного супроводу професіогенезу правоохоронців. Проаналізовано концептуальні засади здійснення заходів у межах діагностичного, профілактичного та корекційного напрямків психологічного супроводу довузівського, вузівського та післявузівського етапів професійного розвитку правоохоронців. Наголошено, що врахування проаналізованих особливостей сприяє гармонійному, збалансованому процесу професійного становлення, результатом якого є високий рівень професіоналізму.The objective, tasks and essence of psychological support to the professional genesis of law enforcement officers have been considered. It has been noted that the result of psychological support is the full realization of the psychological potential of the personality of law enforcement officers, the formation of psychological competence in choosing and overcoming the difficulties of personal and professional life. The scientific and practical propositions for the implementation of measures within the framework of diagnostic, preventive and correctional directions of psychological support of pre-university, university and post-university stages of professional development of law enforcement officers have been provided. The author has analyzed the main problem issues of each of the stages: – pre-university (training of specialists for conducting vocational guidance work; involving parents of future cadets in carrying out appropriate selection of professional paths by young men; conducting psychoprophylaxis and psycho-corrective work with children of privileged contingent; features of the crisis of educational and vocational professional orientation; improving the profile pre-university training and professional selection to higher educational institutions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, etc.); – university (peculiarities of adaptation processes; peculiarities of the revision crisis and the correction of professional selection; integrated approach to optimizing the conditions for prevention of professional crises; training of cadets for the development of a new social role, etc.); – post-university (study of the adaptation characteristics of a young specialist; development of skills of professional time management at the stage of mastering professional activity; peculiarities of the process of overcoming the negative consequences of professionogenetic crises: the crisis of professional growth; the crisis of professional career; the crisis of social and professional self-actualization at the master stage; the crisis of loss and termination of professional activity, etc.)

Сценарні тенденції професіогенезу слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України

The author of the article has presented results of a thorough analysis of international (A. Adler, E. Bern, R. Brasington, T. Keller, C. Toich, S.B. Karpman, K. Steiner, etc.) and domestic (K. O. Abulkhanova-Slavska, O. O. Bodalov, Ye. I. Holovakha, E. F. Zeier, Ye. O. Klimov, N. S. Priazhnikova, Ye. Yu. Priazhnikov, S. L. Rubinshtein, E. E. Symaniuk, etc.) approaches to consider specific features of professional development of individuals and formation of scenario tendencies for self-deployment within personal and professional fields. Based on the analysis of the works of the mentioned scholars the author has distinguished and substantiated the existence and has provided characteristics to five basic types of scenarios of professional genesis of investigators: rapidly growing (gradual increase of indicators of all basic psychological characteristics); growing (increase in indicators of one or two basic psychological characteristics); averaged (absence of changes in indicators of basic psychological characteristics, presence of average indicators of basic psychological characteristics); decreasing (decrease in indicators of one or two basic psychological characteristics) and rapidly decreasing (gradual decrease in indicators of all basic psychological characteristics). It has been stated that it is possible to distinguish within each of these scenarios, variants of the scenario depending on the level of manifestation of indicators of the basic psychological characteristics of professional genesis. The list of possible advantages and risks of the development of the scenarios of professional genesis of investigators has been determined. The advantages and risks are related to both external and internal factors. It has been emphasized that it is necessary to pay attention to the fact that the transition from one stage to another and from stage to stage within the stage can produce changes in their characteristics while analyzing scenario tendencies of the employees of investigative units. It has been noted that the study of professional genesis of investigators starting from the stage of conscious choice of the professional path up to the moment of dismissal from the National Police through the prism of scenario approach makes it possible to comprehensively analyze professional self-deployment of individuals through the analysis of the correlation and mutual interaction of indicators of the basic psychological characteristics and conditions of the professional environment within each of the stages.В статье представлены результаты детального анализа зарубежных и отечественных подходов к рассмотрению особенностей профессионального становления личности и формирования сценарных тенденций саморазвертывания в личностном и профессиональном поле, на основе которых выделено и обосновано существование и охарактеризованы пять основных типов сценариев профессиогенеза следователей: быстрорастущий (быстрый рост показателей всех базовых психологических характеристик); растущий (рост показателей одной или двух базовых психологических характеристик); усредненный (отсутствие изменений в показателях базовых психологических характеристик, наличие средних показателей базовых психологических характеристик); ниспадающий (снижение показателей одной или двух базовых психологических характеристик) и стремительноспадающий (быстрое снижение показателей всех базовых психологических характеристик). Определен перечень возможных преимуществ и рисков развития профессиогенетичних сценариев следователей.У статті наведено результати ґрунтовного аналізу зарубіжних і вітчизняних підходів щодо розгляду особливостей професійного становлення особистості та формування сценарних тенденцій саморозгортання в особистісному та професійному полі, на основі яких виокремлено та обґрунтовано існування та надано характеристику п’яти основних типів сценаріїв професіогенезу слідчих: стрімкозростаючого (поступове зростання показників усіх базових психологічних характеристик); зростаючого (зростання показників однієї або двох базових психологічних характеристик); усередненого (відсутність змін у показниках базових психологічних характеристик, наявність середніх показників базових психологічних характеристик); спадаючого (зниження показників однієї або двох базових психологічних характеристик) та стрімкоспадаючого (поступове зниження показників усіх базових психологічних характеристик). Визначено перелік можливих переваг та ризиків розвитку професіогенетичних сценаріїв слідчих

