Особливості похідних березових молодняків у низькогір’ї Покуття (Українські Карпати)

Forest landscapes of the region during the last 3–5 centuries undergone the profound anthropogenic transformation. Secondary young stands occupy 25% of the total forest area. The problem of derivatives is particularly relevant for the modern forest typology in the Carpathian region. It requires the reflection in its dynamic trends shaping the stands, especially mixed young stands. The aim of our study consisted in getting the knowledge of the structural features of the secondary phytocoenosis of birch young stands in this area.The object of the study was age class I saplings growing in the mountainous part of Pokuttya, particularly in the basin of the Lutshka River. The conceptual basis of our study is the modern dynamic vision that every forest type is a consecutive series of forest plant communities within each type of homogeneous growing conditions. We apply methods of ecological-floristic research of the Brown-Blanke school in the interpretation of the Polish school phytosociology. However we also take into account both syntaxonomy generalizations of the Ukrainian scientists. The actual material comprises the original geobotanical studies with fixation of the vast majority of species in plant communities. Mainly the species having diagnostic value to separate syntaxons were taken into account in the analytical processing. Young forest stands (with the height of 8–12 m and crown cover of 70%) together form the trees Betula pendula and B. pubescens. Fairly numerous admixture is formed by trees Alnus incana; besides, there are Fagus sylvatica, Populus tremula, Quercus robur, Padus avium. For dominants, they can be called “grey-alder birch blackberry sedge bracken fern” – Betula pendula+Alnus incana–Rubus caesius–Carex brizoides+Pteridium aquilinum. It is rich in floristic composition of the plant communities. They contain at least 12 species of trees, 3 species of shrubs, 4 species of bushes and 89 species of herbs. Diagnostic species evidence the belonging of such groups to the class of Middle European broad-leaved forest Querco-Fagetea. However, there is a reason to believe that they are close to the class of sour oligotrophic and mesotrophic Atlantic deciduous forests Quercetea robori-petraeae. 12 diagnostic species confirm belonging of these groups to the order Fagetalia sylvaticae represented by the European mesophytic deciduous forests. At the level of unions of plant communities no clear association was found. Most of the diagnostic species in phytocenoses under study indicate proximity of the floristic composition of the plants to association Potentillo albae-Quercetum which represents light subcontinental oak forest. Лісові ландшафти місцевого низькогір’я протягом останніх 3–5 століть зазнали глибокої антропогенної трансформації. Похідні молодняки тут займають до 25% загальної площі лісів. Проблема розвитку похідних деревостанів особливо актуальна для сучасної лісової типології в карпатському регіоні. Потребує відображення у типології динамічних тенденцій формування деревостанів, особливо змішаних молодняків. Мета нашого дослідження – пізнання структурних особливостей фітоценозів похідних березових молодняків у цьому районі. Об’єкт дослідження – молодняки I класу віку, що ростуть у басейні р. Лючка. Концептуальною основою нашого дослідження послужило сучасне динамічне розуміння типу лісу як послідовної серії лісових рослинних угруповань у межах однорідних умов місць росту. Застосовано методи еколого-флористичних досліджень школи Браун-Бланке в інтерпретації польської школи фітосоціології. У той же час до уваги брали синтаксономічні узагальнення українських учених. Фактичний матеріал – власні геоботанічні дослідження з фіксацією в рослинних угрупованнях переважної більшості видів. Обробляючи матеріал, головним чином до уваги