THE PROBLEM OF PROFESSIONAL PSYCHOLOGY OF A SPECIALIST’S PERSONALITY WITHIN FOREIGN CONCEPTS

Здійснено аналіз основних зарубіжних концепцій професіогенезу особистості фахівця. Розглянуто психотехнічні ідеї Г. Мюнстерберга та факторний підхід до вибору професійного шляху Ф. Парсонса, роль у виборі професії й професійного життя різних видів потреб у теоріях З. Фрейда, Е. Бордіна, Е. Роу та А. Маслоу, концепції У. Мозер, особливості розвитку особистості на різних етапах життєвого та професійного шляху в межах різних підходів (Ш. Бюлер, Дж. Сьюпер, Е. Ерікосон, Р. Хейвігхерст, Е. Гінзберг та Б. Лівехуд), типологічний підхід Д Холланда. Підкреслено, що більшість авторів розглядають професіогенез як інтеграцію двох процесів: розвитку особистості в онтогенезі, тобто на всьому життєвому шляху, і професіоналізації особистості з періоду початку професійного самовизначення до завершення активної трудової діяльності.The author has analyzes the main foreign concepts of professional psychology of a specialist’s personality and stressed that the history of the development of the issue of professional psychology is the history of the formation of general scientific tendency of studying the problem of professional development and self-deployment of personality, where within its frames some “professional” theoretical and applied schools of professional psychology have been formed by today. The idea about labor and its significance for society were reflected in early Christian texts and philosophical theories. The greatest growth of ideas about labor education and professional training of children and youth in the West falls on the Renaissance in the XIV–XVI centuries (Thomas Moore, Tommaso Campanella, Ioannes Amos Comenius, John Locke). An indication of the beginning of the XX century was the growing relevance of the problem of professional development. The author has analyzed the main foreign theories of professional development, which most scholars combine in five main directions: 1) differential and diagnostic; 2) psychoanalytical; 3) the theory of decisions, 4) the theory of development; 5) typological direction. It has been determined that the most vulnerable moment within typological theories is the very principle, on the basis of which the construction of types is carried out. Besides, the real individual often does not meet any of the personality types associated with certain professional spheres. It has been emphasized that most authors consider professional psychology as an integration of two processes: the development of personality in ontogenesis that is, on the whole life path, and the professionalization of personality from the period of the beginning of professional self-determination to the completion of active labor activity

Проблемные вопросы профессионального развития следователей органов досудебного расследования Национальной полиции Украины