брали види, що мають діагностичне значення для виділення синтаксонів рослинних угруповань. Молоді деревостани висотою 8–12 м та зімкненістю крон 70% формують спільно дерева Betula pendula и B. pubescens. Досить чисельну домішку утворюють дерева Alnus incana, а також трапляються Fagus sylvatica, Populus tremula, Quercus robur, Padus avium. За домінантами такі фітоценози можна назвати сіровільховими березняками ожиново-осоково-орляковими – Betula pendula+Alnus incana–Rubus caesius–Carex brizoides+Pteridium aquilinum. Це багаті у флористичному відношенні рослинні угруповання. Вони містять щонайменше 12 деревних видів, 3 – чагарників, 4 – чагарничків та 89 – трав’янистих видів. Діагностичні види свідчать про приналежність таких угруповань до класу середньоєвропейських листяних лісів Querco-Fagetea. Водночас є підстави вважати їх близькими до атлантичних кислих оліготрофних і мезотрофних листяних лісів класу Quercetea robori-petraeae. Однак 12 діагностичних видів підтверджують належність цих угруповань до порядку Fagetalia sylvaticae, який представляє європейські мезофітні широколисті ліси. На рівні союзів рослинних угруповань чіткої асоційованості не виявлено. Більшість діагностичних видів досліджених фітоценозів свідчить про близькість флористичної композиції до угруповань асоціації Potentillo albae-Quercetum, яка представляє світлі субконтинентальні діброви. Лісові ландшафти місцевого низькогір’я протягом останніх 3–5 століть зазнали глибокої антропогенної трансформації. Похідні молодняки тут займають до 25% загальної площі лісів. Проблема розвитку похідних деревостанів особливо актуальна для сучасної лісової типології в карпатському регіоні. Потребує відображення у типології динамічних тенденцій формування деревостанів, особливо змішаних молодняків. Мета нашого дослідження – пізнання структурних особливостей фітоценозів похідних березових молодняків у цьому районі. Об’єкт дослідження – молодняки I класу віку, що ростуть у басейні р. Лючка. Концептуальною основою нашого дослідження послужило сучасне динамічне розуміння типу лісу як послідовної серії лісових рослинних угруповань у межах однорідних умов місць росту. Застосовано методи еколого-флористичних досліджень школи Браун-Бланке в інтерпретації польської школи фітосоціології. У той же час до уваги брали синтаксономічні узагальнення українських учених. Фактичний матеріал – власні геоботанічні дослідження з фіксацією в рослинних угрупованнях переважної більшості видів. Обробляючи матеріал, головним чином до уваги брали види, що мають діагностичне значення для виділення синтаксонів рослинних угруповань. Молоді деревостани висотою 8–12 м та зімкненістю крон 70% формують спільно дерева Betula pendula и B. pubescens. Досить чисельну домішку утворюють дерева Alnus incana, а також трапляються Fagus sylvatica, Populus tremula, Quercus robur, Padus avium. За домінантами такі фітоценози можна назвати сіровільховими березняками ожиново-осоково-орляковими – Betula pendula+Alnus incana–Rubus caesius–Carex brizoides+Pteridium aquilinum. Це багаті у флористичному відношенні рослинні угруповання. Вони містять щонайменше 12 деревних видів, 3 – чагарників, 4 – чагарничків та 89 – трав’янистих видів. Діагностичні види свідчать про приналежність таких угруповань до класу середньоєвропейських листяних лісів Querco-Fagetea. Водночас є підстави вважати їх близькими до атлантичних кислих оліготрофних і мезотрофних листяних лісів класу Quercetea robori-petraeae. Однак 12 діагностичних видів підтверджують належність цих угруповань до порядку Fagetalia sylvaticae, який представляє європейські мезофітні широколисті ліси. На рівні союзів рослинних угруповань чіткої асоційованості не виявлено. Більшість діагностичних видів досліджених фітоценозів свідчить про близькість флористичної композиції до угруповань асоціації Potentillo albae-Quercetum, яка представляє світлі субконтинентальні діброви.

Потенціал продукції фотосинтезу лісових біогеоценозів у низькогір’ї Покуття (Українські Карпати)

The aim of the study was testing on the example of a model region a method of estimation of the production potential of forest ecosystems and the consequences of anthropogenic changes there. The object of study is a typical Carpathian lower mountain forest in the basin of the river Lyuchka, an area of 14,806 ha. It has long undergone considerable agricultural transformations. Studies were based on cartographic modeling of modern anthropogenically transformed biogeocenotic cover using large scale satellite images. The main types of biogeocenotical cover were defined according to the altitudinal zonation of vegetation of the parts of the mountain terrain and the prevailing types of soil and hydrological conditions. For analytical procedures a database of materials describing the biometric features of the forests was created. It is possible to perform calculations of average and potential biometrical parameters of stands growing in different climatic, soil and hydrological conditions. The structure and the biological diversity of different vegetation types was determined by construction of mapping models of spatial structures of the basic types of biogeocenotic cover. The biological productivity of the main types of forest ecosystems was determined on base of the volume of timber stands. The mass of dry wood was determined taking into account its size and standard density of wood of different tree species. Calculation of the total volume of forest biomass was performed using the conversion factors of weight relative to the trunk timber volume. The mass of carbon deposited accounted for 50% of the total biomass. The average annual growth of biomass and carbon deposited was determined by dividing the volume of the stands by their average age. Calculation of phytocenosis consumed as a result of photosynthesis reaction of CO2, H2O and light energy was performed taking into account corresponding material and energy ratios. In general, in the course of one year the biogeocenotic cover of the model lowland area could deposit as a result of photosynthesis for the restoration of potential vegetation cover 43.3 ths. tons of carbon, while consuming 159 ths. t of CO2 and 65.2 ths. t of H2O and 1,724 ∙ 103 GJ of light energy, which is equivalent to 479 GW ∙ hour. During this process O2 – 115.7 ths. t would be emitted into the atmosphere. In terms of 1 hectare, this is equal to C – 2.92 t ∙ ha–1, CO2 – 10.7 t ∙ ha–1, H20 – 4.4 t ∙ha–1, O2 – 7.8 t ∙ ha–1, E – 116.4 GJ ∙ ha–1, which is equivalent to 32.3 MW ∙ h ∙ ha–1. The total production capacity of photosynthesis of the modern biogeocenotic cover model area is 38% of the potential. As a result, the energy loss is 20 MW ∙ h–1 ∙ ha–1 light energy to 1.9 t ∙ ha–1 less than the deposited carbon 6.7 t ∙ ha–1 less carbon dioxide used, 2.8 t ∙ ha–1 water is not used, 3.9 t ha–1 oxygen is not returned to the atmosphere. The large specific amount of unused resources of productivity of biogeocenotic cover, carbon dioxide, light energy, untranspired moisture in the air and unemitted oxygen can cause a significant impact on local climatic conditions. Мета дослідження – випробування на прикладі модельного регіону методики оцінки продукційного потенціалу лісових екосистем і наслідків їх антропогенних змін. Досліджено типове для Карпат лісове низькогір’я у басейні річки Лючка, площею 14 806 га. Воно здавна зазнало значної агрокультурної трансформації. Дослідження базувалися на основі картографічного моделювання сучасного антропогенно трансформованого біогеоценотичного покриву із застосуванням великомасштабних космічних зображень території. Основні типи біогеоценотичного покриву виділено відповідно до висотної поясності рослинності, частин гірського рельєфу та переважних типів ґрунтово-гідрологічних умов. Для аналітичних процедур створено базу даних матеріалів поділянкового таксаційного опису лісів. Це дозволило виконати розрахунки середніх і потенційних біометричних показників деревостанів різних клімато-ґрунтово-гідрологічних умов. Побудовано картографічні моделі просторових структур основних типів біогеоценотичного покриву. Біологічну продуктивність основних типів лісових екосистем визначали на основі даних про продуктивність деревостанів. Масу сухої деревини визначали, беручи до уваги її об’єм і стандартні значення щільності деревини різних порід. Обчислення загальних обсягів фітомаси лісів виконано