Зазначено, що професійний розвиток слідчих органів досудового розслідування Національної поліції є багатогранним процесом, який містить у собі як офіційні обов’язкові заходи, врегульовані нормативно, та належний професійно-психологічний супровід, так і самоосвіту й самовдосконалення фахівця. Виділено низку проблемних питань, що стосуються: 1) психологічного супроводження проходження слідчими послідовних професіогенетичних сходинок у межах стадії професійного розвитку від етапу професійної адаптації до звільнення з лав поліції; 2) організаційно-методичного забезпечення професійного розвитку працівників слідчих підрозділів після закінчення фахового навчання.It has been noted that professional development of investigators of pre-trial investigation agencies of the National Police is a multi-faceted process, which includes both statutory regulated mandatory measures and appropriate professional and psychological support, as well as self-education and self-improvement of specialists. That is why consideration of the problems arising in the process of professional development and self-affirmation of employees of investigative units is a prerequisite for improving the efficiency of their activities. Legislative acts regulating the peculiarities of the professional development of investigators of the National Police of Ukraine have been considered. Among the disadvantages of psychological support for passing consistent professional-genetic steps by investigators within the stage of professional development, the author has studied issues at the stages of professional adaptation (adaptant), mastering professional activity (intern), creative self-expression (master), mentoring (mentor), dismissal and social re-adaptation. The author has analyzed the problems of advanced training of investigative units’ employees and the problems of professional training among the disadvantages of organizational and methodological support for the professional development of investigative units’ employees after the graduation from the professional training. It has been also noted that the heads of structural units do not always let their subordinates to study at the correspondence course in institutions of higher education; investigators have lack of time for self-education, self-improvement and self-training for studies that reduces their motivation to self-improvement.Отмечено, что профессиональное развитие следователей органов досудебного расследования Национальной полиции Украины является многогранным процессом, который включает как официальные обязательные мероприятия, урегулированные нормативно, и соответствующее профессионально-психологическое сопровождение, так и самообразование и самосовершенствование специалиста. Выделен ряд проблемных вопросов, касающихся: 1) психологического сопровождения прохождения следователями последовательных профессиогенетических ступеней в пределах стадии профессионального развития от этапа профессиональной адаптации до увольнения из рядов полиции; 2) организационно-методического обеспечения профессионального развития сотрудников следственных подразделений по окончании профессионального обучения

Трикутник Карпмана – токсична модель відносин: особливості розвитку та стратегії виходу