із застосуванням конверсійних коефіцієнтів відносно маси стовбурової деревини. Масу депонованого вуглецю приймали у розмірі 50% загального обсягу фітомаси. Середній річний приріст фітомаси та депонованого вуглецю визначали шляхом поділу відповідних обсягів деревостанів на їх середній вік. Розрахунок спожитого фітоценозами унаслідок реакції фотосинтезу СО2, Н2О та світлової енергії обчислено з урахуванням відповідних матеріально-енергетичних пропорцій. Загалом біогеоценотичний покрив модельної території низькогір’я упродовж року внаслідок фотосинтезу за умови відновлення потенційного рослинного покриву міг би депонувати вуглецю 43,3 тис. т, споживаючи при цьому CO2 – 159 тис. т, Н2О – 65,2 тис. т, світлової енергії – 1724∙103 ГДж, що рівнозначно 479 ГВт∙год. При цьому в атмосферу надійшло б О2 – 115,7 тис. т. У перерахунку на 1 га це становитиме: С – 2,92 т∙га–1, CO2 – 10,7 т∙га–1, Н2О – 4,4 т∙га–1, О2 – 7,8 т∙га–1, E – 116,4∙ГДж∙га–1, що рівнозначно 32,3 MВт∙год∙га–1. Загальний потенціал продукції фотосинтезу сучасного біогеоценотичного покриву модельної території становить 38% від потенційно можливого. Унаслідок цього енергетичні втрати складають 20 MВт∙год–1∙га–1 світлової енергії, на 1,9 т∙га–1 менше депонованого вуглецю, 6,7 т∙га–1 менше використаного вуглекислого газу, не використано 2,8 т∙га–1 води, не повернуто в атмосферу 3,9 т∙га–1 кисню. Великий питомий обсяг не використаних біогеоценотичним покривом ресурсів, вуглекислого газу та світлової енергії, а також не транспірованої у повітря вологи та не виділеного кисню можуть спричинити вагомий вплив на місцеві кліматичні умови. Мета дослідження – випробування на прикладі модельного регіону методики оцінки продукційного потенціалу лісових екосистем і наслідків їх антропогенних змін. Досліджено типове для Карпат лісове низькогір’я у басейні річки Лючка, площею 14 806 га. Воно здавна зазнало значної агрокультурної трансформації. Дослідження базувалися на основі картографічного моделювання сучасного антропогенно трансформованого біогеоценотичного покриву із застосуванням великомасштабних космічних зображень території. Основні типи біогеоценотичного покриву виділено відповідно до висотної поясності рослинності, частин гірського рельєфу та переважних типів ґрунтово-гідрологічних умов. Для аналітичних процедур створено базу даних матеріалів поділянкового таксаційного опису лісів. Це дозволило виконати розрахунки середніх і потенційних біометричних показників деревостанів різних клімато-ґрунтово-гідрологічних умов. Побудовано картографічні моделі просторових структур основних типів біогеоценотичного покриву. Біологічну продуктивність основних типів лісових екосистем визначали на основі даних про продуктивність деревостанів. Масу сухої деревини визначали, беручи до уваги її об’єм і стандартні значення щільності деревини різних порід. Обчислення загальних обсягів фітомаси лісів виконано із застосуванням конверсійних коефіцієнтів відносно маси стовбурової деревини. Масу депонованого вуглецю приймали у розмірі 50% загального обсягу фітомаси. Середній річний приріст фітомаси та депонованого вуглецю визначали шляхом поділу відповідних обсягів деревостанів на їх середній вік. Розрахунок спожитого фітоценозами унаслідок реакції фотосинтезу СО2, Н2О та світлової енергії обчислено з урахуванням відповідних матеріально-енергетичних пропорцій. Загалом біогеоценотичний покрив модельної території низькогір’я упродовж року внаслідок фотосинтезу за умови відновлення потенційного рослинного покриву міг би депонувати вуглецю 43,3 тис. т, споживаючи при цьому CO2 – 159 тис. т, Н2О – 65,2 тис. т, світлової енергії – 1724∙103 ГДж, що рівнозначно 479 ГВт∙год. При цьому в атмосферу надійшло б О2 – 115,7 тис. т. У перерахунку на 1 га це становитиме: С – 2,92 т∙га–1, CO2 – 10,7 т∙га–1, Н2О – 4,4 т∙га–1, О2 – 7,8 т∙га–1, E – 116,4∙ГДж∙га–1, що рівнозначно 32,3 MВт∙год∙га–1. Загальний потенціал продукції фотосинтезу сучасного біогеоценотичного покриву модельної території становить 38% від потенційно можливого. Унаслідок цього енергетичні втрати складають 20 MВт∙год–1∙га–1 світлової енергії, на 1,9 т∙га–1 менше депонованого вуглецю, 6,7 т∙га–1 менше використаного вуглекислого газу, не використано 2,8 т∙га–1 води, не повернуто в атмосферу 3,9 т∙га–1 кисню. Великий питомий обсяг не використаних біогеоценотичним покривом ресурсів, вуглекислого газу та світлової енергії, а також не транспірованої у повітря вологи та не виділеного кисню можуть спричинити вагомий вплив на місцеві кліматичні умови.

ТВЕРДОФАЗНОЕ КОНЦЕНТРИРОВАНИЕ ФЕНОЛЬНЫХ ВЕЩЕСТВ ИЗ ВОДНЫХ ЭКСТРАКТОВ ЛЕКАРСТВЕННОГО РАСТИТЕЛЬНОГО СЫРЬЯ НА ПРИМЕРЕ ЗВЕРОБОЯ (Hypericum perforatum L.)

The investigation of the phenolic compounds solid-phase extraction from the medicinal raw plant material extracts using several concentrating materials of various compositions was carried out. The sorbents based on the octadecylsilane (Strata C18-E), styrene-divinylbenzene copolymer (Strata X) and graphitized carbon (Supelclean ENVI-Carb) were studied. The comparative evaluation of their sorption parameters under the competitive dynamic sorption conditions of various phenolic compounds from their extracts was performed. On the basis of the sorption parameters ("breakthrough volumes" and dynamic sorbent capacities), the desorption conditions of 9 phenolic substances were optimized; recoveries and concentration factors for each compound were established.  It was shown that the flavonoids and their glycosides can be selectively extracted by C18 sorbents, and it was expedient to use a polymeric type of sorbent for the simultaneous extraction of both flavonoids and phenolic acids. In that case the high recoveries of phenolic components were observed, despite the different plant matrix of the following objects: St. John's Wort (Hypericum perforatum L.), thyme (Thumus serpullum L.), nettle (Urtica dioica L.), linden (Tilia cordata Mill.). The recoveries for the phenolcarboxylic and cinnamic acid derivatives ranged from 92 to 107%, and for flavonoids – 87 to 122% respectively. The perspective of using graphitized carbon sorbent for the various phenolic compounds' extracting and concentrating were discussed.Key words: solid phase extraction (SPE), flavonoids, phenolic acids, medicinal raw material, HPLC DOI: http://dx.doi.org/10.15826/analitika.2018.22.3.013(Russian)Е.А. Shil'ko, V.V. Milevskaya, Z.A. Temerdashev, N V. Kiseleva, Kuban State University» (KubSU), ul. Stavropolskaia, 149, Krasnodar, 350040, Russian FederationПроведено изучение твердофазного извлечения фенольных соединений из экстрактов растительного сырья с использованием  ряда концентрирующих материалов различного состава. В качестве сорбентов изучены материалы на основе октадецилсилана (Strata C18-E), сополимера стирола и дивинилбензола (Strata X) и графитированного углерода (Supelclean ENVI-Carb). Проведена сравнительная оценка сорбционных характеристик этих материалов в условиях конкурентной динамической сорбции фенольных соединений различного строения из их экстрактов. На основе полученных сорбционных характеристик («объемы до проскока» изучаемых соединений и динамические емкости сорбентов) оптимизированы условия десорбции 9 фенольных веществ; установлены степени извлечения и коэффициенты концентрирования для каждого соединения. Показано, что сорбентами с привитой группой C18 возможно отдельно извлекать флавоноиды и их гликозиды, а для одновременного извлечения и флавоноидов, и фенольных кислот целесообразно использовать полимерный тип сорбента, с использованием которого наблюдаются высокие степени извлечения компонентов, несмотря на различную природу растительной матрицы объектов: зверобоя (Hypericum perforatum L.), чабреца (Thуmus serpуllum L.), крапивы (Urtica dioica L.), липы (Tilia cordata Mill.). Для фенолкарбоновых и производных коричных кислот степени извлечения находятся в пределах 92–107 %, а для флавоноидов – 87–122 %. Обоснована перспективность использования графитированного сорбента для извлечения и концентрирования различных представителей фенольного ряда растительного происхождения.Ключевые слова: твердофазная экстракция (ТФЭ), флавоноиды, фенольные кислоты, лекарственное растительное сырье, высокоэффективная жидкостная хроматография (ВЭЖХ)DOI: http://dx.doi.org/10.15826/analitika.2018.22.3.01