Мілорадова Н.Е. Трикутник Карпмана – токсична модель відносин: особливості розвитку та стратегії виходу. Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2021. № 3 (56). Т. 3. С. 147-156.У статті автором розглядаються особливості формування міцного травматичного зв’язку між агресором та жертвою в межах драматичного трикутника взаємовідносин, описаних С. Карпманом. Визначено рольові характеристики учасників трикутника. Зазначено, що для ролі Жертви, притаманно: наявність страху від агресивності та реактивності свого партнера; поступливість у відносинах;формування бажання «врятувати» та допомогти партнеру у складних ситуаціях; виправдання поведінки партнера перед оточенням; терпимість до образ та агресії; відсутність самостійності у прийняття рішень, безпорадність та ін. Розглянути трирівневій процес формування у жінки усвідомлення себе жертвою насильницьких дій. Жертва страдає. Для ролі Агресора характерним є відчуття власної правоти, особистої сили та контролю, за яким ховається почуття скривдженого самолюбства, страх перед змінами у своєму житті, відсутність умінь партнерського співіснування; гіпертрофоване бажання бути лідером; травмованість; агресивність; дратівливість; авторитарність. Агресор карає, вчить. Роль Рятівника характеризується почуттям жалості, бажанням допомогти, впевненості в тому, що саме він може сприяти розв’язанню цієї ситуації бо розуміє, що переживає жертва. Потребує бути затребуваним, схильний до самопожертвування. Рятівник рятує. Аналізуються шляхи рольових змін та особливості переходу з однієї ролі до іншої в межах драматичного трикутника відносин. Автором визначені особливості виходу з динамічного трикутника Карпмана та надані рекомендації для суб’єктів реагування на ситуації домашнього насильства стосовно того, як не втягнутися у драматичні стосунки The author of the article studies specific features for the formation of a strong traumatic relationship between an aggressor and a victim within the S. Karpman drama triangle of relationship. The role characteristics of the participants of the triangle have been determined. It has been noted that the role of the Victim is characterized by: the presence of fear of aggression and reactivity of the partner; flexibility in relationships; the formation of a desire to “save” and help a partner in difficult situations; finding excuses of the partner’s behavior in front of others; tolerance for resentment and aggression; lack of independence in decision-making, helplessness, etc. The author has studied the three-level process of forming woman’s awareness of being a victim of violence. The victim is suffering. The role of the Aggressor is characterized by a sense of self-righteousness, personal strength and control, which hides a sense of offended selfishness, fear of changes in own life, lack of skills of partnership; hypertrophied desire to be a leader; trauma; aggressiveness; irritability; authoritarianism. The aggressor punishes, teaches.The role of the Savior is characterized by feelings of pity, a desire to help, confidence that he / she can help to resolve this situation because he / she understands what the victim is going through. He or she needs to be in demand, prone to self-sacrifice. The Savior saves. The author has analyzed the ways of role changes and specific features of transition from one role to another within the drama triangle of relations. The author has identified the features of the way out of the dynamic Karpman triangle and has provided recommendations for those who respond to situations of domestic violence on how not to get involved in dramatic relationships. В статье автором рассматриваются особенности формирования крепкой травматической связи между агрессором и жертвой внутри драматического треугольника взаимоотношений, описанных С. Карпманом. Определены ролевые характеристики участников треугольника. Отмечено, что для роли Жертвы характерно: наличие страха от агрессивности и реактивности своего партнера; уступчивость в отношениях; формирование желания «спасти» и помочь партнеру в сложных ситуациях; оправдание поведения партнера перед окружением; терпимость к обидам и агрессии; отсутствие самостоятельности в принятии решений, беспомощность и т.д. Рассмотреть трехуровневый процесс формирования у женщины осознания себя жертвой насильственных действий. Жертва страдает. Для роли Агрессора характерно чувство собственной правоты, личной силы и контроля, за которым скрывается чувство обиженного самолюбия, страх перед изменениями в своей жизни, отсутствие умений партнерского сосуществования; гипертрофированное желание быть лидером; травмированность; агрессивность; раздражительность; авторитарность. Агрессор наказывает, учит. Роль Спасителя характеризуется чувством жалости, желанием помочь, уверенности в том, что именно он может способствовать разрешению этой ситуации потому, что понимает, что переживает жертва. Нуждается востребованным, склонен к самопожертвованию. Спасатель спасает. Анализируются пути ролевых изменений и особенности перехода из одной роли в другую в пределах драматического треугольника отношений. Автором определены особенности выхода из динамического треугольника Карпмана и предоставлены рекомендации для субъектов реагирования на ситуации домашнего насилия по поводу того, как не втянуться в драматические отношения

Концептуальна модель професійної орієнтації населення стосовно професії «слідчий»

The main approaches to constructing a conceptual model of professional orientation of the population regarding the choice of an investigator’s profession have been provided. It has been noted that the productivity of the offered model is provided by modern principles and approaches of career guidance. Among the main approaches the author has defined: socio-economic, psycho-physiological, psycho-pedagogical and differentiated approaches. The main structural elements of the given model have been studied: the purpose, basic principles, main tasks, conditions (regulatory, organizational and methodical, psychological and pedagogical) and factors (objective and subjective), objects and subjects of vocational guidance; methods, forms and means of its implementation at each stage of the phase of professional personal identity. It has been emphasized that a special role in exercising the career guidance regarding the selection of police professions should be directly attributed to employees of various police departments, educational institutions with specific learning conditions and the cadets who study there. It has been noted that depending on the stage, when the professional orientation activity is carried out (primary, secondary, tertiary), a complex of appropriate methods and forms is used that gradually leads to the young person’s realization of conscious, independent, motivated professional choice on the basis of individual abilities, needs and interests. It has been emphasized that the balance of all elements and processes of the indicated conceptual model is the basis for achieving optimal results at each stage of professional personal identity.Представлены основные подходы к построению концептуальной модели профессиональной ориентации населения относительно выбора профессии «следователь». Рассмотрены основные структурные элементы указанной модели: цель, базовые принципы, основные задачи, условия (нормативно-правовые, организационно-методические, психолого-педагогические) и факторы (объективные и субъективные), объекты и субъекты профориентационной деятельности; методы, формы и способы её осуществления на каждом этапе стадии профессионального самоопределения.Подано основні підходи щодо побудови концептуальної моделі професійної орієнтації населення стосовно вибору професії «слідчий». Розглянуто основні структурні елементи зазначеної моделі: мету, базові принципи, основні завдання, умови (нормативно-правові, організаційно-методичні, психолого-педагогічні) і фактори (об’єктивні та суб’єктивні), об’єкти і суб’єкти профорієнтаційної діяльності; методи, форми та засоби її здійснення на кожному етапі стадії професійного самовизначення

BASIC FEATURES OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF THE LAW ENFORCEMENT OFFICER

Мілорадова Н. Е. Базові характеристики професіогенезу фахівця-правоохоронця // American Journal of Fundamental, Applied and Experimental Research=Американський журнал фундаментальних, прикладних і експериментальних досліджень. - 2018. - № 2 (9). - С. 53–60.Автором розглянуто базові характеристики професіогенезу фахівця-правоохоронця, до складу яких віднесено: операційні, динамічні та змістовні. Операційні характеристики розкривають професіогенез з боку аналізу змісту процесу формування психологічної системи діяльності. Динамічні описують професійну динаміку в різних координатах, результатом якого є досягнення високого рівня професіоналізму, який забезпечує професійну ідентичність. Змістовні розкривають сутність професіогенезу через виокремлення істотних ознак підготовки фахівця, дослідження особливостей професійної Я-концепції, індивідуально-типологічних характеристик, професійних знань вмінь та навичок та їх застосування в професійному просторі. The author analysed basic features of the professional development of the law enforcement officers. The following groups of characteristics were identified: operational, dynamic and content-based characteristics. Operational characteristics consider professional development from the point of view of psychological system shaping. Dynamic characteristics describe professional dynamics in different dimensions. The result of this approach is a high level professionalism which ensures the professional identity. Content-based characteristics describe the features of professional development through important characteristics of the professional, studying the features of self-attitude individual characteristics, professional knowledge and skills and how they can be applied in the professional environment

Проблемные вопросы профориентации и профессионального отбора кандидатов на службу в органы Национальной полиции Украины