СОРБЦИОННО-ХРОМАТОГРАФИЧЕСКОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ГАЛЛОВОЙ, КОФЕЙНОЙ КИСЛОТ, РУТИНА И ЭПИКАТЕХИНА В ЛЕКАРСТВЕННЫХ РАСТЕНИЯХ

The sorption processes of solid-phase extraction of phenolic compounds from water extracts of medicinal herbs followed by chromatographic technique have been studied. Using model aqueous solutions and water extracts of Hypericum perforatum and Achillea millefolium the Diapak C18 recoveries overcome versus Diapak P (hypercross-linked polystyrene) and liquid-liquid extraction technique. The conditions of sorption extraction and determination of gallic acid, trans-caffeic acid and rutin using the sorbent Diapak C18 were optimized.Key words: solid-phase extraction (SPE), high-performance liquid chromatography (HPLC), phenolic compounds, medicinal herbs(Russian)DOI: http://dx.doi.org/10.15826/analitika.2013.17.2.012Z.A. Temerdashev, V.V. Milevskaya, N.V. Kiseleva, N.A. Vernikovskaya,V.А. Korobkov Kuban State University, Krasnodar, Russian FederationИзучены сорбционные процессы извлечения фенольных соединений из водных отваров образцов лекарственного растительного сырья (ЛРС) для их последующего хроматографического определения. На примере анализа модельных растворов и водных отваров зверобоя продырявленного и тысячелистника обыкновенного показано, что степени извлечения фенольных соединений с использованием концентрирующего патрона Диапак С18 выше по сравнению с сорбентом Диапак П (сверхсшитый полистирол) и вариантом использования жидкость-жидкостной экстракции. Оптимизированы условия сорбции и определения галловой, кофейной кислот и рутина с использованием сорбента Диапак С18.Ключевые слова: твердофазная экстракция (ТФЭ), высокоэффективная жидкостная хроматография (ВЭЖХ), фенольные соединения, лекарственное растительное сырье.DOI: http://dx.doi.org/10.15826/analitika.2013.17.2.01

Solid-phase concentration of phenolic compounds from the aqueous extracts of Hypericaceae and Lamiaceae families of medicinal plants on sorbents of different nature

Работа посвящена твердофазному концентрированию различных типов фенольных соединений из водных экстрактов лекарственного растительного сырья семейств Зверобойные (Hypericum perforatum L.) и Яснотковые (Thymus serpyllum L., Salvia officinalis L.) с использованием различных сорбционных материалов для их дальнейшей идентификации. В качестве твердофазных сорбционных материалов использовали известные в аналитической практике октадецилсиликагель (Strata C18-E), сополимер стирола и дивинилбензола, химически модифицированный N-винилпирролидоном (Strata X), сополимер дивинилбензола и N-винилпирролидона, проявляющий гидрофильно-липофильную двойственность (Oasis HLB), а также непористый графитированный углерод (Supelclean ENVI-Carb). Для каждого из сорбентов получены основные сорбционные характеристики по отношению к целевым соединениям, а также их десорбционные параметры. Использование полимерных материалов Strata X и Oasis HLB позволяет извлекать из водных экстрактов растений целевые соединения при пяти-, а в случае с гидрофильно-липофильным сорбентом при 32- и 