Представлено результати аналізу загальнодержавних підходів до здійснення профорієнтаційної роботи серед молоді для вибору поліцейських спеціальностей, на цій основі виокремлено проблемні питання на кожному із профорієнтаційних напрямків (профінформація, профконсультація, профвідбір та профадаптація). Наголошено на наявності загальних і спеціальних недоліків в організації та проведенні профорієнтаційних заходів щодо професійного вибору взагалі та професій, пов’язаних зі службою в різних підрозділах Національної поліції України, зокрема.The author of the article has presented the results of the analysis of national approaches to the implementation of vocational guidance work among young people for the selection of police specialties. On this basis the author has singled out problematic issues in each of the vocational guidance areas (professional information, professional counseling, professional selection and professional adaptation). A number of general problems of vocational guidance among young people has been considered. The author has emphasized the general and special shortcomings in the organization and conduction of vocational guidance in regard to professional choice in general and professions related to the service in the units of the National Police of Ukraine, in particular. The general shortcomings include both the peculiarities of the organization of vocational guidance (lack of a unified system of vocational guidance work, insufficient level of interaction between the participants in the process of vocational guidance, lack of an individual, differentiated and phased approach to each individual while implementing professional choice, etc.) and its content component (low level of awareness of children, parents and teachers regarding the existing social professional inquiry; improper attention to the motivational component of the profession selection, etc.). The special shortcomings include the following: lack of awareness among young people about the peculiarities of different specialties (an investigator, an employee of operational units, a district police officer, etc.); lack of opportunity to try themselves in different types of law enforcement activities within the framework of interaction, for example, between district police station, educational institution, school and parents; insufficient use of media opportunities to adequately cover various aspects of police activities. The author has emphasized the necessity of creating an effective strategy of vocational guidance and qualitative selection procedure, referral and enrollment of young people to higher educational institutions with specific learning conditions.Представлены результаты анализа общегосударственных подходов к осуществлению профориентационной работы среди молодёжи для выбора полицейских специальностей, на этой основе выделены проблемные вопросы на каждом из профориентационных направлений (профинформация, профконсультация, профотбор и профадаптация). Сделан акцент на наличии общих и специальных недостатков в организации и проведении профориентационных мероприятий по профессиональному выбору вообще и профессий, связанных со служением в различных подразделениях Национальной полиции Украины, в частности

Особливості проведення допиту неповнолітніх, які постраждали від насильства

The main provisions on the organization and conduction of interrogation of minors who are victims of violence have been revealed. The concept of physical, sexual and psychological violence against a child has been studied. The features of interrogation of minors who are victims of violence and their significance in criminal proceedings have been theoretically analyzed. The author has determined the subject matter, object and tasks of interrogation of minors and features of the impact of violence on the development of a child and evidence provided by this child. Despite the large number of works focused on the study of various aspects of minors participation in different investigative actions, the legal and psychological literature does not sufficiently describe the psychological features of the interrogation of minors and does not fully analyze the factors that may affect the juvenile’s testimony while conducting such an investigative action as the interrogation. The author has emphasized the expediency of conducting investigative (search) actions against children, based on the principles of child-friendly justice (participation of the child, ensuring the best interests of the child, dignity, protection against discrimination, rule of law). The author has analyzed the algorithm of interrogation of a child based on the use of the following formula: “safe place + safe adult = safe child”; has provided recommendations to take into account the psychological and organizational features of different phases of the child’s interviewing; formulation of questions for minors who are victims of violence according to age and their psycho-emotional state. Examples of formulating the questions during the interviewing of children of preschool, primary school and adolescence age have been provided. It has been noted that consideration of the described psychological features during the interrogation (interviewing) of children who are victims of violence, will reduce the protective mechanisms of the psyche, minimize re-traumatization of the child and increase the effectiveness of the interrogation.Раскрыты основные положения организации и проведения допроса несовершеннолетних, пострадавших от насилия. Рассмотрены понятия физического, сексуального, психологического и экономического насилия над ребенком. Определены предмет, объект и задачи допроса несовершеннолетних. Рассмотрены особенности влияния насилия на развитие ребенка и дачу показаний, алгоритм проведения допроса, формулировки вопросов для несовершеннолетних, пострадавших от насилия, в соответствии с возрастными особенностями и их психоэмоциональным состоянием.Розкрито основні положення щодо організації та проведення допиту неповнолітніх, які постраждали від насильства. Розглянуто поняття фізичного, сексуального, психологічного та економічного насильства над дитиною. Проаналізовано особливості допиту неповнолітніх, які постраждали від насильства. Визначено предмет, об’єкт та завдання допиту неповнолітніх. Розглянуто особливості впливу насильства на розвиток дитини та давання свідчень, алгоритм проведення допиту, формулювання запитань для неповнолітніх, які постраждали від насильства, відповідно до вікових періодів та їх психоемоційного стану