20-кратном концентрировании. Октадецилсиликагель показывает полноту десорбции флавоноидов (R ≥ 90 %), однако по отношению к фенолкарбоновым кислотам его использование нецелесообразно ввиду низких значений степеней извлечения аналитов (R ≤ 40 %). Достаточно универсальными сорбционными свойствами обладают гидрофильно-липофильные материалы (Oasis HLB), обеспечивающие высокие значения коэффициентов концентрирования при приемлемых значениях степеней извлечения фенолкарбоновых кислот (R ≤ 96 %) и флавоноидов (R ≤ 91 %). Сорбция фитокомпонентов непористым углеродным сорбентом Supelclean ENVI-Carb дает достаточно высокие характеристики, но процесс десорбции данных соединений затруднителен и требует дальнейшего изучения. Использование различных типов сорбентов показывает, что минорные компоненты, которые не детектируются в обычных условиях их хроматографического определения, могут быть сконцентрированы ТФЭ для дальнейшей их идентификации, что обеспечит расширение круга определяемых соединений в составе различных лекарственных растений. Предложенная схема ТФЭ фенольных компонентов может быть в дальнейшем использована для анализа растительных материалов других семейств.The current work is devoted to the solid-phase concentration of phenolic compounds from the aqueous extracts of medicinal plant raw materials using the various sorbents for their further identification. Plants of the Hypericaceae (Hypericum perforatum L.) and Lamiaceae (Thymus serpyllum L., Salvia officinalis L.) families were selected as samples in this effort. For each of the sorbents, the main sorption characteristics («breakthrough volumes» and dynamic sorbents capacities) in relation to the target compounds, as well as their desorption parameters (concentration factor and recoveries) were obtained. Strata X and Oasis HLB polymeric materials allowed extracting the target compounds from the water extracts of plants at five-, and in the case of hydrophilic-lipophilic sorbent at 32- and 20-fold concentration. Strata C18-Е showed complete desorption of flavonoids (R ≥ 90%), but in relation to the phenolic acids, its use was impractical due to the low values of recovery analytes (R ≤ 40%). The Oasis HLB sorbent had universal sorption properties, which provided high concentration coefficients at acceptable values of recoveries of phenolic acids (R ≤ 96%) and flavonoids (R ≤ 91%). The sorption of phytocomponents with the Supelclean ENVI-Carb sorbent gave quite high characteristics, but the process of desorption of these compounds was difficult and requires further study. The use of the various types of sorbents showed that minor components that were not detected under the usual conditions of their chromatographic determination could be concentrated by SPE for their further identification, which would provide an extension of the range of definable compounds in various medicinal plants.Исследования проводили при финансовой поддержке РФФИ (проект № 18-33-20009-мол_а_вед), с использованием научного оборудования ЦКП “Эколого-аналитический центр” Кубанского госуниверситета.Current work was funded by RFBR according to the research project № 18-33-20009-mol_a_ved. The scientific equipment belonging to the Ecological and Analytical Center of the Kuban State University was used

Solid phase concentration of phenolic compounds from the aqueous medicinal raw plant material extracts on the example of St. John’s Wort (Hypericum perforatum L.)

The investigation of the phenolic compounds solid-phase extraction from the medicinal raw plant material extracts using several concentrating materials of various compositions was carried out. The sorbents based on the octadecylsilane (Strata C18-E), styrene-divinylbenzene copolymer (Strata X) and graphitized carbon (Supelclean ENVI-Carb) were studied. The comparative evaluation of their sorption parameters under the competitive dynamic sorption conditions of various phenolic compounds from their extracts was performed. On the basis of the sorption parameters ("breakthrough volumes" and dynamic sorbent capacities), the desorption conditions of 9 phenolic substances were optimized; recoveries and concentration factors for each compound were established. It was shown that the flavonoids and their glycosides can be selectively extracted by C18 sorbents, and it was expedient to use a polymeric type of sorbent for the simultaneous extraction of both flavonoids and phenolic acids. In that case the high recoveries of phenolic components were observed, despite the different plant matrix of the following objects: St. John's Wort ( Hypericum perforatum L.), thyme ( Thumus serpullum L.), nettle ( Urtica dioica L.), linden ( Tilia cordata Mill.). The recoveries for the phenolcarboxylic and cinnamic acid derivatives ranged from 92 to 107%, and for flavonoids - 87 to 122% respectively. The perspective of using graphitized carbon sorbent for the various phenolic compounds' extracting and concentrating were discussed.Проведено изучение твердофазного извлечения фенольных соединений из экстрактов растительного сырья с использованием ряда концентрирующих материалов различного состава. В качестве сорбентов изучены материалы на основе октадецилсилана (Strata C18-E), сополимера стирола и дивинилбензола (Strata X) и графитированного углерода (Supelclean ENVI-Carb). Проведена сравнительная оценка сорбционных характеристик этих материалов в условиях конкурентной динамической сорбции фенольных соединений различного строения из их экстрактов. На основе полученных сорбционных характеристик («объемы до проскока» изучаемых соединений и динамические емкости сорбентов) оптимизированы условия десорбции 9 фенольных веществ; установлены степени извлечения и коэффициенты концентрирования для каждого соединения. Показано, что сорбентами с привитой группой C18 возможно отдельно извлекать флавоноиды и их гликозиды, а для одновременного извлечения и флавоноидов, и фенольных кислот целесообразно использовать полимерный тип сорбента, с использованием которого наблюдаются высокие степени извлечения компонентов, несмотря на различную природу растительной матрицы объектов: зверобоя ( Hypericum perforatum L.), чабреца ( Thуmus serpуllum L.), крапивы ( Urtica dioica L.), липы ( Tilia cordata Mill.). Для фенолкарбоновых и производных коричных кислот степени извлечения находятся в пределах 92-107 %, а для флавоноидов - 87-122 %. Обоснована перспективность использования графитированного сорбента для извлечения и концентрирования различных представителей фенольного ряда растительного происхождения.Исследования проводили при финансовой поддержке РФФИ (проект № 18-33-00245-мол_а), с использованием научного оборудования ЦКП “Эколого-аналитический центр” Кубанского госуниверситета, уникальный идентификатор RFMEFI59317X0008.This work was funded by RFBR according to the research project № 18-33-00245 with the use of the scientific equipment of the Ecological and Analytical Center, the unique identifier is RFMEFI59317X0008

Proper Names and Their Functions in the Text Coherency Formation (at the Material of the Novels “The Twelve Chairs” and “The Little Golden Calf” by I. Ilf and E. Petrov)

The article deals with the onomastic space structure in the literary text and its constituents functions in realization of coherency as a text forming category. It is stated that providing global text coherence onyms could represent both denotative coreference and significative coherence of nomination units. The data of the studies have proved that the following units take part in providing text coherency of the novel "The Twelve Chairs" by I. Ilf and E. Petrov: anthroponyms, toponyms, and ergonyms. Having used a frame approach to the proper names analysis the authors could modify and clearly specify a detailed onym functional classification (which is known in linguistics of onyms), pointing to the necessary to distinguish six instead of three groups of onyms according to their functions in providing text coherency: 1) onyms that maintain coherency of the whole text; 2)onyms that construct space-time coordinates of the literary picture of the world; 3) onyms that are both naming the characters who directly interact with the protagonists and designing external relations of the text passage; 4) onyms that organize internal relations of the text passage and represent the main characters of the text passage; 5) onyms that form space-time background of the text passage; 6) optional onyms, which do not play a significant role in the text coherency. With the particular examples the authors proved that some onyms could simultaneously perform different functions forming both external and internal links